Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/8102/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 22.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/21694/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа №804/8102/16
		адміністративне провадження №К/9901/21694/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого  - Бучик А.Ю.,
		суддів:  Мороз Л.Л., Рибачука А.І. 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні  касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Коман» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (колегія суддів: Олефіренко Н.А., Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Коман» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу,
		УСТАНОВИВ:
		В листопаді 2016 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Коман" звернулось до суду із адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 07.11.2016 №70/4.3-7/291 в розмірі 1450 грн., складеної першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Тимченко Л.В.
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року позов задоволено.
		Постановою  Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року  скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні позову  відмовлено.
		Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне  застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач  подав касаційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		Касаційну скаргу обґрунтовано тим,  що  позивачем не допущено  порушення вимог статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України, оскільки останнім було дотримано всіх необхідних вимог порядку ведення трудових книжок та звільнення директора ОСОБА_1 . Вказує, що в день звільнення ОСОБА_1 не перебував на робочому місці, а тому про нараховану заробітну плату було повідомлено  засобами поштового зв`язку, що відповідає ст. 116 КЗпП України. Також посилається на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 (провадження № 33/774/841/16), якою  закрито провадження щодо директора ПСП «Агрофірма «Коман» ОСОБА_2 за відсутності складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП, а тому, в силу приписів частин 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України такі обставини не підлягали доказуванню, а тому позивача безпідставно притягнуто до відповідальності за порушення, відповідальність, за яке встановлена аб. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня  2017 року  відкрито касаційне провадження.
		Справу передано до Верховного Суду.
		Відзив  на касаційну скаргу  не надходив.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга        задоволенню не підлягає        з наступних підстав.
		Судами встановлено, що  у період з 13.10.2016 по 17.10.2016 на підставі наказу №1475-П від 10.10.2016 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Коман" з питань додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування за зверненням ОСОБА_1 , а саме: порушення строків виплати заробітної плати при звільненні, виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні, видача трудової книжки, виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		За результатами перевірки був складений акт №70/4.3-7 від 17.10.2016, відповідно до якого встановлено: 
		- відповідно до пункту "б" абзацу 1 пункту 7.1 глави 7 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої Наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них не велася, а ведеться лише з 20.11.2015. Особові картки працівників, які затверджені наказом Держкомстату та Міністерства оборони України від 25.12.2009 №495/656, на підприємстві відсутні, тому неможливо ані підтвердити ані спростувати відомості щодо наявності трудової книжки заявника в агрофірмі, чи видачу її при звільненні. При звільненні з посади директора ОСОБА_1 та призначенні на посаду директора ОСОБА_2 , відсутні акти прийому та передачі трудових книжок;
		- відповідно до Рішення №1 зборів засновників ПСП "Агрофірма "Коман" від 17 листопада 2015 року питанням 3 Порядку денного було питання про зміну директора ПСП "Агрофірма "Коман", де і було вирішено питання про призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_2 та повноваження її на видання відповідного наказу. Але наказ про призначення на посаду директора ПСП "Агрофірма "Коман" виданий лише 01.02.2016 за №01. Наказ про звільнення        ОСОБА_1 з посади директора підприємства за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України з 17.11.2015 до перевірки не наданий;
		- порушення строків виплати ОСОБА_1 розрахункових сум, що свідчить про недотримання вимог частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме: виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства при звільненні не провадиться в день звільнення, а саме: на підставі рішення зборів засновників ПСП "Агрофірма "Коман" від 17 листопада 2015 року за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України його звільнено з 17.11.2015, але розрахунок з ним проведено 10.02.2016, що підтверджується відомістю на виплату заробітної плати та видатковим касовим ордером від 10.02.2016 за №6. Відповідно до наданих відомостей на виплату заробітної плати за вересень, жовтень, листопад 2015 року заробітна плата працівникам підприємства проводилась 30 листопада 2015 року, що підтверджується відомостями на виплату заробітної плати та видатковими касовими ордерами від 30 листопада 2015 року за №№36,37,38, але заявнику було виплачено лише 10.02.2016, що призвело до затримки виплати йому заробітної плати при звільненні більше, ніж на один місяць;
		- ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не провадився, чим порушено вимоги частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971. На момент перевірки середній заробіток не нарахований та не виплачений.
		За результатами перевірки ПСП "Агрофірма "Коман" перевіряючими складено: припис №70/4.3-7-73 від 17.10.2016 щодо усунення порушень, а саме:
		- дотримуватись строків виплати розрахункових коштів працівникам підприємства, відповідно до вимог частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме: виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства при звільненні провадити в день звільнення;
		- усунути порушення вимог частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України;
		Винесено протокол про адміністративне правопорушення №46/4.3-7 від 17.10.2016, відповідно до якого директора ПСП "Агрофірма "Коман" ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 41 Кодексу законів про працю України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн.;
		Розглянувши акт перевірки №70/4.3-7 від 17.10.2016 щодо зазначених порушень   відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на ПСП "Агрофірма "Коман" за порушення вимог частини 1 статті 116, частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України у розмірі 1450 грн.
		Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідно до акту, складеного 14.10.2016, директор ПСП «Агрофірма «Коман» ОСОБА_1 був відсутнім 17.11.2015 на роботі за адресою: АДРЕСА_1 , протягом усього робочого дня з 08:00 год. по 17:00 год., а тому його письмово повідомлялось про необхідність  отримання заробітної плати за серпень, вересень, жовтень по 17 листопада 2015 року в сумі 4417,57 грн.,
		Також  необґрунтованість обставин викладених відповідачем в акті перевірки була встановлена постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 року в ході перегляду постанови Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2016 року, якою гр. ОСОБА_2 визнано винною та притягнуто до відповідальності за ч.1 статті 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510 гривень, а тому, в силу приписів частин 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України такі обставини не підлягали доказуванню.
		Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд  виходив з того, що позивачем фактично допущені вказані порушення, а тому постанова винесена у спосіб, встановлений законом.
		Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
		Статтею 35 Закону України "Про оплату праці" визначено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Зазначені державні органи мають право одержувати від суб`єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами.
		Статтею 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		Судами встановлено, що  01.06.2007 наказом ПСП "Агрофірма "Коман" видано наказ №8 "Про прийняття на роботу", яким призначено директором ПСП "Агрофірма "Коман" ОСОБА_1 відповідно до розділу VII пункту 7.1 статуту ПСП "Агрофірми "Коман".
		17.11.2015 ОСОБА_1 подано до зборів засновників ПСП "Агрофірма "Коман" заяву про звільнення його з займаної посади директора (керівника) ПСП "Агрофірма "Коман" відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України за згодою сторін з 17.11.2015.   
		Того ж дня 17.11.2015 зборами засновників ПСП "Агрофірма "Коман" прийнято рішення, яким звільнено ОСОБА_1 з займаної посади директора (керівника) ПСП "Агрофірма "Коман" відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України за згодою сторін з 17.11.2015.
		Як вбачається з акту перевірки порушення трудового законодавства з боку посадових осіб ПСП "Агрофірма "Коман" виразилось у несвоєчасній виплаті всіх сум діючим директором ОСОБА_2 колишньому директору ОСОБА_1 , не в день звільнення, а розрахунок проведено лише 10.02.2016 згідно наданого видаткового касового ордера від 10.02.2016.
		Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи не підтверджено відсутність ОСОБА_1  в день звільнення за місцем роботи, оскільки останній перебував на зборах засновників ПСП «Агрофірма «Коман», про що свідчить протокол.
		В касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом процесуального права щодо незастосування  ст. 72 КАС України щодо того, що постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2016  при перегляді постанови Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2016 року, якою гр. ОСОБА_2 (директора ПСП «Агрофірма «Коман») визнано винною та притягнуто до відповідальності за ч.1 статті 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510 гривень, а тому, в силу приписів частин 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України такі обставини не підлягали доказуванню.
		Верховний Суд розглянув і відхилив доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції  невірно застосували преюдицію у цій справі, виходячи з такого.
		Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
		При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
		Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.
		Водночас, для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.
		Тобто постанова  Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2016  свідчить лише про відсутність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, а не про відсутність порушень ПСП «Агрофірма «Коман».
		Отже, суд  апеляційної інстанції  не порушив норм процесуального права при оцінці доказів, розглянувши у сукупності як обставини, встановлені постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2016  разом із доказами, доданими учасниками справи до цієї адміністративної справи.
		За таких обставин, відповідачем при проведенні перевірки було вірно встановлено, що позивачем всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України  допущено порушення строків виплати заробітної плати ОСОБА_1 , за що й притягнуто до відповідальності.
		Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної  інстанції, що оскаржувана постанова винесена у спосіб, передбачений законом, та скасуванню не підлягає.
		Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Коман»  залишити без задоволення.
		Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року  залишити без змін.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                       А.Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                                    Л.Л. Мороз
		 
		                                                                                                              А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...