Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/5064/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 29.10.2020. Зареєстровано: 01.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2020.
Дата набрання законної сили: 29.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/22452/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 686/5064/20
		адміністративне провадження № К/9901/22452/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/5064/20
		за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови
		за касаційною скаргою адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 
		на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів: Совгири Д.І., Шидловського В.Б.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Суть спору
		1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови серії АК № 2095919 від 11 лютого 2020 року про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн, та закриття провадження у справі.
		2. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2020 року задоволено позов.
		3. 15 травня 2020 року представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
		4. 27 травня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області прийняв додаткове рішення про часткове задоволення заяви. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1466 грн та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави судовий збір в сумі 420 грн 40 коп.
		5. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 та Департамент патрульної поліції подали апеляційні скарги.
		6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції задоволено частково. Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови змінено в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1466,00 грн на суму 400,00 грн. В решті додаткове рішення залишено без змін.
		7. 27 липня 2020 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про винесення додаткового судового рішення про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 686/5064/20.
		8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення відмовлено.
		9. Відмовляючи в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції виходив з того, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у цій адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, отже судові витрати на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача - суб`єкта владних повноважень. Також, колегія суддів зазначила, що докази ведення адвокатом Книги обліку доходів і витрат затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 підлягають застосуванню в разі ненадання позивачем на підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу відповідних банківських документів про їх сплату, які в даному випадку не були надані позивачем. При цьому, представником позивача не надано доказів ведення ним Книги обліку доходів і витрат затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 та доказів сплати ним відповідних податків по рахунку-фактурі №27/07/20 від 27 липня 2020 року на суму 4249,00 грн.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
		10. 04 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року про відмову ухвали додаткове судове рішення у справі № 686/5064/20, в якій просив скасувати вказане судове рішення з підстав неправильного застосування норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		11. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Зокрема, зазначає, що такий правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. Крім того, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18 згідно висновків якої, зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду першої інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат на відсутність документа про оплату витрат на професійну правничу допомогу, адже у договорі про надання правової допомоги в редакції додаткової угоди № 1 оплата гонорару здійснюється після винесення остаточного рішення по справі, яке набрало законної сили. Вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно вказав про необхідність надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, адже з огляду на домовленості адвоката з клієнтом, останній повинен сплати кошти не пізніше 27.11.2020 та ще їх не сплатив, а відповідно адвокат не отримав ніякого доходу. 
		12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року про відмову ухвали додаткове судове рішення у справі № 686/5064/20.
		13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 жовтня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
		Позиція інших учасників справи 
		14. Від відповідача 05 жовтня 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказують на безпідставність посилань представника позивача на висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 оскільки судом зроблено висновок щодо застосування норм права Господарського процесуального кодексу України. Зазначають, що з огляду на суму накладеного стягнення (425 грн) на позивача, витрати на правничу допомогу не можуть рахуватись неминучими і обґрунтованими, з урахуванням того, що вказана справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню з особливостями, визначеними статтею 286 КАС України, тобто вказана справа відноситься до справ незначної складності і не потребує глибокого вивчення правової бази та судової практики, а також відсутністю впливу вирішення даної справи на репутацію позивача та відсутність публічного інтересу до даної справи. При цьому, загальна сума витрат позивача за надання правової допомоги становить 10381 грн (6132 грн - в суді 1-ї інстанції) + 4249 грн в суді апеляційної інстанції, що в 25 (двадцять п`ять) разів перевищує суму накладеного стягнення.
		Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи 
		15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		16. Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 139 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
		17. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		18. Частинами першою та другою статті 16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		19. Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		20. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		20.1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		20.2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		20.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		20.4. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		20.5. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		21. Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).
		22. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		23. Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
		24. Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
		1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
		2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
		3) судом не вирішено питання про судові витрати.
		25. Частинами другою-п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
		26. Приписами статті 30 Закону України від 05 травня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		27. Так, представником позивача до суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було подано наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 12.02.2020 та додаток до договору; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги (послуг) від 27.07.2020; звіт про витрачений час на надання правничої допомоги; рахунок-фактуру №27/07/20 від 27.07.2020 на суму 4249,00 грн.
		28. Крім того, згідно звіту про витрачений час на надання правничої допомоги сторони погодили та підтвердили факт надання правової допомоги та її вартість, а саме:
		28.1. - 29.05.2020 ознайомлення із додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2020. Зустріч Адвоката з Клієнтом та надання йому консультації, ознайомлення Клієнта із рішенням суду першої інстанції. Надання Замовником доручення щодо підготовки апеляційної скарги на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2020 року в частині нестягнутого розміру витрат на професійну правничу допомогу, (30 хв) вартість 500 грн;
		28.2. - 04.06.2020 аналіз практики та правових позицій Верховного Суду та Європейського суду застосованих судом першої інстанції при прийнятті додаткового рішення. Підготовка Замовнику для підпису апеляційної скарги на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2020. Підготовка клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, підготовка та оформлення додатків до скарги, підготовка скарги з додатками для відповідача, підписання Замовником та Адвокатом, направлення Адвокатом усіх документів поштою ("Укрпошта") до суду (2 год) - 2000,00 грн;
		28.3. - 25.06.2020 отримання ухвали суду про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами сторін. Отримання та детальний аналіз апеляційної скарги Відповідача на додаткове рішення суду першої інстанції. Узгодження позиції із Клієнтом та надання Клієнтом доручення щодо підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу (20 хв) 333 грн;
		28.4. - 07.07.2020 підготовка відзиву на апеляційну скаргу відповідача, його підписання, направлення копії відзиву через відділення АТ "Укрпошта" відповідачу та до апеляційного суду (1 год) 1000 грн;
		28.5. - 22.07.2020 за дорученням Замовника було підготовлено, підписано Адвокатом за допомогою ЕЦП та направлено електронною поштою до суду заяву про розподіл судових витрат та подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона має понести (сплатити) у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, після ухвалення судового рішення у справі (10 хв) 166 грн;
		28.6. - 27.07.2020 підготовка заяви про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу по справі, додатків до неї, направлення заяви з додатками відповідачу та направлення її до суду електронною поштою (підписання за допомогою ЕЦП) та через відділення АТ "Укрпошта" (15 хв) - 250 грн.
		28.7. Загальна вартість послуг становить 4249,00 грн.
		29. Водночас, суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про належність та достатність доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу дійшов висновку, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у цій адміністративній справі не підтверджено та дійшов висновку, що судові витрати на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача - суб`єкта владних повноважень.
		30. На думку суду, у зв`язку з тим, що позивачем на підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу відповідних банківських документів про їх сплату не надано, відтак у цьому випадку необхідними є надання доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів і витрат затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 та доказів сплати ним відповідних податків по рахунку-фактурі №27/07/20 від 27 липня 2020 року на суму 4249,00 грн. 
		31. При цьому, судом апеляційної інстанції факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Бейликом Артуром Беніаміновичем (обсяг наданих послуг ї виконання робіт, їх вартість) на вказану суму не спростовано, як і не обґрунтовано, чому надані  документи не можуть бути підтвердженням реальності витрат на правову допомогу.
		32. Таким чином, враховуючи положення частини сьомої статті 139 КАС України, колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції посилаючись на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, дійшов помилкового висновку щодо необхідності підтвердження вказаних витрат доказами ведення адвокатом Книги обліку доходів і витрат затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481, оскільки у п. 5 додатку № 2 до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2020 року визначено, що оплата гонорару замовником здійснюється не пізніше ніж через 120 днів з дня укладання акту приймання-передачі правової допомоги (послуг) до договору про надання правничої допомоги від 12 лютого 2020 року та додатку № 2 від 29 травня 2020 року.
		33. Акт прийому-передачі наданої правничої допомоги (послуг) до договору про надання правничої допомоги від 12 лютого 2020 року та додатку № 2 від 29 травня 2020 року укладено 27 липня 2020 року, звіт про витрачений час на надання правничої допомоги, який є додатком до вказаного акту містить детальний опис наданих послуг із обумовленою сторонами договору вартістю у межах надання правової допомоги під час розгляду справи № 686/5064/20 у суді апеляційної інстанції.
		34. Разом з тим, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
		35. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про не підтвердження належними та допустимими доказами заявлених витрат на професійну правничу допомогу, є помилковим.
		36. Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, де сформовано висновок про помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки договором про надання правової допомоги обумовлено час оплати протягом кількох місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.
		37. Також варто зауважити, що питання щодо застосування процесуальних норм права, які регулюють порядок розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою було предметом дослідження судами різних юрисдикцій.
		38. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
		39. Аналогічний висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
		40. Враховуючи зазначене, доводи відповідача щодо безпідставності посилань представника позивача на висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 адже судом зроблено висновок щодо застосування норм права Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими, оскільки у ЦПК, ГПК і КАС України вищеаналізовані процесуальні норми є однаковими за змістом, а отже вищенаведена практика тлумачення судами різних юрисдикцій вказаних норм ЦПК і ГПК України є застосовною до обставин цієї справи.
		41. Аналогічний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №640/10548/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого висновку.
		42. Щодо посилань суду на обов`язковість ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, колегія суддів їх не приймає, оскільки предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору. 
		43. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17та від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18.
		44. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		45. Разом з тим Верховний Суд не може ухвалити судове рішення по суті процесуального питання, яке виникло, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судом апеляційної інстанції, збирати та надавати оцінку доказам.
		46. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач наводить доводи щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, в обґрунтування яких вказує, що з огляду на суму накладеного стягнення (425 грн) на позивача, витрати на правничу допомогу не можуть рахуватись неминучими і обґрунтованими, з урахуванням того, що вказана справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню з особливостями, визначеними статтею 286 КАС України, тобто вказана справа відноситься до справ незначної складності і не потребує глибокого вивчення правової бази та судової практики, а також відсутністю впливу вирішення даної справи на репутацію позивача та відсутність публічного інтересу до даної справи. При цьому, загальна сума витрат позивача за надання правової допомоги становить 10381 грн (6132 грн - в суді 1-ї інстанції) + 4249 грн в суді апеляційної інстанції, що в 25 (двадцять п`ять) разів перевищує суму накладеного стягнення.
		47. У матеріалах справи міститься розрахунок та докази щодо обсягу наданих послуг адвоката і виконаних робіт, участі в засіданнях апеляційного суду, проте апеляційним судом вони не досліджені, не враховані, оцінка їм не надана, як і співмірності розміру витрат з умовами, які передбачені для врахування частиною шостою, сьомою статті 134 КАС України.
		48. Так, суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		49. Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи та призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень..
		50. При вирішенні питання про стягнення з Департаменту патрульної поліції витрат на професійну правничу допомогу представника позивача - адвоката Бейлика Артура Беніаміновича апеляційний суд з урахуванням обставин і складності справи повинен надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір. 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		51. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		52. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		57. За таких підстав, касаційна скарга адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки питання відкриття апеляційного провадження у цій справі не підлягає вирішенню Верховним Судом. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		54. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
		2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року - скасувати, а справу № 686/5064/20 - направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько  А.Г. Загороднюк   В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...