Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2684/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2020. Зареєстровано: 02.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2020.
Дата набрання законної сили: 28.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"28" жовтня 2020 р.           Справа№ 911/2684/18
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Іоннікової І.А.
		суддів:            Разіної Т.І. 
		          Тарасенко К.В. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.
		 
		за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 28.10.2020
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області
		на рішення Господарського суду Київської області
		від 15.04.2019 (повний текст складено 24.04.2019)
		у справі №911/2684/18 (суддя Янюк О.С.)
		за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:
		1) Гірської сільської ради;
		2) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області
		до Приватного підприємства "Гросс"
		про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Гірської сільської ради (далі - позивач-1, Гірська сільрада) та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - позивач-2, Бориспільська РДА) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Гросс" (далі - відповідач, ПП "Гросс") про: 
		- стягнення заборгованості у розмірі 613 447,20 грн з орендної плати за земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд площею 9,98 гектарів, яка знаходиться на території Гірської сільради;
		- розірвання укладеного 21.10.2004 між Бориспільською РДА та ПП "Гросс" договору оренди земельної ділянки.
		Позовна заява обґрунтована неналежним виконання відповідачем умов договору оренди землі від 21.10.2004 в частині сплати орендної плати, яка розрахована без урахування нормативної грошової оцінки землі, яка була змінена рішенням Гірської сільради від 21.03.2017 №630-32-VII. У зв`язку із чим у ПП "Гросс" наявна сума несплаченого податкового зобов`язання за січень-червень 2018 року у розмірі 613 447,20 грн. Зважаючи на те, що ПП "Гросс" не було сплачено до бюджету відповідну заборгованість, прокурор просив суд першої інстанції розірвати відповідний договір оренди землі.
		Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
		Рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Судове рішення мотивовано недоведеністю прокурором та позивачами обставин систематичної несплати відповідачем орендної плати за договором, і як наслідок відсутність істотного порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.
		Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, прокурор зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права. 
		За твердженням прокурора, листом Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011 № 5189/5/15-0716 було роз`яснено, що у разі запровадження у населеному пункті рішенням ради нової нормативної грошової оцінки землі та її оприлюднення в установленому порядку платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов`язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану оновлену довідку з податковою звітністю до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки.
		У цьому випадку не порушується принцип свободи договору, оскільки підставою для перерахунку суми обов`язкового платежу став факт затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, речове право на яку належить відповідачу, у зв`язку з приведенням її фактичного використання у відповідність до вимог чинного законодавства, що зумовило зміну коефіцієнта, який характеризує її функціональне використання.
		Таким чином, враховуючи те, що рішенням Сільради змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, останній повинен був самостійно обчислити розмір орендної плати та сплатити її з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі.
		Крім цього, прокурор наголошує на тому, що зміна розміру нормативної грошової оцінки землі через її індексацію органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів не може вважатися безумовною та необхідною підставою для обов`язкового внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, за умови відсутності чіткої домовленості щодо такого обов`язку, викладеної у конкретному договорі оренди землі, або імперативно передбаченого положеннями законодавства.
		Також прокурор вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.06.2018 №10-10-0.332-9404/2-18, в якому підтверджується інформація про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває у ПП "Гросс", з 01.01.2018 з урахуванням коефіцієнта індексації фактично складає 12  460  085,18 грн.
		Зважаючи на викладене прокурор стверджує, що сума несплаченого відповідачем податкового зобов`язання за січень - по червень 2018 складає 613  447,20 грн та є боргом останнього перед місцевим бюджетом зі сплати орендної плати за землю.
		За таких обставин та враховуючи наявність істотного порушення відповідачем свої зобов`язань за договором оренди від 21.10.2004, даний договір, на думку прокурора, підлягає розірванню.
		Короткий зміст письмових пояснень відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
		Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, відповідач звертає увагу на те, що позовна вимога прокурора про стягнення заборгованості в розмірі 613  447,20 грн є безпідставною та незаконною з огляду на те, що за період дії договору та на його виконання і у встановлений договором строк відповідачем було належним чином виконано свій обов`язок по оплаті нарахованої згідно з договором орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою у заявлений період. 
		Разом з цим, відповідач зазначає, що до моменту внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки в частині зміни розміру орендної плати у відповідності до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки у орендаря не виникає і відсутні обов`язок по сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою згідно з положеннями Податкового кодексу України у відповідності до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		Також відповідач зауважує, що при укладенні договору від 21.10.2004 позивач-2 та відповідач не досягли згоди щодо визначення у спірному договорі розміру орендної плати за користування земельною ділянкою шляхом встановлення відсоткового відношення до нової визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у разі зміни останньої.
		Таким чином, відповідач вважає, що позовна вимога прокурора про розірвання спірного договору оренди є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України та не підлягає задоволенню.
		Крім вищевказаних письмових пояснень, від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від 11.12.2019 про стягнення вартості професійної правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн.
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Хрипуна О.О., Михальська Ю.Б.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/2684/18 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
		20.06.2019 першим заступником прокурора подано оригінал платіжного доручення №1407 від 07.06.2019 про сплату судового збору в сумі 16445,57 грн.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 поновлено першому заступнику прокурора Київської області строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/2684/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/2684/18; зупинено дію рішення господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/2684/18 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; зупинено провадження у справі №911/2684/18 за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Гірської сільської ради; Бориспільської районної державної адміністрації Київської області до Приватного підприємства "Гросс" про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.
		17.10.2019 до Північного апеляційного господарського суду від прокурора Київської області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому прокурор Київської області зазначає, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №911/2684/18 відпали.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №911/2684/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.11.2019.
		Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі №911/2684/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2684/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Хрипун О.О.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/2684/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Хрипуна О.О.; призначено справу до розгляду на 11.12.2019.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 зупинено провадження у справі № 911/2684/18 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 15.04.2019 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.
		Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №911/2684/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2684/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/2684/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В. Поновлено апеляційне провадження у справі №911/2684/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.10.2020.
		В судове засідання, яке відбулося 28.10.2020 з`явилися прокурор та представник відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги першого заступника прокурора Київської області.
		Представники позивачів у судове засідання не з`явилися про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомили. Оскільки явка представників позивачів у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду.
		Колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивачів.
		Представником відповідача в судовому засіданні до початку судових дебатів заявлено про намір після ухвалення судового рішення надати докази понесених відповідачем судових витрат за час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Також представник відповідача зазначив, що письмова заява про стягнення вартості професійної правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн була подано ним до Північного апеляційного господарського суду у 2019 році, разом з письмовими поясненнями на апеляційну скаргу.
		Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
		17.09.2004 Бориспільським районним відділом земельних ресурсів складено висновок №2445 "Про наявні обмеження на використання земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком 49 років) ПП "Гросс" для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в адмінмежах Гірської сільради", із змісту якого вбачається, що останній погоджує та не заперечує проти відведення земельної ділянки ПП "Гросс". 
		21.10.2004 між Бориспільською РДА (за договором - орендодавець, позивач-2) та ПП "Гросс" (за договором - орендар, відповідач) укладено договір (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Гірської сільради, відповідно до плану, що додається. 
		В оренду передається земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 9,98 гектарів лісів, за рахунок земель державної власності на території Гірської сільради, за межами населеного пунктів (п. 1.3 договору).
		Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 77 578,18грн (п. 1.6 договору). 
		Передача земельної ділянки орендарю здійснюється на протязі 7 календарних днів після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі земельної ділянки, що є невід`ємною його частиною (пп. 2.1.3 п. 2.1 договору).
		Земельна ділянка являється землею державної власності і відноситься до категорії земель - землі житлової забудови (пп. 2.2.1 п. 2.2. договору).
		Договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації (пп. 2.3.1 п. 2.3 договору).
		У п. 2.4 сторонами договору погодили, що умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, встановлені інші правила, ніж передбачені договором.
		Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки визначеної у п. 1.4 цього договору: 7 757,82грн (пп. 2.7.1 п. 2.7 договору).
		Періодичність та строки внесення орендної плати: орендна плата сплачується щомісячно в терміни, встановлені законодавством. Якщо законодавством такі терміни не будуть встановлені, орендна плата сплачується орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендар має право сплатити оренду плату на майбутнє, але не більш ніж за один рік (пп. 2.7.2 п. 2.7 договору).
		У пп. 2.7.6 п. 2.7 договору сторони погодили, що за згодою сторін орендна плата може бути проіндексована у погодженому сторонами порядку. У разі збільшення земельного податку розмір орендної плати за згодою сторін може бути збільшено на відповідну суму за вимогою орендодавця, але не частіше ніж раз на рік.
		Сторони домовляються, зокрема, зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін (абз. 1 п. 5.1 договору).
		Підставою для дострокового розірвання договору, зокрема, є рішення суду про розірвання договору у встановлених випадках (абз. 2 п. 5.3 договору). 
		Цей договір набуває чинності після його підписання з моменту державної реєстрації (абз. 1 розділу 8 договору).
		Зазначений договір зареєстрований у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП "УДЗК" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2004 за №4, що підтверджується відповідною відміткою на останній сторінці договору.
		Крім того, вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А.В., про що міститься відповідна відмітка на останній сторінці договору.
		21.10.2004 був складений акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) наданої в довгострокову оренду ПП "Гросс", який підписаний Бориспільським районним відділом земельних ресурсів, ТОВ "Широта", ПП "Гросс" та Гірською сільрадою, із змісту якого вбачається, що межі земельної ділянки площею 9,98 га лісів, наданої ПП "Гросс" для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд, на умовах довгострокової оренди перенесені в натурі в адмінмежах Гірської сільради.
		На виконання умов договору відповідачем сплачувалась орендна плата, що підтверджується листом Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 №2427/9/10-36-12-03.
		Рішенням Бориспільської РДА від 13.10.2015 №476-36-VI затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с.Гора загальною площею 932,92 га.
		У свою чергу, за результатами розгляду технічної документації з нормативно-грошової оцінки Гірською сільрадою прийнято рішення від 21.03.2017 №630-32-VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Гора Бориспільського району Київської області" яким вирішила затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Гора Бориспільського району Київської області, виконану ТОВ "Адванс Інвест". Затверджено базову вартість одного квадратного метра земель с. Гора в розмірі 152,18 грн, граничні значення зонального коефіцієнту Км2 становлять 0,80 та 1,05. Введено в дію нормативну грошову оцінку земель с.Гора з 01.01.2018. 
		07.04.2017 у газеті "Трудова слава" Гірською сільрадою опубліковано оголошення про прийняття рішення №630-32-VII від 21.03.2017.
		З метою з`ясування інформації щодо земельних ділянок, що перебувають у користуванні, зокрема, ПП "Гросс", прокурор звернувся із запитом від 13.12.2017 до Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастр). У відповідь на запит ГУ Держгеокадастр листом №10-10-0.222-19025/2-17 від 15.12.2017 повідомило прокурора про те, що земельна ділянка, що перебуває у користуванні відповідача з 13.10.2015 та  знаходиться в межах с.Гора Бориспільського району Київської області. Крім того, зазначило, що надати нормативну грошову оцінку відповідної земельної ділянки у відділу немає можливості, оскільки відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільського населеного пункту Гора Гірської сільради, розробленої ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та затвердженої рішенням Гірської сільради від 09.07.2015 №1372-57-VI на відповідну земельну ділянку грошова оцінка не розроблялась, так як ця земельна ділянка на час складання документації не входила до меж с.Гора Бориспільського району Київської області. Крім того, за зверненням відповідача ГУ Держгеокадастр надав аналогічну відповідь, що і прокурору. 
		04.06.2018 прокурор звернувся до ГУ Держгеокадастру із запитом №05/1-1106вих18, у відповідь на який останній повідомив, що за інформацією відділу у Бориспільскому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ПП "Гросс" (кадастровий номер 3220883200:03:001:051) станом на 01.01.2018 становить 12 460 085,18 грн.
		Проте, у відповідь на запит відповідача від 28.01.2019 ГУ Держгеокадастр повідомив ПП "Гросс" про те, що відомості про нормативну грошову оцінку населеного пункту с.Гора в НКС ДЗК відсутні.
		Станом на 18.12.2018 відповідна земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ПП "Гросс" із кадастровим номером 3220883200:03:001:051 відноситься до державної форми власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
		Даний спір виник, у зв`язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено орендну плату із самостійним обрахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, що і стало причиною звернення прокурора в інтересах позивачів з даним позовом до суду першої інстанції.
		Рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
		Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.
		Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Таким чином, виходячи з системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
		Разом з тим основною підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
		При цьому колегія суддів враховує, що за змістом частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (наведену правову позицію викладено у постанові Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17).
		Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
		При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).
		Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
		Крім того, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
		Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.
		Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18 та постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.
		З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№826/1291/17).
		За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи прокурора щодо автоматичного самостійного застосування відповідачем нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати на підставі положень Податкового кодексу України.
		Адже такі доводи ґрунтуються на безпідставному пріоритетному застосуванню норм податкового законодавства у порівнянні з положеннями земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", якими дійсно регулюються спірні орендні правовідносини.
		Прокурор, посилаючись на норми Податкового кодексу України, безпідставно не враховує того, що правовідносини між позивачем-2 і відповідачем є договірними, а не контролюючими, не наводить доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору оренди від 21.10.2004 обов`язку самостійно індексувати розмір орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
		Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
		Враховуючи норми статей 14, 632 Цивільного кодексу України і статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", положення пункту 2.7.6 договору оренди від 21.10.2004, згідно з яким за згодою сторін орендна плата може бути проіндексована у погодженому сторонами порядку, а у разі збільшення земельного податку розмір орендної плати за згодою сторін може бути збільшено на відповідну суму за вимогою орендодавця, але не частіше ніж раз на рік, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що ані законом, ані умовами цього договору не передбачено обов`язку орендаря самостійно індексувати розмір орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки без попереднього внесення відповідних змін до договору оренди. 
		Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив, що чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття таких змін, а надається право стороні правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати оренду плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди (аналогічну правову позицію викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 916/1578/15-г).
		Зміна нормативної грошової оцінки земель внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати (такий правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наведено у постановах від 13.06.2018 у справі № 925/1016/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.
		Зміна розміру орендної плати за договором передбачає обов`язкове внесення відповідних змін до вказаного договору у формі (порядку), передбаченій цим договором. При цьому зважаючи на затвердження нової нормативної грошової оцінки землі органом місцевого самоврядування, вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати є такими, що відповідають чинному законодавству (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 909/815/16, від 17.05.2018 у справі № 916/2344/17).
		Наведеним повністю спростовуються помилкові твердження прокурора про те, що у цьому випадку не порушується принцип свободи договору, оскільки підставою для перерахунку суми обов`язкового платежу став факт затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, речове право на яку належить відповідачу, у зв`язку з приведенням її фактичного використання у відповідність до вимог чинного законодавства, що зумовило зміну коефіцієнта, який характеризує її функціональне використання. Оскільки рішенням Гірської сільради від 21.03.2017 № 630-32-VII змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, то орендар повинен був самостійно обчислити розмір орендної плати та сплатити її з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі. Зміна розміру нормативної грошової оцінки землі через її індексацію органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів не може вважатися безумовною та необхідною підставою для обов`язкового внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, за умови відсутності чіткої домовленості щодо такого обов`язку, викладеної у конкретному договорі оренди землі, або імперативно передбаченого положеннями законодавства.
		Аргументи скаржника щодо того, що судом першої інстанції не взято до уваги лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.06.2018 №10-10-0.332-9404/2-18, в якому підтверджується інформація про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває у ПП "Гросс", з 01.01.2018 з урахуванням коефіцієнта індексації фактично складає 12  460  085,18 грн, судова колегія не бере до уваги, оскільки такі докази не підтверджують факт неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою за договором від 21.10.2004, а лише вказують на необхідність приведення у відповідність розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі із положеннями Податкового кодексу України, та на необхідність внесення відповідних змін до спірного договору в частині визначення і зміни розміру орендної плати у відповідності до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		З урахуванням наведеного суд першої інстанції достеменно встановив та прокурор не спростував факту виконання відповідачем у спірний період зобов`язання зі сплати орендної плати у розмірі, погодженому сторонами у пункті 2.7.1 договору оренди від 21.10.2004, що також підтверджується листом Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 № 2527/9/10-36-12-03.
		Частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
		Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
		Згідно з пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
		Таким чином, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, ця обставина може бути підставою для розірвання такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17).
		Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		В обґрунтування підстав для розірвання договору прокурор послався на неналежне виконання ПП "Гросс" умов договору оренди від 21.10.2004 у частині обов`язку зі своєчасного і повного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою з врахуванням нормативної грошової оцінки землі, встановленої рішенням Гірської сільради від 21.03.2017 № 630-32-7 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Гора Бориспільського району Київської області".
		Проте, суд першої інстанції достовірно встановив факт сплати відповідачем орендної плати у розмірі та у строк, визначені чинним договором оренди, до якого після прийняття рішення Гірської сільради від 21.03.2017 № 630-32-7 не вносилися зміни щодо розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, що підтверджується листом Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 № 2527/9/10-36-12-03, яке, у свою чергу, є контролюючим органом, тобто матеріали справи не містять доказів систематичної несплати відповідачем орендної плати за договором оренди від 21.10.2004, що свідчить про недоведеність істотного порушення відповідачем зобов`язань у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, як наслідок, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання цього договору.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на недоведеність порушення відповідачем прав територіальної громади с. Гора в особі Гірської сільради як власника земельної ділянки, орендованої ПП "Гросс" за договором оренди від 21.10.2004.
		Інші доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
		Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Висновки за результатами апеляційної скарги
		За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.
		Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
		Судові витрати
		Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/2684/18 - без змін.
		Матеріали справи №911/2684/18 повернути до Господарського суду Київської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 30.10.2020.
		 
		Головуючий суддя                                                            І.А. Іоннікова 
		 
		Судді                                                                                Т.І. Разіна
		 
		                                                                                К.В. Тарасенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...