Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4609/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо.
Надіслано судом: 22.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Оприлюднено: 27.10.2020.
Дата набрання законної сили: 23.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		22 жовтня 2020 року                                                                        справа №640/4609/20
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доВійськової частини 3077 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач)про1)  визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 05 липня 2017 року по 29 січня 2019 року включно;  2)  зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 05 липня 2017 року по 29 січня 2019 року включно
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати суми індексації грошового забезпечення з 05 липня 2017 року по 29 січня 2019 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ненарахування та не виплата індексації грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю фінансування на вказані цілі є протиправною; індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/4609/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
		Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1214/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1214" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України</a> може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
		Від позивача надійшла заява, у якій повідомляє про те, що в прохальній частині позовної заяви допущено помилку в частині зазначення періоду, за який повинна бути нарахована індексація, та просить вважати вірною дату « 29 січня 2019 року».
		Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині 3077 Національної гвардії України.
		Відповідно до Витягу із наказу від 30 січня 2019 року №22, прапорщика ОСОБА_1 , начальника сховища об`єднаного складу (військово-технічного майна та автомобільного майна) господарчого взводу центру бойового та матеріально-технічного забезпечення, звільненого відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини п`ятої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910549/ed_2020_10_01/pravo1/T223200.html?pravo=1#910549" title="Про військовий обов'язок і військову службу; нормативно-правовий акт № 2232-XII від 25.03.1992" target="_blank">статті 26  Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»</a> з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 15 січня 2019 року №7о/с у запас Національної гвардії України за станом здоров`я з 29 січня 2019 року та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
		Адвокатом Козачуком М.В. в інтересах ОСОБА_1 подано адвокатський запит до Військової частини 3077 Національної гвардії України, у якому зокрема просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача.
		За результатами розгляду вказаного запиту, відповідач листом від 29 січня 2020 року №77/33-81 повідомив, що на день звільнення позивача у 2019 році фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення військовослужбовців не дозволяв проводити його індексацію; індексація грошового забезпечення за період з 05 липня 2017 року по 29  січня 2019 року може бути виплачена на підставі відповідного рішення суду після набрання ним законної сили.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_49/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#49" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Статтею 17 Конституції України</a> гарантовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_09_17/pravo1/T201100.html?pravo=1" title="Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; нормативно-правовий акт № 2011-XII від 20.12.1991" target="_blank">Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»</a>.
		Частинами першою-третьою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_826900/ed_2020_09_17/pravo1/T201100.html?pravo=1#826900" title="Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; нормативно-правовий акт № 2011-XII від 20.12.1991" target="_blank">статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»</a> встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією України</a> гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_10_03/pravo1/T128200.html?pravo=1" title="Про індексацію грошових доходів населення; нормативно-правовий акт № 1282-XII від 03.07.1991" target="_blank">Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»</a>.
		Відповідно до частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843644/ed_2017_10_03/pravo1/T128200.html?pravo=1#843644" title="Про індексацію грошових доходів населення; нормативно-правовий акт № 1282-XII від 03.07.1991" target="_blank">статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»</a> індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843649/ed_2017_10_03/pravo1/T128200.html?pravo=1#843649" title="Про індексацію грошових доходів населення; нормативно-правовий акт № 1282-XII від 03.07.1991" target="_blank">статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»</a> встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843661/ed_2017_10_03/pravo1/T128200.html?pravo=1#843661" title="Про індексацію грошових доходів населення; нормативно-правовий акт № 1282-XII від 03.07.1991" target="_blank">статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»</a> індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_10_03/pravo1/T128200.html?pravo=1" title="Про індексацію грошових доходів населення; нормативно-правовий акт № 1282-XII від 03.07.1991" target="_blank">Закону</a>.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_02_28/pravo1/KP031078.html?pravo=1" title="Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення; нормативно-правовий акт № 1078 від 17.07.2003" target="_blank">Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078</a> затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі по тексту - Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		Згідно з пунктом 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
		Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
		Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації, зокрема, підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
		За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. 
		У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
		Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. 
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. 
		Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. 
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		Підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
		Аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
		З наведеного вбачається, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
		Відповідач у відповіді на адвокатський запит, як на підставу для не нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період вказує, що розрахунок фонду грошового забезпечення відповідача не передбачав коштів на індексації грошових доходів військовослужбовців. 
		Суд звертає увагу на те, що Положеннями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_10_03/pravo1/T128200.html?pravo=1" title="Про індексацію грошових доходів населення; нормативно-правовий акт № 1282-XII від 03.07.1991" target="_blank">Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»</a> та Порядку №1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. 
		Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до підприємства, установи, організації.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23  рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_117/ed_2012_10_16/pravo1/T063477.html?pravo=1#117" title="Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини; нормативно-правовий акт № 3477-IV від 23.02.2006" target="_blank">статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»</a> рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
		 
		Суд звертає увагу на те, що обов`язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_09_17/pravo1/T201100.html?pravo=1" title="Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; нормативно-правовий акт № 2011-XII від 20.12.1991" target="_blank">Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_10_03/pravo1/T128200.html?pravo=1" title="Про індексацію грошових доходів населення; нормативно-правовий акт № 1282-XII від 03.07.1991" target="_blank">Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»</a>.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відсутність в розрахунку фонду грошового забезпечення відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців не є належною підставою для нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. 
		Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12  грудня 2018 року у справі №825/874/17 та від 19 червня 2019 року №825/1987/17.
		Крім того, Конституційним Судом України неодноразово розглядались питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист та висловлювалась правова позиція, згідно з якою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституція України</a> відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_49/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#49" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 17 Конституції України</a> перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_07_06/pravo1/KS99008.html?pravo=1" title="У справі за конституційними поданнями Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини сьомої статті 22 Закону України...; нормативно-правовий акт № 8-рп/99 від 06.07.1999" target="_blank">рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99</a>  у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
		У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
		За таких обставин, відсутність механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні роки та відсутність в розрахунку фонду грошового забезпечення відповідача коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а ненарахування та невиплата цієї гарантії є втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод</a>.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу. 
		Відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_56/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#56" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 19 Конституції України</a> органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a> та законами України.
		Частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_24/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#24" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України</a> передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a> та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_644/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#644" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України</a> кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_651/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#651" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статтею 78 цього Кодексу</a>.
		Відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_644/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#644" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України</a> в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_625/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#625" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">72-77</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1056/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1056" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">139</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1823/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1823" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">241-246</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2062/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2062" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">262</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2073/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2073" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">263  Кодексу адміністративного судочинства України</a>, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.  Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2.  Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3077 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 05 липня 2017 року по 29 січня 2019 року.
		3.  Зобов`язати Військову частину 3077 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 липня 2017 року по 29 січня 2019  року включно.
		 
		Згідно з частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2017/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2017" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України</a> рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2017/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2017" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України</a> у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Частина перша <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2430/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2430" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України</a> встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3154/ed_2020_10_18/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#3154" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України</a> до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
		Військова частина 3077 Національної гвардії України (03133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 38; ідентифікаційний код 08803804).
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                      В.А. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...