Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/3753/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2020.
Дата набрання законної сили: 21.10.2020
Номер судового провадження: 51-1354км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018260000000402

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 жовтня 2020 року
		м. Київ
		справа № 727/3753/19
		провадження № 51-1354км20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря 
		судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		засудженого ОСОБА_6 ,
		у режимі відеоконференції
		захисника ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду міста Чернівці від 12 грудня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, постановлені укримінальному провадженні за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернівці, жителя того АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі  КК), 
		у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 4 частиною 2 статті 115 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Шевченківського районного суду міста Чернівці від 12 грудня 2019 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
		За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за те, що він 02 жовтня 2018 року у проміжок часу з 23 год по 23 год 30 хв, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з особливою жорстокістю та бажаючи спричинити особливих фізичних страждань, використовуючи заздалегідь взятий із собою тупий твердий предмет, переконавшись, що потерпіла ОСОБА_8 перебуває вдома одна, наніс їй не менше 13 ударів уголову, не менше 5 ударів у живіт, не менше 2 ударів у передпліччя, не менше 4 ударів у лівий колінний суглоб та ліве стегно. Від завданих численних ушкоджень потерпіла померла на місці вчинення злочину. 
		Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник не погоджується із судовими рішеннями з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд усуді першої інстанції.
		На обґрунтування своїх вимог захисник стверджує, що судами належним чином не вмотивовано висновків про наявність в діях його підзахисного ознак особливої жорстокості, що призвело до неправильної кваліфікації його дій за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК. 
		Крім того стверджує, що апеляційним судом безпідставно не задоволено клопотання ОСОБА_6 про дослідження доказів у порядку частини 3 статті 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), а саме про допит експерта тапрацівника патрульної поліції. При цьому апеляційний суд, на переконання захисника, залишив поза увагою доводи засудженого про недопустимість доказів укримінальному провадженні, внаслідок порушення його права на захист під час затримання. Вказані обставини свідчать про недотримання апеляційним судом вимог статті 419 КПК, оскільки доводи ОСОБА_6 , викладені ним у поданій на адресу суду апеляційній скарзі, не були належним чином перевірені та спростовані. 
		Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження ненадходило. 
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні захисник просив касаційну скаргу задовольнити, за доводами, викладеними у ній, а судові рішення скасувати. 
		Засуджений підтримав касаційну скаргу свого захисника, стверджував про незаконність та необґрунтованість судових рішень, постановлених стосовно нього. Просив призначити новий розгляд у суді першої інстанції з метою допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , експертів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та проведення додаткових експертиз.
		Прокурор у судовому засіданні наполягала на відмові у задоволенні касаційної скарги, стверджувала про безпідставність доводів, викладених у ній.
		Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони нез`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, засудженого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. 
		Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин інемає права досліджувати докази, встановлювати тавизнавати доведеними обставини, що не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
		За змістом статті 438 КПК неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що, зокрема, вказує захисник у поданій касаційній скарзі та посилається засуджений у судовому засіданні, не єпідставою для перегляду кримінального провадження в касаційному порядку, аотже, під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права здотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим єрішення, ухвалене судом на підставі об`єктивноз`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому зособливою жорстокістю. 
		В основу рішення про визнання винуватості місцевим судом покладено: показання потерпілої ОСОБА_15 , яка зазначила, що ОСОБА_6 неодноразово телефонував її матері  потерпілій   ОСОБА_16 , набридав їй, про що вона неодноразово жалілася; показання свідка ОСОБА_10 , співмешканця загиблої, який стверджував, що близько 23 год у день подій, пішов у магазин, та, відійшовши від будинку, побачив як засуджений підіймався по сходах до їх помешкання. Був відсутній близько 30 хв, а як повернувся двері йому не відчинили і через вікно він побачив потерпілу, яка була вся у крові; показання свідка ОСОБА_17 , який єбатьком співмешканки ОСОБА_6 , та у судовому засіданні зазначив, що близько 24 год засуджений прийшов до нього додому у стані алкогольного сп`яніння, та говорив: «Я не бив, я не винен». 
		Також вина ОСОБА_6 підтверджується протоколом огляду місця події від 03жовтня 2018 року; актом про застосування службової собаки від 03 жовтня 2018 року, яка, взявши запаховий слід, вивела до будинку АДРЕСА_3 , де фактично проживав ОСОБА_6 , який, представився ОСОБА_10 ; висновками судово-імунологічних експертиз № 1328 від 02 листопада 2018 року, №1321 від 02листопада 2018 року, згідно з якими в плямах, виявлених на руках, одязі та взутті ОСОБА_6 виявлено кров людини, яка по своїх групових характеристиках може належати потерпілій; висновком судово-трасологічної експертизи № 1354-к від 08листопада 2018 року, за яким слід взуття, вилучений під час огляду місця події, співпадає із підошвою взуття, вилученого під час затримання ОСОБА_6 .
		Крім того, як убачається з висновку судово-біологічної експертизи № 16 від 15березня 2019 року генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених насветрі та кросівкахзасудженого, які були вилучені у нього під час затримання (впорядку статті 208 КПК), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_8 .
		Належним чином обґрунтував суд і висновки щодо наявності в діях ОСОБА_6 ознак «особливої жорстокості», а відтак необхідності кваліфікувати його дії за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК.
		Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи»,умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних страждань, втому числі,шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, тощо.
		Така кваліфікуюча ознака злочину, як встановив місцевий суд, підтверджується відеозаписом та фотоілюстраціями до протоколу огляду місця події від 03 жовтня 2018 року, а також наявністю та характером спричинених потерпілій тілесних ушкоджень, а саме вибиті зуби, переломи ребер, ряд тілесних ушкоджень в області обличчя та голови, багатоскалковий та багатофрагментарний перелом основи тасклепіння черепа та кісток обличчя; обличчя фактично знівечене, а голова повністю окривавлена. Згідно з висновком судово-медичного експерта №668 від 07листопада 2018 року на тілі потерпілої було виявлено легкі тілесні ушкодження, не менше ніж від 13 травмуючих дій тупими предметами, або ударів об такі, а також тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з фактом настання смерті, що утворилися не менш як від 13 травмуючих дій тупими твердими предметами. 
		Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 , провівши часткове судове слідство у порядку частини 3 статті 404 КПК, ретельно перевірив доводи сторони захисту, аналогічні викладеним укасаційній скарзі, дав на них вичерпні відповіді, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їхнеобґрунтованими, при цьому належним чином умотивував своє рішення відповідно до вимог статті 419 КПК, з чим погоджується іколегія суддів. 
		При цьому, належним чином вмотивовано апеляційним судом рішення про відмову узадоволенні клопотання засудженого щодо необхідності провести допит експерта ОСОБА_13 у кримінальному провадженні та працівника патрульної поліції Буряка, внаслідок його необґрунтованості та невідповідності вимогам частини 3 статті 404 КПК. Відповідно до вищезазначеної процесуальної норми за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується. 
		Однак подане на адресу суду клопотання не містило обґрунтувань необхідності допиту експерта, з огляду на приписи частини 3 статті 356 КПК, не зазначено їхзасудженим і у судовому засіданні. Крім того, жодних клопотань про допит працівника патрульної поліції сторона захисту не заявляла під час судового розгляду в суді першої інстанції. 
		Згідно з положеннями частини 1 статті 52 КПК участь захисника є обов`язковою укримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. При цьому стаття 42 цього Кодексу визначає підозрюваного як особу, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особу, яку затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особу, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вказані вимоги процесуального закону дотримано та забезпечено засудженого захисником змоменту його затримання, що підтверджується дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 024-0000629, виданого від 03 жовтня 2018 року о 06 год 26 хв. При цьому, як убачається зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги повідомлено про затримання ОСОБА_6 о 05 год 25 хв 03 жовтня 2018 року, тобто саме у момент його затримання. А тому доводи захисника про порушення права на захист засудженого під час затримання не заслуговують наувагу.
		Покарання, призначене ОСОБА_6 , з огляду на тяжкість злочину, обставини його вчинення тахарактеризуючі дані про особу винного, відповідає вимогам статей 50, 65 КК, єспіврозмірним вчиненому, необхідним і достатнім для виправлення засудженого тазапобігання вчинення ним нових злочинів. 
		За встановлених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни судових рішень за доводами захисника, а тому у задоволенні його касаційної скарги слід відмовити.
		Керуючись статтями433,434,436, 441,442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Шевченківського районного суду міста Чернівці від 12 грудня 2019 року таухвалу Чернівецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року стосовно ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...