Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8979/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2020. Зареєстровано: 27.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2020.
Дата набрання законної сили: 12.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" жовтня 2020 р.           Справа№ 910/8979/20
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Гаврилюка  О.М.
		суддів:            Суліма  В.В. 
		          Ткаченка Б.О. 
		 
		 
		при секретарі судового засідання: Нікітенко А.В.
		 
		за участю представників сторін: 
		від позивача за первісним позовом: адвокат Полтавець І.В.;
		від відповідача за первісним позовом: не з`явились
		 
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Національної академії прокуратури України
		 
		на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020
		у справі № 910/8979/20 (суддя Морозов С.М.)
		 
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік"
		про забезпечення позову
		у справі № 910/8979/20 (суддя Морозов С.М.)
		 
		за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік"
		до Національної академії прокуратури України
		про зобов`язання вчинити дії, -
		 
		за зустрічним позовом Національної академії прокуратури України
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік"
		про визнання договору удаваним та визнання недійсним договору
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №  910/8979/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік" про забезпечення первісного позову задоволено, до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8979/20 заборонено Комісії з ліквідації Національної академії прокуратури України вчиняти дії по припиненню юридичної особи - Національної академії прокуратури України, зокрема, складання та/або затвердження ліквідаційного балансу.
		Не погоджуючись із винесеною ухвалою місцевого господарського суду Національна академія прокуратури України звернулась до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважною причину пропуску Національною академією прокуратури України строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2020, поновити Національній академії прокуратури України строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.078.2020, відкрити апеляційне оскарження за апеляційною скаргою Національної академії прокуратури України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/8979/20, зупинити виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №  910/8979/20, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/8979/20 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік" про забезпечення позову відмовити повністю.
		Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
		На думку скаржника, суд першої інстанції застосував неспівмірні та неадекватні заходи до забезпечення позову без врахування забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. При цьому, судом залишено поза увагою ту обставину, що вказане не перешкодило кредитору своєчасно звернутись з вимогою до Національної академії прокуратури України, вказана вимога була розглянута та відхилена Комісією з ліквідації з одночасним залишенням на балансі майна, за рахунок якого можуть задовольнятись вимоги кредиторів, в тому числі і ТОВ "Боричів Тік" та інших осіб.
		Скаржник вказує на те, що застосовані судом заходи із забезпечення позову у вигляді заборони Комісії з ліквідації вчиняти дії по припиненню юридичної особи є неспівмірними та не адекватними заявленим позовним вимогам, їх невжиття жодним чином не впливало на можливість подальшого розгляду вимог кредитора, натомість негативні наслідки від їх застосування є значними, оскільки суттєво порушують права та охоронювані законом інтереси працівників, осіб, залучених для надання послуг в ліквідаційній процедурі, інших кредиторів Національної академії прокуратури України.
		Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/8979/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк  О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 поновлено Національній академії прокуратури України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/8979/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної академії прокуратури України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/8979/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 12.10.2020.
		Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку із перебуванням судді Майданевича А.Г., на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8979/20.
		Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/8979/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 прийнято справу №  910/8979/20 до провадження за апеляційною скаргою Національної академії прокуратури України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк  О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В. 
		Представники відповідача за первісним позовом у судове засідання 12.10.2020 не з`явились.
		Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача за первісним позовом.
		Представник позивача у судовому засіданні 12.10.2020 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/8979/20 залишити без змін.
		Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів оскарження докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		В ч.ч. 1, 4  ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
		Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених       ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 910/7912/18, від 21.09.2019 у справі №  902/483/18, від 08.10.2018 у справі № 913/257/18 та від 10.01.2019 у справі №  910/11906/18).
		Як вбачається із матеріалів оскарження, 23.06.2020 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов`язання Національної академії прокуратури України в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік", що виникли станом на 06.05.2020 року в загальному розмірі 38 021 481,59 грн.
		13.07.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд до набрання чинності рішенням у справі, заборонити комісії з ліквідації Національної академії прокуратури України, а також будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо складання проміжного ліквідаційного балансу, у будь-який спосіб відчужувати майно, належне Національній академії прокуратури України, складання та/або затвердження ліквідаційного балансу та проводити дії по припиненню юридичної особи - Національної академії прокуратури України. 
		Ухвалою від 13.07.2020 заяву позивача про забезпечення позову було повернуто заявнику без розгляду.
		Ухвалою від 15.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 22.09.2020.
		16.07.2020 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд до набрання чинності рішенням у справі, заборонити комісії з ліквідації Національної академії прокуратури України, а також будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо складання проміжного ліквідаційного балансу, у будь-який спосіб відчужувати майно, належне Національній академії прокуратури України, складання та/або затвердження ліквідаційного балансу та проводити дії по припиненню юридичної особи - Національної академії прокуратури України. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік" про забезпечення позову відмовлено повністю.
		03.08.2020 відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання договору про дольову участь у будівництві від 20.09.2018, укладеного між Національною академією прокуратури України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік" удаваним договором про спільну діяльність та про визнання цього договору недійсним.
		Ухвалою від 10.08.2020 прийнято зустрічний позов Національної академії прокуратури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік" про визнання договору удаваним та визнання недійсним договору до спільного розгляду з первісним позовом у справі №  910/8979/20, об`єднано їх в одне провадження, підготовче засідання за зустрічним позовом призначено разом з первісним позовом на 22.09.2020.
		11.08.2020 до суду позивачем була подана заява про забезпечення первісного позову, в якій заявник просить суд до набрання чинності рішенням у справі, заборонити комісії з ліквідації Національної академії прокуратури України вчиняти дії по припиненню юридичної особи - Національної академії прокуратури України, зокрема, складання та/або затвердження ліквідаційного балансу.
		Як на підставу для забезпечення первісного позову заявник вказує на те, що ліквідаційна комісія не виконала вимоги закону та не направила на адресу позивача повідомлення про припинення Національної академії прокуратури України, у зв`язку з чим кредиторські вимоги позивача не включені до проміжного ліквідаційного балансу. Отже, як зазначає заявник, існує реальна загроза того, що до ухвалення рішення по даній справі, ліквідаційною комісією відповідача будуть вчинені дії по завершенню розрахунків із кредиторами та затвердження ліквідаційного балансу, що призведе до припинення юридичної особи відповідача.
		Дослідивши матеріали оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідність зазначити про те, що обрані позивачем заходи до забезпечення позову не мають наслідком вплив на господарську діяльність відповідачів, застосування згаданих заходів забезпечення не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а внаслідок застосування заходів забезпечення позову жодні збитки відповідачу не заподіюються, а тому в застосуванні зустрічного забезпечення відсутня необхідність. 
		При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
		Отже, позов у справі може забезпечуватися заходами, у випадку якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує у рішенні Європейський Суд з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		За таких обставин, враховуючи пов`язаність вищевказаного заходу забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком Господарського суду міста Києва про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Боричів Тік" про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову.
		Так, оцінюючи обґрунтованість та законність ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/8979/20, враховуючи наявне існування обставин можливого невключення кредиторських вимог ТОВ "Боричів Тік" до проміжного ліквідаційного балансу Національної академії прокуратури України у зв`язку із завершенням процедури ліквідації в період перебування даної справи в провадженні суду,  колегія суддів вважає, що позивач належним чином обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник звернувся до суду.
		Отже, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
		В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
		Тож колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що, заборона комісії з ліквідації Національної академії прокуратури України, до набрання чинності рішенням у справі, вчиняти дії по припиненню юридичної особи - Національної академії прокуратури України, зокрема, складання та/або затвердження ліквідаційного балансу у цій справі сприятиме завданню судочинства - ефективному відновленню охоронюваних законом прав особи, яка звернулася з позовом, у межах одного судового провадження.
		Крім того, вжиття заявлених заходів забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки вказані заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не накладають обтяжливих обов`язків на відповідача.
		При цьому, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ст. 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
		Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на час розгляду даної справи існує об`єктивна необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, зважаючи на адекватність даного заходу забезпечення позову по відношенню до заявлених позовних вимог, на забезпечення яких він вживається.
		Згідно із ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть  бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
		Однак, зустрічне забезпечення господарським судом першої інстанції у даній справи не вимагалось.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
		Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
		Згідно із ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Натомість підстави, за яких порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, передбачені ч. 3 ст. 277 ГПК України, відсутні.
		З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/8979/20 та для задоволення апеляційної скарги Національної академії прокуратури України, відсутні.
		Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
		Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/8979/20.
		Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
		Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.  
		З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.
		Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Національної академії прокуратури України, згідно із ст. 129 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 136-140 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Національної академії прокуратури України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №  910/8979/20 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №  910/8979/20 залишити без змін.
		3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Національну академію прокуратури України.
		4. Справу № 910/8979/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Повний текст постанови складено 23.10.2020.
		 
		          Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Гаврилюк 
		 
		Судді                                                                                В.В. Сулім
		 
		                                                                                Б.О. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...