Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/4982/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2020. Зареєстровано: 29.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2020.
Дата набрання законної сили: 28.11.2020
Номер судового провадження: 1-кп/946/550/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160150000559

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/4982/20 
		Провадження № 1-кп/946/550/20 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		28 жовтня 2020 року                            м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого  судді            ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання        ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160150000559, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК,
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту:обвинуваченийОСОБА_3 , захисниця ОСОБА_5 ,
		інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_6 , представник потерпілої ОСОБА_7 .
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.10 квітня 2020 року близько 20:00 години ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_6 , маючи умисел на заподіяння їй тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій, умисно наніс останній, коли вона перебувала до нього спиною, один удар лезом сокири в область нижньої частини спини, у результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді однієї сліпої рубаної рани в центрі поперекової області по середній лінії в проекції 5-го поперекового хребця, яка спричинила короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 день), та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		 
		Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.«Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
		…
		2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності 
		карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		5.Так, обвинувачений ОСОБА_3 вину у висунутому обвинуваченні визнав, зазначивши, що потерпіла сама винувата у тому, що сталося, та пояснив, що 10 квітня 2020 року о 19:00 годині він проходив біля будинку потерпілої, яка почала його ображати, він розсердився, зайшов у двір свого дому, там лежала сокира, яку він узяв та хотів лише налякати ОСОБА_6 , але вона не припиняла його ображати, та він наніс їй один удар сокирою у верхню частину спини. Потерпіла бачила, як він підходив до неї з сокирою, яку тримав у правій руці. Після нанесення удару крові на ній він не бачив. На вулиці окрім нього та потерпілої під час вказаних подій нікого не було. Потім вийшов чоловік потерпілої ОСОБА_8 та почав його бити ногами та руками, і вони з потерпілою намагалися вирвати у нього з рук сокиру. Більше ударів він потерпілій не наносив. Далі вийшли сусіди, його мама, Сілаєви, зупинився автомобіль, викликали швидку та поліцію. Що було далі він погано пам`ятає через те, що в нього боліла голова, він пішов додому, сокиру залишив у будинку потерпілої. 
		Раніше потерпіла ОСОБА_6 постійно його ображала, вказувала йому, що робити та провокувала на конфлікти. Вони викликали дільничного, до ОСОБА_6 приїжджали, проводили бесіди, але це результатів не дало. Зараз їх відносини не змінилися, але він жалкує, що узяв сокиру, не треба було цього робити.
		6.Потерпіла ОСОБА_6  в судовому засіданні пояснила, що 10 квітня 2020 року приблизно о 20:00 годині вона з чоловіком прибирала біля двору, обвинувачений проходив повз них та почав щось бормотати. Потім вона нахилившись, щоб витерти низ хвіртки, відчула удар визу спини, обернулася та побачила ОСОБА_3 , від нього був запах алкоголю. Зі словами «ось ти й попалась» він замахнувся на неї ще два рази, вона почала відходити та кричати. На її крики з двору вийшов чоловік, ОСОБА_3 замахнувся на нього, коли обвинувачений замахнувся в другий раз, він зачепив скроню чоловіка, чоловік його завалив, та сказав їй забрати сокиру. ОСОБА_3 не хотів віддавати сокиру, тримав її двома руками, і, коли вона її виривала, то вдарилась в лікоть лівої руки. Далі потерпіла розповіла, що вона вийшла на дорогу, зупинила автомобіль, з якого вийшли дві жінки та попросила їх викликати швидку та поліцію. Вказані події бачили сусіди та матір обвинуваченого. Коли вона потрапила у лікарню, у неї була різана рана, усі речі забрали на експертизу, через те, що на них були порізи.
		Раніше вона часто робила зауваження ОСОБА_3 , їй з сільської ради надходив лист про те, що необхідно зняти відеокамери, які вони поставили у 2015 році.
		7.Свідок обвинувачення ОСОБА_8 підтвердив покази потерпілої ОСОБА_6 , яка є його дружиною, та під час судового розгляду пояснив, що 10 квітня 2020 року близько 20:00 години він з дружиною прибирав на вулиці. У цей час проходив обвинувачений ОСОБА_3 , який є їх сусідом, у стані алкогольного сп`яніння. Він закінчив свою роботу та пішов у дім, через 7  10 хвилин він почув крик дружини, вибіг на подвір`я та побачив, як ОСОБА_3 стоїть над його дружиною з сокирою та замахується. Він підбіг до нього, намагався вирвати сокиру, ОСОБА_3 почав кидатись на нього, вдарив у скроню та по руці. Він знов намагався вирвати сокиру, збив ОСОБА_3 з ніг та вдарив його по обличчю, жінка забрала в нього з рук сокиру. Обвинувачений все одно продовжував погрожувати та хотів узяти сокиру. Далі свідок ОСОБА_9 викликала поліцію та хтось викликав швидку допомогу. Він побачив у дружини на спині рублену рану, вона вся була в крові. 
		Друзі обвинуваченого ОСОБА_3 знімали на телефон відео, коли вже приїхала поліція.
		8.Свідок обвинувачення ОСОБА_9 під час судового розгляду пояснила, що у квітні 2020 року в с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області вона, проїжджаючи по вулиці на своєму автомобілі, стала свідком бійки між обвинуваченим ОСОБА_3 та чоловіком потерпілої ОСОБА_6 . Вона зупинилася та побачила, як останній бив обвинуваченого, який знаходився в лежачому положенні, кулаками по обличчю. Вона не бачила, щоб ОСОБА_3 у відповідь бив чоловіка потерпілої. Далі вибігла мати обвинуваченого та почала кричати. Сусіди не виходили з будинків, допомогу не надавали, пояснюючи це тим, що вони конфліктують з родиною ОСОБА_10 . Потерпіла сказала, що сусід вдарив її сокирою по спині, на спині в неї дійсно була кров, а сокира лежала навпроти воріт будинку, поряд з яким і відбувалися всі вказані події. Далі свідок розповіла, що вона викликала поліцію, а інша жінка викликала швидку допомогу.
		9.Наявність тривалого конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_6 підтверджуються показами свідків захисту, які зазначили, що вони також знаходяться в поганих стосунках з потерпілою ОСОБА_6 , намагалися вплинути на її поведінку, зверталися до органів місцевої влади, однак безрезультатно. Крім того, вони позитивно охарактеризували обвинуваченого ОСОБА_3 , як спокійну, працьовиту та неконфліктну людину.
		10.Свідок захисту ОСОБА_11 під час судового розгляду пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_3 . В день події даного кримінального правопорушення близько 19:00 години її син прийшов додому та сказав, що сусідка його знов ображає, він піде з нею поговорити та вийшов з будинку. Через деякий час вона почула крики та вибігла на вулицю, і побачила, як ОСОБА_8 сидів на її синові та душив його. В цей час потерпіла ОСОБА_6 стояла біля воріт, крові на ній вона не бачила. На ОСОБА_8 теж ніяких тілесних ушкоджень вона не помітила. Сокира лежала на землі біля воріт будинку потерпілої, після бійки її забрали співробітники поліції. Далі приїхали співробітники поліції та наділи наручники на її сина. 
		Свідок також розповіла, що на початку жовтня 2020 року вона поштою висилала потерпілій ОСОБА_6 грошові кошти на лікування в розмірі 9820 грн., які належали її синові. Однак, повідомлення про те, чи доставлені зазначені кошти потерпілій, вона не отримала. 
		ЇЇ син працьовитий, на нього ніколи ніхто не жалувався, в конфліктах він участь не приймав. Син неодноразово скаржився на поведінку ОСОБА_6 , однак вона усі зауваження ігнорувала.
		11.Свідок захисту ОСОБА_12 під час судового розгляду пояснила, що в день події даного кримінального правопорушення вона бачила, як біля буд. АДРЕСА_2 , який знаходиться навпроти її будинку, ОСОБА_8 бив ОСОБА_3 , останній лежав на землі, а ОСОБА_8 бив його кулаком по обличчю, у ОСОБА_3 все обличчя було в крові. Потерпіла стояла у вхідних дверях свого будинку, поряд з нею стояли дві дівчини, ніхто допомогу не оказував. Вона не бачила у потерпілої ніяких тілесних ушкоджень, та вона їй нічого не розповідала. 
		Між обвинуваченим та потерпілою завжди були конфлікти, сусіди скаржились на поведінку ОСОБА_6 до сільської ради.
		Обвинуваченого ОСОБА_3 вона може охарактеризувати позитивно, він спокійний, працьовитий, нікого не ображав.
		12.Свідок захисту ОСОБА_13 під час судового розгляду пояснив, що 10 квітня 2020 року близько 19:00 години він приїхав з роботи додому на вечерю, після чого дружина його проводжала, на вулиці він почув шум та побачив людину, яка лежала на узбіччі дороги, біля будинку потерпілої, він подумав, що хтось п`яний. Потерпіла ОСОБА_6 стояла біля свого будинку з двома дівчинами та щось їм пояснювала. Далі він побачив, як ОСОБА_8 бив ОСОБА_3 по обличчю, яке було усе в крові. 
		Також свідок розповів, що відносини у потерпілої ОСОБА_6 з усіма сусідами погані, вона постійно всіх ображає, провокує на застосування фізичної сили.
		Обвинувачений ОСОБА_3 спокійний, з ним ніколи не було конфліктів, завжди всім допомагає.
		13.Свідок захисту ОСОБА_14 під час судового розгляду пояснила, що їй відомо, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 постійно були конфлікти. Вона бачила бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 через паркан, останній бив та душив ОСОБА_3 на узбіччі дороги. Вона на вулицю не вийшла, тому що своєю силою не допомогла б. Потерпіла вийшла на вулицю та почала кричати чоловікові: «Бий сильніше», кров на потерпілій вона не бачила. Потім вийшла мати ОСОБА_3 та почала їх рознімати. У ОСОБА_3 в той момент нічого в руках не було. Далі приїхала поліція та швидка допомога. Співробітники поліції зв`язали та забрали ОСОБА_3 .
		14.Згідно рапортів інспектора-чергового Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, 10 квітня 2020 року о 19:51 годині надійшло повідомлення від ОСОБА_15 про те, що сусід ОСОБА_16 вдарив сокирою у спину жінку ОСОБА_17 , чоловік затримав сусіда (а.п. 34); а о 21:01 год. надійшло повідомлення від органу охорони здоров`я про те, що 10.04.2020 р. о 19:40 год. ОСОБА_6 вдарив сусід сокирою, та її було госпіталізовано до МКЛ №1 у м.Ізмаїл Одеської області у середньому стані з діагнозом: рублена рана поперекової області (а.п. 35). 
		15.Відповідно ж до протоколу прийняття усної заяви від 10.04.2020 р. ОСОБА_6 повідомила про те, що 10.04.2020 р. біля 20:00 год. у с. Ст. Некрасівка напроти будинку №46 по вул. Ізмаїльська ОСОБА_16 наніс один удар сокирою ОСОБА_6 в нижню область спіни, чим завдав тілесні ушкодження (а.п. 36  37). Це повідомлення стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР за №12020160150000559, та початку досудового розслідування (а.п. 33).
		16.Отримання потерпілою ОСОБА_6 легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді однієї сліпої рубаної рани в центрі поперекової області по середній лінії в проекції 5-го поперекового хребця підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи № 143 від 22.07.2020 р. За даними цього ж висновку, вказане ушкодження було завдане ОСОБА_6 незадовго до надходження потерпілої в лікувальний заклад, тобто 10.04.2020 р., утворилося при ударній дії гострого рубаного знаряддя, і в момент заподіяння цього ушкодження потерпіла була звернена задньою поверхнею до травмуючого знаряддя (а.п. 61  62). Згідно цього ж висновку експерта, у потерпілої ОСОБА_6 виявлено ще одне легке тілесне ушкодження у виді синця на задньо-зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглоба.
		17.Під час огляду місця події відповідно до протоколу від 10.04.2020 р., на місті події за адресою: АДРЕСА_3 , були виявлені сліди кримінального правопорушення, а саме у подвір`ї вказаного домоволодіння, була виявлена сокира з дерев`яною ручкою на кінці замотаною стрічкою зеленого кольору, а також на зацементованій ділянці при вході до вказаного домоволодіння та біля вхідної хвіртки були виявлені сліди бурого кольору у вигляді крапель у хаотичному порядку (а.п. 38  42).
		18.Крім того, те, що потерпілій ОСОБА_6 було завдане тілесне ушкодження сокирою в спину також підтверджується виявленими пошкодженнями та слідами крові на її речах відповідно до даних протоколу огляду від 15.04.2020 р., згідно яким в правій третині жилетки, у правій нижній третині матерчатої туніки та у правій нижній третині матерчатої майки виявлені отвори неправильної форми, зі слідами речовини бурого кольору, а у верхній частині матерчатих лосин виявлені сліди речовини темно-бурого кольору (а.п. 47  53).
		19.Відповідно до протоколу огляду предмету від 21.07.2020 р., було оглянуто знаряддя правопорушення  сокиру, вилучену з місця події (а.п. 54  60).
		20.Отже, показання обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також дані висновків судово-медичної експертизи № 143 від 22.07.2020 р. та огляду предметів підтверджують те, шо обвинувачений ОСОБА_3 умисно, на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли задовго між ним та потерпілою, ззаду наніс їй один удар сокирою в спину, коли потерпіла була нахилена. Про те, що між обвинуваченим та потерпілою був давній конфлікт свідчать показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
		21.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів, наданих стороною обвинувачення, дає підстави суду зробити висновок, що кожний цей доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_3 умисно завдав потерпілій ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, шляхом нанесення удару сокирою в область нижньої частини спини. Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК.
		22.Разом з цим, на думку суду, стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_3 умисно наніс удар потерпілій сокирою в область лівого ліктьового суглобу після того як потерпіла ОСОБА_6 повернулися лицем до ОСОБА_3 , оскільки з досліджених доказів випливає, що потерпіла отримала це тілесне ушкодження не за обставин, описаних в обвинувальному акті, а в той час, коли вона намагалася відібрати сокиру у обвинуваченого, та, застосовуючи силу, вона вдарилася о неї. За таких обставин, отримання потерпілою легких тілесних ушкоджень під час боротьби за сокиру слід вважати, що обвинувачений при цьому діяв з метою зберегти у себе сокиру, а не з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, а тому не доведено, що він діяв з умислом, направленим на завдання цього легкого тілесного ушкодження. Крім того, сама потерпіла підтвердила обставини отримання нею цього тілесного ушкодженні, і вона заперечила те, що ОСОБА_3 завдав їй його саме при обставинах, описаних в обвинувальному акті. Тому завдання легкого тілесного ушкодження у лівий ліктьовий суглоб слід виключити з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Але це не впливає на ступінь тяжкості завданих обвинуваченим потерпілій тілесних ушкоджень та на кваліфікацію його дій.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		23.   До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить вжиття заходів щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди. Так, хоча поштовий переказ коштів на рахунок потерпілої і зробила свідок ОСОБА_11 (мати обвинуваченого), але вона зазначила, що це кошти обвинуваченого. І хоча потерпіла ОСОБА_6 їх не отримала, але не з вини обвинуваченого, а у зв`язку з обраною нею позицією з метою унеможливити наявність обставин, що пом`якшують покарання. Разом з цим, суд не вбачає таку обставину, що пом`якшує покарання, як щире каяття, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши, що саме він завдав потерпілій тілесні ушкодження, щиро не розкаявся в цьому, зазначивши, що потерпіла сама винувата, оскільки спровокувала його.
		24.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. В силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого ОСОБА_3 .
		 
		Мотиви призначення покарання
		25.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст. 65  67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		26.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний кримінальний проступок проти здоров`я потерпілої.
		27.Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		28.За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.п. 70), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.п. 72).
		29.З урахуванням вказаних обставин, того, що ОСОБА_3 вживав спроби відшкодувати потерпілій матеріальну шкоду, готовий повністю сплатити кошти за вироком суду на користь потерпілої, того, що відсутні обставини, що обтяжують його покарання, характер вчиненого кримінального проступку, обставини та особливості його вчинення, а саме ззаду сокирою у спину, що значно підвищує ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що він в силу ст. 89 КК вважається таким, що раніше не судимий, та він раніше не відбував реальне покарання, суд у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій вважає, що призначення більш м`якого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК, ніж громадські роботи, буде недостатнім, і тому з метою виправлення ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання саме у виді громадських робіт у верхніх межах санкції ч. 2 ст. 125 КК. Водночас, суд вважає, що в даному випадку таке покарання, як громадські роботи, буде достатнім, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		30.При вирішенні цивільного позову, пред`явленого потерпілою ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с. 73  76) про стягнення витрат на лікування в сумі 9719,23 грн., 10000 грн.  в якості відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, а також 9530 грн. витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі  ЦК), відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а також положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК, у відповідності до яких моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		31.Таким чином, із вказаних норм права випливає, що шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_6 , повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_3 , який вчинив кримінальне правопорушення, в результаті якого і виникла у потерпілої майнова та моральна шкода, вина обвинуваченого повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.
		32.Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 умисно завдав ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у зв`язку з чим потерпілою ОСОБА_8 було витрачено 9719,23 грн. на лікування, що підтверджується документами, долученими до цивільного позову (а.с. 80  98), які і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 з урахуванням принципу диспозитивності в межах заявлених позовних вимог, а саме в розмірі 9719,23 грн.
		33.При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 , суд враховує характер кримінального правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої, а також керується принципами розумності та справедливості, та вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 підлягає стягненню 10000 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку з ушкодженням її здоров`я, та у душевних стражданнях, яких потерпіла зазнала, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
		34.Також з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню 9530 грн., які потерпіла ОСОБА_6 витратила на правову допомогу, згідно розрахунку гонорару від 18.08.2020 р. (а.с. 101).
		35.Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 всього підлягає стягненню 29249,23 грн.
		36.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися. Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло.
		37.Згідно ч. 4 ст. 174 КПК з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 та від 15 квітня 2020 року арешт, та в силу п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК сокиру слід конфіскувати, як знаряддя кримінального правопорушення, а особисті речі, добровільно видані потерпілою ОСОБА_6 , слід повернути власниці. 
		Керуючись ст. ст. 369  371, 373  375 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1.ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті сорок годин.
		2.Початок строку відбування покарання у виді громадських робіт обчислювати з моменту початку виконання ОСОБА_3 громадських робіт.
		3.Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 29249,23 (двадцять дев`ять тисяч двісті сорок дев`ять гривень двадцять три копійки).
		4.З набранням вироком законної скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.04.2020 р. арешт, та сокиру, упаковану в поліетиленовий пакет НПУ № ЕХР 0427021,  конфіскувати.
		5.З набранням вироком законної скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2020 р. арешт, та особисті речі, а саме жилетку чорного кольору, майку чорного кольору, лосини чорного кольору, туніку червоного кольору, які упаковані у сейф пакет НПУ№ INZ 4025011,  повернути ОСОБА_6 .
		6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		8.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...