Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/11404/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2020. Зареєстровано: 27.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2020.
Дата набрання законної сили: 02.11.2020
Номер судового провадження: 1-кп/308/565/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019070170001099

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 308/11404/19
		1-кп/308/565/20
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23 жовтня 2020 року                             м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170001099 від 18 вересня 2019 року, відносно громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,- 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр судових розслідувань за № 12019070170001099 від 18 вересня 2019 року, відносно громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
		Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання. 
		У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , за ч.2 ст. 309 КК України, на підставі Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VІІІ, яким внесені зміни до ч. 2 ст. 309 КК України та вказану статтю викладено у новій редакції, дії обвинуваченого з урахуванням якого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, при цьому кримінальне правопорушення за цією частиною відноситься до категорії проступків, у яких інший порядок розслідування та судового розгляду. Крім того, клопотав не розглядати в судовому засіданні угоду, з огляду на заборону, передбачену ч.8ст.474 КПКУкраїни, щодо повторного звернення з угодою в одному кримінальному провадженні.
		Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання та доводи захисника підтримав.
		Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти повернення обвинувального акту прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
		Суд, вислухавши учасників судового засідання, вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.
		До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019070170001099 від 18 вересня 2019 року, відносно громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
		Відповідно до положень п.3 ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, як повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає умовам даного Кодексу.
		При цьому, суд не обговорює питання щодо істотності чи неістотності допущених порушень закону, оскількист.2 КПК Українивимагає, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Крім того, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати таким передбаченимст.7 КПК Українизагальним засадам кримінального провадження, як верховенство права і законність. Відповідно до п.13 ч.1ст.3 КПК Україниобвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленомуКПК України. Частиною 4 статті110 КПК Українивизначено, що процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, є обвинувальний акт.
		Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст.291 КПК України. Згідно з п.5 ч.2ст.291 КПК Українив обвинувальному акті мають бути зазначені: а) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, б) правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, в)формулювання обвинувачення.
		Так, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, а саме незаконне виготовлення наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України. 
		Як вбачається з обвинувального акту і підтвердили учасники кримінального провадження в судовому засіданні вироку за ч.1 ст. 310 КК України який набув законної сили відносно ОСОБА_4 не має. 
		Станом на 23.10.2020 року обвинувальний акт не призначено до судового розгляду. 
		01.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 20.12.2019 року. Зазначеним Законом внесено зміни вКримінальний кодекс України, та встановлено нову класифікацію кримінальних правопорушень. Відповідно до ч. 2ст. 12 КК Україникримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
		ЗгідноЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, злочин, передбачений ч. 1ст. 310 КК Українивіднесено до кримінальних проступків. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набув чинності 01 липня 2020 року, частину 2 статті 309 КК України викладено в інший редакції, а саме: «Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах».
		Таким чином, з 01 липня 2020 року в частині 2 статті 309 КК України скасовано злочинність діяння за незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 КК України.
		Частиною 1 статті 5 Кримінального кодексу України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Отже, оскільки редакція ч. 2 ст. 309 КК України, яка зазначена в обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 , була змінена, а чинна редакція диспозиції ч. 2 ст. 309 КК України не містить ознаки вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308,310, 317 КК України, то застосуванню підлягають норми ч. 1 ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону у часі.
		За викладених в обвинувальному акті обставин, кваліфікація дій ОСОБА_4 можлива за ч.1 ст. 309 КК України, та з 01.07.2020 зазначене кримінальне правопорушення віднесено до проступків.
		Відповідно до підпункту 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 рокуобвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимогглави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
		Повернення обвинувального акта прокурору буде відповідати вимогамст. 2 КПК України, за якою завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Так, у ч. 1ст. 91 КПК Українивизначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
		Як вбачається з п. 10постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.
		Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п. 79).
		Крім того, Суд нагадує, що положення пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).
		До того ж право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
		Суд приходить до висновку про те, що застосування положень ст. 338 КПК України, в даному випадку є неможливим, оскільки п.п.5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни № 2617-VIII від 22 листопада 2018 рокуімперативно встановлено обов`язок суду щодо повернення обвинувального акту прокурору для виконання вимогглави 25 Кримінально процесуального кодексу України, а дія вказаного закону щодо зворотної сили в частині кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 309 КК України є обов`язковою.
		Таким чином, вищенаведені положення свідчать про те, щоЗакон №2617-VIII від 22 листопада 2018 рокумістить імперативну норму щодо обов`язку суду повернути прокурору обвинувальний акт для внесення з урахуванням вимогглави 25 Кримінального процесуального кодексу Україниу кримінальних провадженнях про правопорушення, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цимЗакономі не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду.
		Також, положенняКПК Українита Закону №2617-VIII від 22 листопада 2018 року не наділяють суд правом вирішувати питання об`єднання в одне провадження чи роз`єднання у різні провадження щодо кримінального проступку та щодо злочину у справах, обвинувальні акти в яких скеровані до суду, але не призначені до судового розгляду станом на 01 липня 2020 року і визначають чіткий алгоритм дій, який починається з прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору, а у подальшому прийняття одного з рішень, відповідно до вищеописаної процедури, встановленої у наведених вище положеннях.
		Аналіз положеньЗакону №2617-VIII від 22 листопада 2018 рокусвідчить про те, що останній спрямований на гуманізацію кримінальної відповідальності шляхом перегляду міри покарань за вчинення окремих кримінальних правопорушень, а також має на меті встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшення навантаження на слідчих органів досудового розслідування, а також спрощення процедури судового розгляду.
		Наведені положенняКПК України, ст.28 КПК України, покладають на учасників процесу та суд обов`язок вжити дієві заходи задля забезпечення дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, а також належне виконання процесуальних обов`язків сторонами кримінального провадження.
		При цьому, наведені положення у сукупності з тим, щоЗакон №2617-VIII від 22 листопада 2018 рокуспрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду, свідчать про те, що суд повинен вжити заходів для дотримання процедури судового розгляду обвинувального акту щодо проступку максимально швидко, а учасники процесу, в тому числі прокурор, повинні своєю процесуальною поведінкою сприяти швидкому та ефективному проведенню розгляду, з дотриманням відповідної процедури.
		Пункт 5 абзацу 4 Розділу IIЗакону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 рокуне містить положень щодо визначення вимог до процедури повернення обвинувального акту, зокрема не містить вимог щодо вирішення даного питання у судовому засіданні чи без виклику сторін, не покладає на суд обов`язок виносити дане питання на обговорення або заслуховування думки учасників процесу з цього питання, тощо.
		З наведеного суд приходить до висновку, що законодавець визначаючи процедуру повернення обвинувального акту щодо кримінального проступку, наділив суд повноваженнями виконати вищенаведену імперативну вимогу у максимально швидкий (розумний) строк, що повністю кореспондується з тим, що, як вже було зазначено вище,Закон №2617-VIII від 22 листопада 2018 рокуспрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду.
		Враховуючи вищенаведене, оскільки обвинувальний акт не призначено до судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність повернення даного обвинувального акту прокурору, та з урахуванням, клопотань сторін кримінального провадження не розглядати в судовому засіданні угоду, з огляду на заборону, передбачену ч.8ст.474 КПКУкраїни, щодо повторного звернення з угодою в одному кримінальному провадженні.
		Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою недопущення порушень гарантованих законом процесуальних прав обвинуваченого в частині конкретного формулювання обвинувачення та права на захист від нього, суд дійшов висновку, що на підставі п.п.5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, який імперативно встановлює обов`язок суду щодо повернення обвинувального акту прокурору, вважає за необхідне повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесеному за № 12019070170001099 від 18 вересня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, прокурору. 
		На підставі наведеного, керуючись вимогами ст. ст.12, ч. 1 ст. 185КК України, п. 5 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 20.12.2019 року, ст. ст.295, 314, 369,372, 395 КПК України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Обвинувальний акту кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019070170001099 від 18 вересня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, повернути прокурору. 
		Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її проголошення. 
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...