Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 518/798/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2020. Зареєстровано: 28.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Номер судового провадження: 2/518/3/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ширяївський районний суд Одеської області
		  26.10.2020  Справа №: 518/798/19 Провадження № 2/518/3/2020
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.10.2020 року                             смт. Ширяєве
		Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого - судді Алексєєвої О.В.,
		при секретарі  Шевчук І.П.,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу приміщенніШиряївського районногосуду Одеськоїобласті впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомАкціонерного товариствакомерційний банк«Приватбанк» до ОСОБА_1 ,яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості, -
		ВСТАНОВИВ:
		АТ КБ "Приватбанк", який є правонаступником ПАТ КБ "Приватбанк", звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (ціна позову 20880,54 грн.), мотивуючи тим, що 15.02.2013 року ОСОБА_1 було підписано заяву № б/н, згідно якої відповідач отримала кредит в розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
		При укладанні договору сторони керувались ч. 1ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, банк керувався п.п.2.1.1.2.3 п.2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
		АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
		Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.
		У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 20.05.2019 року має заборгованість 20 880,54 грн., з яких:
		- 6641,99 грн. - заборгованість за тілом кредита;
		- 4951,04 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;
		- 0, 00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
		- 6880,43 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання;
		- 936,58 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн;
		а також штрафи відповідно до п.п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
		-500.00 грн.- штраф (фіксована частина);
		- 970,50 грн. - штраф (процентна складова).
		На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк», а тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також судовий збір по справі у розмірі 1921 грн.
		Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання, в якому просить справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
		Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що позовні вимоги не визнає.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних для вирішення спору. 
		Даний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
		Ч.1, 3 ст.12ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно із ч.1ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «Приватбанк»).
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Ч.ч.1,2 ст.551ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
		Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
		Судом встановлено, що 15.02.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2500,00 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
		У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
		До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/
		Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, яка підлягає стягненню, станом на 20.05.2019 року становить 20880,54 грн., з яких: - 6641,99 грн. - заборгованість за тілом кредита; - 4951,04 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; - 0, 00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 6880,43 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; - 936,58 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; а також штрафи відповідно до п.п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: -500.00 грн.- штраф (фіксована частина); - 970,50 грн. - штраф (процентна складова).
		Вказаний розрахунок зроблений за період з 15.02.2013 р. по 20.05.2019 р.
		З вказаного розрахунку вбачається, що станом на 20.05.2019 року позивачем нараховано відсотки, пеню та заборгованість по штрафах.
		У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
		Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема відсотки, пеню та штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
		Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 15.02.2013 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.
		Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
		При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати штрафів, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
		Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
		За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
		Згідно з ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
		Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
		Наявність у матеріалах справи редакцій та положень Умов та Правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.
		З тих же підстав не можна вважати складовою частиною кредитного договору витяг з Тарифів банку, оскільки вони також не містять підпису позичальника.
		До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04 вересня 2019 року за результатом розгляду справи № 753/509/16-ц.
		Оскільки Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15.02.2013 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
		Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» відсотків, пені та штрафів.
		У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч.1ст. 11Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», далі - Закон № 1023-XII).
		Згідно з п. 22 ч.1ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , банком дотримано вимог, передбачених ч.2ст. 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
		Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
		За змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті суд вважає, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
		На підставі вище викладеного суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню лише заборгованість за тілом кредита в сумі грн. 6641,99 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредита в сумі 4951,04 грн., всього 11593,03 грн.
		Однак, враховуючи надані представником позивача та відповідачем виписки з рахунку відповідно до яких відповідач сплатила позивачу суму, а саме  36393,25 грн., яка значно перевищує 11593,03 грн., суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України судові втрати, повязані з розглядом справи у випадку відмови в позові покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 279, 354 ЦПК, суд
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  відмовити.
		Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції в 30-денний строк з дня проголошення рішення (з урахуванням п. 3 розділу ХХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Суддя:                         О.В. Алексєєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...