Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/3800/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо статусу народного депутата України, депутата місцевої ради, організації діяльності представницьких органів влади, з них.
Надіслано судом: 26.10.2020. Зареєстровано: 26.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2020.
Дата набрання законної сили: 07.04.2021
Номер судового провадження: 2-а/818/3903/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		     
		                       СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                      Р І Ш Е Н Н Я
		                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		26 жовтня 2020 року                                                             Справа № 480/3800/20
		Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3800/20 за позовом  Керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави  до  Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
		                                                  В С Т А Н О В И В:
		Керівник Роменської місцевої прокуратури Сумської області (далі за текстом-позивач) в інтересах держави звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області (далі за текстом-відповідач) про визнання   протиправною бездіяльності відповідача щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей та зобов`язання Липоводолинську селищну раду Липоводолинського району Сумської області вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.   
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, покладається на служби у справах дітей, виконавчих органів міських сільських, селищних, рад об`єднаних територіальних громад, а тому органи місцевого самоврядування зобов`язані утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад служби у справах дітей. При цьому, Липоводолинською селищною радою Липоводолинського району Сумської області не утворена служба у справах дітей. Невиконання відповідачем діючих вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення належного захисту прав дітей. Крім того вказує на неможливість звернення з таким позовом до суду Міністерства соціальної політики України, так як воно лише контролює та координує діяльність служб у справах дітей, здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.
		Ухвалою суду від 26.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем ототожнюються повноваження державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. При цьому, обов`язковість створення служби у справах дітей у структурі районних державних адміністрацій передбачено Типовим положенням про службу у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1068. Повноваження у сфері опіки та піклування, надання соціальної допомоги та соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах вже здійснюються виконавчими органами місцевого самоврядування.   При  цьому, місцеві адміністрації мають право самостійно звертатись до суду у випадку наявних ознак бездіяльності органів місцевого самоврядування, однак такі ознаки відсутні. Пріоритетною метою для відповідача є забезпечення дотримання прав та свобод жителів громади, насамперед дітей, а не створення органів які б дублювали структуру державних адміністрацій.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що Роменською місцевою прокуратурою відправлено звернення із  запитом від 15.04.2020 № 32/2-2087 вих.20 (а.с. 11) до Голови Липоводолинської селищної ради з проханням надати інформацію про дату створення Липоводолинської ОТГ, кількість загальноосвітніх навчальних закладів, кількість неповнолітніх дітей, що проживають на території ОТГ, у т.ч. діти-сироти та позбавлені батьківського піклування, діти, які опинилися у складних життєвих обставинах та хто здійснює роботу по захисту прав і свобод дітей (а.с. 11).
		Листом від 21.04.2020 № 02-25/650 відповідачем надана відповідь в якій відображено, що повноваження Липоводолинської ОТГ розпочато 01.08.2019, на її території функціонує 10 закладів загальної середньої освіти, 8 закладів дошкільної освіти, повідомлено про кількість неповнолітніх дітей, які проживають на території Липоводолинської ОТГ - 1949, з них дітей сиріт - 4, дітей позбавлених батьківського піклування - 5, дітей під опікою - 9, дітей які опинилися в складних життєвих обставинах - 50, створено 3 прийомні сім`ї та два дитячі будинки сімейного типу. Також повідомлено, що у Липоводолинській селищній раді введено дві посади інспектора із соціальної роботи. На даний час повноваження щодо захисту прав і свобод дітей на території Липоводолинської селищної об`єднаної територіальної громади покладено на інструкторів із соціальної роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 12-13).
		Позивач вважаючи, що Липоводолинська селищна рада Липоводолинського району Сумської області зобов`язана утворити у складі виконавчих органів ради службу у справах дітей, звернувся до суду з даною позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із ст. 1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" від 24.01.1995 № 21/95-ВР (далі - Закон № 21/95-ВР) здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
		Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону № 21/95-ВР штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.
		Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV (далі- Закон 2342-IV) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 12 Закону 2342-IV безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Служба у справах дітей: бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР).
		Згідно із ст. 25 № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		У відповідності до пп. 6, 8 п. «б» ст. 32 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I - III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти; вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних навчальних закладах та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах з подовженим днем).
		Згідно із п. 2, 2-1 п. «б» ч. 1 ст. 34 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов, зокрема, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім`ї громадян; вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам та сім`ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
		Статтею 3 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 157-VIII (далі - Закон № 157-VIII) суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.
		Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону  № 157-VIII найменування об`єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.
		У зв`язку з розширенням повноважень сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, постановами Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 877 та від 11.04.2018 № 301 внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №  866, згідно із якими сільські, селищні, міські ради об`єднаних територіальних громад мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, зокрема передано об`єднаним територіальним громадам повноваження стосовно влаштування під опіку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		При цьому, у відповідності до п.п. 1, 9, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації наділені повноваженнями щодо захисту майнових та немайнових прав дітей - сиріт, дітей позбавлених батьківських прав, осіб з їх числа, сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. Тобто, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" повноваження адміністрацій, щодо захисту прав дітей не обмежуються у зв`язку з утворенням територіальної громади.
		У відповідності до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження типових положень про службу у справах дітей" № 1068 від 30.08.2007 (далі Постанова № 1068) постановлено обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям у місячний строк розробити та затвердити положення про службу у справах дітей. А пунктом 5 Постанови № 1068, Кабінет Міністрів України лише рекомендує органам місцевого самоврядування розробити положення про службу у справах дітей на основі Типового положення про службу у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації та Типового положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації.
		Аналізуючи дані норми можна дійти до висновку, що якщо законодавством було б встановлено обов`язок органу місцевого самоврядування створити службу у справах дітей, то даний суб`єкт би зазначили саме в пункті 4, та зобов`язали б розробити та затвердити таке положення, а не рекомендували б.
		Крім того, наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 року № 890 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, згідно з п. 1.1. яких передбачено, що з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади рекомендовано за рішенням сесії відповідної громади, зокрема, утворити (ввести до штатного розпису) службу у справах дітей як юридичну особу, підпорядковану голові сільської, селищної, міської ради.
		Враховуючи викладене можна зробити висновок, що Методичні рекомендації носять виключно рекомендаційний характер щодо утворення служби у справах дітей як юридичної особи.
		Суд зазначає, що з метою забезпечення права дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, на особливий захист та допомогу держави, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей, Указом Президента України від 30.09.2019 № 721/2019 "Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей" постановлено: вжити в установленому порядку заходів Кабінету Міністрів України, перелік яких наведено у частині першій; обласним, Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування відповідно до компетенції уживати в установленому порядку вичерпних заходів щодо, зокрема, приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об`єднаних територіальних громадах.
		Отже, відповідно до компетенції об`єднана територіальна громада має уживати в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством.
		Питання нормативів передбачено у Методичних рекомендаціях. Так, з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до виконання власних (самоврядних) повноважень об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей на підставі норм законодавчих актів з питань соціального захисту населення розроблено Методичні рекомендації щодо виконання власних (самоврядних) повноважень об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення, затверджені наказом Мінсоцполітики за № 26 від 19.01.2016.
		Відповідно до п. 1.3, п. 1.8 Методичних рекомендацій передбачено: - для виконання власних повноважень у сфері соціального захисту населення, в тому числі захисту прав дітей, у структурі виконавчого органу об`єднаної територіальної громади пропонується утворити відповідні структурні підрозділи або покласти повноваження на відповідальних працівників виконавчого органу (далі - відповідальний підрозділ (посадова особа)); - з метою належного виконання власних (самоврядних) повноважень об`єднаної територіальної громади у сфері захисту прав дітей рекомендується передбачати посади спеціалістів з питань захисту прав дітей у штатному розписі виконавчого органу об`єднаної територіальної громади (із розрахунку: орієнтовно 1 працівник на 2 тисячі дитячого населення) або утворювати структурний підрозділ захисту прав дітей (якщо дитяче населення перевищує 4 тисячі).
		Системне тлумачення вищенаведених положень дозволяє дійти висновку, що з метою належного виконання власних (самоврядних) повноважень об`єднаної територіальної громади у сфері захисту прав дітей рекомендується передбачати посади спеціалістів з питань захисту прав дітей у штатному розписі виконавчого органу ОТГ із розрахунку: орієнтовно 1 працівник на 2 тисячі дитячого населення, або альтернативно, в разі якщо дитяче населення перевищує 4 тисячі, утворювати структурний підрозділ.
		Відтак, суд вважає помилковим твердження позивача про обов`язок селищної ради створити службу з метою забезпечення соціальних гарантій прав дітей. 
		З наданої до суду позивачем Структури і загальної чисельності апарату Липоводолинської селищної ради та її виконавчих органів, затвердженої Рішенням Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 01.08.2019 "Про затвердження структури за загальної чисельності апарату Липоводолинської селищної ради та її виконавчих органів", зі змінами від 28.05.2020 вбачається, що до структури апарату Липоводолинської селищної ради входять два інспектори із соціальної роботи (а.с. 29-30).
		При цьому, в листі Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 21-.04.2020 № 02-25/650 повідомляється, що на інспекторів із соціальної роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладено повноваження щодо захисту прав і свобод дітей на території Липоводолинської селищної об`єднаної територіальної громади.
		В свою чергу, відповідачем до суду надано посадову інструкцію інспектора із соціальної роботи Липоводолинської селищної ради, з якою ознайомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (зворотній бік а.с. 51), Положення про постійні комісії Липоводолинської селищної ради (а.с. 55-57), Положення про відділ освіти, молоді та спортуЛиповодолинської селищної ради (а.с. 58-61) та у відзиві на позовну заяву вказано, що на території Липоводолиського району, разом з органами, створеними Липоводолинської селищною радою, захистом прав дітей також займається і служба у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації (а.с. 45).
		Вирішуючи спір, суд враховує, що позовна заява стосується питання визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо утворення у складі виконавчих органів  служби у справах дітей, та зобов`язання відповідача вчинити дії для утворення служби. При цьому, позивачем, не вказується щодо неналежного виконання відповідачем, повноважень, рівно як і не наводиться жодного випадку, в чому полягає порушення прав дітей, які потребують соціальної підтримки. 
		Також позивачем не спростовано твердження відповідача про наявність в структурі Липоводолинської районної державної адміністрації служби у справах дітей. Більш того, на сайті Липоводолинської районної державної адміністрації за посиланням в мережі інтернет (http://ldol.sm.gov.ua/index.php/uk/news/118-sluzhba-u-spravakh-ditej) розміщено інформацію про діяльність Служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації.
		Спільними принципами місцевого самоврядування та діяльності місцевих державних адміністрацій є поєднання державних і місцевих інтересів. А це свідчить про взаємозв`язок між відповідними органами та уникнення дублювання повноважень тотожних органів, що здійснюють свої повноваження в межах однієї адміністративно - територіальної одиниці.
		Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовна вимога керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей не підлягає задоволенню.
		Стосовно зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей, суд, зазначає наступне.
		Рішення щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей, приймається колегіальним органом селищної ради.
		Водночас, суд звертає увагу, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Отже, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
		Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
		Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
		Аналогічний виснову викладено в постанові Шостого апеляційного адміністративнлго суду від 21.07.2020 по справі № 620/305/20. 
		З аналізу вказаних вище норм, вбачається, що утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей є виключно дискреційним повноваженням Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, тому в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню. 
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		                                                        В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову  Керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави до Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                                                                   А.Б. Діска

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...