Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/1906/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 15.10.2020
Номер судового провадження: А/857/7748/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1906/20 пров. № А/857/7748/20Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого-судді: Кухтея Р.В.
		суддів: Носа С.П., Шинкар Т.І.
		з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Нор У.М. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у м. Рівне, час складання повного тексту судового рішення 21 травня 2020 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Бір» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
		в с т а н о в и в :
		У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт Бір» (далі - ТзОВ «Крафт Бір», товариство, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області (далі  ГУ ДПС, відповідач-1) №1439679/40603076 від 15.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі  ПН) №1 від 03.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), зобов`язати Державну податкову службу України (далі  ДПС України, відповідач-2) зареєструвати в ЄРПН ПН №1 від 03.12.2019 днем її подання, рішення №1439683/40603076 від 15.01.2020 про відмову в реєстрації ПН №2 від 03.12.2019 в ЄРПН, зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН №2 від 03.12.2019 днем її подання, рішення №1038 від 04.02.2020 про відповідність платника податку на додану вартість (далі  ПДВ) ТзОВ «Крафт Бір», код 40603076, критеріям ризиковості та зобов`язати ГУ ДПС виключити товариство з переліку платників податків, як платника з ознаками ризиковості.
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 позов було задоволено повністю.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що подане позивачем повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладеним/розрахунку коригування (далі - ПН/РК), реєстрація яких зупинена, не містило повного пакету документів, передбачених пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (далі  Порядок №1165), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Стверджує, що в оспорюваних рішеннях чітко зазначено, яких саме документів не надано позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, зокрема, копій первинних документів щодо постачання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, банківських виписок з особових рахунків та/або розрахункових документів. Щодо правомірності рішення №1038 від 04.02.2020 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, вказує, що підставою відповідності позивача таким критеріям вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, зокрема, наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК. При цьому, товариство не надало документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
		Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
		Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Крафт Бір» зареєстроване як юридична особа 29.06.2016, номер запису про державну реєстрацію : 16751020000001272, основний вид економічної діяльності - код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і нормами для тварин.
		Між ПрАТ «Карлсберг Україна» та ТзОВ «Крафт Бір» було укладено Договір поставки №2690/19 від 01.11.2019, за умовами якого Постачальник в порядку та на умовах цього Договору зобов`язується поставляти, а Покупець, у випадку відсутності зауважень до якості, зобов`язується приймати і оплачувати вартість товару - ячмінь. Ціна товару вказується у Додатках (п.п.1.1, 3.1 Договору). 
		Умовами договору передбачено, що розрахунки здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Постачальника.
		03.12.2019 ТзОВ «Крафт Бір» виставлено рахунки на оплату ячменю №33 на суму 171477,60 грн з ПДВ та рахунок №34 на суму 166946,40 грн, а 03.12.2019 відбулось відвантаження товару згідно з видатковими накладними №37 у кількості 24,22 т на суму 171477,60 грн (з ПДВ) та №38 у кількості 23,58 т на суму 166946,40 грн (з ПДВ).
		Відповідно до посвідчення про якість ячміня від 03.12.2019 до видаткової накладної №37 від 03.12.2019, ячмінь масою 24,22 т врожаю 2019 року відповідає ДСТУ-3769-98; відправник ТзОВ «Крафт Бір» (місце відправлення та місце навантаження : Хмельницька обл., м. Славута, вул. Привокзальна, 66А), одержувач : ПрАТ «Карлсберг Україна», м. Запоріжжя, вул. В.Стуса, 6 (місце призначення : м. Київ, вул. Пирогівський Шлях, 137).
		Відповідно до посвідчення про якість ячміня від 03.12.2019 до видаткової накладної №38 від 03.12.2019, ячмінь масою 23,58 т врожаю 2019 року відповідає ДСТУ-3769-98; відправник ТзОВ «Крафт Бір» (місце відправлення та місце навантаження : Хмельницька обл., м. Славута, вул. Привокзальна, 66А), одержувач : ПрАТ «Карлсберг Україна», м. Запоріжжя, вул. В.Стуса, 6 (місце призначення : м. Київ, вул. Пирогівський Шлях, 137) (а.с.35).
		За умовами договору відповідального зберігання №7 від 01.04.2018 ТзОВ «Крафт Бір» (Поклажодавець) у порядку та на умовах вказаного договору передає, а Мале підприємство «Відгук» (Зберігач) приймає на відповідальне зберігання потягом строку цього договору сировину, матеріали та інші матеріальні активи (п.1.1 Договору). Згідно п.1.2 цього договору адреса зберігання : Хмельницька обл., м. Славута, вул. Привокзальна, 66А.
		Актом приймання-передачі (приймання) від 03.12.2019 підтверджено передачу на виконання умов договору відповідального зберігання №7 від 01.04.2018 Поклажодавецем на зберігання Зберігачу о 10 год 03.12.2019 ячменю пивоварного у кількості 23,58 т, а Актом приймання-передачі (приймання) від 03.12.2019 підтверджено передачу на виконання умов цього договору Поклажодавецем на зберігання Зберігачу о 10 год 30 хв 03.12.2019 ячменю пивоварного у кількості 24,22 т.
		Постачання товару відбулося згідно з товарно-транспортними накладними №6 від 03.12.2019 та №7 від 03.12.2019 автоперевізником ТзОВ «Західагро-Пром» на підставі Договору №58 від 01.07.20018 про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень автомобільним транспортом.
		У зв`язку з цим, продавцем виписано ПН №1 від 03.12.2019 на суму ПДВ 28579,60 грн, №2 від 03.12.2019 на суму ПДВ 27824,40 грн, які подані на реєстрацію в ЄРПН.
		Оплата за товар надійшла 19.12.2019 в сумі 338424 грн, що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи.
		Згідно квитанції від 26.12.2019, відповідно до яких документ прийнято, однак реєстрацію ПН №1, №2 від 03.12.2019 зупинена. У квитанціях зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 03.12.2019 №1 та №2 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.
		13.01.2020 були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту постачання товару для ПрАТ «Карлсберг Україна» та копії відповідних документів (кількість додатків  36) з проханням відновити реєстрацію ПН.
		15.01.2020 комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, були прийняті рішення №1439679/40603076 про відмову в реєстрації ПН №1 від 03.12.2019 та №1439683/40603076 про відмову в реєстрації ПН №2 від 03.12.2019.
		Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач подав скарги, які залишені без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації ПН без змін.
		04.02.2020 Комісія з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС прийняла рішення №1038 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника, відповідно до якого ТзОВ «Крафт Бір» відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв.
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів підтверджують реальність господарських операцій, по якому складено податкові накладні, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складання вони не містять та є достатніми для прийняття комісією регіонального рівня рішення про їх реєстрацію.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
		Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (п.201.10 ст.201 ПК України).
		Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначений Порядком зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 (далі - Порядок №117), чинним на час виникнення спірних правовідносин.
		Вказана постанова втратила чинність 01.02.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
		Тобто, саме на підставі постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 ГУ ДПС було зупинено реєстрацію ПН (26.12.2019) та прийнято рішення про відмову в їх реєстрації (15.01.2020).
		При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідачів щодо правомірності зупинення реєстрації ПН та прийняття рішень про відмову у реєстрації ПН, оскільки постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, на яку покликаються відповідачі, на момент їх прийняття (15.01.2020) ще не набрала чинності.
		Зі змісту квитанцій від 26.12.2019 вбачається, що контролюючим органом сформульовано висновок про виявлення помилок, які призвели до зупинки реєстрації ПН, оскільки ПН/РК відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим платнику запропоновано надати пояснення та/або додаткові документи.
		Позивачем вказані вимоги виконано та 13.01.2020 надано письмові пояснення з копіями первинних документів та інших документів на підтвердження здійснення господарської операції. 
		Відповідно до п.5 Порядку №117, ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
		У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п.6 Порядку №117). 
		У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п.7 Порядку№117).
		Згідно п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
		Підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв (лист ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку», в подальшому ДФС затверджені нові «Критерії ризиковості платника податку» №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019) містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, зокрема, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо : комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», платник податку  юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ), платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років, платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з ПДВ за два останні звітні періоди всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2, п.49.18 ст.49 ПК України, платником ПДВ не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України, в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК.
		ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у п.1.1-1.6 Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
		Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у Квитанціях від 26.12.2019 чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 п.1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
		Крім того, відповідачем не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
		Зі змісту наведених вище норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації ПН/РК є наступна відповідність :
		1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
		2) ПН/РК - критеріям ризиковості здійснення операції.
		Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
		Разом з тим, реєстрація поданих позивачем ПН зупинена, як зазначено в Квитанціях, через відповідність вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
		Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до ПН, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію ПН зупинено з підстав, які не передбачені законодавством, що діяло на момент прийняття суб`єктом владних повноважень оспорюваних спірних рішень.
		Відповідно до п.14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, включає в себе : договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
		Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у ПН/РК (п.15 Порядку №117).
		Як видно з матеріалів справи, позивачем направлено ГУ ДПС пояснення з обґрунтуванням здійснених господарських операцій, а також низку первинних документів, які знаходяться в матеріалах справи
		В обсязі встановлених судом обставин, колегія суддів вважає, що оспорювані рішення ГУ ДПС містять формальні підстави відмови в реєстрації ПН, які зазначені у Порядку №117.
		При цьому, в таких не зазначено, якими мотивами керувалось ГУ ДПС, вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН.
		Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що подані позивачем пояснення та копії документів підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом, за результатом яких складені №1 від 03.12.2019 та №2 від 03.12.2019, в межах господарської діяльності підприємства, є фактичними, ознаки порушення вимог законодавства щодо складення позивачем первинних документів відсутні, а подані документи в своїй сукупності є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. 
		У свою чергу, приймаючи оспорювані рішення, контролюючий орган обмежився виключно загальним покликанням на те, що причиною такого є ненадання платником податку первинних документів, не вказавши конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення.
		Відповідачами під час розгляду справи як судом першої, так і апеляційної інстанцій не спростували достовірність відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій щодо якої подано на реєстрацію ПН та не доведено факт порушення ним вимог податкового законодавства.
		Крім того, за вказаних обставин контролюючий орган не був позбавлений можливості перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації.
		Важливо також зазначити, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для зупинення та відмови у реєстрації ПН, не може бути поставлена у провину платнику податків, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідачів, як контролюючого органу).
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оспорюваних рішень, оскільки платником податків надано усі необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій за ПН, у реєстрації яких було відмовлено.
		Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги стосовно зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН у ЄРПН датою їх подання, що відповідає вимогам п.28 Порядку №117, згідно якого ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється в день набрання рішенням суду законної сили про її реєстрацію в Реєстрі.
		Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС №1038 від 04.02.2020, колегія суддів зазначає наступне.
		З матеріалів справи видно, що 04.02.2020 Комісія з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС прийняла рішення №1038 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника, яким ТзОВ «Крафт Бір» відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
		Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
		Згідно дефініції, наведеної у п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Відповідно до п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
		Згідно дефініції, наведеної у п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
		Відповідно до п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
		Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
		Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
		Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, права та обов`язки їх членів визначає Порядок №1165.
		Відповідно до п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
		Згідно п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п.6 Порядку №1165).
		У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п.7 Порядку №1165).
		Додатками №1, №3 до цього Порядку визначені Критерії ризиковості платника ПДВ та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
		Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника ПДВ : 
		1. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
		2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
		3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
		4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
		5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
		6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абзацу першого п.49.2 і п.49.18 ст.49 ПК України.
		7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.
		8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
		Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абз.2-5 п.6 Порядку №1165).
		Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
		Судом встановлено, що за формою та змістом рішення №1038 від 04.02.2020 відповідає формі рішення, викладеного в Додатку №4 до Порядку №1165.
		Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ТзОВ «Крафт Бір» критеріям ризиковості платника, зокрема, п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
		Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.
		Однак, у вказаному рішенні вказане поле не заповнено та зазначено прочерк, що фактично суперечить вимогам Порядку №1165.
		Крім того, судом встановлено, що оспорюване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
		Відповідно до п.25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Згідно п.44 Порядку №1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
		За змістом п.45 цього Порядку, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи : доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
		У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п.46 Порядку №1165).
		Як вбачається з витягу протоколу №1 від 03.02.2020 засідання комісії ГУ ДФС, що приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, ТзОВ «Крафт Бір» внесено до Журналу ризикових платників АІС «Податковий блок» у зв`язку з наявною інформацією у контролюючих органах, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК.
		Факт включення товариства в Журнал ризикових платників згідно додатку 2 не заперечується відповідачем та підтверджується рішенням №1038 від 04.02.2020.
		Проте, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК (п.8 Додатку 1 Порядку №1165), то така податкова інформація має бути розшифрована та зазначена у рішенні про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
		Однак, в оспорюваному рішенні у зазначеному полі вказаний лише п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, що суперечить вимогам Порядку №1165.
		Доводи відповідача про те, що не наведення у рішенні розшифровки п.8 Додатку 1 до Порядку №1165 є недоліком його форми, колегія суддів вважає є безпідставними, оскільки форма рішення чітко зобов`язує контролюючий орган розшифрувати податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.
		Такі вимоги до рішення зумовлені тим, що платник податку має бути обізнаний з цією податковою інформацією, що забезпечить йому право подати на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.6 Порядку №1165. 
		При цьому, колегія суддів зазначає, що протоколи засідання комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН є внутрішніми документами контролюючих органів та відсутні у вільному доступі для платників податку. Отже, не зазначення у рішенні розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.
		Недотримання вимог п.6 Порядку №1165 в частині мотивування спірного рішення, колегія суддів вважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого протиправним та його скасування.
		Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав щодо зобов`язання ГУ ДПС виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
		Доводи відповідача стосовно необхідності застосування до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 20.11.2019 по справі №480/4006/18, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказана позиції стосується правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку №117. Разом з тим, спірні правовідносини у дані справі пов`язані із застосуванням положень Порядку №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 та регулює правовідносини щодо прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020.
		Додатково слід зазначити, що відповідно до Додатку 4 Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.
		Абзацом 15 пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Відповідно до Порядку №1165, рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність доводів відповідача та вірного обрання позивачем способу захисту порушеного права.
		Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
		Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
		Керуючись ст.ст. 12, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року по справі №460/1906/20 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос   Т. І. Шинкар  Повне судове рішення складено 23.10.2020.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...