Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/6190/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2020. Зареєстровано: 03.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2020.
Дата набрання законної сили: 02.02.2021
Результат оскарження 02.02.2021 Третій апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ  
		30 жовтня 2020 року Справа №  280/6190/20   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження  за правилами спрощеного  позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
		до Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69002, м. Запоріжжя, вул.Залізнична, буд.9а, код ЄДРПОУ 35037521),
		третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 )
		про визнання протиправними та скасування постанов
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
		визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куліченко О.М. від 22.04.2019 №ВП №57919358 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин боржником рішення суду у розмірі 1700 гривень;
		визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куліченко О.М. від 03.05.2019 №ВП №57919358 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин боржником рішення суду у розмірі 3400 гривень;
		стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 ніколи не вчиняла дій спрямованих на перешкоджання ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою, а також не допускала невиконання чи неналежного виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Крім того, зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжі від 01.12.2017 року у справі №336/3063/17 було затверджено мирову угоду, якою для ОСОБА_2 встановлено інший спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини, зокрема встановлено періодичні побачення кожну першу та третю суботу місяця, другу та четверту неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_1 та без визначення, що це повинно відбуватися за місцем проживання ОСОБА_2 . Тобто, мирова угода за вищевказаним судовим рішенням була затверджена після ухваленого судового рішенням, за яким первинно був визначений інший час та спосіб спілкування з дитиною. Також, у наданих поясненнях державному виконавцю повідомлялось, що з листопада 2018 року ОСОБА_1 проживає у місті Києві через запрошення на високооплачувану роботу, перспективи для самореалізації комфортні умови життя тощо. Разом із ОСОБА_1 до Києва переїхала і дитина. Також, позивач зазначає, що державний виконавець, достеменно знаючи про конфлікт між боржником та стягувачем, самоусунувся від з`ясування обставин та наклав штраф на боржника, виключно керуючись припущеннями стягувача. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.
		Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 18.09.2020 вх. №43796 посилається на те, що на виконані в Олександрівському ВДВС м. Запоріжжя перебуває виконавчий лист виданий 28.11.2018 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі №2/336/514/2016 щодо періодичних побачень ОСОБА_2 з неповнолітньою ОСОБА_3 . Відповідач зазначає, що боржник ОСОБА_1 повинна виконувати рішення суду, при цьому доставляти дитину за адресою стягувача у визначені рішенням суду часи, транспортувати дитину. Зі збоку ОСОБА_1 існувала бездіяльність невиконання рішення суду, що призвело до застосування до неї заходів примусового виконання рішення, а саме: винесення постанов пор накладення на неї штрафів. Вважає, що оскільки позивачем не забезпечено побачення стягувача з дитиною, доказів протилежного державному виконавцю не надано, то відповідно відповідачем правомірно накладено штрафи за невиконання рішення суду. 
		Третя особа подала до суду письмові пояснення від 23.09.2020 вх.44542, в яких зазначила, що проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні.
		Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовом про визнання протиправними та скасування постанов задоволено, відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 23 вересня 2020 року з викликом сторін.
		Відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 суддя Лазаренко М.С. в період з 23.09.2020 по 25.09.2020 включно перебував у відпустці, у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 20.10.2020.
		05.10.2020 третьою особою подано до суду заяву (вх.46574) про розгляд справи без його участі.
		20.10.2020 представником позивача подано клопотання вх. № 49705 про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. 
		20.10.2020 представником відповідача подано клопотання вх. № 49704 про розгляд справи в порядку письмового провадження. Проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 9  ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи  в порядку письмового провадження.
		Згідно з ч. 4  ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
		Судом встановлено наступне.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2016 по справі №336/8713/15-ц задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 , а саме визначено час спілкування та способи виховання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши для позивача ОСОБА_2 : періодичні побачення з неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожні першу та третю суботи, другу та четверту неділі місяця з 10.00 години до 17.00 години за місцем проживання ОСОБА_2 з правом відвідування культурних та розважальних закладів під час побачень у присутності ОСОБА_1 за її згодою.
		Зазначене рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя набрало законної сили 26.03.2016.
		14.12.2018 державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57919358.
		20.04.2019 державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя складено Акт державного виконавця ВП №57919358, в якому зазначено, що 20.04.2019 боржником ОСОБА_1 не надано дитину ОСОБА_3 для побачення з ОСОБА_2 з 10.00 до 17.00. Стягувач ОСОБА_2 зі слів його дружини ОСОБА_5 знаходиться на роботі. (а.с.61).
		22.04.2019 державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про накладення штрафу ВП №57919358, якою на боржника накладено штраф в розмірі 1700,00 грн., за невиконання рішення суду.
		28.04.2019 державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя складено акт державного виконавця, за яким встановлено, що боржником ОСОБА_1 не надано дитину ОСОБА_3 для побачення з ОСОБА_2 28.04.2019 з 10.00 до 17.00.
		03.05.2019 державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 в подвійному розмірі 3400,00 грн. на підставі акта державного виконавця від 28.04.2019. 
		Не погоджуючись із постановами  державного виконавця від 22.04.2019 та від 03.05.2019 позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються  Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII  (у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII).
		Відповідно до  статті 1 Закону  №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому  Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим  Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього  Закону  та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього  Закону  підлягають примусовому виконанню.
		Згідно із пунктом 1 частини 2  статті 18 Закону  №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Відповідно до ч.1 ст.64-1 Закону   №1404-VIII, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
		Частиною 2 статті 64-1 Закону  № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. 
		Згідно ч.3 ст.64-1 Закону   №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. 
		Відповідно до ч.1 ст.75 Закону   №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
		У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону   №1404-VIII).
		Отже, згідно Закону України "Про виконавче провадження" накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
		Поважними в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення (захворювання, стихійне лихо, тощо).
		Відповідно до ч.1 ст.153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. 
		Згідно ч.1 ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
		Частиною 1 ст.157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.
		Відповідно до ч.2 ст.157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
		Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч.3 ст.157 Сімейного кодексу України).
		Отже, безумовно інтересам дитини відповідає її спілкування з обома з батьків, що забезпечує всебічний розвиток такої дитини як особистості, і розлучення батьків не є підставою для ізоляції дитини від одного з батьків, оскільки розлучення припиняє відносини між подружжям, проте, не припиняє зв`язок між батьками та дитиною.
		Суд зазначає, що чинним законодавством України перебачено не лише право батьків на участь у вихованні та розвитку дитини, а навіть зобов`язує їх брати участь у такому вихованні.
		В свою чергу, питання участі кожного з батьків у вихованні дитини повинно вирішуватись за домовленістю між батьками дитини, оскільки такі мають рівне право на участь у житті дитини.
		Водночас, коли такої домовленості досягти не вдається, то існує судовий спосіб вирішення питання участі у вихованні дитини, що і було вирішено у даному випадку Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі №336/8713/15-ц.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлюючи графік побачення одного з батьків з дитиною, суд фактично покладає обов`язки на кожного з батьків, один з яких зобов`язаний забезпечити побачення іншого з дитиною, а інший зобов`язаний належним чином дотримуватись встановленого графіку.
		Відступлення від взаємних зобов`язань та графіку можливе лише за домовленістю батьків, якої позивач та третя особа досягти не змогли. 
		Суд звертає увагу на те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).
		Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
		Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
		Повторним невиконанням судового рішення в розумінні статті 64-1 Закону №1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.
		Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2016 по справі №336/8713/15-ц задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 , а саме визначено час спілкування та способи виховання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши для позивача ОСОБА_2 : періодичні побачення з неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожні першу та третю суботи, другу та четверту неділі місяця з 10.00 години до 17.00 години за місцем проживання ОСОБА_2 з правом відвідування культурних та розважальних закладів під час побачень у присутності ОСОБА_1 за її згодою.
		Зазначене рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя набрало законної сили 26.03.2016.
		В той же час судом з`ясовано, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01.12.2017 у справі № 336/3063/17 ухвалено: визнати мирову угоду, укладену ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , за якою: ОСОБА_2 відмовляється від позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За взаємною згодою сторін встановити наступний спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожну першу та третю суботу місяця, другу та четверту неділі місяця з 10.00 години до 19.00 години без присутності матері. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною закрити.
		Ухвала Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01.12.2017 у справі № 336/3063/17 набрала законної сили 07.12.2017. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відтак, оскільки після рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2016 по справі №336/8713/15-ц, ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01.12.2017 у справі № 336/3063/17 встановлено інший спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожну першу та третю суботу місяця, другу та четверту неділі місяця з 10.00 години до 19.00 години без присутності матері, то відповідно у ОСОБА_6 відсутній в даному випадку обов`язок надання дитини ОСОБА_3 для її побачення з батьком саме за місцем проживання ОСОБА_2 .
		Досліджуючи долучені до матеріалів справи акти державного виконавця ВП №57919358, судом встановлено, що державний виконавець для перевірки виконання рішення суду виходив саме за місцем проживання ОСОБА_2 та встановив, що боржником ОСОБА_1 не надано дитину ОСОБА_3 для побачення з ОСОБА_2 .
		На підставі вищевказаних актів, державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанови про накладення штрафів на боржника ОСОБА_1 від 22.04.2019 та від 03.05.2019 за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2016 по справі №336/8713/15-ц.
		Однак, слід зазначити, що в доданих до відзиву копіях матеріалів виконавчого провадження №57919358 відсутня копія ухвали Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01.12.2017 у справі № 336/3063/17, тому суд вважає, що державний виконавець не був обізнаний про інший спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , встановлений ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01.12.2017 у справі № 336/3063/17.
		Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, а саме: визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куліченко О.М. від 22.04.2019 та від 03.05.2019 у ВП №57919358.
		Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1  ст.9 КАС України).
		Відповідно до  ст.77 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		          Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок  бюджетних асигнувань Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 287 КАС України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		 Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69002, м. Запоріжжя, вул.Залізнична, буд.9а, код ЄДРПОУ 35037521), третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити повністю.
		Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куліченко О.М. від 22.04.2019 №ВП №57919358 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин боржником рішення суду у розмірі 1700 гривень.
		Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куліченко О.М. від 03.05.2019 №ВП №57919358 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин боржником рішення суду у розмірі 3400 гривень.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 грн. (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.10.2020   
		 
		 
		Суддя                                                                                                    М.С. Лазаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...