Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11779/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 23.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/55893/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа №826/11779/17
		адміністративне провадження №К/9901/55893/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Рибачука А.І.,
		суддів: Бучик А.Ю.,  Стеценка С.Г., 
		розглянувши у порядку попереднього розгляд у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11779/17
		за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укргазвидобування» до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Держгеонадра
		на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Земляної Г.В., суддів Ісаєнко А.Ю., Лічевецького І.О., 
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. 18.09.2017 ПАТ «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом, у якому просило:
		визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви                                           ПАТ «Укргазвидобування», поданої листом від 27.02.2017 №3/2-01-1662 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Салакарської площі, розташованої в межах акваторії Азовського моря, строком дії на 30 років;
		визнати протиправною відмову Держгеонадра, оформлену листом від 18.07.2017 №15596/03/12-17, в наданні ПАТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Салакарської площі, розташованої в межах акваторії Азовського моря, строком дії на 30 років за заявою, поданою від 27.02.2017 №3/2-01-1662;
		зобов`язати Держгеонадра вчинити дії з надання ПАТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Салакарської площі, розташованої в межах акваторії Азовського моря, строком дії на 30 років за заявою, поданою від 27.02.2017 №3/2-01-1662 шляхом надання                                     ПАТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Салакарської площі, розташованої в межах акваторії Азовського моря, строком дії на 30 років.
		В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Укргазвидобування» зазначило, що відмова відповідача у наданні йому спеціального дозволу на користування надрами оформлена листом, а не наказом, як це передбачено пунктом 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615). При цьому позивач вказав, що така відмова відповідача була вчинена поза межами строку визначеного змістом пунктів 8, 9 вказаного Порядку, що також є не неналежною формою реалізації наданих Держгеонадра повноважень з питань надання спеціальних дозволів на користування надрами.
		2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20.04.2018 відмовив у задоволенні позовних вимог.
		3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 12.06.2018 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги:
		визнав протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ «Укргазвидобування», поданої листом від 27.02.2017 №3/2-01-1662 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Салакарської площі, розташованої в межах акваторії Азовського моря, строком дії на 30 років;
		зобов`язав Держгеонадра повторно розглянути заяву ПАТ «Укргазвидобування», подану листом від 27.02.2017 №3/2-01-981 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Салакарської площі, розташованої в межах акваторії Азовського моря, строком дії на 30 років, та прийняти рішення;
		в задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
		4. 10.07.2018 Держгеонадра звернулась до Верховного Суду  із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 - залишити в силі. 
		5. Верховний Суд ухвалою від 11.09.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
		6. 21.09.2018 від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на зазначену касаційну скаргу, в яких ПАТ «Укргазвидобування» просить залишити останню без задоволення, а оспорюване відповідачем судове рішення - без змін.
		7. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.06.2019 №757/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача              Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
		8. Протоколом розподілу справи від 19.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю.,               Стеценко С.Г.
		9. Ухвалою судді Верховного Суду від 20.06.2019 прийнято зазначену справу до свого провадження.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		10. Суди встановили, що ПАТ «Укргазвидобування» листом від 27.02.2017 №3/2-01-1662 звернулось до Дергеонадра з заявою та пакетом документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Салакарської площі, розташованої в межах акваторії Азовського моря, строком дії на 30 років.
		Листом від 18.07.2017 №15596/03/12-17 відповідач відмовив у наданні спеціального дозволу з посиланням на пункту 19 Порядку №615 та повернув позивачу заяву з доданими документами у зв`язку з невідповідністю у заяві, пояснювальній записці та оглядовій карті назв структур, розташованих у межах Салакарської площі.
		Вважаючи таку бездіяльність (дії) відповідача протиправними                                       ПАТ «Укргазвидобування»  звернулось до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		11. Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що у заяві від 27.02.2017 №3/2-01-1662 як підставу надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, позивач зазначив підпункт 8 пункту 8 Порядку, який було виключено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 277 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - постанова      № 277), яка набрала чинності 12.04.2016, відтак позивачу спеціальний дозвіл на геологічне вивчення нафтогазових надр, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ без проведення аукціону наданий бути не може. 
		12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючий позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до положень абзацу 25 пункту 8 Порядку №615 протягом 30 днів відповідач мав прийняти відповідне рішення у формі наказу, яке, в свою чергу, у відповідності до цього ж пункту        Порядку №615, повинно бути протягом 5 (робочих) днів розміщене на офіційному веб-сайті Держгеонадра, чого не було зроблено останнім за заявою позивача.
		При цьому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявності підстав для зобов`язання   відповідача повторно розглянути заяву ПАТ «Укргазвидобування», подану листом від 27.02.2017 №3/2-01-981 стосовно надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Салакарської площі, розташованої в межах акваторії Азовського моря, строком дії на 30 років та прийняти відповідне рішення, що є законодавчо визначеним результатом розгляду заяви щодо надання спеціального дозволу на користування надрами.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		13. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що постановою № 277, внесені зміни до Порядку № 615 та зокрема, виключено підпункт 13 Пункту 8 Порядку № 615. Вказані зміни набули чинності з 01.04.2017, окрім пункту 2 постанови № 277. Відповідач вказує на те, що позивачем не доведено того, що він підпадає під дію підпункту 13 Пункту 8 Порядку № 615, тобто має право на отримання дозволу без проведення аукціону. Відтак, повертаючи позивачу документи Держгеонадра діяла в межах законодавства. 
		14. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказав на те, що посилання відповідача на виключення підпункту 13 пункту  8 з Порядку №615 є необґрунтованими, оскільки вказаний підпункт виключено постановою №277 з 01.04.2017, тому відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра (27.02.2017), а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення. До того ж,  рішення у формі наказу відповідачем прийнято не було.
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги позивача, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
		16. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		17. Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
		18. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування (частина перша статті 4 Кодексу України про надра).
		19. Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.
		20. Згідно зі статтею 14 наведеного Кодексу України надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.
		21. Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
		22. Згідно зі статтею 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		23. Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра та частини першої статті 14 Закону України від 12.07.2001 № 2665-III «Про нафту і газ» Кабінет Міністрів України постановою від 30.05.2011 № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» затвердив Порядок № 615, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
		24. Так, відповідно до підпункту 13 пункту 8 Порядку № 615 (в редакції чинній на час подання позивачем заяви від 27.02.2017 №3/2-01-1662) без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб`єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов`язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.
		25. Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8  Порядку № 615 (абзац двадцятий пункту 8 Порядку № 615).
		26. Згідно із абзацом 25 пункту 8 Порядку № 615 рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом  9 цього Порядку.
		27. В свою чергу, пунктом 9 Порядку № 615 встановлено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди - на всі види користування надрами (абзаци 1-4 пункту 9 Порядку № 615).
		28. Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1 та погоджується органами, визначеними абзацами другим-четвертим цього пункту (абзац п`ятий пункту 9 Порядку № 615).
		29. Відповідно до абзаців сьомого - десятого пункту 9 Порядку № 615 для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому-четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.
		За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому-четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.
		У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.
		У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.
		30. Згідно з пунктом 25 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.
		З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін Державна служба геології та надр України або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї.
		Наказ Державної служби геології та надр України про надання дозволу розміщується протягом п`яти днів на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України.
		Наказ Державної служби геології та надр України та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовження строку дії дозволу розміщується протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.
		31. При цьому перелік підстав для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є вичерпним та перелічений в пункті 19 Порядку № 615, який на час виникнення спірних відносин передбачав такі підстави: 
		подання заявником документів не в повному обсязі;
		виявлення у поданих документах недостовірних даних;
		невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.
		32. Колегія суддів зазначає, що наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку, як це передбачено пунктом 25 Порядку № 615. 
		33. Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів у контексті розгляду цієї справи вважає за необхідне звернути увагу на те, що Держгеонадра як орган держави, до відання якого віднесено вирішення питань стосовно видачі спеціальних дозволів на користування надрами (а також їх переоформлення, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну їх дії, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії в разі зупинення) при здійсненні своїх повноважень зобов`язана діяти у той спосіб, який передбачено наведеними вище положеннями законодавства.
		34. Правовий статус Держгеонадр (станом на дату виникнення спірних правовідносин) було визначено Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 391/2011, згідно з яким організаційно-розпорядчою формою рішення з питань, віднесених до повноважень Держгеонадр, є наказ за підписом Голови цього відомства. Процедуру видачі спеціальних дозволів на користування надрами і повноваження органу з питань надання цих дозволів визначено Порядком № 615, відповідно до якого прийняття рішення з цього питання є компетенцією лише органу з питань надання дозволу. При цьому якщо аналізувати зміст положень пунктів 19, 25 Порядку № 615 поряд зі згаданими вище нормами Положення щодо повноважень Держгеонадр, то формою такого розпорядчого рішення є наказ (який, зокрема, у випадку відмови надрокористувачу у задоволенні його звернення, може бути предметом оскарження). 
		35. Тобто, у разі відмови в наданні спеціальних дозволів на користування надрами Держгеонадра повинно прийняти відповідне рішення, яке оформлюється наказом.
		36. Проте, у справі, яка розглядається Держгеонадра відповідного рішення у формі наказу, яке повинно бути протягом 5 (робочих) днів розміщене на офіційному веб-сайті Держгеонадра, прийнято не було.
		37. Щодо доводів відповідача про виключення підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 на час прийняття відповідного рішення Держгенеоадра постановою №277 колегія суддів зазначає наступне.
		38. Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		39. Відповідно до абзацу 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.
		40. Так, постановою № 277 внесені зміни до Порядку №615. Зокрема пунктом 2 постанови № 277 виключено  підпункт 13 пункту 8 Порядку № 615.   
		41. Проте, зазначені зміни, якими виключений підпункт 13 пункту 8 Порядку №615, набрали чинності з 01.04.2017 (пункт 4 постанови № 277).
		42. Водночас, позивачем подана заява до відповідача про надання спеціального дозволу на користування надрами 27.02.2017, тобто під час дії підпункту 13 пункту 8 Порядку №615.
		43. За таких обставин, на думку колегії суддів відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра (27.02.2017), а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення.
		44. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 826/16535/17.
		45. Колегією суддів враховується рішення Європейського суду з прав людини у справах «Сєрков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань.
		46. Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь позивача при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків такого заявника, а також ролі рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення підпункту 13 пункту  8 Порядку №615.
		47. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог, оскільки його рішення гуртується на правильному  розумінні закону.
		48. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
		49. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
		50. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оспорюваної постанови та погоджується з його висновками у справі, якими доводи позивача відхилено.
		51. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі №826/11779/17 - залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик   С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...