Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/4717/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2020. Зареєстровано: 01.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2020.
Дата набрання законної сили: 26.10.2020
Номер судового провадження: 1-кс/991/4868/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015000000002833

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/4717/20
		Провадження1-кс/991/4868/20
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 жовтня 2020 року                                 м.Київ 
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Єнакієве, Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3ст.209, ч. 5 ст. 368КК України у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015, -
		ВСТАНОВИВ:
		До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст.368 (в ред. станом на 04.07.2013) ККУкраїни, яке виділене із кримінальногопровадження № 42014000000000069 від 06.03.2014. 
		За версією досудового розслідування ОСОБА_8 , будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи за попередньою змовою та у групі з міністром охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_9 , головою правління НАК «Надра України» ОСОБА_10 , директором ТОВ «Медівесттрейд» ОСОБА_11 та директором ТОВ «Танталіт» ОСОБА_12 у період 2004-2011 рр. заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем державним майном в особливо великих розмірах  комплексом будівель будинку відпочинку «Межигір`я» та будинком АДРЕСА_2 , а також земельними ділянками, на яких розташований цей комплекс.
		У подальшому впродовж серпня 2013 року  лютого 2014 року ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, легалізував здобуте злочинним шляхом зазначене вище майно та одержав неправомірну вигоду в особливо великих розмірах від ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб у вигляді 146млн. 629тис. 340грн, безоплатного права користування майном ТОВ «Танталіт» та оплати ТОВ «Танталіт» багатомільйонних комунальних платежів за проживання ОСОБА_8 в комплексі будівель та споруд «Межигір`я», за позитивне ставлення до ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб, сприяння в одержанні ними посад в органах державної влади та веденні бізнесу з використанням коштів державного бюджету України.
		Тобто органом досудового розслідування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; у легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненому в особливо великому розмірі; в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		16.06.2015 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України.
		Однак,через неможливістьвстановлення фактичногомісця перебування ОСОБА_8 ,письмове повідомленняпро підозрувід 16.06.2015 відповідно до вимог ч.1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України було направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
		На даний час місце перебування ОСОБА_8 не встановлено, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не знаходиться, у зв`язку з чим 05.03.2020 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 . ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук.
		Вказану постановудетективаскеровано для організації виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.
		З огляду на те, що ОСОБА_8 ухиляється від слідства, детективом подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Свої вимоги детектив обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, вказані кримінальні правопорушення віднесені до корупційних злочинів. При цьому, зважаючи на майновий стан та дані про його особу, коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, на думку детектива, існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,4 ч. 1ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_8 переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в міжнародний розшук, детектив просить розглянути подане ним клопотання в порядку ч.6 ст.193 КПК України та обрати відносно підозрюваного  ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Судовий розгляд здійснювався 30.07.2020, 10.08.2020, 21.08.2020, 07.10.2020, 15.10.2020, 26.10.2020 та був відкладений 23.06.2020, 02.09.2020, 11.09.2020, у зв`язку з клопотаннями сторін та необхідністю витребування матеріалів.
		Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримав подане детективом клопотання в повному обсязі, зазначив, що наявні правові підстави для розгляду даного клопотання в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, оскільки ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, просив клопотання задовольнити та обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання детектива, зазначили, що відсутні правові підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 , оскільки повідомлення про підозру необґрунтоване та безпідставне, до того ж не вручене ОСОБА_8 у встановленому законом порядку, ризики, заявлені органом досудового розслідування, є надуманими, так як ОСОБА_8 від слідства не переховується, постійно проживає в місті Ростов-на-Дону Російської Федерації, про що відомо детективам Національного бюро, повісток про виклик до слідчих в порядку ч.7 ст.135 КПК України він не отримував, на територію України не може повернутися у зв`язку з неодноразовими замахами на його життя та здоров`я, окрім того досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на даний час зупинене, що виключає вчинення будь-яких процесуальних дій, а тому відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 в порядку ч.6 ст. 193 КПК України. 
		Поряд з цим захисники зазначили, що строки досудового розслідування на даний час сплинули, у зв`язку з виділенням та подальшим об`єднанням кримінальних проваджень, тому відсутні правові підстави для розгляду клопотання детектива про обрання запобіжного заходу.
		Заслухавши думку прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши матеріали, надані учасниками процесу, слідчий суддя дійшов до наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
		Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
		Тримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятоюстатті176цьогоКодексу(ч.1ст.183КПКУкраїни). 
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбаченихстаттею 177цьогоКодексу,інаякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст. 194 КПК України).
		Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутностіпідозрюваного, з метою визначення чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;3) наявність та достатність доказів на підтвердження факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа
		Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст. 368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
		За версією органу досудового розслідування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочинів за наступних обставин.
		Постановою Ради Міністрів Української РСР № 455 від 06.04.1955 створено дачне господарство «Пуща-Водиця», яке починаючи з 1964 року, відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 1932 та наказу Управління справами Ради Міністрів Української РСР № 415  функціонувало як будинок відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я».
		У відповідності до положень державного протоколу і міжнародної практики щодо забезпечення діяльності глав держав, парламентів і урядів, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1994 № 18 «Про державні резиденції та державні дачі» статус державної резиденції з назвою «Резиденція «Межигір`я» надано усім об`єктам, які розташовані та території урочищ «Межигір`я» та «Валки».
		Указом Президента України ОСОБА_15 № 278 від 23.02.2000 «Про державне управління справами» та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 165 від 06.04.2000 будинок відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» з усіма його будівлями, спорудами, іншими об`єктами інфраструктури, передано до управління Державного управління справами з метою забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та деяких інших державних органів.
		У період часу з 21.11.2002 по 05.01.2005 ОСОБА_8 обіймав посаду Прем`єр-міністра України та очолював Кабінет Міністрів України. 
		У 2002 році ОСОБА_8 , як державному службовцю, виділено для проживання та забезпечення його соціальних потреб один із будинків урочища «Межигір`я» (Київська область, Вишгородський район), а саме: будинок АДРЕСА_3 площею 619,6 квадратних метрів, який разом з іншими 93 об`єктами, входив до складу будівель та споруд будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища /резиденції/ «Межигір`я», та перебував в управлінні Державного управління справами.
		У відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992, такий будинок разом із іншим державним майном, переданим у відповідності до п. 6 Указу Президента України № 278 від 23.02.2000 до управління Державного управління справами, приватизації або відчуженню у будь-який спосіб не підлягав.
		Протягом 2002 року, більш точного часу слідством не встановлено, під час проживання в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , маючи злочинний умисел на заволодіння зазначеним будинком та іншими об`єктами державної власності, розташованими за вказаною адресою, способом їх протиправного безоплатного вилучення із об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації або відчуженню в будь-який інший спосіб та уникнення застосування щодо цього майна Закону України «Про приватизацію державного майна» і подальшим оформленням права власності на таке державне майно на себе, або підконтрольних осіб, вирішив використати владні повноваження Прем`єр-міністра України, тобто зловжити своїм службовим становищем в особистих інтересах.
		Для створення правового підґрунтя, спрямованого на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, 12.02.2003, ОСОБА_8 підписав та видав постанову Кабінету Міністрів України № 169, якою виключив усі об`єкти, розташовані на території урочищ «Межигір`я» та «Валки», у тому числі, будинок АДРЕСА_3 , у якому він проживав, з розділу «Державні резиденції», включивши їх до розділу «Державні дачі», що передбачало можливість в подальшому уникнути обмежень, визначених імперативними нормами Закону України «Про приватизацію державного майна». 
		Приблизно в 2004 році ОСОБА_8 , ініціював перед Державним управлінням справами передачу такого майна до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України - структурного підрозділу, підконтрольного безпосередньо Прем`єр-міністру України, з метою створення правового підґрунтя прийняття у своїх власних інтересах управлінських рішень стосовно державного майна, зокрема, будинку АДРЕСА_3 та інших об`єктів будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я».
		Розпорядженням керівника Державного управління справами України ОСОБА_16 № 549 від 27.08.2004 «Про створення «Будинку відпочинку «Межигір`я», з мотивів задоволення особистих потреб ОСОБА_8 , шляхом виділу частини майна, прав та обов`язків Будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» - створено будинок відпочинку «Межигір`я», до об`єктів якого включено ряд об`єктів державного майна, розташованих на території урочища «Межигір`я», у тому числі будинок АДРЕСА_3 , де на той час проживав ОСОБА_8 , та будинок АДРЕСА_2 .
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 657-р «Про передачу будинку відпочинку «Межигір`я» від 14.09.2004, ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах передав вищевказаний об`єкт до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.
		У січні 2005 року Кабінет Міністрів України відправлено у відставку, а самого ОСОБА_8 позбавлено повноважень. При цьому, розпорядженням Президента України ОСОБА_15 №9/2005-рп від 12.01.2005 ОСОБА_8 , як екс-Прем`єр-міністру України, надано в довічне користування будинок АДРЕСА_3 з необхідним обслуговуванням, у якому останній продовжив проживати.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.10.2005 № 442-р управління усім майном будинку відпочинку «Пуща-Водиця» та будинку відпочинку «Межигір`я» повернуто до Державного управління справами з прийняттям на його виконання відповідного розпорядження Державного управління справами №105 від 24.03.2006 «Про реорганізацію будинку відпочинку «Пуща-Водиця» ЄДРПОУ 03539047 та будинку відпочинку «Межигір`я» ЄДРПОУ 33169113 шляхом їх злиття в комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/», та одночасним включенням в єдиний майновий комплекс, у тому числі, будинку АДРЕСА_3 площею 619,6 кв.м., разом з 93 об`єктами.
		Постановою Верховної Ради України від 04.08.2006 № 77-v ОСОБА_8 вдруге призначено на посаду Прем`єр-міністра України.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за невстановлених слідством обставин у невстановленому слідством місці, ОСОБА_8 повідомив про свої злочинні наміри свого сина ОСОБА_17 , запропонувавши останньому виконати роль пособника у заволодінні державним майном, на що той погодився. ОСОБА_8 та ОСОБА_17 обговорили злочинний план дій щодо механізму його виконання, який в залежності від обставин розвитку подій міг змінюватись та передбачав залучення, при потребі, до його реалізації інших осіб.
		Дотримуючись обговореного плану, направленого на заволодіння державним майном  будівлями, спорудами і іншими об`єктами інфраструктури комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», та з метою приховання незаконної діяльності під час реалізації злочинної схеми заволодіння державним майном, упродовж квітня - червня 2007 року, ОСОБА_17 на роль одноосібного учасника ТОВ «Медінвестрейд» та його директора, залучено ОСОБА_11 , який працював охоронцем будинку ОСОБА_8 у місті Донецьк, який погодився на пропозицію про документальне оформлення на його ім`я корпоративних прав ТОВ «Медінвесттрейд» якому на той період часу на праві власності належали нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_4 , (літери А, Б) вартістю близько 30 млн.грн та призначення директором указаного товариства.
		Приблизно в серпні 2007 року, з метою визначення суб`єкта господарювання, якому за злочинною схемою заволодіння державним майном мала відводилась роль добросовісного набувача майна, ОСОБА_17 організував створення ТОВ «Танталіт».
		Приблизно в серпні 2007 року, у місті Донецьку, ОСОБА_17 , виконуючи відведену йому роль пособника в заволодінні ОСОБА_8 державним майном у особливо великих розмірах, запропонував наближеному до нього ОСОБА_12 виступити одним із засновників ТОВ «Танталіт» та приступити до виконання обов`язків його директора. 
		Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 22.08.2007 проведено державну реєстрацію створеного, з метою приховування незаконної діяльності, ОСОБА_17 та ОСОБА_12 товариства з обмеженою відповідальністю «Танталіт». 
		В той же період часу та одночасно з вищезазначеним, ОСОБА_8 , усвідомлюючи факт того, що злочинний умисел, направлений на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, неможливо реалізувати самостійно та без залучення до його спільного виконання підпорядкованих йому по службі службових осіб органів виконавчої влади та керівників підприємств, установ і організацій, створених за рахунок державних активів і підзвітних очолюваному ОСОБА_8 . Кабінету Міністрів України у період 2006-2007 років, разом із ОСОБА_17 визначив коло осіб, які погодяться вчинити вказаний злочин спільно та узгоджено.
		Так, впродовж 2007 року, у місті Києві, організовуючи виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_8 повідомивши про раніше розроблений ним план злочинних дій та про можливий механізм його реалізації, запропонував своєму близькому товаришеві та однопартійцю по політичній партії «Партії регіонів», на той період часу Міністру охорони навколишнього природного середовища України /далі  Мінприроди/ ОСОБА_9 , а також голові правління НАК «Надра України» ОСОБА_10 , якого у січні 2007 року призначено ОСОБА_8 на цю посаду, та іншим невстановленим на даний час слідством особам з кола його найближчого оточення, вчиняти з використанням їх службового становища, спільні дії, направлені на заволодіння державним майном, зокрема, будівлями, спорудами та іншими об`єктами інфраструктури комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».
		У свою чергу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , погодились на таку пропозицію ОСОБА_8 і висловили свою готовність реалізовувати такий злочинний план спільно із ним, вступили в попередню змову, зорганізувавшись у групу осіб, вважаючи, що вчинення злочину спільно з Прем`єр-міністром України ОСОБА_8 стане підтвердженням їхньої відданості тому та в подальшому сприятиме просуванню по службі в органах державної влади, тим самим переслідуючи корисливий мотив щодо подальшої своєї кар`єрної стабільності, маючи на меті отримання від Прем`єр-міністра України преференцій, пов`язаних із їх службовою діяльністю.
		Діючи умисно, послідовно та узгоджено, відповідно до злочинного плану, Міністр охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_9 у червні 2007 року, ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо передачі вказаного майна в управління очолюваного ним міністерства. У зв`язку з чим, Прем`єр-міністр України ОСОБА_8 , 13.06.2007, підписав розпорядження Кабінету Міністрів України № 405-р «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди», тим самим передав до сфери управління мінприроди комплекс споруд урочище «Межигір`я» с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області. 
		Між Державним управлінням справами та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 10.07.2007 підписано акт прийому-передачі комплексу споруд урочище «Межигір`я».
		Розпорядженням № 584-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 405» від 25.07.2007, ОСОБА_8 конкретизував, що із сфери управління Державного управління справами до сфери управління Мінприроди мають бути передані будівлі, споруди та інше майно саме комплексу відпочинку «Пуща-Водиця». 
		Одночасно з цим, Міністр охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_9 , ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо внесення змін до статуту НАК «Надра України», які передбачали повноваження Компанії щодо самостійного розпорядження майном, переданого до його статутного фонду, з метою усунення перешкод, направлених на заволодіння ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими на даний час невстановленими особами державним майном в особливо великих розмірах. 
		Постановою Кабінету Міністрів України № 886 «Про внесення змін до Статуту Національної акціонерної компанії «Надра України» від 27.06.2007, ОСОБА_8 вніс ініційовані ОСОБА_9 зміни до статуту НАК «Надра України» та наділив цю Компанію повноваженнями самостійно розпоряджатися державним майном, переданим до її статутного фонду.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 521-р «Про передачу майна до статутного фонду НАК «Надра України» від 11.07.2007, комплекс споруд «Урочище Межигір`я» передано до статутного фонду НАК «Надра України».    
		Будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», «Урочище Межигір`я», що перебували в державній власності, а саме: будинок АДРЕСА_3 площею 619,6 квадратних метрів, у якому на той час проживав ОСОБА_8 , разом з 93 об`єктами, передано із сфери управління Мінприроди до статутного фонду НАК «Надра України» та 21.09.2007 проведено державну реєстрацію щодо збільшення статутного фонду цієї компанії.
		Крім того, ОСОБА_8 постановою Кабінету Міністрів України № 978 «Про внесення змін до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач» від 30.07.2007, виключив комплекс споруд «Урочище Межигір`я» з переліку державних дач, тобто з переліку об`єктів, які відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуженню у будь-який спосіб не підлягали.
		У цей же період часу, 27.08.2007, між НАК «Надра України», в особі голови правління ОСОБА_10 , та відібраним Фондом державного майна України переможцем конкурсу оцінщиків для оцінки майна, яке передається до статутного фонду НАК «Надра України» - ПП «Автоексперт», в особі директора ОСОБА_18 , укладено договір на проведення оціночних робіт № 5/08 об`єктів нерухомого майна. На виконання умов вказаного договору 03.09.2007 ПП «Автоексперт» проведено оцінку об`єктів нерухомого майна, а саме: будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я» та складено відповідний звіт, яким визначено вартість у розмірі 91 771 620, 00 гривень.
		У той же час, ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , прийнято рішення про необхідність проведення оцінки будівель по АДРЕСА_4 , (літера А, Б) тим же ПП «Автоексперт».
		При цьому, ОСОБА_17 доручив своєму знайомому та одночасно іншому співучаснику злочину ОСОБА_12 організувати проведення ПП «Автоексперт» оцінки будівель, розташованих по АДРЕСА_4 , (літера А, Б), дійсна ринкова вартість яких на той час складала 33 984 827, 00 грн., з відображенням у звіті про оцінку цього майна збільшення її ринкової вартості в декілька разів для того, щоб використати такі дані та сам звіт для подальшого використання у схемі начебто рівноцінного обміну цього об`єкту на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».
		Між ПП «Автоексперт» та підконтрольним ОСОБА_17 фіктивним ТОВ «Медінвесттрейд» 03.09.2007 укладено договір № 1/09 на проведення оціночних робіт, відповідно до умов якого ПП «Автоексперт» взяло на себе зобов`язання провести незалежну оцінку будівель по АДРЕСА_4 , які належать «Медінвесттрейд», з метою визначення їх ринкової вартості для подальшого відчуження. 
		При цьому, ОСОБА_12 , виконуючи вказівки та поради ОСОБА_17 , з метою усунення перешкод у заволодінні державним майном, за невстановлених слідством обставин у місті Києві запропонував засновнику ПП «Автоексперт» ОСОБА_19 визначити в звіті про оцінку вартості вказаних будівель їх вартість у сумі, яка б складала не менше 90 млн. грн., на що останній погодився, та надав ТОВ «Медінвесттрейд» 06.09.2007 звіт про ринкову вартість /оцінку/ будівель, розташованих у АДРЕСА_4 , (літери А, Б), (з дійсною ринковою вартістю 33 984 827, 00 грн., у бік збільшення на суму понад 59 млн. грн.,) з зазначенням відомостей про ринкову вартість об`єктів у розмірі 93 115 419, 00 гривень. 
		Надалі, 13.09.2007 ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою та в інтересах ОСОБА_8 , ініціював перед правлінням НАК «Надра України» розгляд питання про проведення обміну будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_4 (літера А, Б), які на праві власності належали ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_8 та ОСОБА_17 . 
		У той же день, під впливом голови правління НАК «Надра України» ОСОБА_10 , членами цього дорадчо-консультативного органу управління НАК «Надра України» погоджено ініціативу останнього щодо винесення питання обміну майна на розгляд компетентному органу управління, який наділений виключною компетенцію та повноваженнями на прийняття таких рішень - спостережній раді НАК «Надра України». Про те, під час проведення засідання спостережної ради НАК «Надра України» 21.09.2007 ОСОБА_10 , зважаючи на розголоси деякими членами спостережної ради сумнівів щодо законності прийняття рішення про обмін державного майна на майно, належне фіктивному підприємству ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_8 та ОСОБА_17 та на велику ймовірність відсутності необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення членами спостережної ради НАК «Надра України», не поставив на голосування спостережної радою НАК «Надра України» це питання, та відповідно, голосування за рішення щодо відчуження будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця» шляхом міни на будівлі, розташовані у АДРЕСА_4 , не проводилось.
		Крім того, 21.09.2007, ОСОБА_10 , як голова правління Компанії звернувся до Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» з листом про оформлення права власності на два окремі об`єкти, що передані до статуту Компанії, а саме: на будівлі та споруди комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» по АДРЕСА_5 та будинок АДРЕСА_2 , які входили до складу комплексу відпочинку, для подальшого їх відчуження на користь ТОВ «Медінвесттрейд».
		На виконання листа ОСОБА_10 , КП «Вишгородське БТІ» 25.09.2007 оформлено та видано НАК «Надра України» свідоцтво про право власності на вказані об`єкти.
		Продовжуючи виконувати відведену йому роль у злочинному плані ОСОБА_8 щодо заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, діючи в його інтересах, ОСОБА_10 достовірно знаючи про протиправний характер цієї угоди, всупереч вимог ст. 293 Господарського кодексу України, 25.09.2007, особисто підписав, як Голова правління НАК «Надра України», договір міни № 312/07 з ТОВ «Медінвесттрейд» в особі директора ОСОБА_11 відповідно до якого Компанія передала ТОВ «Медінвесттрейд» будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» та будинок по АДРЕСА_2 , а взамін одержала від товариства нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_4 .
		На підставі протиправного договору міни державного майна вартістю 540 млн. 092 тис. 00 грн, 26.09.2007 ОСОБА_10 , діючи умисно, з метою доведення злочинного умислу до кінця, направленого на незаконне заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у м. Києві, підписав з фіктивним та підконтрольним ОСОБА_8 і ОСОБА_17 ТОВ «Медінвесттрейд» акти приймання-передачі нерухомого майна, після чого директор ТОВ «Медінвесттрейд» ОСОБА_11 05.10.2007 зареєстрував право власності на вказані будівлі в КП «Вишгородське БТІ», тим самим передав його у володіння ОСОБА_8 . 
		Крім того, на підставі двох договорів купівлі-продажу ТОВ «Медінвесттрейд» в особі ОСОБА_11 19.11.2007 продав підконтрольному ОСОБА_8 ТОВ «Танталіт» в особі директора ОСОБА_12 , будинок АДРЕСА_2 , за 179 тис. 938 грн. та нерухоме майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця» урочища «Межигір`я», розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , за 89 млн. 303 тис. 560 грн, при справжній сукупній ринковій вартості цього майна 540 млн. 92 тис. гривень. У подальшому, обіймаючи з 14.02.2010 посаду Президента України, ОСОБА_8 використовував свої владні повноваження, в порушення складеної ним присяги не виконував конституційні обов`язки, а саме: дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, відстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України та виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників; а, насамперед, діяв у власних інтересах, які полягали у своєму особистому, членів своєї сім`ї та найближчого оточення незаконному збагаченні за рахунок ресурсів держави України та народу України.
		У 2013 році у ОСОБА_8 виник умисел на вчинення правочину з вищевказаним майном - комплексом споруд урочища «Межигір`я» та будинком АДРЕСА_6 , а також земельною ділянкою площею 104,61 га, загальною вартістю 540 млн. 092 тис. грн., одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання (маскування) незаконного походження цього майна та факту володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, а так само приховування злочинного походження коштів, які щомісячно використовувалися ОСОБА_8 на утримання цього майна, та одночасного одержання ним, як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах від ОСОБА_13 . 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_8 вступив у попередню злочинну змову з раніше йому знайомими ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, запропонувавши їм вчинити дії щодо легалізації здобутого ним злочинним шляхом майна, використовуючи надані йому повноваження Президента України, вплив на «Партію Регіонів», а також бажання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб надати Президенту України, якому надано широкі владні повноваження в Україні, будь-які, у тому числі й злочинні послуги, грошові кошти та майно з метою одержання позитивного ставлення від останнього, сприяння у здобутті посад в органах державної влади та ведення бізнесу в Україні.
		ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інші невстановлені слідством особи розробили план дій, спрямованих на легалізацію майна здобутого злочинним шляхом ОСОБА_8 та надання колишньому Президенту України ОСОБА_8 неправомірної вигоди. 
		Діючи відповідно до попередньо розробленого злочинного плану, 22.08.2013, в м. Києві, ОСОБА_13 уклав з ТОВ «Танталіт» в особі директора ОСОБА_12 два договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт», відповідно до першого договору ОСОБА_13 купує у ТОВ «Танталіт» 99,97% частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт» за 146 млн. 585 тис. 340 гривень; відповідно другому - 0,03% частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт» за 44 тис. гривень.
		У період з 10 по 24 жовтня 2013 року ОСОБА_13 перерахував на рахунок ТОВ «Танталіт» та ОСОБА_12 всю суму коштів, а саме: 146 629 340 гривень.
		Після цього ОСОБА_13 в період з серпня 2013 року по лютий 2014 року, діючи спільно з ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, набувши право власності на 100 % частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт», одержавши реальну можливість розпоряджатися належним ТОВ «Танталіт» майном, передав його колишньому Президенту України ОСОБА_8 в безоплатне користування та почав здійснювати оплату комунальних платежів за проживання ОСОБА_8 в будівлях та спорудах КВ «Пуща Водиця» урочища «Межигір`я», як неправомірну вигоду за позитивне ставлення до нього, ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб, сприянні в одержанні ними посад в органах державної влади та веденні бізнесу з використанням коштів державного бюджету України.
		Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України, а саме: у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненому в особливо великому розмірі, а також в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомленням пропідозру від16.06.2015. 
		Щодо обґрунтованості підозри
		При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. 
		Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
		Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
		Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_8 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.
		Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, сторона обвинувачення стверджує, що обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: постановою КМУвід 12.02.2003№169разом здодатками;постановою КМУвід 14.09.2004№657-р;розпорядженням керівникаДУС від20.09.2004№625разом здодатками;розпорядженням президентаУкраїни від12.01.2005№9/2005-рп;розпорядженням КМУвід 29.10.2005№442-р;постановою ВРУвід 04.08.2006«Про призначення ОСОБА_8 Прем`єр-міністром»;постановою ВРУвід 18.12.2007«про звільнення ОСОБА_8 з посадиПрем`єр-міністра України»;Законом України«Про позбавлення ОСОБА_20 званняПрезидента України»від 04.02.2015;постановою КМУвід 31.01.2007№127«Про призначення ОСОБА_10 головою правлінняНАК «НадраУкраїни»;постановою КМУвід 30.01.2008№187-р«Про звільнення ОСОБА_10  зпосади головиправління НАК«Надра України»;листа Міністерстваохорони навколишньогоприродного середовищавід 06.06.2007№6283/18-2з додатками;розпорядженням КМУвід 25.07.2007р.№584-р«про внесеннязмін дорозпорядження КМУвід 13.06.2007разом здодатками;Довідкою пропогодження проектурозпорядження КМУвід 25.07.2007р.№584-р;висновом МіністерстваЮстиції Україниза результатамиправової експертизипроекту розпорядженняКМУ №584-р;пояснювальною запискою ОСОБА_21 до проектарозпорядження КМУ№ 584-р;розпорядженням керівникаДУС від19.06.2007р.№187«Про передачукомплексу споруддо сфериуправління Мінприроди»з додатком;розпорядження керівникаДУС від28.08.2007р.№249«Про внесеннязмін доРозпорядження керівникаДУС від19.06.2007№187»з додатком;розпорядженням КМУвід 25.07.2007р.№584-р«про внесеннязмін дорозпорядження КМУвід 13.06.2007р.№405»;постановою КМУвід 27.06.2007р.№886«Про внесеннязмін доСтатуту НАК«Надра України»з додатками;розпорядженням КМУвід 11липня 2007р.№521-р;розпорядженням КМУвід 11.07.2007р.№ 521-р,(вилученийв НАК«Надра України»);проектомРозпорядження КМУвід 11.07.2007р.№521-р«Про передачумайна достатутного капіталуНАК «НадраУкраїни»;довідкою пропогодження проектупостанови КМУ«Про передачумайна достатутного капіталуНАК «НадраУкраїни» від09.07.2007за підписом ОСОБА_21 ;висновком МіністерстваЮстиції Україниза результатамиправової експертизипроекту розпорядженняКМУ «Пропередачу майнадо статутногокапіталу НАК«Надра України»від 09.07.2007за підписом ОСОБА_22 ;пояснювальною запискоюдо проектарозпорядження КМУ«Про передачумайна достатутного капіталуНАК «НадраУкраїни» від09.07.2007за підписом ОСОБА_21 ;витягом зпротоколу №16засідання Урядовогокомітету від10.07.2007;експертним висновкомдо проектарозпорядження КМУ«Про передачумайна достатутного капіталуНАК «НадраУкраїни» відлипня 2007за підписом ОСОБА_23 ;розпорядженням КМУвід 25липня 2007р.№585-р;розпорядженням КМУвід 25.07.2007р.№585-р«про внесеннязміни дорозпорядження КМУвід 11.07.2007р.№521»з додатками;довідкою пропогодженням проектупостанови КМУ«про внесеннязміни дорозпорядження КМУвід 11.07.2007р.№521»від 24.07.2007за підписом ОСОБА_21 ;висновком МіністерстваЮстиції Україниза результатамиправової експертизипроекту розпорядженняКМУ «провнесення змінидо розпорядженняКМУ від11.07.2007р.№521»від 24.07.2007за підписом ОСОБА_24 ;пояснювальною запискоюдо проектарозпорядження КМУ«про внесеннязміни дорозпорядження КМУвід 11.07.2007р.№521»від 24.07.2007за підписом ОСОБА_21 ;актом прийому-передачібудівель,споруд таіншого майнакомплексу відпочинку«Пуща Водиця»,«Урочище «Межигір`я»,із сфериуправління Мінприродидо статутногокапіталу НАК«Надра України»від 21.09.2007;резолюцією долиста ДУС№01-10-1020від 24.04.2007;листом ДУСдо Прем`єрміністра №01-10-1020від 24.04.2007;постановою КМУвід 30.07.2007№978«Про внесеннязміни допереліку будинків,яким надаєтьсястатус державнихрезиденцій ідержавних дач;свідоцтвом серіяАОО №024368про державнуреєстрацію юридичноїособи ТОВМедінвесттрейд»;протоколом №5Загальних зборівучасників ТОВ«Медінвесттрейд» від16.06.2007;протоколом №6Загальних зборівучасників ТОВ«Медінвесттрейд» від23.09.2007;реєстраційнім посвідченнямКиївське міськеБТІ нанежитлове приміщенняпо АДРЕСА_4 (копією);договором купівлі-продажу№17/04-844від 31.08.2004р.;витягом прореєстрацію вДержавному реєстріправочинів №73848від 31.08.2004;актом приймання-передачінежитлових приміщеньза адресою АДРЕСА_4 ,літери «А»та «Б»від 01.09.2004;довідка ТОВ«Медінвесттрейд» від28.08.2007;висновком ТОВ«Автоексперт» провартість майна:нежитлових приміщень, АДРЕСА_4 ;свідоцтвом серіїАОО №008356про державнуреєстрацію юридичноїособи НАК«Надра України»;витягом серіїАБ №190217з Єдиногодержавного реєструюридичних осібта фізичнихосіб підприємцівщодо НАК«Надра України»;свідоцтвом проправо власностіна нерухомемайно «Комплексвідпочинку «Пущаводиця» урочища«Межигір`я» від25.09.2007;витягом прореєстрацію прававласності нанерухоме майновід 25.09.2007№16057865щодо об`єкту«Комплекс відпочинку«Пуща водиця»урочища «Межигір`я»;витягом зреєстру праввласності нанерухоме майновід 25.09.2007№16057987щодо об`єкту«Комплекс відпочинку«Пуща водиця»урочища «Межигір`я»;свідоцтвом проправо власностіна нерухомемайно АДРЕСА_6 від 25.09.2007;витягом прореєстрацію прававласності нанерухоме майновід 25.09.2007№16057915щодо об`єкту« АДРЕСА_6 »;витягом зреєстру праввласності нанерухоме майновід 25.09.2007№16057957щодо об`єкту« АДРЕСА_6 »;листом ПП«Автоексперт» №09/25-15від 25.09.2007р.щодо вартостіоб`єкту «Комплекс відпочинку«Пуща водиця»урочища «Межигір`я»;витягом зпротоколу №22засідання правлінняНАК «НадраУкраїни» від13.09.2007; розпорядженнямКМУ від19.09.2007р.№783-р«Про змінускладу спостережноїради НАК«Надра України»;розпорядження КМУвід 02.11.2006р.№535-різ зімінамиі доповненнямивід 19.09.2007,«про затвердженняскладу спостережноїради НАК«Надра України»;протоколом засіданняспостережної радиНАК «НадраУкраїни» від21.09.2007р.;договором мінивід 25.09.2007р.між ТОВ«Медінвесттрейд» таНАК «НадраУкраїни»;актом від26.09.2007про приймання-передачібудівель,споруд таіншого майна«Комплекс відпочинку«Пуща водиця»,урочища «Межигір`я»згідно договоруміни від25.09.2007;актом від26.09.2007про приймання-передачунежилих приміщеньзгідно договоруміни від25.09.2007;розпорядженням КМУвід 26.09.2007р.№782-р«Про передачунежитлових будівельу м.Києві»;свідоцтвом серіїА01№258627про державнуреєстрацію юридичноїособи ТОВ«ТАНТАЛІТ»;довідкою провзяття наоблік платникаподатків від27.08.2007№45940;довідкою №2394;протоколом №1Установчих зборівучасників ТОВ«Танталіт» від06.08.2007;протоколом №4Установчих зборівучасників ТОВ«Танталіт» від12.11.2007;протоколом №3Установчих зборівучасників ТОВ«Танталіт» від12.11.2007;договором купівлі-продажувід 19.11.2007(продажКомплексу відпочинку«Пуща водиця»,урочища «Межигір`я»);договором купівлі-продажувід 19.11.2007(продажбудинку АДРЕСА_2 );договором купівлі-продажувід 30.10.2008р.(продажбудинку АДРЕСА_3 ); іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. 
		Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
		За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст. 368 (вред.станом на04.07.2013) КК України, обґрунтованою,докази можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
		При цьому слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
		Щодо наявності в особи статусу підозрюваного
		Випадки, за яких особа у кримінальному провадженні набуває статусу підозрюваного, визначені у ч. 1 ст. 42 КПК.
		Згідно ч. 1 ст. 42 КПК«підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
		Тобто, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваним як учасником кримінального провадження особа стає в одному з трьох випадків, а саме коли: 1) їй у порядку, встановленому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру; 2) особу затриманоза підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; 3) щодо неї складено повідомлення про підозру, яке їй не вручено внаслідок невстановлення її місцезнаходження, якщо вжито заходи для вручення відповідного повідомлення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
		Разом з тим, глава 22 КПКрегулює питання щодо порядку вручення письмового повідомлення про підозру, де законодавець, окрім термінів «здійснюється» та «складається», вживає також термін «вручається» в контексті повідомлення про підозру (ч. 1 і ч. 2 ст. 278 КПК). Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК«письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
		Як зазначено в ч. ч. 1 і 3 ст. 111 КПК«повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи». Так,спосіб вручення повідомлень визначається ст. 135 глави 11 КПК.
		Згідно ч.ч. 1,2 ст. 135 КПК«особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи».
		З наведеного вбачається, що за змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 135 КПК у їх взаємозв`язку загальний порядок вручення повідомлень в кримінальному провадженні передбачає їх надсилання особі поштою за адресою її місця проживання, яким згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у тому числі, вважається зареєстроване місце проживання, за адресою якого з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. І лише у випадку виявлення тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Як слідує з клопотання, 16.06.2015 за результатами досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42014000000000069 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст.368(вред.станом на04.07.2013) КК України.
		Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 25.12.2015 з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000069 виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 за № 42015000000002833.
		У зв`язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_8 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 16.06.2015 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Так, зокрема детективами Національного бюро у порядку, передбаченому ч.1 ст.42 та ч.2 ст.135 КПК України, було вжито передбачених заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру, а саме направлено повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації та за адресою знаходження належного йому нерухомого майна ( АДРЕСА_1 ).
		Окрім того, в подальшому, у зв`язку із встановленням місця проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_7 , детективом було направлено примірник повідомлення про підозру від 16.06.2015 за вказаною адресою, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України.
		Крім того, Генеральною прокуратурою України до компетентних органів Російської Федерації в рамках кримінального провадження №42015000000002833 було надіслано клопотання від 24.05.2017 про надання міжнародної правової допомоги, а саме вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 16.06.2015, роз`яснення прав підозрюваного, і вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.
		Однак Генеральною прокуратурою Російської Федерації у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
		За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що з врахуванням того, що на час складання повідомлення підозру ОСОБА_8 від 16.06.2015 його точне місце перебування з об`єктивних причин не було встановлено, слідчими та прокурорами вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
		Поруч з наведеним, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо невжиття заходів з надіслання вказаних документів за місцем проживання ОСОБА_8 у м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, оскільки стороною захисту не доведено, що у розпорядженніоргану досудового розслідування була така інформація стосовнопроживання ОСОБА_8 у м. Ростов-на-Дону Російської Федерації саме на момент виконання вимогч.1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК щодо надсилання вказаних документів від 16.06.2015. 
		З урахуванням наведеного слідчий суддя відхиляє доводи захисників тавважає, що ОСОБА_8 набувстатус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
		Правові підстави для розгляду клопотання, відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України
		Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Тобто слідчий суддя, суд наділений правом розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихст. 177 КПК, буде доведено, що такого підозрюваного, обвинуваченого оголошено у міжнародний розшук (ч. 6 ст. 193 КПК). 
		Як слідуєіз клопотання, ОСОБА_8 в лютому 2014 року покинув територію України, на даний час місце перебування ОСОБА_8 не встановлено, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не знаходиться. 
		Відповідно до даних з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», доступ до якої надано згідно Угоди від 29.08.2015 про інформаційне співробітництво та організацію взаємодії, укладеної між Державною прикордонною службою України та Національним антикорупційним бюро України, останній перетин державного кордону України здійснювався громадянином України ОСОБА_8 08.02.2014 в пункті пропуску «Бориспіль» в напрямку «в`їзд». 
		В той же час згідно відомостей в засобах масової інформації та інформації, наданої захисниками ОСОБА_8 , підозрюваний ОСОБА_8 ймовірно перебуває в м. Ростові-на-Дону Російської Федерації.
		Поряд з цим ОСОБА_8 упродовж 2014-2020 років неодноразово давав прес-конференції російським ЗМІ в місті Ростов-на-Дону та м. Москва, в 2015 році повідомив орган слідства про те, що проживає в місті Ростов-на-Дону, а його захисник надав інформацію про проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_7 та зазначив, що йому надано право тимчасового притулку на території Російської Федерації.
		Згідно з доводами клопотання ОСОБА_8 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, в зв`язку з чим постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 05.03.2020 ОСОБА_8 оголошений в міжнародний розшук. 
		Вказану постанову було скеровано до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для виконання.
		На думку прокурора факт винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного та її скерування до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є початком перебування особи в міжнародному розшуку.
		Однак такі твердження є безпідставними, оскільки саме лише скерування постанови про оголошення особи в міжнародний розшук до Департаменту міжнародногополіцейського співробітництваНаціональної поліціїУкраїни не доводить факту належного оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, в розумінні ст.ст. 193, 281 КПК України.
		Вказана позиція неодноразово знаходила відображення в ухвалах суду апеляційної інстанції, зокрема у справах № 757/37692/19, № 757/31623/19, № 757/35137/19, №757/48069/19, №757/26899/19.
		Про вказане зазначено і в самому листі Начальника Департаменту міжнародного поліцейськогоспівробітництва від 28.03.2020, надісланому у відповідь детективу, в якому вказано, що лист детектива НАБУ від 06.03.2020 разом з постановою про оголошення в розшук ОСОБА_8 від 05.03.2020 залишено без виконання, зв`язку з невідповідністю положенням Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1997 № 54/1858 та Правилам Інтерполу з обробки даних, затвердженими Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07. Зокрема у запиті не вказано мету розшуку, а також заходи, які необхідно здійснити щодо розшукуваної особи у разі її встановлення на території іноземної країни, у зв`язку з чим Департамент позбавлений можливості коректного та правомірного використання інформаційної системи Інтерполу.
		Водночас начальником Департаменту міжнародного поліцейськогоспівробітництва зауважено, що у разі необхідності розшуку ОСОБА_8 , проведення заходів, спрямованих на встановлення його місцезнаходження та затримання, необхідно надати на адресу Департаменту належним чином завірену копію ухвали слідчого судді, суду про обрання щодо вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або вироку суду.
		Окрім того, у відповідності до положень ст. 281 КПК України відомості про оголошення особи в міжнародний розшук мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Проте такогоВитягу зЄРДР укримінальному провадженні№ 42015000000002833 з відміткою про те, що ОСОБА_8 оголошений в міжнародний розшук згідно постанови детектива від 05.03.2020, під час судового розгляду прокурором не надано, незважаючи на неодноразові відкладення судових засідань та надання прокурору часу для підготовки такого документу. 
		Водночас суд позбавлений можливості самостійно перевірити вказане, з огляду на обмежений доступ до такого ресурсу як Єдиний реєстр досудових розслідувань.
		Варто зазначити, що наведена позиція узгоджується з позицією Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка неодноразово наголошувала на тому, що однією з обов`язкових умов для підтвердженняфакту оголошенняособи уміжнародний розшук є внесення відповідних відомостей про оголошення в міжнародний розшук до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Вказані висновкинаведені вухвалах від13.05.2020у справі№ 757/37692/19-кта вухвалі від 28.05.2020у справі№ 991/2607/20,в якихнаголошено нанеобхідності підтвердитифакт внесення відомостей про розшук стосовно особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань із зазначенням дати постанови про розшук.
		Передусім обов`язок доведення факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу та має бути підтвердженим відповідними відомостями, що є підставою для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.
		Проте ні детективом в клопотанні, а ні прокурором у судовому засіданні не доведено факт оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук у розумінні ст. 281 КПК Українита ч.6ст. 193 КПК України.
		За таких обставин неможливо зробити безперечний висновок про перебування ОСОБА_8 в міжнародному розшуку. 
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантованіст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
		За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення підстав для розгляду клопотання в порядку ч.6 ст. 193 КПК України.
		Окрім того, посилання сторони захисту на відсутність даних про поновлення кримінального провадження є обґрунтованими.
		Як вбачається з наданих матеріалів кримінальне провадження було зупинене постановою від 13.09.2019 та наразі перебуває у стані «зупинене», що не заперечується прокурором. 
		Положеннями ч.1,3 ст. 282 КПК України встановлено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Поряд з цим постанови про відновлення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження матеріали провадження не містять.
		Факт зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечується стороною обвинувачення.
		Між тим клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч.6 ст. 193 КПК України спрямоване на забезпечення подальшого міжнародного розшуку, що є процесуальною дією, а тому потребує відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
		За наведених обставин стороною обвинувачення не дотримано порядку здійснення слідчих/процесуальних дій, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом. 
		На необхідності відновлення досудового розслідування наголошувала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, зокрема в ухвалі від 18.09.2020 у справі № 991/6805/20.
		Відповідно до ч. 2 та ч. 5ст. 280 КПК Українидо зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченимицієї статті. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
		Згідно з положеннями ч. 1ст. 282 КПК Українизупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
		Зі змістуст. 282 КПК Українислідує, що законодавець встановив співвідношення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, як категорії окремих дій.
		У зв`язку з цим слід дійти висновку, щост. 282 КПК Україниє спеціальною правовою нормою щодост. 280 КПК України, яка встановлює порядок проведення процесуальних дій, за винятком слідчих (розшукових) дій, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
		Крім того, з диспозиції ч. 6ст. 193 КПК Українислідує, що останняє відсилочною нормою дост. 177 КПК України.
		Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Таким чином ні граматично, ні логічно вст. 177 КПК Українине закріплено встановлення місцезнаходження підозрюваного як мету або підставу для обрання запобіжного заходу.
		В зв`язку з викладеним слід дійти висновку, що подання слідчим, прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до ч. 6ст. 193 КПК Україниє процесуальною дією, яка не спрямована на встановлення місцезнаходження підозрюваного, а тому вчинення такої дії вимагає відновлення досудового розслідування.
		Окрім того, доводи сторони захисту стосовно спливу строків досудового розслідування у зв`язку з виділенням та подальшим об`єднанням кримінальних проваджень прокурором в судовому засіданні заперечувались, однак документів на підтвердження своїх доводів та спростування позиції захисту ним не надано.
		Зважаючи на відсутність в матеріалах, доданих до клопотання, постанов про зупинення/відновлення досудового розслідування у кримінальних провадженнях слідчий суддя позбавлений можливості перевірити такі доводи захисників.
		Стосовно клопотання захисників про необхідність забезпечення участі ОСОБА_8 , в судовому засіданні шляхом відеоконференцзв`язку слідчий суддя зазначає, що положеннями ст. 336 КПК України не передбачено можливості проведення процесуальних дій в режимі відеоконференції, з особою, яка перебуває на території іноземної держави та зокрема через консульську службу, тому відхиляє клопотання захисників. Окрім того положеннями ст.567 КПК України передбачено можливість в порядку міжнародної правової допомоги допиту за запитом компетентного органу України шляхом проведення відео- або телефонної конференції, однак, в ній мова йде саме про проведення допиту особи, а не про проведення таким шляхом всього судового провадження.
		На підставі наведеного, слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду клопотання в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, а тому в задоволенні клопотання про обраннязапобіжногозаходуу виглядітриманняпідвартою слід відмовити.
		Варто додати, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).
		Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погодженого прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Єнакієве, Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3ст.209, ч. 5 ст. 368КК України у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015, відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		 
		Слідчий суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...