Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/11970/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2020. Зареєстровано: 29.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2020.

Результат оскарження 17.03.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано ухвалу суду та прийнято нову ухвалу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 О К Р Е М А  У Х В А Л А
		 26 жовтня 2020 року                              м. Київ                                      № 640/11970/20  
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1                       до проНаціонального антикорупційного бюро України  визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:
		           ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі по тексту - відповідач, Національне бюро, НАБУ) про:
		визнання протиправним та скасування наказу Національного бюро від 04.11.2019 року №129-А, в частині прийнятого рішення про проведення службового розслідування за фактами можливих неправомірних дій Керівника Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 , пов`язаних зі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000018;
		визнання мотивувальної частини висновку службового розслідування від 09.01.2020 року №13/314-01ДСК, проведеного службовими особами Управління внутрішнього контролю Національного бюро на виконання наказу Директора Національного бюро від 04.11.2019 року №129-А «Про проведення службового розслідування» такою, що не має документального підтвердження та не відповідає встановленим під час службового розслідування фактам; 
		визнання мотивувальної частини висновку Дисциплінарної комісії Національного антикорупційного бюро України від 13.05.2020 року №51 такою, що не має документального підтвердження та не відповідає встановленим під час службового розслідування фактам;
		визнання протиправним та скасування наказу Директора Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2020 року №28-н «Про застосування дисциплінарного стягнення до Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 »;
		визнання протиправним та скасування розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2020 року № 697-р «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 »;
		поновити ОСОБА_1 на державній службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів або рівнозначній посаді з 20.05.2020 року;
		визнання недійсним запис у трудовій книжці №12 від 19.05.2020 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України на підставі розпорядження Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2020 року № 697-р.;
		зобов`язання Національне антикорупційне бюро України зробити дублікат трудової книжки без запису про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України на підставі розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2020 року № 697-р.;
		стягнення з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.05.2020 року до моменту винесення рішення у справі.           
		07 жовтня 2020 року позивачем подано клопотання, відповідно до якого ОСОБА_1 просив суд: на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та поновити його на посаді Заступника Керівника Головного підрозділу детективів - Керівника Другого підрозділу детективів або будь-якій іншій рівнозначній посаді НАБУ, що відповідає посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, з якої позивача було незаконно звільнено; на підставі ч. 1 ст. 372 КАС України встановити спосіб та порядок його виконання, а саме: зобов`язати НАБУ видати наказ про поновлення позивача на посаді публічної служби, в особі відповідної службової особи, яка виконує обов`язки Директора НАБУ замість ОСОБА_3 , повноваження якого були припиненні у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення №9-р/2020 від 28.08.2020 у справі №1-9/2020(197/20); в порядку ч. 1 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу за фактами протиправного виконання ОСОБА_3 повноважень Директора НАБУ з 29.08.2020 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, направити її зокрема, але не виключно, Національному антикорупційному бюро України, Генеральному прокурору, Кабінету Міністрів України, Президенту України, Верховній Раді України та в порядку ч. 2 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу за фактами вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК України, яку для реєстрації кримінального провадження та вирішення питання про притягнення такої особи до кримінальної відповідальності надіслати Державному бюро розслідувань, а також за фактом захоплення ОСОБА_3 державної влади, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, яку надіслати до Служби безпеки України. 
		Ухвалою суду від (суддя Маруліна Л.О.) об`єднано в одне провадження адміністративні справи №640/11970/20, №640/11972/20 та №640/11868/20 з присвоєнням загального номеру справи №640/11970/20. Ухвалено здійснювати розгляд справи №640/11970/20 в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 06.08.2020 (суддя Маруліна Л.О.) адміністративну справу №640/11970/20 передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, які мають  спеціальний доступ до державної таємниці.
		Ухвалою суду від 18.08.2020 справу №640/11970/20 прийнято до розгляду суддею Амельохіним В.В. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2020 року №28-н «Про застосування дисциплінарного стягнення до Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 », визнано протиправним та скасовано розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2020 року № 697-р «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_1 на державній службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді Заступника Керівника Головного підрозділу детективів - Керівника Другого підрозділу детективів, стягнуто з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено. 
		Суд допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді Заступника Керівника Головного підрозділу детективів - Керівника Другого підрозділу детективів та в  частині стягнення з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
		Крім того суд встановив спосіб та порядок рішення суду, а саме: зобов`язав Національне антикорупційне бюро України видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на державній службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді Заступника Керівника Головного підрозділу детективів - Керівника Другого підрозділу детективів, в особі відповідної службової особи, яка виконує обов`язки Директора Національного антикорупційного бюро України замість ОСОБА_4
		Як зазначає ОСОБА_1 , Великою палатою Конституційного Суду України 28.08.2020 прийнято рішення у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про призначення ОСОБА_4 Директором Національного антикорупційного бюро України» №9-р/2020 у справі №1-9/2020(197/20), яким:
		1. Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Указ Президента України „Про призначення ОСОБА_4 Директором Національного антикорупційного бюро України" від 16 квітня 2015 року № 218/2015.
		2. Указ Президента України „Про призначення ОСОБА_4 Директором Національного антикорупційного бюро України" від 16 квітня 2015 року № 218/2015, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		3. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов`язків особою, призначеною Указом Президента України „Про призначення ОСОБА_4 Директором Національного антикорупційного бюро України" від 16 квітня 2015 року № 218/2015.
		Отже, на думку позивача, ОСОБА_3 з 28.08.2020 втратив відповідні повноваження директора Національного антикорупційного бюро України.
		У той же час, як зазначає позивач, з офіційного сайту Національного антикорупційного бюро України вбачається, зокрема з оприлюднених на ньому статей, - « ОСОБА_5 залишається Директором, НАБУ працює в штатному режимі» (31.08.2020); ««Далі буде»: Директор НАБУ розповів в інтерв`ю для Радіо Свобода як працюватиме бюро після рішення КСУ» (01.09.2020); «НАБУ має залишатися інституційно незалежним - офіційна заява Національного бюро стосовно визнання неконституційними окремих положень Закону «Про НАБУ»» (18.09.2020) ОСОБА_3 протиправно продовжує перебувати на посаді Директора Національного бюро та виконувати повноваження, передбачені ст. 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», в тому числі щодо призначення та звільнення з посад працівників Національного бюро, затвердження профілів посад для проведення конкурсного відбору (14.09.2020 та 16.09.2020 - «Кваліфікаційні вимоги» за посиланням https://nabu.gov.ua/vakansii. пункти 3-5) тощо.
		Крім того, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником НАБУ, станом на дату прийняття рішення у даній справі є ОСОБА_3 . 
		Відповідно до ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
		Отже, на думку позивача, ОСОБА_3 грубо порушуються вимоги ст. 151-2 Конституції України та не вчиняється жодних дій, спрямованих на добровільне виконання вказаного рішення Конституційного Суду України шляхом припинення відповідних повноважень, а такі його дії за фактом умисного невиконання рішення Конституційного Суду України підпадають під ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК України.
		Крім того  за самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи передбачена кримінальна відповідальність на підставі частини 1 та 2 статті 353 КК України, а саме самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, -карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Те саме діяння, пов`язане з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу, -карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
		В судовому засіданні 15.10.2020 позивач підтримав заяву щодо винесення окремої ухвали судом  на підставі клопотання  від 07.10.2020.
		Представник відповідача заперечив проти задоволення даного клопотання та зазначив, що обґрунтування позивача в частині рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 9-р/2020 не відноситься до предмету дослідження у даній справі.
		Суд критично відноситься до пояснень відповідача та вважає, що розгляд заяви щодо винесення окремої ухвали судом на підставі клопотання від 07.10.2020 безпосередньо пов`язано з розглядом клопотання позивача від 7.10.2020, поданого в порядку статті 372 КАС України, щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення. При цьому суд враховує, що звільнення позивача з займаної посади відбулось до 28.08.2020, а рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню вже після винесення рішення Конституційним Судом України від 28.08.2020 № 9-р/2020. А тому суд вважає, що в позивача були обґрунтовані підстави подати заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, оскільки прийняття наказу про поновлення на посаді на підставі рішення суду особою яка не має відповідних повноважень, на думку позивача, не призведе до поновлення його прав. 
		Таким чином, на підставі доказів наданих позивачем до клопотання про встановлення способу виконання судового рішення, судом виявлено під час розгляду справи порушення закону, а саме статей 151-2 та 19 Конституції України ОСОБА_3 та посадовими особами органів державної влади щодо невиконання  Рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020.Зазначені порушення описані в тексті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року у даній справі.
		Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частини 2 статті 152 Конституції України).
		Таким чином, створено умови, що більше місяця не виконується рішення Конституційного Суду України, внаслідок чого штучно продовжується дія Указу Президента України від 16 квітня 2015 року № 218/2015, який 28.08.2020  достроково втратив чинність відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України,  що є неприпустимим та суперечить принципам верховенства права. 
		Згідно з юридичною позицією Конституційного Суду України, висловленою у Рішенні від 14 грудня 2000р. № 15-рп (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України незалежно від того,  визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов`язковими до виконання на всій території України.  Органи  державної  влади,  органи  Автономної Республіки Крим,  органи місцевого  самоврядування,  підприємства,  установи, організації,   посадові   та   службові  особи,  громадяни  та  їх об`єднання,  іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від  застосування  чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України мають пряму  дію  і  для набрання  чинності  не  потребують  підтверджень  з боку будь-яких органів   державної    влади.    Обов`язок    виконання    рішення Конституційного   Суду   України  є  вимогою  Конституції  України,  яка має найвищу  юридичну  силу  щодо всіх інших нормативно-правових актів.
		Таким чином з 28.08.2020 року ОСОБА_3 достроково втратив повноваження директора НАБУ в силу частини 2 статті 152 Конституції України та будь-яких додаткових рішень для підтвердження зазначеного факту Конституцією України не вимагається.
		В той же час органи  державної  влади,  органи  Автономної Республіки Крим,  органи місцевого  самоврядування,  підприємства,  установи, організації, посадові та   службові  особи,  громадяни  та  їх об`єднання,  іноземці, особи без громадянства, які не утримуються від застосування чи використання правового акту, а саме Указу Президента України від 16 квітня 2015 року № 218/2015, який визнано неконституційним, порушують закон, а саме вимоги статей 151-2  та 19 Конституції України.
		Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2020 року № 11-р/2020, 1. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України" від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII зі змінами, а саме частини другої статті 1, частини першої статті 6 щодо надання Президенту України повноважень призначати на посаду та звільняти з посади Директора Національного антикорупційного бюро України, пункту 1 частини третьої, абзацу другого частини дев`ятої статті 7, другого речення абзацу другого частини шостої статті 26 щодо визначення Президентом України одного члена комісії зовнішнього контролю, частини другої статті 31. Зазначені положення Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України", визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		В абзаці 2 пункту 3.2. вказаного рішення також зазначено, що Національне антикорупційне бюро України має ознаки органу виконавчої влади, а з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 28 серпня 2020 року № 9-р/2020 будь-які зміни до Закону не вносилися, оспорювані положення Закону, у яких закріплено повноваження Президента України щодо утворення цього органу правопорядку, призначення його Директора та вирішення інших питань, пов`язаних із функціонуванням Національного антикорупційного бюро України, уможливлюють втручання в компетенцію Кабінету Міністрів України.
		На час прийняття рішення Конституційним Судом України, Указ Президента України від 16 квітня 2015 року № 218/2015 був чинним, що зазначено в самому рішенні (пункт 4 рішення від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020) отже суд не бере до уваги пояснення відповідача про те, що зазначений Указ втратив чинність оскільки був реалізований. Крім того, втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України є підставою  для відмови у відкритті конституційного провадження у справі та для закриття конституційного провадження у справі Конституційним Судом України (статті 62,63 Закону України «Про Конституційний Суду України»). У зв`язку з тим, що Конституційний Суд України не відмовив  у відкритті конституційного провадження у справі та не закрив конституційне провадження у справі, Указ Президента України від 16 квітня 2015 року № 218/2015 був чинним на дату прийняття рішення. Крім того, відповідно до статті 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» директор Національного бюро призначається строком на сім років, отже і Указ Президента України від 16 квітня 2015 року, зберігав би чинність до квітня 2022 року, якби не був скасований.
		Згідно з юридичною позицією Конституційного Суду України, висловленою у Рішенні від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 Національне антикорупційне бюро України має ознаки органу виконавчої влади. 
		У разі відсутності керівника центрального органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов`язки виконує один із заступників відповідно до встановленого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов`язків (абзац 2,частина 5 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»).
		У зв`язку з цим, з 29.08.2020 року один з заступників директора НАБУ відповідно до встановленого розподілу обов`язків зобов`язаний був  приступити до виконання обов`язків директора НАБУ, але не виконав свій обов`язок, визначений  в абзаці 2 частини 5 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
		Судом встановлено, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (частина 1, 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому. Питання діяльності міністерств у Кабінеті Міністрів України представляють відповідні міністри. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується міністрами. Питання діяльності таких центральних органів виконавчої влади представляють відповідні міністри, до сфери спрямування і координації яких належать ці органи (частина 1-4 статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).
		Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України (частина 1 статті 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»). Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством (частина 2 статті 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»).
		У Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина перша статті 113), забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем`єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України (пункти 1, 9-1, 9-2 статті 116 Конституції України).
		Таким чином, Кабінетом Міністрів України в порушення зазначених статей Конституції та Законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади» не здійснено заходів по спрямуванню і координації  роботи НАБУ щодо виконання   рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020, щодо виконання Конституції і законів України та щодо визначення  міністра, до сфери спрямування і координації якого буде належати діяльність  НАБУ.
		Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань в тому числі державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців. (пункт 1, підпункт 2-2 пункту 3 Положення про Мінюст, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228).
		До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить в тому числі: формування державної політики у сфері державної реєстрації; нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації; контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру; розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 2 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
		Контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації (частина 1 статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). 
		Оскільки зміни до  Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо керівника НАБУ станом на дату прийняття рішення у даній справі не внесено, вбачається що посадовими особами Мінюсту також порушуються вимоги ст. 151-2 Конституції України та не вчиняється жодних дій, спрямованих на добровільне виконання вказаного рішення Конституційного Суду України. 
		Національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (стаття 1 Закону України «Про національну безпеку України»). А завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці (частина  2 статті 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).
		А тому, на думку суду до правовідносин в сфері Національної безпеки України безпосередньо відноситься питання щодо дотримання норм Конституції України під час виконання рішення Конституційного Суду України  , на підставі якого втратив чинність та яким визнано таким, що не відповідає Конституції України Указ Президента України „Про призначення ОСОБА_4 Директором Національного антикорупційного бюро України" від 16 квітня 2015 року № 218/2015 , тобто керівника  центрального органу виконавчої влади основним завданням якого є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які становлять загрозу національній безпеці.
		Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Функціями  Ради національної безпеки і оборони України є в тому числі:  внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час (статті 1,3 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України»).
		Відповідно до функцій визначених Конституцією України та цим Законом Рада національної безпеки і оборони України в тому числі: координує і контролює діяльність органів виконавчої влади з протидії корупції, забезпечення громадської безпеки та боротьби із злочинністю з питань національної безпеки і оборони; координує виконання прийнятих Радою національної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України, і здійснює поточний контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, подає Президентові України відповідні висновки та пропозиції (пункт 2, 8 частини 1 статті 4 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України»). 
		У зв`язку з цим суд вважає, що Радою національної безпеки і оборони України в порушення зазначених статей Конституції та Законів України «Про Раду національної безпеки і оборони України» та «Про національну безпеку України» не здійснено заходів по координації і контролю діяльності НАБУ щодо виконання   рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020. 
		Відповідно до статті 4 Закону України «Про національну безпеку України» визначено засади демократичного цивільного контролю. Так, у межах повноважень, наданих відповідно до Конституції України, сектор безпеки і оборони підлягає демократичному цивільному контролю (далі - цивільний контроль). Система цивільного контролю складається з контролю, що здійснюється Президентом України; контролю, що здійснюється Верховною Радою України; контролю, що здійснюється Радою національної безпеки і оборони України; контролю, що здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; судового контролю; громадського  контролю.
		Цивільний контроль здійснюється за принципами верховенства права, законності, підзвітності, прозорості, ефективності та результативності.
		Предметом цивільного контролю є: дотримання вимог Конституції і законів України у діяльності органів сектору безпеки і оборони, недопущення їх використання для узурпації влади, порушення прав і свобод людини і громадянина та ін.
		Відповідно до статті 9 Закону України «Про національну безпеку України» судовий цивільний контроль полягає в тому, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб можуть бути оскаржені в суді. Контроль за виконанням судових рішень здійснюють суди. Таким чином, дана ухвала приймається також з урахуванням вимог статті  9 Закону України «Про національну безпеку України». 
		Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Згідно частини 4 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
		Відповідно до частини 5 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
		Частиною 6 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
		Згідно частини 7 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.
		Відповідно до частини 4 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
		Частиною 4 статті 382 Кримінального кодексу України встановлено, що умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		За таких обставин, наявні підстави для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню судового рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020, Конституції та законів України.
		Враховуючи те, що в діяннях (діях та бездіяльності) осіб щодо невиконання рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 можливо містяться ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, частиною 4 статті 382, частинами 1 та 2 статті 353 КК України,  є підстави для надання вказівок Державному бюро розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження за вказаними статтями щодо описаних порушень закону. 
		Крім того, суд вважає, що є підстави для надання вказівок Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів по усуненню причин та умов, що сприяли описаним порушенням закону, а саме щодо   забезпечення виконання Конституції і законів України НАБУ; спрямовування і координації роботи НАБУ з виконання судового рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 та щодо визначення  міністра, до сфери спрямування і координації якого буде належати діяльність  НАБУ.
		Крім того, суд вважає, що є підстави для надання вказівок Раді національної безпеки і оборони України по усуненню причин та умов, що сприяли описаним порушенням закону, а саме щодо здійснення заходів по координації і контролю діяльності НАБУ щодо виконання рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020. 
		Також суд вважає, що оскільки у відкритому доступі відсутній наказ директора НАБУ щодо розподілу обов`язків між заступниками, є підстави для направлення вказівок щодо вжиття заходів по усуненню причин та умов, що сприяли описаним порушенням закону кожному з заступників (першому заступнику та заступникам) директора НАБУ , а саме щодо  виконання обов`язку, визначеному  в абзаці 2 частини 5 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» .
		Крім того, суд вважає, що є підстави для надання вказівок Міністерству юстиції України щодо вжиття заходів по усуненню причин та умов, що сприяли описаним порушенням закону, а саме щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020.
		Керуючись статтею 9 Закону України «Про національну безпеку України»,  ст. ст. 243, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		                                                     У Х В А Л И В:
		Клопотання ОСОБА_1 щодо постановлення та направлення окремої ухвали в порядку частини 1 статті 249 КАС України задовольнити.
		З метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог законодавства щодо невиконання рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 направити окрему ухвалу до Державного бюро розслідувань та надати вказівку щодо   реєстрації кримінального провадження за статтями 109, частиною 4 статті 382, частинами 1 та 2 статті 353 КК України  щодо описаних порушень закону.
		З метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог законодавства щодо невиконання рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 направити окрему ухвалу кожному з заступників (першому заступнику та заступникам) директора Національного антикорупційного бюро України для вжиття відповідних заходів реагування та надати вказівку щодо виконання дій з виконання обов`язку, що визначений в абзаці 2 частини 5 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». 
		З метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог законодавства щодо невиконання рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 направити окрему ухвалу Кабінету Міністрів України та надати вказівку щодо вжиття заходів щодо забезпечення виконання Конституції і законів України НАБУ; спрямовування і координації роботи НАБУ з виконання судового рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 та щодо визначення міністра, до сфери спрямування і координації якого буде належати діяльність НАБУ.
		З метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог законодавства щодо невиконання рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 направити окрему ухвалу Раді національної безпеки і оборони України та надати вказівку щодо здійснення заходів по координації і контролю діяльності НАБУ щодо виконання рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020.
		З метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог законодавства щодо невиконання рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 направити окрему ухвалу Міністерству юстиції України та надати вказівку щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020.
		Зобов`язати Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки і оборони України, Державне бюро розслідувань, заступників директора Національного антикорупційного бюро України (першого заступника та заступників) та Мін`юст повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про вжиті заходи не пізніше одного місяця, після надходження окремої ухвали з посиланням на номер адміністративної справи N640/11970/20.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 256 КАСУ).
		Повний текст ухвали суду складено та підписано 26 жовтня 2020 року.
		Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
		Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
		Відповідно до  частини 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України  судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для його виконання.
		 
		          Суддя                                                                                       В.В. Амельохін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...