Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/20187/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2020. Зареєстровано: 01.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2020.
Дата набрання законної сили: 29.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/6134/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2020 року 
		 
		м. Київ
		справа № 826/20187/16
		адміністративне провадження № К/9901/6134/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., 
		 
		розглянув в порядку письмового провадження справу 
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мередіан Інвест"
		на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (колегія у складі суддів    Ключковича В.Ю., Кузьмишиної О.М., Літвіної Н.М.,)
		у справі №826/20187/16 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мередіан Інвест" 
		до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Експоран Стрім", Приватного акціонерне товариство "Агрофірма "Троянда", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Інвестресурс", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 
		про визнання протиправним та скасування рішення.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мередіан Інвест» з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, треті особи ТОВ «Експоран Стрім», ПрАТ «Агрофірма «Троянда», ТОВ «Центр-Інвестресурс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича, оформлене у вигляді протоколу від 03.06.2016 №15 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11.04.2016.
		- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенко Ігоря Івановича від 03.06.2016, яким затверджено протокол від 03.06.2016 №15.
		- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича відновити становище, яке існувало до прийняття наказу від 03.03.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича, яким затверджено протокол від 03.06.2016 №15 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями..
		2.          Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2017 адміністративний позов задоволено. 
		-          визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича, оформлене у вигляді протоколу від 03.06.2016 № 15 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11.04.2016. 
		-          визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенко Ігоря Івановича від 03.06.2016, яким затверджено протокол від 03.06.2016 №15. 
		-          зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича відновити становище, яке існувало до прийняття наказу від 03.03.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича, яким затверджено протокол від 03.06.2016 №15 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями. 
		-          стягнуто на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4134,00 грн (чотири тисячі сто тридцять чотири) за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенко Ігоря Івановича.
		3.          Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2017 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		4.          18.01.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на  постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017. Просив його скасувати та залишити  силі рішення суду першої інстанції.
		5.          Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 відкрито касаційне провадження у даній справі. Позивач заявляв клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в його задоволенні.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		6.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «КБ «Хрещатик» (Кредитор) та позивачем (позичальник) укладено кредитний договір № 65-47/1-14, згідно з яким ліміт кредитування складав 103 656 000 (сто три мільйони шістсот п`ятдесят шість тисяч) гривень 00 копійок, а термін повернення - 22.07.2016 (із змінами та доповненнями, відповідно).
		7.          У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивача перед Банком, укладено договір іпотеки № 65-47/1-14/і від 28.07.2014 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Інвестресурс». 
		8.          Згідно з договором предметом іпотеки є:
		- цілісний майновий комплекс загальною площею 10 896,90 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 1, заставною вартістю 47112000,00 (сорок сім мільйонів сто дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.;
		- дві земельних ділянки площею 0,9636 га та 0,0379 га з цільовим призначенням - експлуатація та обслуговування комплекту будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 1, заставною вартістю 225000000,00 грн (двісті двадцять п`ять мільйонів) гривень 00 копійок.
		9.          Позивач зазначає, що 04.04.2016 кредитні зобов`язання погашено в сумі 128349016 (сто двадцять вісім мільйонів триста сорок дев`ять тисяч шістнадцять) грн. 11 коп. за рахунок грошових коштів фінансової допомоги за договорами з ТОВ «Експоран Стрім», ПрАТ «Агрофірма «Троянда» відповідно до виписки по особовому рахунку позивача та відображено в оскаржуваних актах.
		10.          04.04.2016 Правлінням Національного банку України було прийнято постанову "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" до категорії проблемних" № 231/БТ, пунктом 2 якої для ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" були установлені обмеження в його діяльності, зокрема:
		- не вивільняти отримане ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" забезпечення за кредитними операціями до повного погашення позичальниками заборгованості перед ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК";
		- не здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих витрат, та за відсотковими ставками, вищими, ніж середні по банківській системі;
		- не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
		11.          На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" до категорії неплатоспроможних" від 05.04.2016 № 234, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.04.2016 прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" № 463, згідно з яким з 05.04.2016  розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенка І.І. строком на один місяць з 5 квітня 2016 року по 04.05.2016 включно.
		12.          Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 № 560 продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з 05.05.2016 по 04.06.2016 включно.
		13.          Відповідно до даного рішення, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" Костенка І.І. з 05.05.2016 по 04.06.2016 включно.
		14.          За результатами засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11.04.2016 складено протокол від 03.06.2016 № 15 відповідно до якого комісія вирішила:
		Затвердити результати перевірки, якою виявлено, що наступний правочин (договір), має ознаки нікчемності згідно ст. 38 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":
		- правочин переказу коштів в якості фінансової допомоги, здійснений банком 04.04.2016 за договором фінансової допомоги №04/04/-16 від 04.04.2016, укладеним ТОВ «Еспоран Стрім» з ТОВ «Мередіан Інвест» (переказ з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 );
		- правочин переказу коштів в якості фінансової допомоги, здійснений банком 04.04.2016 за договором фінансової допомоги №04/04/-16 від 04.04.2016, укладеним ПрАТ «Агрофірма «Троянда» з ТОВ «Мередіан Інвест» (переказ з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_2 );
		- правочин переказу коштів в якості фінансової допомоги, здійснений банком 04.04.2016 за договором фінансової допомоги №14/-01/16 від 04.04.2016, укладеним ПрАТ «Агрофірма «Троянда» з ТОВ «Мередіан Інвест» (переказ з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_2 );
		Правочин щодо погашення заборгованості ТОВ " Мередіан Інвест ", здійснений банком 04.04.2016 за кредитним договором №65-47/1-14 від 25.07.2014 в частині перерахування коштів в сумі 128349016,11 грн. містить передбачені чинним законодавством ознаки нікчемності правочинів.»
		15.          03.06.2016 відповідно до протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11.04.2016 та визнання нікчемними договорів видано наказ № 194/12 «Про поновлення в бухгалтерському обліку операцій за договорами, визнаних нікчемними».
		16.          Позивач не погодився із рішеннями відповідача щодо визнання нікчемними правочинів, оскільки вказані вище договори фінансової допомоги є дійсними та правомірними, по формі та змісту відповідають законодавству України та дійсному наміру сторін правочинів, відсутні судові рішення щодо визнання їх недійсними, а одного лише твердження відповідача про нікчемність правочину недостатньо.
		 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		17.          Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що договори є дійсними та правомірними, оскільки по формі та змісту відповідають законодавству України та дійсному наміру сторін правочинів та відсутні судові рішення щодо визнання їх недійсними, а застосовані відповідачем до вказаних вище правочинів пункти 1, 7 частини 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не розповсюджуються на вищевказані договори, оскільки їх стороною не є банк. Також судом першої інстанції не взято до уваги посилання відповідача на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який визначає ознаку нікчемності правочину у вигляді надання окремому кредитору переваг (пільг), з огляду на те, що одночасно з виконанням зобов`язань за вищезазначеними договорами таку саму перевагу отримує неплатоспроможний банк (ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК») внаслідок дострокового повернення йому кредитних коштів, наданих позивачу згідно вказаних вище кредитних договорів.
		18.          Суд апеляційної інстанції не погодився з такими виносками та зауважив, що, враховуючи, що перерахування грошових коштів з рахунків пов`язаних із банком юридичних осі відбувалось в день запровадження процедури тимчасової адміністрації 05.04.2016, в період коли є чітко визначена заборона на задоволення вимог кредиторів, якими є ПрАТ «Агрофірма «Троянда» та ТОВ «Експоран Стрім», а погашення кредитної заборгованості позивачем відбулось в межах банку виключно за рахунок грошових коштів, що надійшли від інших клієнтів банку - третіх осіб по справі та те, що вивільнення з-під обтяження майна, яке виступало забезпеченням виконання зобов`язань позивача за кредитним договором відбулось раніше,   ніж було здійснено виконання платіжних доручень із перерахування грошових коштів з поточного рахунку позивача на рахунки обліку кредитної заборгованості, свідчать про те, що приймаючи оскаржувані рішення Уповноважена особа діяла з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений   Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
		 
		ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		19.          Скаржник у касаційній скарзі відзначає, що суд апеляційної інстанції неповно дослідив докази, невірно встановив фактичні обставини, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема позивач посилається на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно яких, на його думку, відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, визнано нікчемними правочини щодо переказу коштів в якості фінансової допомоги, проведені банком 04.04.2016, за такими договорами надання фінансової допомоги, що порушує права позивача.
		20.          27.04.2020 надійшло клопотання від Позивача про закриття провадження у с праві у зв`язку із неналежність справи до розгляду в адміністративному судочинстві.
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		21.          Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.
		22.          Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		23.          Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
		24.          За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
		25.          Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		26.          Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
		27.          Відповідно до частини 5 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
		28.          Згідно із частиною 2 статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
		29.          За приписами частини 1 статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
		30.          Таким чином за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
		31.          Так, діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень мають право:
		- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
		- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, установлених цим Законом;
		- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;
		- повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
		- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
		- приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов`язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю та інше (статті 4, 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		32.          Основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а пов`язані з управлінням банком у якості виконавчого органу (адміністрації).
		33.          Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16.
		34.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		35.          Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
		36.          До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
		37.          Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		38.          Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить.
		39.          Помилковим є застосування статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є державний орган чи юридична особа публічного права, що здійснює функції суб`єкта владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
		40.          Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.
		41.          У цій справі правовідносини стосуються дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання договорів (правочинів), укладених між ТОВ «Мередіан Інвест» та юридичними особами про надання поворотної фінансової допомоги, нікчемними.
		42.          Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
		43.          Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		44.          Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
		45.          Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		46.          Отже, спори, пов`язані з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку (в тому числі шляхом ліквідації), не тотожні зі справами щодо оскарження рішень Фонду, прийнятих у межах процедур виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, повідомлення про застосування наслідків нікчемності.
		47.          Оскільки позивач оскаржує рішення про застосування наслідків нікчемності правочинів, прийняте уповноваженою особою Фонду не як суб`єктом владних повноважень, а як органом управління ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», що здійснює заходи із забезпечення збереження його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.
		48.          Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16.
		49.          Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
		50.          Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між ТОВ «Мередіан Інвест» та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду, тобто між двома юридичними особами.
		51.          Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		52.          Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац 2 частини першої статті 2 ГПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		53.          Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з пунктом 1 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів та інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
		54.          ГПК України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови), також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 1, 10, 15 частини 1 статті 20 цього Кодексу).
		55.          З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
		56.          Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.06.2020 у справі №826/20170/16.
		57.          Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. 
		58.          Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		59.          Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі.
		 
		Керуючись ст. 238, 239, 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Мередіан Інвест" задовольнити частково.
		2.          Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі №826/20187/16 скасувати.
		3.          Провадження у справі № 826/20187/16 закрити.
		4.          Повідомити позивачу, що спір може бути вирішено в порядку господарського судочинства.
		5.          Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...