Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/7/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 22.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/5099/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 320/7/19
		адміністративне провадження № К/9901/5099/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стеценка С.Г.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Тацій Л.В., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 320/7/19
		за позовом ОСОБА_1 
		до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_2 
		про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року (головуючий суддя: Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Кузьменка В. В., суддів Василенка Я.М.,         Шурка О.І.), -
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_2 , в якому просив: 
		1) визнати протиправними дії міського голови м. Бровари Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради, Київської області, щодо надання умисно недостовірної інформації, що Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, не було погодження 22.03.2018 року, проекту землеустрою ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056, через надання неповної назви земельної ділянки, з метою перешкодити позивачу в оскарженні протиправних дій;
		2) зобов`язати міського голову м. Бровари ОСОБА_3 , Броварської міської ради, Київської області, вказати, що Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, було погодження 22.03.2018 року, проект землеустрою ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056, через надання неповної назви земельної ділянки, та відповідно вказати в усіх рішеннях Броварської міської ради, що земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3210600000:01:057:0056, є земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056.
		3) визнати неправомірними дії Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, щодо погодження 22.03.2018 року, проекту землеустрою ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056.
		4) зобов`язати Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, скасувати погодження проекту землеустрою ОСОБА_2 , від 22.03.2018 року, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056.
		5) визнати неправомірними дії Відділу Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, щодо реєстрації земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 за ОСОБА_2 
		6) зобов`язати Відділ Міськрайонного управління у Броварському районі та м.Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, скасувати реєстрацію земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 за ОСОБА_2 
		7) зобов`язати Відділ Міськрайонного управління у Броварському районі та м.Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зареєструвати земельну ділянку в АДРЕСА_1 , за          ОСОБА_1 
		8) визнати протиправними дії Броварської міської ради від 21.06.2018 щодо затвердження проекту землеустрою, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 за         ОСОБА_2 , який було затверджено під адресом АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 за ОСОБА_2 
		9) зобов`язати Броварську міську раду скасувати рішення від 21.06.2018 року, щодо затвердження проекту землеустрою, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 за           ОСОБА_2 , який було затверджено під адресом АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 за ОСОБА_2 
		10) зобов`язати Броварську міську раду затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки в  
		АДРЕСА_2 ) визнати протиправними дії Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари- землеустрій», щодо несвоєчасного виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 , згідно договору №423-фо-пз-17, та неповідомлення ОСОБА_1 про те, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 , станом на 02.05.2018 року зареєстрована за іншою особою.
		12) визнати протиправними дії Броварської міської ради, щодо умисного надання позивачу недостовірної інформації в відповіді від 27.06.2018 року, та в відповіді від 30.07.2018 року.
		13) зобов`язати Броварську міську раду надати до суду та позивачу достовірну інформацію, якої позивач не отримав в відповіді від 27.06.2018 року, та в відповіді від 30.07.2018 року.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 позовну заяву повернуто позивачу. 
		3. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить позовні вимоги, не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами. Крім того, позивачем у позові об`єднано позовні вимоги, що належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та позовні вимоги, підсудні місцевому загальному суду, розгляд яких повинен здійснюватись за правилами цивільного судочинства. Так, посилаючись на п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
		4. Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		5. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
		6. В подальшому, позивачем було неодноразово подано заяви про відвід суддів.
		7. Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою.
		8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кузьменка В. В. , Василенка Я. М. , Шурка О. І. визнано необґрунтованою.
		9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 визнано зловживанням процесуальними правами подання заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів та залишено її без розгляду.
		10. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 залишено без змін.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		11. 24 лютого 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського  окружного адміністративного суду від 04.01.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі №320/7/19, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
		12. В касаційній скарзі позивач не оскаржує правомірність рішення суду апеляційної інстанції по суті, а оскаржує порушення норм процесуального права  судом апеляційної інстанції та розгляд справи неповноважним, на його думку, судом. Вказує, що колегія суддів неодноразово фальшувала обставини справи, неправомірно видалила позивача із зали судового засідання та розглядала апеляційну скаргу цілий рік, позбавляючи позивача можливості розглянути справу в розумний термін, також протягом року апеляційний суд не направив до гр. ОСОБА_2 ухвали про відкриття апеляційного провадження та інших ухвал суду та жодної повістки в судове засідання, та в рішенні суду апеляційної інстанції не спростовані докази позивача, викладені в апеляційній скарзі, що потребує повторного розгляду в апеляційній інстанції повноважним судом.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		13.   24 лютого 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від             24 лютого 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г.,  Тацій Л.В.
		15. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 320/7/19 за позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі № 320/7/19 за позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.
		16. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті               345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22.10.2020.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		17. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до                   ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
		18. Так, як убачається зі змісту касаційної скарги, позивач не оскаржує правомірність рішення суду апеляційної інстанції по суті, а оскаржує порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, оскільки, на його думку:
		- справа розглядалась неповноважним судом;
		- колегія суддів неправомірно видалила позивача із зали судового засідання;
		- колегія суддів розглядала апеляційну скаргу цілий рік, позбавляючи позивача можливості розглянути справу в розумний термін;
		- протягом року апеляційний суд не направив до гр. ОСОБА_2 ухвали про відкриття апеляційного провадження та інших ухвал суду та жодної повістки в судове засідання;
		- в рішенні суду апеляційної інстанції не спростовані докази позивача, викладені в апеляційній скарзі.
		19. Що стосується доводів скаржника про розгляд справи в суді апеляційної інстанції неповноважним судом, колегія суддів зазначає наступне.
		20. Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
		21. Відповідно до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		22. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
		23. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
		24. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
		25. Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
		26. Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
		27. Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
		28. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
		29. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №826/12191/18.
		30. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		31. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
		32. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
		33. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
		34. У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
		35. Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		36. При цьому, не можуть бути підставами для відводу колегії суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
		37. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №826/12191/18.
		38. З матеріалів справи убачається, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
		39. В подальшому, позивачем було неодноразово подано заяви про відвід суддів.
		40. Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою.
		41. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду (суддя Коротких А.Ю.) від 28.02.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кузьменка В.В. та суддів Василенка Я.М., Шурка О.І. відмовлено.
		42. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Шурка О.І. визнано необґрунтованою.
		43. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду (суддя Бєлова Л.В.) від 26.04.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кузьменка В.В. та суддів Василенка Я.М., Шурка О.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки відмовлено.
		44. Вказані судові рішення мотивовані відсутністю у заявах ОСОБА_1 наведення обставин, які б вказували на безсторонність суддів або в чому полягає їх упередженість чи необ`єктивність при здійсненні правосуддя у даній справі.
		45. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 визнано зловживанням процесуальними правами подання заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів та залишено її без розгляду.
		46. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що заява позивача про відвід суддів, подана втретє з аналогічних підстав, спрямована на безпідставне перешкоджання розгляду справи, повинна бути у відповідності до вимог ч. 3 ст. 45 КАС України залишена без розгляду, а звернення до суду з такою заявою втретє є зловживанням процесуальними правами.
		47. Що стосується доводів скаржника про неправомірність видалення позивача із зали судового засідання, колегія суддів зазначає наступне.
		48. Відповідно до ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
		49. Статтею 145 КАС України передбачено види заходів процесуального примусу:        1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.
		50. Приписами частин 1, 2 статті 198 КАС України передбачено, що присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи,  присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники судового процесу, інші особи, присутні в залі судового засідання, звертаються до суду та один до одного, дають пояснення, показання, висновки, консультації, тощо, стоячи. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.  
		51. Отже, вимога дотримання усіма учасниками справи встановлених у суді правил поведінки має на меті підтримання авторитету та поваги до суду. Водночас, для відступу від наведених приписів процесуального закону повинні існувати об`єктивні підстави, що унеможливлюють (утруднюють) їх виконання. 
		52. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2019 року у справі №855/32/19.
		53. Як убачається з журналу судового засідання Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року головуючим суддею роз`яснено апелянту обов`язок осіб, присутніх у залі судового засідання відповідно до                   ст. 198 КАС України, зокрема, звертатись до суду даючи пояснення, показання, висновки, консультації - стоячи.
		54. За порушення порядку під час судового засідання головуючим суддею застосовано до ОСОБА_1 попередження відповідно до ч. 1 ст. 146 КАС України.
		55. За повторне порушення порядку під час судового засідання та невиконання розпоряджень головуючого судді, головуючим суддею до ОСОБА_1 застосовано попередження відповідно до ч. 1 ст. 146 КАС України.
		56. В подальшому, колегія суддів апеляційного адміністративного суду застосувала до позивача захід процесуального примусу та прийняла рішення видалити апелянта з залу судового засідання, у зв`язку з неодноразовим нереагуванням на зауваження судді та неповаги до суду відповідно до ч. 1 ст. 146 КАС України.
		57. Факт порушення порядку під час судового засідання в апеляційному суді, неодноразового нереагування на зауваження головуючого судді підтверджується також актами від 14 січня 2020 року, підписаними секретарем судового засідання, помічником судді та судовим розпорядником відділу (служби) судових розпорядників Шостого апеляційного адміністративного суду.
		58. Зі змісту вказаних актів убачається, що через невиконання вимоги щодо видалення із зали судового засідання та неможливості продовжувати слухання справи в залі, в якому починався розгляд справи (№12), колегія суддів продовжила апеляційний розгляд справи в іншому залі (№11). Після проголошення вступної та резолютивної частин судового рішення, під час виходу колегії суддів із залу судових засідань №11, апелянт ОСОБА_1 чинив перешкоди колегії суддів. Ставав перед суддями, не давав змоги обійти та висловлювався негативно в їхню адресу, обрав усно.
		59. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року (справа №9901/34/19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
		60. Використання учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами і застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
		61. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2020 року у справі №314/1526/19(2-адр/214/1/2020).
		62. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів скаржника про неправомірність видалила позивача із зали судового засідання
		63. Щодо доводів скаржника про те, що колегія суддів розглядала апеляційну скаргу цілий рік, позбавляючи позивача можливості розглянути справу в розумний термін, колегія суддів зазначає наступне.
		64. У статті 118 КАС України законодавцем визначено процесуальний строк як встановлений законом або судом строк, у межах якого вчиняється процесуальна дія (дії). 
		65. Виходячи зі змісту аналізованої статті, у тому разі, коли процесуальний строк законом не визначено, він має бути встановлений судом. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. 
		66. Також зазначено, що процесуальні строки можуть обчислюватися днями, місяцями і роками або вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		67. Отже, в залежності від суб`єкта встановлення строків, вони поділяються на ті що визначаються: а) законодавцем - передбачені процесуальним законом; б) судом - встановлюються безпосередньо під час розгляду конкретної справи.
		68. Згідно з ст. 119 КАСУ суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, тобто такі, які передбачають час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
		69. Для розуміння змісту категорії розумного строку розгляду адміністративної необхідним є звернення до п. 11 ч. 1 ст. 4 КАСУ, відповідно до якого ним є найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічноправових відносинах.
		70. Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розумність строку розгляду справи судом є однією з гарантій його справедливості. 
		71. Зокрема, у згаданому конвенційному приписі зафіксовано, що кожен у вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом. 
		72. При цьому, незважаючи на те, що в даній статті мова йде про цивільні права та обов`язки та кримінальне обвинувачення, Європейський суд з прав людини, покликаний застосовувати положення Конвенції, неодноразово роз`яснював, що останні розповсюджують свою дію й на справи з розв`язання публічно-правових спорів.
		73. Так, у рішеннях по справах «Кудла проти Польщі», «Мікулич проти Хорватії», «Єрмакова проти Росії» та «Паскал проти України» Європейський суд з прав людини відзначає, що поняття «розумний строк» є суб`єктивним і може зумовлюватися             (а) складністю справи, (б) поведінкою заявника й відповідних органів влади, а також (в) залежати від значущості для заявника питання, що розглядається судом.
		74. Таким чином, враховуючи те, що позивачем було неодноразово подано заяви про відвід суддів та за результатами вирішення постановлювались ухвали, якими, на виконання вимог ч. 4 ст. 40 КАС України, зупинялось апеляційне провадження, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції враховуючи складністю справи, поведінку заявника, значущість для заявника питання, що розглядається судом, вжито всіх заходів для розгляду справи в розумний строк.
		75. Що стосується доводів скаржника про те, що протягом року апеляційний суд не направив до гр. ОСОБА_2 ухвали про відкриття апеляційного провадження та інших ухвал суду та жодної повістки в судове засідання, колегія суддів зазначає наступне.
		76. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
		77. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
		78. Як вбачається з адміністративного позову та апеляційної скарги, позивач вказав одним з відповідачів ОСОБА_2 , при цьому не вказав місце проживання чи перебування останнього та поштовий індекс, що позбавило суд апеляційної інстанції можливості направити ОСОБА_2 ухвали про відкриття апеляційного провадження, інші ухвал суду та повістки про виклик в судове засідання.
		80. Крім того, колегія судді Верховного Суду не бере до уваги доводи скаржника про те, що в рішенні суду апеляційної інстанції не спростовані докази позивача, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на те, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
		81. Більш того, зі змісту апеляційної скарги убачається, що вона, серед іншого обґрунтована протиправністю, на думку позивача, дій та рішень відповідачів, тоді як судом першої інстанції повернуто позов з підстав, передбачених п. 6 ч. 4                       ст. 169 КАС України, правильність яких апеляційним судом була перевірена та винесено відповідне судове рішення.
		82. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.
		83. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись ст.ст. 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець   Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...