Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/576/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Номер судового провадження: 2/907/576/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а 
		e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		 
		06.10.2020 м. УжгородСправа № 907/576/19 
		 
		 
		Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф., 
		За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.
		розглянувши позовну заяву заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів до державного підприємства Ясінянське лісомисливське господарство, смт. Ясіня Рахівського району та до приватного підприємця Кабалюк Миколи Миколайовича, смт. Ясіня Рахівського району про визнання недійсним договору купівлі-продажу№82 від 12.06.2019
		 
		За участю представників: 
		прокурор - Андрейчик Алла Миколаївна, наказ № 9 від 11 вересня 2020 року 
		від позивача - не з`явився 
		від відповідача 1 - Левицький А.О., адвокат (свідоцтво серія ЗР № 21/1390 від 05 квітня 2018 року) 
		від відповідача 2 - Ємчук Л.В., адвокат, ордер серії АО № 1001878 від 15 листопада 2019 року 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів до державного підприємства Ясінянське лісомисливське господарство, смт. Ясіня Рахівського району та до приватного підприємця Кабалюк Миколи Миколайовича, смт. Ясіня Рахівського району про визнання недійсним договору купівлі-продажу№82 від 12.06.2019 укладеного між ДП Ясінянське ЛМГ та ПП Кабалюк М.М. щодо придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 3600 000 грн., на майбутнє, посилаючись на порушення вимог ст. ст. 1 3 1 - 1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру, ст. ст. 1,2 Закону України Про публічні закупівлі.
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у розгляді справи №907/576/19 призначено підготовче засідання на 23.10.2019. Також на дату судового засідання призначено до розгляду заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2019 було відкладено підготовче засідання на 20 листопада 2019 р.
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2019 було продовжено строк підготовчого провадження у справі №907/576/19 та оголошено перерву в підготовчому засіданні за згодою сторін до 10 грудня 2019 року.
		Ухвалою суду від 10.12.2019 у задоволенні клопотання прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено та закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 21.01.2020.
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2020 зупинено провадження у справі № 907/576/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18. 
		29.05.2020 на адресу господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання відповідача 2 про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що 26.05.2020 Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №912/2385/18.
		Ухвалою суду від 22.07.2020 поновлено провадження у справі №907/576/19 та розгляд справи по суті призначено на 27 серпня 2020 р.
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.08.2020 відкладено розгляд справи по суті на 22.09.2020.
		Ухвалою суду від 22.09.2020 за згодою повноважних представників судом у порядку вимог ст. 216 ГПК України було оголошено перерву у засіданні суду з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи у межах розумного строку на 06.10.2020.
		Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та відповідях на відзиви посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. При цьому прокурор стверджує, що службові особи ДП «Ясінянське ЛМГ» у порушення вимог п.9 ч.1 ст. 1, абзаців 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» 12.06.2019 без застосування визначених законодавством процедур закупівель уклали із приватним підприємцем Кабалюк М.М. договір купівлі-продажу №82 паливо - мастильних матеріалів на загальну суму 3 600 000 грн., строком дії до 31.12.2019 року, вказані порушення при укладенні договору є підставою для визнання його недійсним відповідно до частин 1-3, 5,6 статті 203, статті 215 ЦК України.
		Вказує на те, що Прокуратурою області у ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді виявлено факт грубого порушення вимог чинного законодавства посадовими особами державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» (далі ДП «Ясінянське ЛМГ»). 
		А саме, прокурор зазначає, що згідно ст. 1.1 Статуту ДП «Ясінянське ЛМГ» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано - Франківській та Чернівецькій областях» належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Статут ДП «Ясінянське ЛМГ» затверджено наказом Державного агентства лісових ресурсів України 15.06.2018 № 525. Відповідно до ст.5.3 Статуту ДП «Ясінянське ЛМГ» - майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Метою і предметом діяльність Підприємства, а відтак і спеціальним правом, згідно з його Статуту є зокрема охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних рубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства України. Вказані ознаки в сукупності відносять дане підприємство до замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а тому обов`язком підприємства є здійснення закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до вимог цього Закону, що зроблено не було.
		Зокрема, звертає увагу на те, що у даному випадку згаданий вище правочин між ДП «Ясінянське ЛМГ» та ПП Кабалюк М.М. повинен був укладатися виключно за результатами публічних торгів, проведених у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі». Оскільки такі торги, всупереч ст. 2 цього закону проведено не було, укладений договір купівлі-продажу паливно - мастильних матеріалів на суму понад 3 млн. грн. суперечить вимогам чинного законодавства, що є безумовною підставою для визнання його недійсним у судовому порядку. Вказане узгоджується з правової позиції викладеною у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 913/205/18.
		Посилаючись на норми Законом України «Про публічні закупівлі» прокурор наголошує, що не проведення у даному випадку публічних торгів, призвело до обмеження конкуренції серед можливих учасників - продавців паливно - мастильних матеріалів, що прямо пов`язане з укладенням договору купівлі - продажу на найбільш вигідних для державного підприємства умовах. Укладення неправомірної, всупереч встановленому законодавством порядку угоди купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, призвело до реальних негативних наслідків, оскільки зумовило здійснення ДП «Ясінянське ЛМГ» незаконних витрат державних коштів, а відтак і порушення економічних інтересів держави, в особі державного підприємства. 
		Таким чином, пред`являючи даний позов прокурором переслідується мета захисту порушених інтересів держави шляхом визнання недійсним незаконно укладеного правочину та запобігання неправомірному витрачанню коштів державним підприємством.
		Представник позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, у поданих письмових поясненнях доводи прокурора підтримав повністю. Акцентує увагу на проведеній ним перевірці та встановлених порушеннях вимог законодавства.
		Також позивач підтверджує, що ДП "Ясінянське ЛМГ" є замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв`язку з чим правочин укладений між ДП «Ясінянське ЛМГ» та ПП Кабалюк М.М. повинен був укладатися виключно за результатами публічних торгів, проведених у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі». Укладення даного договору в будь який інший спосіб є порушенням законодавства.
		При цьому, позивач просить суд врахувати те, що заступником начальника відділу контролю у сфері закупівель Управління Західного офісу держаудитслужби в Закарпатській області за вказане порушення у висновку, на директора ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164-14 КУпАП та направлено матеріали справи на розгляд до Рахівського районного суду Закарпатської області. Однак, по даній справі 20.12.2019 року Рахівським районним судом Закарпатської області винесено постанову про закриття провадження у справі за відсутністю в діях керівника складу адміністративного правопорушення.
		Відповідач 1 - Державне підприємство Ясінянське лісомисливське господарство, смт. Ясіня Рахівського району у поданому відзиві та письмових поясненнях проти позову заперечує повністю. Просить суд у задоволенні позову відмовити із підстав, наведених у вказаних процесуальних документах. Зокрема, наводить доводи про те, що вимога закону про проведення процедур закупівель не поширюються на Державне підприємство Ясінянське лісомисливське господарство, оскільки підприємство не є замовником в розумінні Закону, так як здійснює свою діяльність на комерційній та промисловій основі.
		Обґрунтування позову прокурора в частині наявності ознак які відносять дане підприємство до замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», заперечує з підстав того, що відповідно до п. 1.3. ст. 1 та п. 4.1.ст. 4 Статуту підприємство ДП «Ясінянське ЛМГ» є державним комерційним підприємством - юридичною особою публічного права та здійснює свою діяльність на комерційній основі (п.4.2 ст. 4 Статуту). Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетом, державними цільовими фондами і контрагентами (п. 4.8. ст. 4 Статуту).
		Державне підприємство "Ясінянське ЛМГ" здійснює свою господарську діяльність на конкурентному ринку, де формування ціни на продукцію формується попитом, держава не встановлює цін на продукцію підприємства і воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності. ДП "Ясінянське ЛМГ" реалізацію продукції (лісопродукції) здійснює на щоквартальних аукціонах, де кожне підприємство самостійно формує ціну на свою продукцію і торги відбуваються на конкурентних умовах.
		Також стверджує, що доводи прокуратури про наявність спеціальних та ексклюзивних прав У ДП "Ясінянське ЛМГ" в частині функціонування лісової охорони не відповідають дійсності. Оскільки, визначальним в даному аспекті є положення ст. 1 Закону, які містять визначення діяльності в окремих сферах господарювання. 
		Так відповідно п.4 ст. 1 Закону містить вичерпний перелік сфер господарювання, що відносяться до окремих сфер в розумінні даного закону. Оскільки ДП "Ясінянське ЛМГ" не здійснює діяльність в окремих сферах господарювання в розумінні Закону, то застосування положень п.9 ч.1. ст..1 Закону до діяльності відповідача є безпідставним. 
		ДП "Ясінянське ЛМГ" є державним комерційним підприємством з урахуванням норм Господарського кодексу України та положень статуту і не здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання та не володіє спеціальними або ексклюзивними правами у зв`язку з чим дія ЗУ "Про публічні закупівлі" не поширюється на відповідача.
		Вказує на те, що вказані обставини підтверджується долученим до матеріалів справи висновком науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України від 28.12.2019 №12б/275-е щодо порядку проведення лісогосподарськими та лісомисливськими підприємствами закупівель товарів, робіт та послуг, а також численною судовою практикою. 
		Відповідач 2 - приватний підприємець Кабалюк Микола Миколайович, смт. Ясіня Рахівського району у поданому відзиві проти позову заперечує повністю. Просить суд у задоволенні позову відмовити з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. 
		Зазначає, що згідно з п. 1.3. ст. 1 та п. 4.1.ст. 4 Статуту підприємства ДП «Ясінянське ЛМГ» є державним комерційним підприємством - юридичною особою публічного права та здійснює свою діяльність на комерційній основі (п.4.2 ст. 4 Статуту). Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетом, державними цільовими фондами і контрагентами (п. 4.8. ст. 4 Статуту). 
		Не зважаючи на те, що ДП «Ясінянське ЛМГ» забезпечує потреби держави у сфері охорони, захисту, раціонального використання і відтворення лісів та мисливського фонду, вказане підприємство не підпадає під критерії, визначені п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону 922-VIII до замовників, оскільки здійснює свою діяльність на комерційній основі, про що прямо зазначено в Статуті Підприємства. Відтак, ДП «Ясінянське ЛМГ» не є замовником у розумінні положень Закону 922- VIII та не підпадає під сферу регулювання цього Закону. 
		Зауважує, що процедура, передбачена для здійснення державник закупівель державними комерційними підприємствами дотримана, оскільки відповідності до вимог ст. 75 ГК України звіт про укладення договору про закупівлю паливно-мастильних матеріалів за кошти Підприємства оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», що свідчить про безпідставність позовних вимог.
		Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		У судовому засіданні 06.10.2020 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.06.2019 року між Державним підприємством «Ясінянське лісомисливське господарство» (далі Відповідач -1, «Ясінянське ЛМГ») та ПП Кабалюк М.М. (далі відповідач  2) укладено договір купівлі продажу №82.
		Згідно п.1.1 вказаного Договору Продавець зобов`язується продати Покупцеві паливно мастильні матеріали в асортименті згідно накладних та виставлених рахунків.
		Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 даного договору, ціна договору складається із узгодженої вартості всіх партій товару у відповідності до виставлених рахунків та накладних, що були поставлені за цим Договором за період його дії. Загальна сума договору становить 3 600 000 ( три мільйони шістсот тисяч).
		Розрахунок проводиться в безготівковій формі на протязі трьох днів з моменту придбання товару шляхом: оплати Покупцем після пред`явлення Продавцем рахунку на оплату товару, накладних (п. 4.1 Договору).
		Пунктом 9.1 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019p., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		Відповідачем -1 опубліковано звіт про укладені договори №UA-2019-06-20-000801-b відповідно до якого 12.06.2019 між ДП Ясінянське лісомисливське господарство та ПП Кабалюк М.М. укладено договір поставки №82, назву предмету закупівлі визначено Паливо та мастило для транспорту в асортименті згідно накладних та виставлених рахунків. 
		Згідно пункту 1.1 ст. 1 Статуту ДП «Ясінянське ЛМГ» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано - Франківській та Чернівецькій областях» належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Статут ДП «Ясінянське ЛМГ» затверджено наказом Державного агентства лісових ресурсів України 15.06.2018 № 525. 
		Відповідно пункту 3.1 ст. 3 Статуту Підприємство створене з метою: - ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; - ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; - одержання прибутку від комерційної діяльності. 
		Підприємство є державним комерційним підприємством  юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки. Права і обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном (п.п. 4.1, 4.2, ст. 4 Статуту).
		Підприємство має відокремлене майно, веде самостійний баланс, має поточний та інші рахунки в установах банків як у національній, так і у іноземній валютах, печатки, штампи та бланки зі своїм найменуванням. Підприємство може мати товарний знак, який реєструється згідно з чинним законодавством. Підприємство має право укладати угоди, контракти, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, здійснювати претензійну роботу, бути позивачем та відповідачем, третьою особою в судах. Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетом, державними цільовими фондами і контрагентами. (п.п. 4.4, 4.7, 4.8 ст. 4 Статуту).
		Майно Підприємства становить основні фонди та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства. Статутний капітал Підприємства утворюється Органом управління майном та складає 52 428 грн. Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. 3дійснюючи право господарського відання, підприємство володіє користується і розпоряджається зазначеним майном відповідно до чинного законодавства та цього Статуту (п.п. 5.1, 5.3, ст. 5 Статуту).
		Джерелами формування майна Підприємства є: - державне майно, у тому числі, кошти, передані йому Органом управління майном - доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів фінансово господарської діяльності підприємства; - доходи від цінних паперів; - кредити банків та інших кредиторів; - капітальні вкладення і дотації з бюджету; - безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, і громадян; - майно придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій або громадян у встановленому законодавством порядку; - інші джерела, не заборонені законодавством (п.5.4 ст. 5 Статуту).
		За доводами позивача, за результатами моніторингу закупівлі установлено, що в порушення вимог частини першої статті 4 Закону, Замовником не оприлюднено річний план закупівель на 2019 рік (додаток до річного плану), відповідно до якого здійснено закупівлю товару «Паливно мастильні матеріали», очікуваною вартістю 3 600 000,00 грн.
		За доводами прокурора згаданий вище правочин між ДП «Ясінянське ЛМГ» та ПП Кабалюк М.М. повинен був укладатися виключно за результатами публічних торгів, проведених у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі». Оскільки такі торги, всупереч ст. 2 цього закону проведено не було, тому укладений договір купівлі-продажу паливно - мастильних матеріалів на суму понад 3 млн. грн. суперечить вимогам чинного законодавства, що є безумовною підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.
		 
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
		 
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII з подальшими змінами.
		Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що він застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
		Згідно частини третьої статті 36 згаданого Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Частиною другою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону та/або до Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". 
		На підставі статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що замовники це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав;
		Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
		Водночас, відповідно до статті 75 Господарського кодексу України державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об`єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов`язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.
		Предметом спору в справі є визнання недійсним договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти, укладеного між відповідачами з підстав невідповідності його закону.
		У зв`язку з чим визначальним питанням у даній справі є: чи відноситься Відповідач 1 - Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство», смт. Ясіня Рахівського району до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".
		Так, відповідно пункту 3.1 ст. 3 Статуту, Підприємство створене з метою: - ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; - ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; - одержання прибутку від комерційної діяльності. 
		Підприємство є державним комерційним підприємством  юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки. Права і обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном (п.п. 4.1, 4.2, ст. 4 Статуту).
		Підприємство має відокремлене майно, веде самостійний баланс, має поточний та інші рахунки в установах банків як у національній, так і у іноземній валютах, печатки, штампи та бланки зі своїм найменуванням. Підприємство може мати товарний знак, який реєструється згідно з чинним законодавством. Підприємство має право укладати угоди, контракти, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, здійснювати претензійну роботу, бути позивачем та відповідачем, третьою особою в судах. Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетом, державними цільовими фондами і контрагентами. (п.п. 4.4, 4.7, 4.8 ст. 4 Статуту).
		Згідно з ч.1-3 ст.74 ГК України державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом.
		В листі Мінекономіки №3304/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", що міститься в матеріалах справи, зокрема зазначено, що діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. Це пов`язано з тим, що держава нормативно, тобто через нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, статути юридичних осіб тощо, визначила мету діяльності таких юридичних осіб, встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо та здійснює контроль за діяльністю та виконанням публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та /або територіальної громади. Натомість діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід`ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб.
		Матеріали справи також містять Висновок науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України від 28.12.2019 № 126/275-е, щодо порядку проведення лісогосподарськими та лісомисливськими підприємствами закупівель товарів, робіт та послуг проведеної у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит Відповідача-1.
		За даним висновком лісогосподарські та лісомисливські підприємства, що діють на комерційній основі, не здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, не мають спеціальних чи ексклюзивних прав і тому не належать до юридичних осіб, що зобов`язані здійснювати закупівлі товарів, робіт та послуг для своїх потреб в порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі»
		Проаналізувавши положення статуту ДП «Ясінянське ЛМГ», з огляду на те, що ДП «Ясінянське ЛМГ» є державним комерційним підприємством, яке здійснює свою господарську діяльність на конкурентному ринку, де формування ціни на продукцію формується попитом, і воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності суд приходить до висновків, що ДП «Ясінянське ЛМГ» повністю відповідає умовам встановлених до державних комерційних підприємств і є таким у відповідності до норм законодавства та положень Статуту.
		З огляду на викладене, державне підприємство «Ясінянське ЛМГ» не є замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" і відповідно обов`язок щодо проведення тендерних процедур під час закупівель товарів, робіт чи послуг на підприємство не поширюється.
		При цьому твердження прокурора про наявність спеціальних та ексклюзивних прав у відповідача -1, що відносить його до замовників, є безпідставними та таким, що спростовується матеріалами справи.
		Пункт 4 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить вичерпний перелік сфер господарювання, що відносяться до окремих сфер в розумінні даного закону. 
		З огляду на те, що ДП "Ясінянське ЛМГ" не здійснює діяльність в окремих сферах господарювання в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі", то застосування положень п.9 ч.1. ст..1 Закону до діяльності відповідача є безпідставним.
		Разом з тим посилання прокурора на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 913/205/18 судом не береться до уваги, оскільки висновки в зазначеній справі, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин є різними. У зазначеній справі суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, різний суб`єктний склад впливає на характер спірних правовідносин, що виключає подібність правовідносин у вказаній справі.
		Щодо клопотання прокурора, про долучення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №857/12196/19, суд зазначає наступне.
		Вказана постанова судом не береться до уваги, оскільки подана прокурором з порушенням порядку визначеного ст.80 ГПК України. Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що вказана постанова не є доказом, у підтвердження обставин, що входять у предмет доказування у даній справі та не є судовим рішенням, яке в силу презумпції не підлягає доказуванню при встановленні обставини в ході даної справи, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
		Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
		Зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Стаття 207 ГК України передбачає, що господарське зобов`язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї з сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		У відповідності до положень ч.ч.1-2 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про державні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
		Таким чином, договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами.
		Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем -1 на виконання вимог ст. 75 ГК України оприлюднений звіт про укладення договору про закупівлю паливно-мастильних матеріалів за кошти Підприємства Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі».
		Враховуючи, що договір купівлі продажу №82 від 12.06.2019 укладений у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки укладений з дотриманням встановленої Законом України «Про публічні закупівлі» процедури, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору купівлі продажу №82 від 12.06.2019 року.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів до державного підприємства Ясінянське лісомисливське господарство, смт. Ясіня Рахівського району та до приватного підприємця Кабалюк Миколи Миколайовича, смт. Ясіня Рахівського району про визнання недійсним договору купівлі-продажу№82 від 12.06.2019 задоволенню не підлягають.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
		 
		Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову відмовити повністю.
		2. Судові витрати покласти на позивача.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено: 23.10.2020.
		 
		 Суддя О.Ф. Ремецькі

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...