Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/9802/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2020.
Дата набрання законної сили: 20.10.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі секретаря ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в містіКиєві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «КПС-Групп» на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2020 року, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02.09.2020 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 , та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме: промислову базу площею 155 кв.м по АДРЕСА_1 , а саме: господарська будівля № 1, А площею 12,6 кв.м, адміністративна будівля, Б площею 92,6 кв.м, господарська будівля № 2, В площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 3, Г площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 4, Д площею 12 кв.м, господарська бідівля № 5, Е площею 12.6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1180105980000), яка на праві власності належить ТОВ «КПС-Групп».
		Заборонено будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та/або використовувати вищевказані об`єкти нерухомості до постановлення у кримінальному провадженні №42020101070000156 від 11.06.2020кінцевого рішення.
		Заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні діїщодо вищезазначеного об`єкту нерухомого майна.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «КПС-Групп» подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
		Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги захисник зазначав, що слідчий суддя, в порушення вимог ст. 170 КПК України, не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна.
		Спірне майно належить на праві власності ТОВ «КПС-Групп» та набуте товариством у власність на законних підставах у 2020 році. Правомірність права власності даного товариства на промислову базу площею 155 кв.м. по вул. Промисловій, 11-Б в м. Києві підтверджується договором купівлі-продажу від 19.03.2020, зареєстрованим в реєстрі за № 480 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
		Слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відповідність спірного майна ст. 98 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не надано даних, які б давали підстави вважати, що це майно набуте кримінально протиправним шляхом, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		В оскаржуваній ухвалі відсутні посилання на докази, які вказують на вчинення посадовими особами ТОВ «КПС-Групп» кримінального правопорушення, а також докази того, що дане товариство має нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи. У даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
		Крім того, в ухвалі слідчого судді не зазначено вартість майна, на яке накладається арешт, та розмір шкоди, а також не обґрунтовано співрозмірність обмеження права власності із розміром заподіяної шкоди невідомими особами.
		Застосований арешт повністю блокує господарську діяльність ТОВ «КПС-Групп», перешкоджає веденню бізнесу, позбавляє доходу від здійснення господарської діяльності, унеможливлює виконання своїх зобов`язань перед державою щодо оплати податків та виплати заробітної плати працівникам.
		Розгляд клопотання прокурора проведено за відсутності представника ТОВ «КПС-Групп», як власника даного майна.
		Органом досудового розслідування не надано документів про право власності на рухоме майно, на яке накладено арешт, оскільки, на думку апелянта, відомості амортизації основних засобів не є правовстановлюючим документом та не можуть засвідчувати право власності.
		Клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
		Апелянт вважав, що ухвала слідчого судді постановлена з грубим порушенням вимог ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, що призвело до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ «КПС-Групп`та обмеження конституційного права власності підприємства на таке майно.
		Крім того, захисник зазначав, що оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та участі власника майна, копія ухвали слідчого не направлялася ТОВ «КПС- Групп», про її існування товариству стало відомо лише 30.09.2020, а копію отримано 01.10.2020.
		20.10.2020 від захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «КПС-Групп» надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він просив поновити строк апеляційного оскарження, та скасувати ухвалу слідчого судді в частині заборони використовувати промислову базу площею 155 кв.м по вул. Промисловій, 11-Б в м. Києві.
		У доповненнях до апеляційної скарги захисником наведено доводи щодо необґрунтованості накладеного арешту, аналогічні доводам поданої ним апеляційної скарги.
		Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто у відсутності власника майна або його захисника, та дані про вручення їм ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.
		Як зазначено у апеляційній скарзі та підтверджується даними наявної у матеріалах справи розписки, копію оскаржуваної ухвали вручено представнику ТОВ «КПС-Групп» 01.10.2020, та цього ж дня подано апеляційну скаргу, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим колегія суддів не убачає підстав для розгляду питання про поновлення строку апеляційного оскарження. 
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, заслухавши захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «КПС-Групп», який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, колегія суддів переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги.
		Як убачається із матеріалів судового провадження, в провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №42020101070000156 від 11.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365-2 КК України.
		Згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №42020101070000156 від 11.06.2020, досудове розслідування здійснюється за фактом того, що приватнийнотаріус Київського міського нотаріального округу, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди, діючи спільно з невстановленими особами вчинив нотаріальні дії, які спричинили тяжкі наслідки територіальній громаді м. Києва. Крім того, службові особи Київської міської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи спільно з службовими особами окремих товариств, з метою одержання неправомірної вигоди для себе вчинили дії, які спричинили тяжкі наслідки територіальній громаді м. Києва. 
		Як зазначено у клопотанні, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.03.2020 проведено державну реєстрацію права оренди за ТОВ «КПС-Групп» на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:116:0053) площею 16,7951 га по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва, яка оформлена записом від 17.03.2020 № 51666736 про право оренди на землю. Підставою для реєстрації права оренди за товариством визначено ухвалу суду № 910/1285/19, договір оренди земельної ділянки від 30.07.2007 № 232, договір купівлі-продажу від 19.03.2020 № 480, згідно з яким ТОВ «КПС-Групп» придбало у ПП «Промбудсервіс 2005» промислову базу загальною площею 155 кв.м по вул. Промисловій, 11-Б в м. Києві, про що приватним нотаріусом ОСОБА_8 , здійснено державну реєстрацію права товариства, оформлену записом від 19.03.2020 № 36014482 про право власності вказаного майна.
		Однак у справі №910/1285/19 ТОВ «КПС-Групп» не є стороною судового провадження, та не є стороною договору оренди земельної ділянки.
		Проведеним 01.07.2020 оглядом земельної ділянки встановлено, що на ній відсутня промислова база. Натомість встановлено, що на частині земельної ділянки розміщується занедбана залізобетонна конструкція невстановленого призначення та тимчасова споруда охорони. На іншій частині землі працює техніка та проводяться роботи з намиву (видобутку) піску.
		Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_7 від 25.08.2020 земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:116:0053 загальною площею 16,80 га по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2056491880000) та промислову базу площею 155 кв.м по вул. Промисловій, 11-Б в м. Києві, а саме: господарська будівля № 1, А площею 12,6 кв.м, адміністративна будівля, Б площею 92,6 кв.м, господарська будівля № 2, В площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 3, Г площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 4, Д площею 12 кв.м, господарська будівля № 5, Е площею 12.6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1180105980000), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42020101070000156.
		01.09.2020 прокурор Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на промислову базу площею 155 кв.м по АДРЕСА_1 , а саме: господарська будівля № 1, А площею 12,6 кв.м, адміністративна будівля, Б площею 92,6 кв.м, господарська будівля № 2, В площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 3, Г площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 4, Д площею 12 кв.м, господарська бідівля № 5, Е площею 12.6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1180105980000), яка на праві власності належить ТОВ «КПС-Групп», шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися, вчиняти проведення будь-яких дій щодо реєстрації (перереєстрації) права власності щодо зазначеного об`єкту нерухомого майна.
		Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02.09.2020 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 , та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме: промислову базу площею 155 кв.м по вул. Промисловій, 11-Б в м. Києві, а саме: господарська будівля № 1, А площею 12,6 кв.м, адміністративна будівля, Б площею 92,6 кв.м, господарська будівля № 2, В площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 3, Г площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 4, Д площею 12 кв.м, господарська будівля № 5, Е площею 12.6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1180105980000), яка на праві власності належить ТОВ «КПС-Групп».
		Заборонено будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та/або використовувати вищевказані об`єкти нерухомості до постановлення у кримінальному провадженні №42020101070000156 від 11.06.2020кінцевого рішення.
		Заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні діїщодо вищезазначеного об`єкту нерухомого майна.
		Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя виходив з того, що нерухоме майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому вважав необхідним накласти арешт з метою збереження речових доказів.
		З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
		Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на об`єкт нерухомого майна - промислову базу площею 155 кв.м по АДРЕСА_1 , а саме: господарська будівля № 1, А площею 12,6 кв.м, адміністративна будівля, Б площею 92,6 кв.м, господарська будівля № 2, В площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 3, Г площею 12.6 кв.м, господарська будівля № 4, Д площею 12 кв.м, господарська будівля № 5, Е площею 12.6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1180105980000), з тих підстав, що вилучене майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в межах вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України. 
		Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів. 
		З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170  173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		При цьому, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про заборону використання арештованого майна, оскільки прокурором у клопотанні у відповідності до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України доведено існування обставини, які підтверджують, що незастосування арешту може призвести до пошкодження, використання, перетворення, передачу, відчуження даного майна, а тому доводи захисника у цій частині є безпідставними.
		Посилання захисника на необґрунтованість висновку слідчого судді про відповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України, колегія суддів вважає безпідставним.
		 Встановлені слідчим фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, правова кваліфікація кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, перелік та вид майна, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що об`єкти нерухомого майна по вул. Промисловій, 11-Б в м. Києві відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
		 З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Посилання захисника на відсутність доказів вчинення посадовими особами ТОВ «КПС-Групп» кримінального правопорушення, та відсутність підозрюваних у кримінальному провадженні, не спростовують висновків слідчого судді, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України,по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		Доводи апелянта щодо проведення ТОВ «КПС-Групп» законної господарської діяльності та набуття вказаним товариством у законний спосіб права власності на промислову базу, на думку колегії суддів, є такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту, оскільки саме по собі здійснення господарської діяльності ТОВ «КПС-Групп», не виключає розумних підозр органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, а перевірка таких обставин, у тому числі законності набуття права власності, збір доказів на їх підтвердження або спростування, і є метою проведення досудового розслідування.
		З урахуванням вимог ст. 172 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна, посилання апелянта на розгляд клопотання у відсутності представника ТОВ «КПС-Групп», не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.
		Колегією судів не встановлено недотримання слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України або невідповідності оскаржуваної ухвали вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України.
		Інші зазначені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
		Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями - без задоволення.
		Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,  
		 
		 п о с т а н о в и л а:
		 
		 Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «КПС-Групп» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2020 року, - без змін.
		 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 ____________  ___________  ___________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...