Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/3328/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2020. Зареєстровано: 27.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2020.

Номер судового провадження: 2/761/5272/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 755/3328/20
		Провадження № 2/761/5272/2020
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді:                 Осаулова А.А.
		за участю секретаря:                        Вольда М.А.
		розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київської області про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди, - 
		в с т а н о в и в:
		У лютому 2020 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київської області (відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду.
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.02.2020 р. справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
		Позовні вимоги з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с. 30-31) обґрунтовані тим, що позивач користується « Карткою Киянина ». 28.12.2019 р. він звернувся до відповідача з вимогою закрити всі рахунки, які були відкриті після отримання « Картки Киянина ». Однак, у зв`язку з наявною заборгованістю в розмірі 4,08 грн «Картку Киянина» позивача було заблоковано. Вказана заборгованість виникла у зв`язку з направленням відповідачем смс-повідомлень, згоди на направлення яких позивач не надавав. Позивач зазначає, що між ним та відповідачем відсутні домовленості про направлення смс-повідомлень та їх сплату.
		Внаслідок блокування «Картки Киянина» позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичних і душевних стражданнях, відсутністю можливості користування пільгами.
		В зв`язку з чим позивач просить визнати дії АТ «Державний ощадний банк України» Головного управління по м. Києву та Київській області щодо заблокування «Картки Киянина» видану на ім`я ОСОБА_1 неправомірними, зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» Головного управління по м. Києву та Київській області розблокувати «Картку Киянина» видану на ім`я ОСОБА_1 , стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» Головного управління по м. Києву та Київській області моральну шкоду в розмірі 2300,00 грн.
		22.07.2020 р. до суду надійшла заява про збільшення розміру моральної шкоди до 5000,00 грн, яка не приймається до розгляду згідно ст. 49 ч. 5 ЦПК України, оскільки відсутні докази направлення копії такої заяви відповідачу.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2020 р. закрито провадження у цивільній справі в частині вимоги про зобов`язання АТ «Державний ощадний банк України» Головного управління по м. Києву та Київській області розблокувати «Картку Киянина» видану на ім`я ОСОБА_1 .
		У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що випуск «Карти Киянина» здійснюється на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з відкриттям поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). 20.07.2016 р. між позивачем та АТ «Ощадбанк» укладено заяву №456496/200716 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування. Вказаний договір є чинним та в судовому порядку недійним не визнавався. За умовами договору позивач підтвердив згоду на отримання інформації з використанням каналів комунікації, що пропонуються банком, зокрема, але не виключно СМС-інформування. Згідно тарифів банку вартість зазначеної послуги складає 05,00 грн щомісяця. 27.09.2019 р. позивачу нараховано комісію за надану послугу. 26.10.2019 р. в зв`язку з наявністю боргу в розмірі 4,08 грн за несплату комісійної винагороди позивачу було заблоковано «Карту Киянина». 19.08.2020 р. « Карту Киянина » позивача було розблоковано, оскільки борг погашено. Вважає дії банку правомірними, моральну шкоду необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. (а.с. 33-35)
		Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради №104/9161 від 17.04.2013 р. запроваджено в м. Києві багатофункціональну електронну пластикову картку «Картка Киянина». 
		«Картка Киянина» - це іменна багатофункціональна електронна пластикова карта, яка є матеріальним носієм персональних даних утримувача картки і підтримує додатки, пов`язані з наданням і обліком заходів соціальної підтримки та інших інформаційних сервісів і послуг. 
		20.07.2016 р. ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання №456496/200716 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з відкриттям поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) в АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київської області. Шляхом підписання цієї заяви про приєднання до договору позивач приєднався до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку, та уклав з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. (п. 3.1 заяви). Позивач підтвердив, що отримав, ознайомився і погодився з Правилами користування карткою, тарифами, які діють на дату підписання заяви про приєднання. (п. 5.5. заяви)
		Згідно довідки від 09.10.2020 р. Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київської області за згодою клієнта ОСОБА_5 відповідно до заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування 04.07.2019 р. картку було підключено до послуги СМС-інформування.
		Згідно п. 2.1. (140) договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб клієнт шляхом приєднання до цього договору, підтверджує згоду на отримання інформації з використанням каналів комунікації, що пропонуються банком, зокрема, але не виключно СМС-інформування, месенджер, електронна пошта, інтернет-банкінг.
		Згідно тарифів банку вартість послуги СМС-банкінгу становить 5,00 грн на місяць.
		Відповідно до п. 6.15 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у випадку несплати клієнтом комісійних винагород банк має право відмовити клієнту в надані послуг та здійснити блокування карти.
		З відповідей Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київської області №100.10/2-07/10193 від 24.12.2019 р. та №88 від 28.01.2019 р. вбачається, що внаслідок утвореної заборгованості за сплату смс послуг рахунок позивача було заблоковано спочатку 24.08.2019 р., потім 26.10.2019 р. 
		Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Враховуючи вище викладене, позивачу було правомірно заблоковано «Картку Киянина», внаслідок наявності заборгованості за послуги СМС-банкінгу, які передбачені умовами договору.
		Крім цього, згідно довідки Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київської області №100.22-07/67420/2020-26/Вих від 09.10.2020 р. «Картку Киянина» на ім`я ОСОБА_1 розблоковано 19.08.2020 р. у зв`язку з ліквідацією клієнтом ОСОБА_1 заборгованості з комісійної винагороди за послуги СМС-інформування.
		Тобто, ОСОБА_1 сплатив вказану заборгованість, що свідчить про прийняття ним умов щодо оплати послуг СМС-інформування.
		В зв`язку з цим відсутні підстави для визнання неправомірними дій АТ «Державний ощадний банк України» Головного управління по м. Києву та Київській області щодо заблокування «Картки Киянина» виданої на ім`я ОСОБА_1 .
		Щодо відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити наступне.
		Статтями 23, 1167 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може проявлятися, зокрема: в моральних переживаннях в зв`язку з порушенням права власності.
		Як зазначено у п. 9 вказаної Постанови, Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Між тим, позивачем на виконання вказаних вимог законодавства не було надано суду належних доказів того, що йому було заподіяну моральну шкоду, яку ОСОБА_1 оцінив у розмірі 2300,00 грн., що унеможливлює задоволення позову у цій частині.
		Крім цього, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про визнання дій неправомірними, яка задоволенню не підлягає, а тому суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині також необхідно відмовити.
		Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		В постанові Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, підстав для задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди, суд не вбачає.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.22, 509, 525, 526, 633, 634, 1167 ЦК України, ст.ст 12, 76, 77, 78, 79, 81, 89,  265 , 268, 273, 352, 354-355, п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, суд, -
		Вирішив:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київської області про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди, - залишити без задоволення. 
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Реквізити учасників:
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
		Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київської області, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 27.
		 
		Суддя:                         Осаулов Андрій Анатолійович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...