Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 162/484/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2020. Зареєстровано: 03.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2020.
Дата набрання законної сили: 03.12.2020
Номер судового провадження: 1-кп/162/59/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030140000305

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа №162/484/20
		                           Номер провадження 1-кп/162/59/2020
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 листопада 2020 року                                 смт. Любешів
		 
		Любешівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судових засідань             ОСОБА_2 ,
		прокурора                             ОСОБА_3 ,
		потерпілого                             ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                         ОСОБА_5 ,
		законного представника обвинуваченого         ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката             ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любешів кримінальне провадження про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Цир Любешівського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України - несудимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, -
		встановив:
		Обвинувачений ОСОБА_5 26 грудня 2019 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час доби, в с.Цир Любешівського району Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, через деревяне вікно, проник до житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав телевізор сірого кольору марки "ELEKTRON", модель "54ЕК-728" №030808515, та черевики коричневого кольору, заподіявши, згідно висновку товарознавчої експертизи №15 від 20 січня 2020 року, потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 520,00 гривень.
		Вказані вище умисні, протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю.
		Під час судового розгляду справи між прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності законного представника - ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , 02 листопада 2020 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3ст.185КК України.
		В угоді про визнання винуватості від 02 листопада 2020 року сторони погодили, що відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
		Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5  відсутні.
		Сторонами узгоджено,що призатвердженні угоди ОСОБА_5  буде призначене покарання зач.3ст.185КК Україниу виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком та покладено обов`язки передбачені ч.1 ст.76 КК України.
		Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , його законний представник - ОСОБА_6 та захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні також, кожен окремо, просили укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 02 листопада 2020 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання. 
		Злочин,у вчиненніякого ОСОБА_5 визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України, є тяжким злочином.
		Згідно наявної при матеріалах кримінальної справи письмової згоди потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості, ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ч.4 ст.469 КПК України, надав свою письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , за умов визначених прокурором. Вказав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу відшкодування майнової шкоди - немає.
		Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Потерпілий не заперечує щодо укладення даної угоди.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
		Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.
		Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
		Таким чином, в судовому засіданнні доведено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у житло.
		З урахуванням статті 66 КК України, є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому ним злочині та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення.
		Наведені обставини дають можливість суду призначити обвинуваченому ОСОБА_5 обумовлене в угоді покарання у виді позбавлення волі із застосуванням статтей 75, 76 КК України.
		Разом з цим, у матеріалах кримінального провадження наявний Висновок судово-психіатричного експерта №110 від 07 травня 2020 року згідно якого ОСОБА_5 не повною мірою усвідомлює свої дії та керує ними, внаслідок чого він вважається обмежено осудним, тому потребує застосування примусових заходів медичнного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання.
		З огляду на вказане вище, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 94 КК України, пунктом 9 частини 1 та частиною 4 статті 368 КПК України суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 02 листопада 2020 року, із одночасним застосуванням до ОСОБА_5 примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_5  не обирався.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Відповідно до положень ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Судові витрати по справі в розмірі 1099 (однієї тисячі дев`яносто дев`ять) гривень 07 копійок за проведення товарознавчої експертизи №15 від 20 січня 2020 року та 942,06 (дев`ятсот сорок дві) гривні 06 копійок за проведення судової дактилоскопічної експертизи №98 від 26 березня 2020 року слід стягнути з ОСОБА_5 в користь держави.
		Таким чином, судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 2041 (дві тисячі сорок одну) гривню 13 копійок підлягають стягненню з  ОСОБА_5  в дохід держави.
		Керуючись ст.ст.314, 368, 373, 374, 472, 475 КПК України, суд, -
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 02 листопада 2020 року між прокурором у кримінальному провадженні  прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019030140000305 від 30 грудня 2019 року.
		ОСОБА_5 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 02 листопада 2020 року покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
		На підставі ст.ст.75, 76 Кримінального кодексуУкраїни звільнити  ОСОБА_5  від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Відповідно до статті 94 Кримінального кодексу України застосувати до  ОСОБА_5 примусовий захід медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
		Виконання примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо  ОСОБА_5 покласти на психіатричний заклад органів охорони здоров`я за місцем проживання засудженого.
		Стягнути з  ОСОБА_5  на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 2041 (дві тисячі сорок одну) гривню 13 копійок.
		Речові докази:
		-телевізор сірого кольору марки "ELEKTRON", модель "54ЕК-728" №030808515, та черевики коричневого кольору, 42-го розміру, - повернути потерпілому ОСОБА_4 .
		-
		Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд.
		Вирок суду першої інстанції якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...