Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/6845/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; місцевих виборів, з них; проведення передвиборної агітації.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 24.10.2020
Номер судового провадження: A/855/21282/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 367/6845/20                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Саранюк Л.П.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  24 жовтня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого судді                                   Оксененка О.М.,
		суддів:                                                         Лічевецького І.О.,
		                                                              Мельничука В.П.
		При секретарі:                                 Пономаренко О.В.,
		За участю представників позивача:   Короленка О.Л., Хринюк О.М.,
		представника відповідача:                  Гапон С.В.,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Київської обласної організації Політичної партії «Єдина Громада» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд» про визнання бездіяльності засобів масової інформації та зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В :
		21 жовтня 2020 року Київська обласна організація Політичної партії «Єдина Громада» звернулось до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд», в якому просила: 
		- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд» по ненаданні спростування недостовірної інформації Київській обласній організації Політичної партії «Єдина громада» шляхом розміщення поданого 18 жовтня 2020 року Київською обласною організацією Політичної партії «Єдина громада» для спростування недостовірної інформації;
		- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд» здійснити спростування недостовірної інформації: на інтернет - сайті «Погляд» - інформаційна агенція» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розповсюджений в соціальній мережі Facebook за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом трьох днів з дня набрання сили рішенням суду, але не пізніше як за два дні до дня виборів, шляхом транслювання у ефірі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд», програмі «ДеЗрада» та розміщення у соціальній мережі Facebook за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 наданого Київською обласною організацією Політичної партії «Єдина громада» відеозапису від 18 жовтня 2020 року тривалістю 8 хвилин 34 секунди про спростування відеозапису « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в порядку частини п`ятої ст. 57 Виборчого кодексу України.
		Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на інтернет-сайті «Погляд» - інформаційна агенція» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано доступний до перегляду відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який був розповсюджений в соціальній мережі Facebook за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 :/ ІНФОРМАЦІЯ_3 / НОМЕР_1 на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
		На думку позивача, під час перегляду було встановлено факт оголошення негативної інформації щодо Київської обласної організації Політичної партії «Єдина Громада», в тому числі щодо кандидата в депутати Ірпінської міської ради та кандидата на посаду Ірпінського міського голови від Київської обласної організації Політичної партії «Єдина громада» ОСОБА_1 .
		У той же час, відповідачем не було спростовано недостовірну інформацію про Київську обласну організацію Політичної партії «Єдина Громада», розміщену під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом розміщення поданого 18 жовтня 2020 року Київською обласною організацією Політична партія «Єдина громада» для спростування відеозапису про спростування недостовірної інформації, чим порушено вимоги частини п`ятої статті 57 Виборчого кодексу України.
		Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
		В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким задоволенні позовних вимог відмовлено.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що представник ТОВ «Інформаційна агенція «Погляд», відповідно до вимог частини п`ятої ст. 57 Виборчого кодексу України, у телефонному режимі запропонувала ОСОБА_1 ефірний час (прямий ефір), однак останній відмовився. 
		При цьому, суд  першої інстанції, своїм рішенням зобов`язав відповідача здійснити спростування недостовірної інформації: на інтернет - сайті «Погляд» - інформаційна агенція», втім питання достовірності чи недостовірності поширеної відповідачем інформації, не розглядалося взагалі.
		Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду подано не було.
		У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Представники позивача наголошували на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2020 року Ірпінською міською територіальною виборчою комісією Бучанського району Київської області було зареєстровано кандидата ОСОБА_1 в єдиному одномандатному виборчому окрузі від Київської обласної організації Політична партія «Єдина громада».
		15 жовтня 2020 року на інтернет сайті «Погляд» - інформаційна агенція» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано доступний для перегляду всім бажаючим відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та розповсюджений в соціальній мережі Facebook за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 / НОМЕР_1 на сайті «Погляд інформаційна агенція».
		Опис даного відеозапису містить наступну інформацію: « ОСОБА_2 . Політичний хамелеон. Змінити партію і друзів для цього кандидата не складно. Ті, хто йому допомагав статит депутатом. Більше не вірять словам ОСОБА_3 . Вважають його зрадником, і Карплюківськським пішаком. Хто на кого наговорює і за що голосує ОСОБА_3 , дивіться в програмі «ДеЗрада».
		Під час перегляду встановлено факт оголошення негативної інформації щодо Київської обласної організації Політичної партії «Єдина громада», в тому числі щодо кандидата в депутати Ірпінської міської ради та кандидата на посаду Ірпінського міського голови від Київської обласної організації Політичної партії «Єдина громада» ОСОБА_1 .
		15 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про надання спростування відеозапису від 15 жовтня 2020 року.
		18 жовтня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд» було відмовлено у наручному отриманні вимоги про спростування недостовірної інформації.
		Того ж дня, позивачем на електронні адреси відповідача було відправлено вимогу про надання права на спростування та за допомогою засобів поштового зв`язку направлено вимогу про надання права на спростування.
		Оскільки на момент звернення до суду відповідач не спростував недостовірну інформацію про Київську обласну організацію Політичної партії «Єдина Громада», розміщену в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом розміщення поданого 18 жовтня 2020 року позивачем відеозапису для спростування недостовірної інформації, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки згідно частини п`ятої статті 57 Виборчого кодексу України засіб масової інформації зобов`язаний надати кандидату, партії (організації партії), стосовно яких поширено недостовірні відомості, на їхню вимогу можливість спростувати такі матеріали, а у відповідності до частини сьомої статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
		Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Гарантії права громадян на участь у виборах, підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, визначає Виборчий кодекс України (далі - ВК України).
		Згідно статті 1 ВК України вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом. Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
		Статтею 11 ВК України передбачено, що громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на виборах, яке реалізується ними через політичні партії (далі - партії) та їхні місцеві організації або шляхом самовисування у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до статті 20 ВК України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
		Згідно з частиною першою статті 22 ВК України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Статтею 6 ВК України закріплено, що виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. 
		Основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним. Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.
		Таким чином, не допускаються обмеження щодо участі громадян України у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та Кодексом.
		У силу вимог частини першої статті 275 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб`єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.
		Так, нормами Виборчого кодексу України передбачено певний порядок проведення передвиборчої агітації.
		Згідно частини першої статті 51 ВК України передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) - суб`єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать    Конституції України та законам України.
		При цьому, вказаною статтею встановлено форми, у яких може проводитися передвиборна агітація, перелік яких, як вбачається зі змісту зазначеної норми, не є вичерпним. 
		Так, передвиборна агітація може проводитися у таких формах: проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; проведення мітингів, походів, демонстрацій; проведення публічних дебатів, дискусій, «круглих столів», прес-конференцій щодо положень передвиборних програм та політичної діяльності кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу; оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв`ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації; розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач, проведення інших публічних заходів за підтримки кандидата, партії (організації партії) - суб`єкта виборчого процесу, а також оприлюднення інформації про таку підтримку; публічні заклики голосувати за або не голосувати за кандидата, партію (організацію партії) - суб`єкта виборчого процесу або публічні оцінки їхньої діяльності; встановлення агітаційних наметів; в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.
		У той же час, статтею 57 ВК України встановлено обмеження щодо ведення передвиборної агітації.
		Зокрема, у відповідності до частини п`ятої статті 57 ВК України забороняється поширення завідомо неправдивих відомостей про кандидата, партію (організацію партії) - суб`єктів виборчого процесу. Засіб масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат, партія (організація партії) вважають явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів зобов`язаний надати кандидату, партії (організації партії), стосовно яких поширено недостовірні відомості, на їхню вимогу можливість спростувати такі матеріали: надати такий самий ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий кандидатом чи партією (організацією партії) матеріал, який має бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «Спростування» на тому самому місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Спростування повинно містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні або радіо та на факти, що спростовуються. Спростування має бути оприлюднено без додатків, коментарів і скорочень та здійснюється за рахунок коштів засобу масової інформації.
		Тобто, Виборчим кодексом України встановлено порядок дій у разі виявлення фактів порушення порядку чи способу проведення передвиборчої агітації суб`єктами виборчого процесу. 
		Вказана норма є спеціальною гарантією для суб`єкта виборчого процесу для реалізації права позивача і кореспондуючого обов`язку відповідача, адже для її застосування достатньо аби позивач вважав певну інформацію недостовірною і не передбачає попереднього вирішення спору про її достовірність чи недостовірність.
		У даному випадку, Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 №3759-XII відповідно до Конституції України та Закону України «Про інформацію» регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.
		Згідно статті 1 вказаного Закону телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення.
		Розділом VI Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено права та обов`язки телерадіоорганізацій та їх працівників, а розділом VII - права телеглядачів та радіослухачів. 
		У відповідності до частини першої статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.
		Частинами шостою та сьомою вказаної статті встановлено, що якщо в телерадіоорганізації відсутні достатні докази того, що поширені нею відомості відповідають дійсності, вона зобов`язана терміново їх спростувати. 
		Спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені.
		У свою чергу, у спростуванні має бути зазначено, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені телерадіоорганізацією. 
		Якщо громадянин чи юридична особа надали текст спростування, то він підлягає поширенню за умови його відповідності вимогам цього Закону. Скорочення чи інші зміни в тексті спростування, поданого заявником, без його згоди не допускаються (частини восьма-дев`ята статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»). 
		З аналізу вищевикладених норм вбачається, що громадяни або юридичні особи наділені повноваженнями на спростування поширеної у програмі чи передачі недостовірної інформації. У свою чергу, спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в тій самі програмі чи передачі, що й недостовірні відомості, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені.
		Як свідчать матеріали справи, 18 жовтня 2020 року на електронні адреси відповідача та за допомогою засобів поштового зв`язку Київською обласною організацією Політичної партії «Єдина Громада» було відправлено вимогу про надання права на спростування.
		Однак, як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд» після отримання вказаної вимоги  про надання спростування, не зверталось в усній чи письмовій формі до заявника щодо надання йому можливості спростування інформації, яку позивач вважав недостовірною.
		Як зазначає апелянт, представник ТОВ «Інформаційна агенція «Погляд», відповідно до вимог частини п`ятої ст. 57 Виборчого кодексу України, у телефонному режимі запропонувала ОСОБА_1 ефірний час (прямий ефір), однак останній відмовився від вказаної пропозиції, що підтверджується аудіозаписом телефонної розмови, дослідженої у суді першої інстанції у судовому засіданні 22.10.2020.
		Згідно роз`яснень, викладених у п. 2.1 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01.11.2013 № 15 «Про практику застосування адміністративними судами положень КАС України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом» партія (блок), кандидат, які є суб`єктами виборчого процесу, мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь про спростування цієї інформації. Отже, засіб масової інформації повинен опублікувати відповідь про спростування будь-якої інформації, поширеної у передвиборній агітації стосовно суб`єктів виборчого процесу, яку ці особи вважають недостовірною. Недостовірність такої інформації у виборчих справах у порядку адміністративного судочинства не встановлюється. У разі ж відмови (ухилення) засобу масової інформації, що оприлюднив таку інформацію, опублікувати відповідь указані суб`єкти виборчого процесу можуть звернутися до адміністративного суду з позовною заявою до цього засобу масової інформації про зобов`язання оприлюднити відповідь про спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок). 
		З матеріалів справи вбачається, що відеозапис передачі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не записаний під час прямого ефіру, а є заздалегідь підготовленим матеріалом, який був змонтований та випущений в прямий ефір 15 жовтня 2020 року, тривалістю 13 хвилин 25 секунд.
		У свою чергу, відеозапис, який підготовлений позивачем для спростування вказаної недостовірної інформації має тривалість 8 хвилин 34 секунди, тобто не перевищує ефірний час на телебаченні, який був випущений 15.10.2020.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки засіб масової інформації зобов`язаний надати кандидату, партії (організації партії), які вважають явно недостовірною інформацію, яку було оприлюднено таким засобом масової інформації, на їхню вимогу можливість спростувати такі матеріали, та таке спростування повинно бути поширено тією ж телереорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені, Київська обласна організація Політичної партії «Єдина Громада» має право на спростування недостовірної інформації шляхом розміщення поданого 18 жовтня 2020 року відеозапису на спростування недостовірної інформації - відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що свідчить про обгрунтованість позовних вимог.
		Посилання апелянта на те, що вимога про надання спростування була направлена Київською обласною організацією Політичної партії «Єдина Громада», втім жодних вимог від кандидатів, в тому числі ОСОБА_1 , висунутого на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд» не надходила, колегія суддів оцінює критично, оскільки кандидат на посаду голови Ірпінської міської ради ОСОБА_1 був зареєстрований в єдиному одномандатному виборчому окрузі від Київської обласної організації Політична партія «Єдина громада».
		Як наслідок, саме Київська обласна організація Політичної партії «Єдина громада» як суб`єкт виборчого процесу висунула ОСОБА_1 у кандидата міського голови, відтак остання має право звернутись до засобів масової інформації з вимогою про спростування недостовірної інформації. 
		Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
		Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
		За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
		Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
		За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242, 272, 273, 275, 308, 310, 315, 316, 321, 322  КАС України суд,
		ПОСТАНОВИВ :
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційна агенція «Погляд»  - залишити без задоволення.
		Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 жовтня 2020 року - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Оксененко 
		 
		 
		Судді                                                                          І.О. Лічевецький
		 
		 
		                                                                                В.П. Мельничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...