Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/5622/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2020. Зареєстровано: 27.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Результат оскарження 26.11.2020 Апеляційний суд Запорізької області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/337/497/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		22.10.2020                                                                                ЄУН №337/5622/19
		                                                       Провадження №2/337/497/2020
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		22 жовтня 2020 року                 Хортицький районний суд м. Запоріжжя
		у складі головуючого - судді Салтан Л.Г.
		за участю секретаря - Шаповалової А.В.
		позивача - ОСОБА_1 
		представника позивача - ОСОБА_2 
		представника відповідача - ОСОБА_3 
		       розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1  (  АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4  ( АДРЕСА_2 ) третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» (м.Запоріжжя, вул.Хортицьке шосе буд.34 ), про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, 
		В С Т А Н О В И В :
		       20.12.2019 року позивач звернувся до суду з з позовом до відповідача про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, в якому просить: зобов`язати відповідача опублікувати в мережі інтернет у соціальній мережі - додатку «Viber» в групі співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант»: «повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію наступного тексту відповіді: «Інформація поширена ОСОБА_4 (яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 ) у соціальній мережі - додатку «viber», групі співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант» щодо встановлення ОСОБА_1 двох лавок біля 5 під`їзду будинку за адресою АДРЕСА_3 за рахунок металевих виробів, закуплених ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» задля створення металевого коробу для теплового лічильника, викладена неправдиво, тобто вказана інформація містить відомості про подію та явище, яких не існувало взагалі.атомість, встановлення двох лавок біля 5 під`їзду будинку за адресою АДРЕСА_3 було здійснено ОСОБА_1 з власні кошти з метою благоустрою прибудинкової території» та стягнути з відповідача на її користь відшкодування спричиненої моральної шкоди розміром 1 грн. 00 коп.
		       В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до витягу з трудової книжки та витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань в період з 18.09.2017 року по 16.04.2019 була керівником ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» Також, позивач мешкає у 5-му під`їзді будинку АДРЕСА_3 та є співвласником вказаного ОСББ.
		Співвласниками вказаного багатоквартирного будинку в мережі інтернет у соціальній мережі - додатку «viber», створено групу співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант», яка адмініструється керівництвом ОСББ, включає в себе понад 150 учасників, які є співвласниками ОСББ, та створена з метою об`єднання співвласників ОСББ задля їх спілкування та оперативного вирішення нагальних потреб будинку.У листопаді 2019 року, під час моніторингу інформації у вказаній Спільноті , позивачу стало відомо про те, що:10.11.2019 року у Спільноті користувач з номером телефону « НОМЕР_1 » оприлюднила повідомлення наступного змісту: «Ув. члены ОСББ, есть мысли которыми хотелось бы поделиться. В последнее время активизировался бывший председатель ОСОБА_1 , пишет какие-то фантазии на тему кредитов, сборов денег и прочую чепуху. Но и этоеще не все, на что идет данная особа. Она открыто угрожала жителю нашего дома, что лишит его квартиры. К этому можно было бы отнестись с иронией или сочувствием к воспаленному воображению ОСОБА_7 , но есть некоторые моменты: во-первых, данная особа смогла довести несколько дел до суда противнашего ОСББ (успешно их проиграв), но имея хорошее юридическое сопровождение, потому что ее сын владелец юридической компании. Во-вторых, она имела документы на многих жильцов, а именно техническую и юридическую документацию на наши квартиры и данные документы так и не были ею переданы. Сегодня легко найти услуги черных нотариусов, (тем более имея в руках собственную юр. фирму), которые берутся за любую работу - любые действия в госреестрах (внести изменения, снять ипотеку, снять запрет, наложить запрет, переоформить на другого человека). Продают ключи нотариуса. Продают программы для доступа в реестры, сканы печатей нотариуса, ключи исполнительной службы. Понимаю, что могут быть и некоторые домыслы, недопонимания. Но нет дыма без огня - почему, данная особа может угрожать кому-то лишением имущества? Если у вас возникнут подобные ситуации - срочно пишите заявление в правоохранительные органы. Сколько можно терпеть данный произвол?» Далі, 15.11.2019 року у відповідь на опубліковану користувачем з номером телефону « НОМЕР_1 », користувач з номером телефону « НОМЕР_2 », (далі - відповідач) оприлюднює повідомлення наступного змісту: И наверное не все знают, что у нас хотели украсть счетчик тепла. Если бы это случилось, представьте, сколько платить пришлось за отопление. Но из мет.уголков которые были куплены для каркаса счетчика при прошлом председателе, красуется две лавочки под пятым подъездом».        Тобто, з огляду на логічний аналіз тексту 2х наведених повідомлень, які були опубліковані у Спільноті, вбачається, що відповідач поширює інформацію, про те, що нібито ОСОБА_1 під час обіймання нею посади голови ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» здійснила «нерозумні дії», зокрема використала закуплені об`єднанням задля спорудження захисного коробу на тепловий лічильник металеві вироби на спорудження лав біля п`ятого під`їзду, що, як наслідок, майже призвело до викрадення теплового лічильника. З приводу означеного, позивач звернулась до голови ОСББ з запитом в порядку ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від 20.11.2019 року, втім жодної відповіді від голови ОСББ позивачем не отримано. Разом з тим, позивача видалено із Спільноти та обмежено його у можливості публікувати власні повідомлення, а зважаючи на перебування у Спільноті понад 150 осіб, які проживають у одному багатоквартирному будинку, на підставі повідомлень відповідача про діяльність позивача на посаді голови ОСББ, склалось негативне враження щодо позивача серед мешканців будинку. Враховуючи, що фактично позивач не має змоги відповісти відповідачу з приводу його безпідставних суджень, позивач задля відновлення свої порушених немайнових прав, ділової репутації вимушений звернутись до суду з даним позовом. Як слідує з наданих позивачем доказів (скріншотів), особа яка оприлюднила повідомлення з номером телефону « НОМЕР_2 », є ОСОБА_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Позаяк, повідомлення яке було опубліковане відповідачем у Спільноті не відповідає дійсності, зокрема його судження щодо нецільового використання металевих виробів позивачем є неправдивими та таким, що принижують ділову репутацію позивача. Під час займання позивачем посади керівника ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» жодні закупівлі металевих виробів задля створення металевого коробу для теплового лічильника не здійснювались. Жодних доказів зворотного відповідач мати не може. По-друге, позивачем було придбано металеві вироби за власні кошти. Однак, замість подяки за вчинення дій для всіх мешканців будинку, позивач вимушена тепер отримувати негативне відношення за те, що начебто «вкрала» спільний метал для лав біля свого під`їзду. Просить суд поновити порушене немайнове право позивача шляхом зобов`язання ОСОБА_4 опублікувати в мережі інтернет у соціальній мережі - додатку «Viber» в групі співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант»:«Інформація поширена ОСОБА_4 (яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 ) у соціальній мережі - додатку «viber», групі співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант» щодо встановлення ОСОБА_1 двох лавок біля 5 під`їзду будинку за адресою АДРЕСА_3 за рахунок металевих виробів, закуплених ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» задля створення металевого коробу для теплового лічильника, викладена неправдиво, тобто вказана інформація містить відомості про подію та явище, яких не існувало взагалі. Натомість, встановлення двох лавок біля 5 під`їзду будинку за адресою АДРЕСА_3 було здійснено ОСОБА_1 за власні кошти з метою благоустрою прибудинкової території». Також, зважаючи, що поширена відповідачем інформація висловлена в формі, що принижує ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Відповідно, позивач вважає, що розумний та справедливий розмір моральної шкоди яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, за публікацію, що принижує ділову репутацію ОСОБА_1 становить 1 грн. 00 коп.
		17.01.2020 року відкрите провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
		3.01.2020 року представник відповідача надав суду відзив, в якому зазначив , що дане формулювання сформоване у формі оціночного судженням,  та жодним чином не порушують вимоги законодавства України, а тому не підлягає судовому захисту. Окрім цього в зазначеному виразі не має посилання на особу позивача, не міститься будь-яких звинувачень у тому, що якісь діяння зроблені саме  позивачем. Формулювання того, що з металевих виробів, придбаних при минулому голові на зараз зроблено дві лавочки не є звинуваченням у бік позивача та не містить фактичних даних щодо порушення честі, гідності, ділової репутації позивача, тому така інформація не підлягає спростуванню. Окрім цього,  відповідно до вказаного повідомлення не доведено порушення та завдання шкоди особистим немайновим правам позивача. Позивач надає до суду недопустимі докази, оскільки спосіб їх отримання невідомий ні суду, ні відповідачу. Надані фотоматеріали виготовлені та знаходяться у розпорядженні тільки позивача, що ставить під сумнів взагалі їх існування, відповідно до цього вказані докази є недопустимими та не належними. 
		В матеріалах справи наявні фотоматеріали щодо особі, ім`я якої зазначене у позивача « ОСОБА_9 ». Вказана особа не є стороною по справі, не відомо спосіб виготовлення вказаних фотоматеріалів, тому надані докази щодо особи на ім`я « ОСОБА_9 » є не належними та не допустимими.
		Щодо копії клопотання, наданого головою ОСББ «Горлиця Діамант» як доказ, то вказаний документ виготовлений одноособово головою ОСББ та за її власними переконаннями, відповідачу невідомо чому відносно неї зазначають номер телефону НОМЕР_3 . Окрім того, за даним клопотанням не викликали відповідача та не допитували. Натомість, позивач не довів того, що за вказаним номером телефону відносно відповідача здійснювався будь-який зв`язок, тобто не навів належність номеру а тому взагалі невідомо чому адресована до ОСОБА_4 . У зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів, просить у задоволенні позову відмовити, стягнути з позивачки судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 13 000 грн. 
		Ухвалою суду  від 19.05.2020 року за заявою позивача витребувані докази на підтвердження належності номеру телефону НОМЕР_3 саме ОСОБА_10 .
		Ухвалою суду від 10.09.2020 року підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.
		Під час судового розгляду позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити, визнати розповсюджену відповідачем інформацію як таку, що не відповідає дійсності та принижує її честь, гідність та ділову репутацію, надати їй можливість використати гарантоване право на відповідь для спростування поширеної інформації, та стягнути на її користь з відповідача заподіяну моральну шкоду, яку вона оцінила в 1 гривню.
		Представник позивача вважає заявлені позовні вимоги законними та обґрунтованими, дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено, що номер мобільного телефону дійсно належить відповідачці, яка поширену нею інформацію не спростувала. Враховуючи, що частину інформації викладено в формі оціночних суджень, позивачкою обраний спосіб захисту у формі надання права на відповідь. Позивачка була видалена із Спільноти, а тому була позбавлена можливості надати відповідь самостійно у позасудовий спосіб. Наразі у зв`язку з припиненням існування Спільноти , спосіб захисту порушених прав у відповідності до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», згідно якого задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права, - саме суд зобов`язаний визначити такий спосіб на свій розсуд. Просить позов задовольнити.
		Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, вважаючи заявлені позовні вимоги безпідставними, так як викладена інформація віднесена до оціночних суджень, крім того, з боку позивача не доведено, що поширена інформація стосується саме її, оскільки між СМС-повідомленням щодо особи позивача та СМС-повідомленням із змістом оспорюваною інформації пройшло декілька днів, вони не пов`язані між собою, оскільки між ними майже біля сотні повідомлені різного змісту, позивачем не доведено зв`язок між поширеним смс-повідомленням та нібито порушеним її правом на захист честі та ділової репутації . Наразі Спільнота- «Группа Бриллиант»» не існує взагалі. Просить у задоволенні позову відмовити. 
		Відповідач та представник третьої особи судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, в матеріалах провадження наявні зави щодо розгляду справи у їх відсутність.
		У відповідності до положень ст. 223 ЦПК України суд провів судове засідання у відсутність осіб, що не з`явилися до судового засідання. 
		Вислухавши пояснення учасників провадження, розглянувши матеріали провадження, оглянувши у судовому засіданні належний позивачці мобільний телефон Samsung J2 IVEI LMY 48B.J200HXX SOAR11 з додатком Viber, у якому збереглися оспорювані СМС-повідомлення, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
		За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
		Судом встановлено, що відповідно до витягу з трудової книжки та витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 в період з 18.09.2017 року по 16.04.2019 обіймала посаду голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ». 
		ОСОБА_1 мешкає у 5-му під`їзді будинку АДРЕСА_3 та є співвласником вказаного ОСББ.
		Співвласниками вказаного багатоквартирного будинку в мережі інтернет у соціальній мережі - додатку «viber», було створено групу співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант» (Спільноту), до якої, серед інших осіб, входила відповідач ОСОБА_10 
		10.11.2019 року у Спільноті користувачем з номером телефону « НОМЕР_1 » було оприлюднено повідомлення наступного змісту: 
		«Ув. члены ОСББ, есть мысли которыми хотелось бы поделиться. В последнее время активизировался бывший председатель ОСОБА_1 , пишет какие-то фантазии на тему кредитов, сборов денег и прочую чепуху. Но и это еще не все, на что идет данная особа. Она открыто угрожала жителю нашего дома, что лишит его квартиры. 
		К этому можно было бы отнестись с иронией или сочувствием к воспаленному воображению ОСОБА_7 , но есть некоторые моменты: во-первых, данная особа смогла довести несколько дел до суда противнашего ОСББ (успешно их проиграв), но имея хорошее юридическое сопровождение, потому что ее сын владелец юридической компании. Во-вторых, она имела документы на многих жильцов, а именно техническую и юридическую документацию на наши квартиры и данные документы так и небылие юпереданы. Сегодня легко найти услуги черных нотариусов, (тем болееимея в руках собственнуююр. фирму), которые берутся за любую работу - любые действия в госреестрах (внестиизменения, снять ипотеку, снять запрет, наложить запрет, переоформить на другого человека). Продают ключи нотариуса. Продают программы для доступа в реестры, сканы печатей нотариуса, ключи исполнительнойслужбы. Понимаю, что могут быть и некоторые домыслы, недопонимания. Но нет дыма без огня - почему, данная особа может угрожать кому-то лишением имущества? Если у вас возникнут подобные ситуации - срочно пишите заявление в правоохранительные органы. Сколько можно терпеть данный произвол?»
		Далі, 15.11.2019 року користувач з номером телефону « НОМЕР_2 » оприлюднює повідомлення наступного змісту (мовою оригіналу): «И наверное не все знают, что у нас хотели украсть счетчик тепла. Если бы это случилось, представьте, сколько платить пришлось за отопление. Но из мет.уголков которые были куплены для каркаса счетчика при прошлом председателе, красуется две лавочки под пятым подъездом», яка ї є предметом судового захисту немайнових прав позивача. 
		Згідно протоколу допиту в якості потерпілої ОСОБА_11 за кримінальним провадженням № 12019080070001143, внесеним до ЄДРД 24.06.2019 року за ч.1 ст.185 КК України, останньою номер телефону « НОМЕР_2 », зазначений як контактний. Згідно інформації ПрАТ «ВФ Україна» по абонентському номеру « НОМЕР_2 », вбачається, що після крадіжки телефону у ОСОБА_10 24.06.2019 року , вже на наступний день - 25.06.2019 зазначений абонентський номер було відновлено. Згідно листа керуючого ТОВ «АТБ -Маркет» від 17.08.2020 року вбачається, що в анкеті на заміщення вакантної посади ОСОБА_10 зазначила в графі «контакти» номер телефону « НОМЕР_2 » .
		Тобто, зазначені докази підтверджують, що номер телефон, з якого була поширена оспорювана інформація належить саме відповідачці ОСОБА_10 , а тому жодного сумніву , що вона була поширена саме нею на адресу позивача, статус якої як колишнього голови ОСББ підтверджений позивачем та належними доказами з боку відповідача не спростований. Крім того, жодного доводу щодо повідомлення інформації щодо іншого голови (не позивача) з боку відповідача не висунуто.
		Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Під гідністю визнаються цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. 
		Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		При образі винний принижує честь і гідність особи шляхом висловлювання нецензурних чи брутальних слів, вчиненням непристойних або насильницьких дій (жесту та ін.), або дає непристойну оцінку особистим якостям чи поведінці особи у формі, яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми.
		Під наклепом слід розуміти повідомлення винним невизначеній кількості осіб або хоча б одній людині завідомо неправдивих вигадок про начебто вчинений потерпілим протиправний чи аморальний вчинок або інших відомостей, що ганьблять потерпілого.
		Основна різниця між образою і наклепом полягає в характері посягання на честь і гідність особи. При образі винний дає оцінку особистих якостей особи, його поведінки, причому це може відбуватися й віч-на-віч, тоді як при наклепі йдеться про поширення серед інших осіб вигаданих «фактів», які ганьблять особу. При образі обов`язковою ознакою є непристойність форми, тоді як при наклепі така ознака частіш за все відсутня.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
		Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта. 
		Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року передбачено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності, ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Вказана публікація, поширена відповідачем, має 10 позначок «сподобалось», що свідчить про доведення змісту вказаної публікації до відому не менш ніж 10 особам, а також надає можливість щодо ознайомлення з її змістом і іншими членами групи. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності, неповні або перекручені. Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, повинно повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК ( 435-15 ) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.
		       Під час розгляду справи позивач на спростування поширеної інформації надав копії рахунків від д 06.05.2019 року №8002906 на суму 516,00 грн., від 07.05.2019 року №8002944 на суму 45,00 грн., від 10.05.2019 року №8003065 на суму 34,80 грн., чеків від 06.05.2019 року №266393 на суму 109,98 грн., від 10.05.2019 року №231774 на суму 170,39 грн., від 19.05.2019 року №256061 на суму 69,00 грн., від 20.05.2019 року №0079 на суму 1400,00 грн., від 25.05.2019 року №328835 на суму 41,02 грн., від 27.05.2019 року №337960 на суму 212,82 грн., від 30.05.2019 року №270667 на суму 208,74 грн. щодо придбання нею, як фізичною особою ОСОБА_1 , металевих виробів.
		Крім того, позивачем ОСОБА_1 надано копію укладеного нею договору про виконання робіт з оброблення та зварювання металевих виробів від 06.05.2019 року №11 з Фізичною особою-підприємця ОСОБА_12 (РНОКПП: НОМЕР_4 ). Відповідно до умов договору, позивач замовила у ФОП ОСОБА_12 виконання робіт з оброблення та зварювання металевих виробів біля 5го під`їзду в будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Загальна сума договору складає 2700,00 грн., яка оплачена позивачем в повному обсязі за власні кошти, відповідно до дублікату квитанції від 05.06.2019 року №0.0.1345139043.1.
		Отже позивачем доведено, що внаслідок вказаних дій за її власні кошти біля п`ятого під`їзду було встановлено дві лави, мова про які йшла у публікуваннях відповідача у Спільноті, що свідчить про спростування інформації щодо встановлення нею лавок за рахунок металевих кутків, придбаних для каркасу лічильника.
		Натомість відповідачем жодного доказу на підтвердження правдивості розповсюдженої інформації суду не надано. 
		Щодо висловлювань відповідача ( мовою оригіналу) : « но из мет.уголков которые были куплены для каркаса счетчика при прошлом председателе, красуются две лавочки под пятым подъездом» - суд вважає, що вони зроблені у стверджувальній формі, без будь-яких суджень та припущень, ( незважаючи на інший текст, який можливо віднести оціночних суджень), містять негативну інформацію щодо позивача, яка, як наслідок принижує його честь та ділову репутацію , оскільки з тексту інформації вбачається, що під час обіймання нею посади голови ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» вона використала закуплені об`єднанням задля спорудження захисного коробу на тепловий лічильник металеві вироби на спорудження лав біля п`ятого під`їзду, в якому мешкає.
		Жодних доказів на доведеність достовірності зазначеної інформації з боку відповідача не надано, а тому суд вважає таку інформацію недостовірною та такою, що підлягає спростуванню у визначений позивачем спосіб, а саме наданням їй права на відповідь, який не суперечить положенням ст. 5 ЦПК України та не був оспорений відповідачами. 
		Інший зміст статті (крім висловлювань, що зазначалися вище) на думку суду є оціночними судженнями, критичною оцінкою, оскільки має вислови : «напевно», «якщо б», а тому думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, висловлені журналістами Інтернет - видання, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності. Правильність думки чи оцінки тієї чи іншої особи може бути предметом думки, оцінки інших осіб, але не предметом повноважень судової влади. Вони можуть оспорюватись у порядку полеміки, у тому числі й у друкованому засобі, по радіо чи в телепередачі або іншим адекватним способом.
		Отже, повідомлення, яке було опубліковане відповідачем у Спільноті не відповідає дійсності, а тому, суд вважає, що внаслідок поширення відповідачем необґрунтованої та безпідставної інформації та її суджень , які в цілому зводяться до негативної оцінки управлінської діяльності позивача, позитивна соціальна оцінка ОСОБА_1 в очах оточуючих , зокрема інших співвласників та учасників Спільноти - значно знизилась, так як вона ґрунтувалась на відповідності діянь позивача загальноприйнятим уявленням про добро і зло, що потягло негативне ставлення до позивача, який обіймав певне становище в об`єднанні, від інших мешканців об`єднання.
		Частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		В той же час, якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. 
		За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
		Відповідно до положень ч.1, ч. 4, ч. 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування інформації здійснюється особою яка поширила таку інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Разом з тим, межі застосування права на відповідь та спростування чинним законодавством України не визначені. Ці два способи захисту законом згадуються як рівноцінні, відповідно зважаючи на положення ч. 7 ст. 277 ЦК України.
		Тому під правом на відповідь слід розуміти право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права. Право на власне тлумачення обставин справи є способом захисту честі, гідності та ділової репутації, отже воно повинно належати лише тим особам, права яких порушені внаслідок поширення певної інформації. Тому певна особа має право на власне тлумачення обставин справи, навіть якщо поширена інформація не стосується її особисто, якщо доведе, що поширенням такої інформації було порушено її права.
		Відповідь надається суб`єктом, щодо якого поширена дана інформація, в якій він коментує поширені відомості, спростовує їх правильність або іншими суб`єктами, якщо поширена інформація порушує будь-які їх особисті блага чи законні інтереси, тоді як спростування поширеної інформації здійснюється лише особою, яка поширила ці неправдиві відомості. Право на відповідь може бути реалізоване у разі поширення про особу й так званих оціночних суджень, які, як відомо, не підлягають спростуванню. Таким чином, під правом на відповідь необхідно розуміти право особи, про яку поширено в засобі масової інформації негативну інформацію, на пояснення, коментар чи власне тлумачення обставин справи, здійснені в тому самому порядку, в якому про неї було поширено негативну інформацію.
		Позивачі просять суд поновити порушене немайнове право шляхом зобов`язання ОСОБА_4 опублікувати в мережі інтернет у соціальній мережі - додатку «Viber» в групі співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант», однак , як встановлено у судовому засіданні, наразі група співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант» припинила своє існування в мережі інтернет у соціальній мережі - додатку «Viber», а тому запропонований позивачем спосіб захисту їх прав не є реальним та таким, що можливо виконати. 
		Разом з тим, з пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зазначає зокрема задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.
		А тому суд вважає, за доцільне надати ОСОБА_1 право на відповідь шляхом доведення змісту рішення суду на найближчих, після набрання рішенням законної сили, запланованих зборах ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ», вважаючи такий спосіб ефективним для відновлення порушених прав, оскільки недостовірна інформація, що негативно вплинула на ділову репутацію позивача була поширена серед членів ОСББ та стосувалася її діяльності як голови ОССБ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» .
		       Крім того, положення статей 15, 16, 23, 297, 299, 1167 ЦК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року встановлюють, що кожна особа має право на повагу до його гідності та честі, які разом з діловою репутацією є недоторканними, на захист свого цивільного права у разі його порушення, та звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу, способом відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особі та є втратами немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичної особі незаконними діями інших осіб.
		Разом з тим, згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Порядок вирішення питань відшкодування моральної шкоди під час розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації, також передбачений положеннями п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності, та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року.
		У справі Гужа проти Молдови (Guja v. Моldova) № 14277/04 Європейським судом постановлено, «для суду важливо встановити, чи діяла особа, що обнародує інформацію добросовісно...»(п. 77): «свобода вираження думки супроводжується обов`язками і відповідальністю, і будь-яка особа, яка вирішила оприлюднити інформацію, повинна ретельно перевірити в тій мірі, в якій дозволяють обставини. - що вона точна і достовірна» (п. 73). 
		У зв`язку з поширенням недостовірної інформації щодо позивача відповідачами позивачу завдано моральну шкоду, яка проявляється у його душевних стражданнях та яку він оцінює у 1 (одну) гривню.
		Суд погоджується з доводами позивача, що завдана йому моральна шкода від приниження честі й гідності та ділової репутації мала місце внаслідок душевних переживань, психологічного дискомфорту, усвідомлення того, що ця інформація прочитана ймовірно великою кількістю людей. Розмір шкоди, визначений позивачем, є мінімальним, а тому підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 89, 141, 279, 263, 264, 354 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		       Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» (м.Запоріжжя, вул.Хортицьке шосе буд.34 ), про захист честі, гідності та ділової репутації, та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Визнати інформацію опубліковану ОСОБА_4 (яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 ) у соціальній мережі - додатку Viber, групі співвласників ОСББ: «Группа Бриллиант» , викладену мовою оригіналу : « но из мет.уголков которые были куплены для каркаса счетчика при прошлом председателе, красуются две лавочки под пятым подъездом» - недостовірною та надати ОСОБА_1 право на відповідь шляхом доведення змісту рішення суду на зборах ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» .
		Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 1 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди. 
		В іншій частині позовних вимог -відмовити. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк з часу виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги.
		Повний текст виготовлений 26.10.2020 року. Копію повного тексту рішення надіслати учасникам провадження. 
		 
		Суддя:                                Л.Г. Салтан

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...