Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/3027/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
Надіслано судом: 03.11.2020. Зареєстровано: 04.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2020.
Дата набрання законної сили: 25.08.2021
Результат оскарження 25.08.2021 Кропивницький апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/712/15/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015250000000085

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 Справа № 712/3027/15-к
		Провадження № 1-кп/712/15/20
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 листопада 2020 року м. Черкаси
		 
		Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
		 
		головуючого: судді ОСОБА_1 
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		захисника ОСОБА_9 
		потерпілого                                     ОСОБА_10 
		обвинуваченого ОСОБА_11 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 42015250000000085 відносно:
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільник Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на момент вчинення правопорушення працюючого слідчим СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси Управління МВС України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
		по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно з формулюванням, викладеним в обвинувальному акті, вчинені за наступних обставин.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
		Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення (повідомлення про підозру) не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам.
		Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Статтею 17 КПК України визначено презумпцію невинуватості. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно із положеннями ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
		Відповідно до ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий, зокрема, уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих ( розшукових ) дій, повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
		Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		Статтею 131 КПК України передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема п. 8 ч. 2 - затримання особи.
		Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		У відповідності до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. У ч. 2 ст. 176 КПК України передбачено, що тимчасовим запобіжним заходом є також затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному Кодексом.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
		1)якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
		2)якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
		Досудовим розслідуванням установлено, що наказом начальника управління МВС України в Черкаській області від 27.12.2013 № 360 о/с капітан міліції ОСОБА_11 призначений на посаду слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області.
		Відповідно до ст. 1, 20 Закону України «Про міліцію», ОСОБА_11 виконує функції офіційного представника державного збройного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, інтереси суспільства та держави від противоправних посягань, тобто є службовою особою правоохоронного органу - представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ст. 4, ч. ч. 1,2 ст. 5 Закону України «Про міліцію» покладено обов`язки: діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, який передбачений Конституцією та законами України, у своїй діяльності керуватися принципами законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, виконувати свої обов`язки неупереджено, у точній відповідності з законом, поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини, у взаємовідносинах з громадянами виявляти високу культуру і такт.
		Також,у відповідностіз приміткою2до статті368КК Українислужбовими особами,які займаютьвідповідальне становище,є особи,зазначені уп.1примітки дост.364,посади якихзгідно зістаттею 2,25Закону України«Про державнуслужбу» віднесенідо третьої,четвертої,п`ятої ташостої категорій,а такожсудді,прокурори іслідчі,керівники,заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Згідно функціональних обов`язків, з якими слідчий слідчого відділу Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області капітан міліції ОСОБА_11 ознайомлений під підпис, останній має статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними повноваженнями в кримінальному провадженні, а також маючи спеціальне звання «капітан міліції», є службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Під час досудового розслідування ОСОБА_11 , як слідчий, самостійно приймає процесуальні рішення, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді, суду або згоди прокурора, і є відповідальним за законне і своєчасне виконання цих рішень.
		При виконанні своїх службових обов`язків ОСОБА_11 , як слідчий, згідно вимог ч. 2 ст. 9 КПК України зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, та у відповідності до ч. 1 ст. 40 КПК України, уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру, здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України.
		Досудовим розслідуванням установлено, що наказом начальника УМВС України в Черкаській області від 27.12.2013 капітан міліції ОСОБА_11 призначений на посаду слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, будучи службовою особою та представником влади, вчинив умисні дії, що дають підстави для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів проти правосуддя та службових злочинів, які він вчинив за наступних обставин.
		Починаючи з 22.11.2013, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України та зміни чинної влади. Аналогічні заходи проводились і у місті Черкаси на Соборній площі та інших місцях.
		У січні 2014 року у місті Черкаси невстановленими слідством службовими особами із числа керівництва МВС України була надана незаконна вказівка начальнику УМВС України в Черкаській області, використовуючи підпорядкованих працівників міліції громадської безпеки, зокрема спецпідрозділу РМОП «Беркут» та інших, затримувати громадян, які можуть мати відношення до участі у масових мирних акціях протесту у місті Черкаси, примусово доставляти їх до підпорядкованих районних відділів УМВС України у Черкаській області.
		На виконання незаконної вказівки, 23.01.2014 слідчим відділом Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014250040000308 за фактом організації невідомими особами масових заворушень, блокування та захоплення 23.01.2014 невстановленими особами приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що розташоване в м. Черкаси по бульвару Шевченка, 185 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		Постановою виконувача обов`язків прокурора Черкаської області від 23.01.2014 проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчій групі у складі слідчих слідчого відділення Придніпровського РВ УМВС, до складу якої, у тому числі, включено ОСОБА_11 .
		У січні 2014 року у місті Черкаси, невстановленими слідством особами доведено до відома слідчих та прокурорів, які приймали участь у розслідуванні даного кримінального провадження та здійсненні процесуального керівництва ним, явно незаконну вказівку про необхідність затримання та притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан».
		Окремі працівники правоохоронних органів, зокрема слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 погодились вчинити такі незаконні дії.
		При цьому, вказані службові особи розраховували одержати для себе неправомірну вигоду у вигляді подальшого сприяння невстановленими слідством особами з числа керівництва правоохоронних органів у кар`єрному рості, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого вищим керівництвом враження про них, як про виконавських працівників та прихильників існуючої на той час влади.
		Так, в ніч з 23 на 24 січня 2014 року невстановлені співробітники з числа міліції громадської безпеки УМВС України в Черкаській області неподалік будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, що у місті Черкаси, по бульвару Шевченка, 185, затримали ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та примусово доставили до приміщення Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області.
		В подальшому о 05.25 год. 24.01.2014 ОСОБА_10 незаконно затримано в порядку ст. 208 КПК України з порушенням вимог кримінального-процесуального законодавства, яке полягало у тому, що ОСОБА_10 , був затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_10 щойно вчинив злочин, незважаючи на відсутність доказів його вини у вчиненні злочинів, будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, блокування та захоплення приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.
		При цьому, в матеріалах кримінального провадження № 12014250040000308 від 23.01.2014 ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України на момент затримання ОСОБА_10 були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС без передбаченого додатком №    7 Статуту патрульно-постової служби міліції України,
		затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_10 .
		Крім того, сам затриманий ОСОБА_10 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення.
		Таким чином, з моменту затримання та оформлення протоколу про затримання ОСОБА_10 останній набув статусу підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України і став учасником кримінального провадження, що потягло за собою незаконне поміщення та утримання ОСОБА_10 в ізоляторі тимчасового тримання Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області аж до обрання йому 25.01.2014 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
		Постановою виконувача обов`язків прокурора Черкаської області від 23.01.2014 проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчій групі у складі слідчих слідчого відділення Придніпровського РВ УМВС, до складу якої, у тому числі, включено ОСОБА_11 .
		З метою притягнення завідомо невинного ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, ОСОБА_11 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, вирішив скористатися повноваженнями слідчого у кримінальному провадженні № 12014250040000308.
		Слідчий СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 , отримавши явно незаконну вказівку керівництва правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності, із кар`єристських спонукань, погодився її виконати.
		Вивчивши матеріали кримінального провадження, у якому були відсутні необхідні та достатні докази участі ОСОБА_10 у вчиненні масових заворушень, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 безпідставно затриманий за організацію та активну участь у масових заворушеннях, блокуванні та захопленні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185, у місті Черкаси, ОСОБА_11 прийняв рішення притягнути його до кримінальної відповідальності.
		Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_11 24.01.2014 близько 17 години, перебуваючи в службовому приміщенні Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, по вул. Грибоєдова, 63, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів, у вигляді усунення перешкод з боку учасників мирних акцій, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, ігноруючи вимоги ст. 9 КПК України щодо обов`язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень та ч. 1 ст. 276 КПК України, згідно якої повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, склав у вказаному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_10 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		При цьому, ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, особисто склав та вніс у повідомлення про підозру вигадані ним завідомо неправдиві відомості про те, що 23.01.2014 ОСОБА_10 приймав активну участь у масових заворушеннях, блокуванні та захопленні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185, у місті Черкаси.
		Склавши завідомо неправдивий документ - повідомлення про підозру, ОСОБА_11 чітко усвідомлював, що обставини, вказані ним у підозрі, не відповідають матеріалам кримінального провадження і він притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинного ОСОБА_10 за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		Також, ОСОБА_11 достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозиціями статей 294, 341 КК України, пов`язаних із організацією масових заворушень, а також активної участі у масових заворушеннях, блокуванні та захопленні приміщення Черкаської ОДА ОСОБА_10 не вчиняв і вчинити не міг, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено факт перебування ОСОБА_10 на місці скоєння масових заворушень та у час їх скоєння.
		Однак, бажаючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину, ОСОБА_11 вчинив службове підроблення - склав та підписав завідомо неправдивий документ - повідомлення про підозру, після чого 24.01.2014 близько 15 години, відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, особисто надав це письмове повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику, який у свою чергу 24.01.2014 близько 09 год., ознайомився із матеріалами кримінального провадження № 12014250040000308 за фактом організації та вчинення масових заворушень, блокування та захоплення будівлі Черкаської обласної державної адміністрації від 23.01.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, у якому був затриманий ОСОБА_10 у матеріалах якого містились копії рапортів працівників міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування та захоплення будівлі Черкаської обласної державної адміністрації 23.01.2014, копії протоколів огляду місця події, протокол про затримання ОСОБА_10 .
		При цьому, в матеріалах кримінального провадження на той час були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_10 .
		Крім того, сам затриманий ОСОБА_10 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення.
		Таким чином, у матеріалах провадження будь-яких доказів про причетність ОСОБА_10 до участі в указаних подіях не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.
		Вивчивши та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_10 , вказана особа затримана всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для її підозри не має, процесуальний керівник, користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_10 , поновлення його конституційних прав.
		У подальшому, процесуальний керівник 24.01.2014 близько 17 год., за відсутності законних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_10 , погодив та підписав завідомо неправдивий документ - повідомлення про підозру, надавши йому статусу офіційного документа, який засвідчив факт, що має юридичне значення, а саме притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, яких останній не вчиняв, і передав його для виконання слідчим.
		Після цього, ОСОБА_11 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, 24.01.2014 близько 17 години 40 хвилин, у приміщенні Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, доводячи до кінця злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинного ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, у порядку ч. 1 ст. 278 КПК України, особисто вручив останньому завідомо неправдиве письмове повідомлення про його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, тобто, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, притягнув останнього до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, чим створив умови для обмеження фізичної свободи.
		ОСОБА_11 , продовжуючи досудове розслідування кримінального провадження № 12014250040000308, 25.01.2014, знаходячись у приміщенні Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, розташованому в м. Черкаси по вул. Грибоєдова, 63, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою обрання завідомо невинним учасникам мирної громадської акції «Євромайдан» запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, достовірно знаючи, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_10 немає, оскільки він затриманий всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України та незаконно повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, використовуючи протокол про затримання та погоджене повідомлення про підозру, за відсутності інших достатніх, належних та допустимих доказів для підозри у вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, а також за відсутності підстав та ризиків, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, склав та підписав клопотання до Соснівського районного суду міста Черкаси Черкаської області про обрання завідомо невинному підозрюваному ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		При цьому, у клопотанні ОСОБА_11 безпідставно та надумано вказав завідомо неправдиві відомості про те, що вина ОСОБА_10 повністю підтверджується зібраними доказами, а також те, що ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування та може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, тобто вчинив службове підроблення.
		Після цього, ОСОБА_11 надав вказане клопотання, яке містило завідомо неправдиві відомості, для погодження процесуальному керівнику, який у свою чергу, ознайомився із матеріалами кримінального провадження № 12014250040000308 за підозрою ОСОБА_10 у організації та вчиненні масових заворушень, блокуванні та захопленні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації у місті Черкаси за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, та підготовленими клопотаннями про застосування запобіжного заходу щодо них у вигляді тримання під вартою.
		Оцінивши зібрані докази, процесуальний керівник, 25.01.2014 погодив клопотання до Соснівського районного суду м. Черкаси про обрання підозрюваному ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підписавши його і завіривши печаткою прокуратури міста Черкаси, надав слідчому ОСОБА_11 для виконання.
		Після цього, ОСОБА_11 25.01.2014, доводячи до кінця злочинний намір, спрямований на обрання завідомо невинному ОСОБА_10 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підстав, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 177 КПК України, передав клопотання із додатками на розгляд до Соснівського районного суду міста Черкаси для розгляду по суті.
		У подальшому 25.01.2014 слідчий суддя Соснівського районного суду міста Черкаси, розглянувши у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 , заслухавши пояснення прокурора та слідчого ОСОБА_11 , який підтримав складене ним завідомо неправдиве клопотання, доводив в суді необхідність застосування щодо підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу і просив задовольнити його, оглянувши додані матеріали кримінального провадження - протоколи затримання, повідомлення про підозру, - постановив ухвалу про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		Цього ж дня, 25.01.2014 вказану ухвалу слідчий суддя направив для виконання до Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в області, прокуратури міста Черкаси, СІЗО УДПтС України в області.
		Вищевказані дії ОСОБА_11 створили умови для незаконного тримання під вартою ОСОБА_10 , завдали істотної шкоди охоронюваним законом його правам та інтересам, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України, знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи судових і правоохоронних органів України загалом.
		На підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2014, ОСОБА_10 незаконно утримувався під вартою у Черкаському СІЗО до 12.02.2014, до зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
		За наслідками розслідування кримінального провадження № 12014250040000308 від 23.01.2014 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прокурором прокуратури міста Черкаси прийнято рішення від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_10 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		Таким чином, органом досудового розслідування достовірно встановлено непричетність вказаної особи до інкримінованих злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		Описаними вищепротиправними діямиспівробітника правоохоронногооргану ОСОБА_11 завдано істотноїшкоди охоронюванимзаконом правамта інтересам ОСОБА_10 ,що передбаченіта гарантованіст.ст.3,19,29,59, 63 Конституції України, які знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи правоохоронних органів України загалом та органів прокуратури зокрема як в Україні, так і за її межами.
		 
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_11 органом досудового розслідування кваліфіковані: за ч. 1 ст. 364 КК України, як зловживання службовою особою владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам; за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; за ч. 2 ст. 372 КК України, як притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, а також поєднане з іншою фальсифікацією.
		 
		   В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_11  вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України не визнав та пояснив, що незаконних вказівок не виконував, діяв згідно з вимогами кримінально-процесуального кодексу України, просив суд виправдати.
		 
		На думку державного обвинувачення вина обвинуваченого ОСОБА_11 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується:
		 
		-показами потерпілого  ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 23.01.2014 року разом зі знайомими вийшли з нічного клубу «Ультра» та попрямували в бік нічного клубу «111». На перехресті вул. Дашкевича - бул. Шевченка його та ще трьох осіб затримали працівники поліції. Відвезли до відділу поліції, де здійснювали перевірку та наносити тілесні ушкодження. ОСОБА_11 в цей день він не бачив, побачив на наступний день. До цього знав його близько 2-3 років, відносини між ними нормальні, конфліктів не було. Працівники поліції при затриманні були в масках та шоломах, він їх не впізнав. Хто саме складав протокол затримання він не знає. Прокурором ніхто не представлявся. З адвокатом він не спілкувався. В ізолятор тимчасового тримання до нього приходив ОСОБА_12 . Чи бачив він ще ОСОБА_11 не пам`ятає. Прокурора не пам`ятає. Через 20 днів його привезли в суд та звільнили. З ОСОБА_13 у них конфліктів не було, відносини дружні, претензій матеріального та морального характеру до нього не має. До слідства претензій не має, скарги не писав. До його затримання ОСОБА_14 немає ніякого відношення. Він бачив ОСОБА_11 лише один раз при врученні повідомлення про підозру;
		 
		- показами свідка  ОСОБА_15 , який у судовому засіданні пояснив, що працював заступником прокурора м. Черкаси. На окремих територіях відбувалися масові зібрання громадян, мітинги. Дані мітинги супроводжувалися провокаціями. В січні відбувався мітинг, проте учасників розганяли, так як були заборонені масові скупчення людей. Учасники мітингу проігнорували заборону та почали бити вікна та двері приміщення Черкаської ОДА. Близько 20 поліцейських утворили живий ланцюг, в цей час мітингувальники почали їх бити та зривати одяг. На лінію 102 надійшло повідомлення про те, що почалися заворушення. Слідчим відділом по даному факту зареєстрували кримінальні провадження. Він зателефонував до прокуратури і сказав щоб процесуальні керівники залишилися на місцях, оскільки можемо працювати в позаробочий час. Після чого поїхав до райвідділу, куди доставляли затриманих. Всього затримано було близько 60 осіб. Одним із затриманих був ОСОБА_10 , повідомлення про підозру йому готував ОСОБА_11 . Вказане повідомлення затверджене прокурором ОСОБА_16 . Він затверджував клопотання про запобіжний захід. 17 лютого ним було затверджено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_10 був затриманий безпосередньо на місці вчинення злочину. Працівники поліції писали рапорти про те, що були затримані найбільш активні протестувальники. ОСОБА_10 відмовився давати покази під час обрання йому запобіжного заходу, при цьому був присутній його захисник. Після чого, ОСОБА_10 звільнили від кримінальної відповідальності. На той час усі кримінальні провадження скеровувалися до суду. В рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_11 його жодного разу не допитували, допитували в рамках загального провадження. ОСОБА_11 жодних вказівок він не давав. Він лише погоджував клопотання по запобіжному заходу, вказане клопотання було обґрунтоване. Скарг від ОСОБА_10 не надходило;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2014 році працював прокурором, старшим прокурором був ОСОБА_15 . З ОСОБА_13 у них ділові стосунки. Станом на січень 2014 року знайомі не були. В січні 2014 року в м. Черкаси проходили акції протестувальників. Прокурором було прийнято рішення встановити грати, заховати майно та забрати техніку. В той день він знаходився на робочому місці, їм зателефонували та повідомили, що всю групу Соснівського району збирають на роботу. Деякі особи були затримані. Затримував лише ОСОБА_10 . Допит ОСОБА_10 та інші слідчі дії не проводив. На той момент протоколів про затримання було багато, де вони зараз він не знає. В приміщенні Соснівського райвідділу він дивився журнал доставлених осіб, по протоколах та по прізвищах все збігалося. Про всі обставини вони доповідали старшому. ОСОБА_11 в Соснівському райвідділі він не бачив, у його кабінеті не був. Про «кар`єрний ріст» нічого не чув, щоб давалися якісь вказівки не чув. Слідчий не мав права відмовитися від розслідування кримінального провадження. При обранні запобіжного заходу ОСОБА_10 він не був присутній, по ньому є постанова про закриття кримінального провадження. Хто закривав провадження не пам`ятає;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_16 , який у судовому засіданні пояснив, що в 2014 році працював в прокуратурі. 23.01.2014 року були масові заворушення в м. Черкаси. Близько 100-200 людей були з кийками та запальними сумішами. На місце пригоди направлено батальйон для забезпечення правопорядку. Працівники поліції намагалися заспокоїти протестувальників, проте останні били вікна, нападали на працівників поліції. Працівники поліції деяких протестувальників затримували та доставляли до райвідділів. По ОСОБА_10 був протокол впізнання, згідно якого він був опізнаний працівниками поліції. В приміщенні райвідділу він не був. Погоджував повідомлення про підозру і по деяких затриманих готував клопотання. По справі ОСОБА_10 йому майже нічого не відомо, знає що його було звільнено. Біля приміщення Черкаської ОДА він не був. Протокол затримання ОСОБА_10 бачив. Від останнього жодних заяв чи скарг не надходило. На одному відеозаписі ОСОБА_10 був зафіксований;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2014 році працював в патрульній службі. Біля будівлі Черкаської обласної державної адміністрації ніс службу по охороні громадського порядку. Слідчого ОСОБА_11 знає, звідки не пам`ятає. Про затримання людей нічого не пам`ятає, слідчих не пам`ятає. Щоб ОСОБА_11 складав якісь документи не пригадує. Він особисто нікого не затримував та не бачив як хтось затримував людей. Куди доставляли людей не знає. За чиєю вказівкою затримувалися люди не знає. Рапорт він писав, при яких обставинах не пам`ятає. Чи їздив в той день до поліції не пам`ятає;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_19 , який у судовому засіданні пояснив, що в 2014 році працював у патрульній службі. Охороняв громадський порядок біля Черкаської обласної державної адміністрації. Тоді відбувалися протести, в приміщенні ОДА протестуючі били вікна. Була задіяна охорона публічної безпеки, вони знаходилися всередині двору. Обвинуваченого і потерпілого на той час він не знав. Чи затримували і доставляли до поліції потерпілого не знає. Він не знає щоб когось із людей затримували. Рапорт писав, доповідав по суті про те, що відбувалися правопорушення. Як відбуваються слідчі дії йому не відомо. До складання клопотання про обрання запобіжного заходу ніякого відношення не має;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_20 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого та потерпілого не знає. В січні 2014 року працював в батальйоні патрульної служби. Про обставини справи біля будівлі Черкаської ОДА нічого не пам`ятає. Чи були якісь вказівки не пам`ятає. Нікого не затримував. Чи писав якісь рапорти не пам`ятає. Чи хтось інший когось затримував не пам`ятає. При проведенні слідчих дій присутній не був;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що по даному кримінальному провадженні йому нічого не відомо. Обвинуваченого ОСОБА_11 знає по службі. ОСОБА_10 не знає. В січні 2014 року працював в батальйоні патрульної служби. Відбувалися мітинги біля будівлі Черкаської ОДА. Командир провів з ними інструктаж. Спочатку вони стояли перед фасадом будівлі, в приміщення зайшли пізніше. Вони нікого не затримували, щоб хтось затримував він не бачив. Жодних рапортів про затримання не писали. Писали рапорти про події, що відбувалися. ОСОБА_10 він не затримував. Щодо ОСОБА_11 йому нічого не відомо, в 2015 році його нікуди не викликали;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_22 , який у судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає, про те, що він працював в поліції не знав, бачить його вперше. Потерпілого ОСОБА_10 не знає. Понятим не залучався, по даному кримінальному провадженні йому нічого не відомо;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_23 , який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 він бачив в їхньому закладі. Чи вживав потерпілий алкоголь не знає. Відеоспостереження у закладі ведеться. По відеозапису йому нічого не відомо, до нього ніхто не звертався. До них приїжджали працівники поліції, він писав пояснення. В 2015 році його не допитували. Щодо слідчих дій ОСОБА_11 нічого не знає;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_24 , який у судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. В 2014 році був командиром батальйону. В січні 2014 року у м. Черкаси були протести. Згідно доручення Управління МВС виділяв людей, після чого їздив перевіряти. Нікого не затримував, чи писав рапорт не пам`ятає. Про вчинення ОСОБА_11 якихось дій йому нічого не відомо. Чи був він допитаний по цій справі не пам`ятає;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_25 , який у судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. Подій мітингу не пам`ятає. Не затримували нікого. Чи затримували когось колеги не знає. Чи писав рапорт не пам`ятає. Можливо рапорт писав про те, що знаходився на місці події. Пам`ятає, що тоді йому нанесли тілесні ушкодження;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_26 , який у судовому засіданні пояснив, що працював патрульним. 24.01.2014 року перебували біля приміщення Черкаської ОДА, слідкували за порядком. Нікого не затримував, щоб колеги когось затримували не бачив. На наступний день їм казали написати рапорти про затримання людей. Усі працівники переписували із одного рапорту. По справі ОСОБА_11 його не допитували. Про затримання ОСОБА_11 когось нічого не знає;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_27 , який у судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. В січні 2014 року був у складі батальйону біля Черкаської ОДА, нікого не затримував, щоб когось затримували не бачив. Рапорт писав про проведені роботи. По справі ОСОБА_11 не допитувався;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_28 , який в судовому засіданні пояснив, що в січні 2014 року перебував у складі батальйону. Чи був біля Черкаської ОДА не пам`ятає. Нікого не затримував, щоб хтось затримував мітингувальників не бачив. Рапорт можливо писав, про що не пам`ятає. Чи переписував рапорт не пам`ятає. Обвинуваченого ОСОБА_11 бачить вперше, покази в цьому кримінальному провадженні не давав;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_29 , який у судовому засіданні пояснив, що в 2014 році працював патрульним. Біля будівлі Черкаської ОДА в січні 2014 року напевно був. Нікого не затримував, щоб хтось затримував людей не бачив. Рапорти писали про те, що робили і де були. Писали що затримували людей, проте хто кого затримував не бачив. ОСОБА_11 не знає, по його справі не допитувався;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_30 , який у судовому засіданні пояснив, що в 2014 році працював в патрульній службі. Під час мітингу був біля приміщення Черкаської ОДА до побиття вікон. Оскільки був водієм, то від`їхав щоб не пошкодили автомобіль. Нікого не затримував, лише підводили до автомобіля та викликали швидку. Чи писав рапорт не пам`ятає. Чи допитували його по справі ОСОБА_11 не пам`ятає;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_31 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. В 2014 році біля будівлі Черкаської ОДА був, нікого не затримував, чи хтось проводив затримання не пам`ятає. Рапорт здається писав, про що не пам`ятає. Чи переписував рапорт не пам`ятає. По справі ОСОБА_11 не допитувався. Обвинувачений ніяких вказівок йому не давав;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_32 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. В січні 2014 року працював патрульним. Нікого не затримував, не бачив щоб хтось затримував людей. Рапорт писав, про що не пам`ятає. В райвідділі він не був. Чи допитувався по справі ОСОБА_11 не пам`ятає;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_33 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. В 2014 році працював патрульним. Біля будівлі Черкаської ОДА був, нікого не затримував. Щоб хтось затримував протестувальників не бачив. Рапорт писав про те, хто що робив. Чи писав рапорт про затримання не пам`ятає. Чи допитувався по справі ОСОБА_11 не пам`ятає;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_34 , який в судовому засіданні пояснив, що працював патрульним. Біля приміщення Черкаської ОДА під час мітингу був. Нікого не затримував, чи колеги когось затримували не бачив. Рапорт писав про події, що відбувалися. Про затримання ОСОБА_10 рапорт не писав. Біля нього були люди в масках. Обвинуваченого ОСОБА_11 не пам`ятає, контакту з ним не мав. По справі не допитувався;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_35 , який в судовому засіданні пояснив, що в січні 2014 року під час мітингу знаходився біля приміщення Черкаської ОДА. Нікого не затримував, щоб колеги когось затримували не бачив. Затриманих людей не бачив. Рапорт писав, про що не пам`ятає. Обвинуваченого ОСОБА_11 не знає, в Придніпровському райвідділі не був;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_36 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає та ніколи не бачив;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_37 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2014 році був біля приміщення Черкаської ОДА під час мітингу. Нікого не затримував, колеги також нікого не затримували. Рапорт писав. Обвинуваченого бачить вперше. В даному кримінальному провадженні не допитувався;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_38 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. В 2014 році працював у батальйоні патрульної поліції. На мітингу нікого не затримував, щоб хтось із колег затримував протестувальників не бачив. Затримували люди в масках. У них при собі нічого не було. ОСОБА_10 не знає. Рапорт писав про те, де вони знаходилися. Мітингувальників затримували не вони, а інші працівники правоохоронних органів. З ОСОБА_11 не спілкувався. Чи був в приміщенні Придніпровського райвідділу не пам`ятає;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_39 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. В січні 2014 році працював патрульним, під час мітингу перебував біля приміщенні Черкаської ОДА. Нікого не затримував, щоб колеги когось затримували не бачив. Затриманих людей не бачив. Рапорт писав. Про затримання рапорт не писав. По даному кримінальному провадженні його не допитували;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_40 , який у судовому засіданні пояснив, що в 2014 році працював патрульним. В січні під час мітингу біля Черкаської ОДА був. Нікого не затримував, колеги також нікого не затримували. Затриманих людей бачив, хто саме їх затримував не бачив. Рапорт писав, про що не пам`ятає. Обвинуваченого ОСОБА_11 не знає. В даному кримінальному провадженні не допитувався;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_41 , який в судовому засіданні пояснив, що в січні 2014 року працював патрульним, під час мітингу був біля Черкаської ОДА. Нікого не затримував, колеги також нікого не затримували. Інші працівники правоохоронних органів були у шоломах. Затриманих людей не бачив. Рапорт писав, про затримання не писав. ОСОБА_11 не знає, пояснити нічого не може;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_42 , який в судовому засіданні пояснив, що в січні 2014 року працював патрульним. Біла Черкаської ОДА був, нікого не затримував, чи затримували когось колеги не бачив. Затриманих людей бачив. Чи писав рапорт не пам`ятає. Кримінальне провадження відносно нього закрито. Обвинуваченого ОСОБА_11 не знає;
		 
		   -показами свідка  ОСОБА_43 , який в судовому засіданні пояснив, що в січні 2014 року під час мітингу був присутній біля приміщення Черкаської ОДА. Мітингувальників не затримував, чи затримували когось колеги не бачив. Затриманих людей не бачив. Рапорт писав, про затримання в рапорті не зазначав. ОСОБА_11 не знає, в даному кримінальному провадженні не допитувався;
		 
		   -витягом з кримінального провадження № 42014250000000039, згідно якого під час проведення прокуратурою Черкаської області досудового розслідування в кримінальному провадженні від 24.02.2014 за ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 371, ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 372, ч. 1 ст. 375 КК України встановлено, що ОСОБА_11 , будучи слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Придніпровського РВ в райвідділі міліції по вул. Грибоєдова. 63 у м. Черкаси, 24.01.2014 та 25.01.2014 незаконно підготував повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 (Том 1 а.м.к.п. 1-2);
		 
		   -копією заяви потерпілого ОСОБА_10 від 20.03.2014, в якій ОСОБА_10 повідомив про те, що 24.01.2014 близько 01-00 год. був затриманий працівниками міліції та доставлений до Соснівського райвідділу, в результаті чого відносно нього була сфабрикована кримінальна справа (Том 2 а.м.к.п. 15);
		 
		   -копією протоколу огляду від 15.05.2014, згідно якого при огляді відеозапису з камер спостереження розважального закладу «Клуб Нічка» серед відвідувачів ідентифіковано потерпілого ОСОБА_10 , який перебував в даному закладі о 23-45 год. 23.01.2014 (Том 2 а.м.к.п. 44-45);
		 
		   -копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.01.2014, яким зафіксовано затримання ОСОБА_10 в порядку ст. 208 КПК України (Том 4 а.м.к.п. 1-2);
		 
		   -копією повідомлення про підозру ОСОБА_10 від 24.01.2014 за ч. 2 ст. 341, ч. 1 ст. 294 КК України, вручене слідчим ОСОБА_11 (Том 4 а.м.к.п. 3-4);
		 
		   - копією клопотання про застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 25.04.2014, з якого вбачається що зазначене клопотання подане слідчим ОСОБА_11 (Том 4 а.м.к.п. 11-12);
		 
		   -копією ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2014 про обрання відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (Том 4 а.м.к.п. 13);
		 
		   -копією клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності від 17.02.2014 (Том 4 а.м.к.п. 14-16);
		 
		   -копією постанови прокурора про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_10 від 19.05.2014 (Том 4 а.м.к.п. 17);
		 
		   -копіями протоколів огляду місця події від 24.01.2014, згідно яких оглянуто приміщення Черкаської обласної державної адміністрації та виявлено пошкодження (Том 4 а.м.к.п. 18-124);
		 
		   -копіями рапортів інспекторів міліції від 24.01.2014 щодо подій, що мали місце біля приміщення Черкаської обласної державної адміністрації (Том 4 а.м.к.п. 125-161);
		 
		   -копією ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2014, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ до клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 (Том 4 а.м.к.п. 164-165);
		 
		   -описом речей і документів від 26.09.2014, згідно якого серед інших матеріалів були вилучені матеріали справи про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 (Том 4 с.м.к.п. 169-171);
		 
		   -копією ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.02.2014, якою відносно ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (Том 5 а.м.к.п. 61-63);
		 
		   -копією ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 18.02.2014, якою закрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_44 в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу від 25.01.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 (Том 5 а.м.к.п. 65);
		 
		   -витягом з наказу № 360о/с від 27.12.2013, яким ОСОБА_11 призначено слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України з 20.12.2013 (Том 6 а.м.к.п.8);
		 
		Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, не знайшла свого підтвердження здобутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, а тому є недоведеною. 
		Так, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Згідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 1.2 ч. 1ст. 284 цього Кодексу.
		Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
		Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Стаття 84 КПК України передбачає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
		При розгляді справи в межах оголошеної ОСОБА_11 підозри, безпосередньо допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків та вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши міркування і доводи прокурора, захисника, приходить до переконання, що дані досудового розслідування не підтверджують оголошеної обвинуваченому підозри, що в свою чергу вказує на не доведеність в діях обвинуваченого об`єктивної сторони складу вказаного кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
		 
		Як випливає з формулювання обвинувачення, 23.01.2014 слідчим відділом Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014250040000308 на виконання незаконної вказівки.
		Із показань свідків, які охороняли громадський порядок біля будівлі Черкаської ОДА, протоколів огляду місця події, рапортів та спецповідомлень вбачаються підстави для внесення згідно з вимогами ч.1ст. 214 КПК Українивідомостей до ЄРДР про вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст.341 КК України, та проведення досудового розслідування.
		Враховуючи викладене, суд відкидає з висунутого ОСОБА_11 обвинувачення ту частину, яка стосується тверджень про проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні без достатніх на те підстав і на виконання незаконних вказівок.
		Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		З формулювання висунутого обвинуваченому ОСОБА_11 обвинувачення випливає, що він вчинив дії, які кваліфіковані як зловживання службовою особою владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам.
		Жодного доказу цим твердженням сторона обвинувачення не надала, тому вони вважаються припущеннями.
		Твердження сторони обвинувачення про те, що обвинувачений ОСОБА_11 виконував чиїсь незаконні вказівки, накази і розпорядження про переслідування невинних учасників мирної акції протесту та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не тільки не підтверджене, а й спростоване наведеними доказами.
		Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні, суд також виходить з наступного.
		Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_11 наказом начальникаУМВС Українив Черкаськійобласті від27.12.2013призначений напосаду слідчоговідділення розслідуваннязлочинів усфері господарськоїдіяльності СВПридніпровського РВв м.Черкаси УМВСУкраїни вЧеркаській області, ніким не оспорюються та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
		Судом також досліджено докази про те, що 24.01.2014 складено протокол про затримання за підозрою у вчиненні злочинів ОСОБА_10 , якому ОСОБА_11 було повідомлено про підозру та , за погодженням із прокурором ОСОБА_16 , складено та підписано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Суд не вважає доведеним обвинувачення у тому, що потерпілий ОСОБА_10 затриманий не під час вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, тому що із показань ОСОБА_10 , допитаного в судовому засіданні, вбачається, що 23.01.2014року він,разом зізнайомими перебувалина перехрестівул.Дашкевича-бул.Шевченка,де йогота щетрьох осібзатримали працівникиполіції. З чого випливає висновок про те, що потерпілий перебував на місці вчинення злочину і під час його скоєння, після чого був затриманий.
		Об`єктивна сторона передбаченого ч. 1ст. 372 КК Українизлочину вичерпується притягненням завідомо невинного до кримінальної відповідальності, яка згідно з визначенням терміну в п.14ст. 3 КПК Україниє стадією кримінального провадження, що починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (ст.278 КПК України).
		За частиною другоюст. 372 КК Українинастає відповідальність за те саме діяння, поєднане, в даному випадку згідно з формулюванням обвинувачення: а) з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину; б) з іншою фальсифікацією.
		Склад злочину є формальним і для кваліфікації дій винного заст. 372 КК Українине має значення, які наслідки спричинило притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (наприклад, обвинувальний акт не був затверджений прокурором, був винесений обвинувальний чи виправдувальний вирок). Злочин є закінченим з моменту вручення письмового повідомлення особі про підозру у злочині, у вчиненні якого потерпілий є невинним.
		З огляду на положення ч.1ст. 17 КПК Українивинною у вчиненні кримінального правопорушення є особа, вину якої доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		З суб`єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом, оскільки суб`єкт діє завідомо і тим самим усвідомлює очевидність того, що притягує до кримінальної відповідальності невинного.
		Обвинувачення в завідомості притягнення обвинуваченим ОСОБА_11 потерпілого ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності мотивується тим, що він, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12014250040000308, в якому містились: копія рапорту співробітника міліції про затримання за організацію та вчинення масових заворушень, блокування будівлі Черкаської обласної державної адміністрації 23.01.2014, копії протоколів огляду місця події, протокол про затримання ОСОБА_10 , дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_10 , нібито впевнився у відсутності доказів та підстав, передбачених ч. 1ст. 276 КПК України, необхідних для повідомлення про підозру ОСОБА_10 , і що вказана особа затримана всупереч вимог ч. 1ст. 208 КПК Українине на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні ними злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст.341 КК України.
		При цьому в формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_11 чітко усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинну особу, бажаючи реалізувати злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності, тобто діяв з прямим умислом.
		Як зазначено вище, передбаченест. 372 КК Україникримінальне правопорушення є злочином з формальним складом і може бути вчинене лише з прямим умислом.
		Згідно з ч. 2ст. 24 вказаного Кодексупрямим єумисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		Інтелектуальна ознака умислу в злочинах з формальним складом включає лише усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння, а вольова ознака умислу обмежується бажанням вчинення конкретної дії чи бездіяльності, яка виявляється не тільки в усвідомленні об`єктивно існуючої суспільної небезпечності діяння, але й у бажанні це діяння вчинити.
		Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а й певне розуміння його суспільної небезпеки. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети, в даному випадкупритягнути до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб.
		Важливе значення для визначення суб`єктивної сторони має вказівка закону на «завідомість» притягнення до кримінальної відповідальності невинної особи. Саме вона свідчить про умисний (цілеспрямований) характер діяння та дає змогу відрізнити цей злочин від інших службових зловживань, дисциплінарних проступків чи помилок, допущених при досудовому розслідуванні.
		Завідомо невинною повинна вважатись особа у випадку: а) якщо події злочину взагалі не було; б) якщо в діянні відсутні ознаки злочину; в) якщо потерпілому інкримінується більш тяжкий, ніж фактично вчинений злочин. Факт невинності особи, наявності обставин, які виключають провадження у справі, точно, тобто достеменно повинен бути відомий особі, котра вчиняє такий злочин. Якщо особа не усвідомлює, що притягає до кримінальної відповідальності невинного (наприклад, внаслідок невірної оцінки зібраних доказів, службової недбалості, недостатньої кваліфікації тощо), то для неї можлива дисциплінарна або навіть кримінальна відповідальність, але за іншою статтею кримінального закону, наприклад заст. 367 КК. Добросовісна помилка прокурора (слідчого), коли він переконаний стосовно доведеності фактів і висновків, викладених у письмовому повідомленні про підозру, взагалі виключає кримінальну відповідальність.
		Судом встановлено, що у органу досудового розслідування (Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області) були підстави для початку досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12014250040000308 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст.341 КК України.
		З формулювання обвинувачення випливає, що на момент прийняття рішення про оголошення потерпілому про підозру в матеріалах кримінального провадження містились копії рапортів міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування Черкаської обласної державної адміністрації.
		Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 під час судового розгляду пояснили, що 23.01.2014 року були масові заворушення біля приміщення Черкаської ОДА в м. Черкаси. На місце пригоди направлено працівників поліції, для забезпечення правопорядку. Самі активні протестувальники були затримані та доставлені до райвідділів. По ОСОБА_10 був протокол впізнання, згідно якого він був опізнаний працівниками поліції. Свідок ОСОБА_16 пояснив, що рапорт про затримання ОСОБА_10 він бачив.
		Свідки: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_39 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 та ОСОБА_43 в судовому засіданні пояснили, що працювали патрульними та 23.01.2014 року під час мітингу перебували біля приміщення Черкаської ОДА. Підтвердили факт написання ними рапортів про події, що відбувалися. Факт затримання ними чи їхніми колегами протестувальників заперечували. 
		Крім того, усі свідки, що були допитані безпосередньо під час судового розгляду пояснили, що в рамках кримінального провадження № 42015250000000085 відносно ОСОБА_11 під час досудового слідства їх не допитували.
		 
		В рішенні суду про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 25.01.2014 року зазначено, що його причетність до вчинення суспільно-небезпечних дій підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду місця події, показами свідків, відеозаписами, іншими матеріалами кримінального провадження.
		За поданням прокурора обраний ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на домашній арешт 12.02.2014 року і в судовому рішенні вказано, що підозра у вчиненні ОСОБА_10 злочинів підтверджена зібраними у кримінальному провадженні доказами.
		Рішення слідчого судді про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 25.01.2014 року було предметом апеляційного розгляду, за наслідками якого 18.02.2014 року апеляційне провадження було закрито.
		Доказів тому, що зазначене судове рішення визнане незаконними, суду не надано, тому суд вирішує питання про обґрунтованість підстав для складення клопотання про обрання потерпілому ОСОБА_10 запобіжного заходу та повідомлення йому про підозру, виходячи з наступних вимогКПК України.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п.1 ч.1ст. 178 КПК).
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п.1 ч.1ст. 194 КПК).
		З частини другої вказаної статті випливає, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		Суду не надано всіх доказів, які були досліджені слідчим суддею та апеляційним судом при обранні та зміні потерпілому запобіжного заходу, але із судового рішення встановлено, що клопотання про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу задовольнялося, отже перед слідчим суддею, судом було доведено про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень.
		Ухвалою апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.294, ст.341 КК України, на підставіст. 1 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 рокуі при цьому відмовлено в клопотанні про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_10 на підставі п.2 ч.1ст. 284 КПК України(за встановленням відсутності події кримінального правопорушення).
		 
		Аналізуючи законність дій обвинуваченого ОСОБА_11 під час виконання процесуальних обов`язків слідчого при складенні письмового повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу, тобто наданні їм статусу офіційних документів,які засвідчили факти, що мають юридичне значення, суд виходить з такого.
		З суб`єктивної сторони службове підроблення, передбачене ч.1ст. 366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів. Внесення до таких документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і за наявності умов, зазначених вст. 367 КК України, може потягти за собою відповідальність за службову недбалість.
		КПК Українив редакції від 22.01.2014 р. передбачав наступне:
		-кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених устатті 482цього Кодексу:
		1)при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
		2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні (ч.2 ст. 207);
		-уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
		1)якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
		2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (ч.1 ст. 208).
		Як зазначено вище, суд не вважає доведеною відсутність підстав для складення повідомлення про підозру потерпілому ОСОБА_10 по справі, який був затриманий на місці скоєння злочину, про що йшлось в рапорті працівників міліції. 
		Законність затримання ОСОБА_10 , обґрунтованість підозри і необхідність застосування до нього запобіжного заходу неодноразово перевірялось судом першої та апеляційної інстанцій, в результаті чого до нього було застосовано запобіжний захід судовим рішенням, яке не скасовано, набрало законної сили і є обов`язковим для виконання згідно з положеннямист. 21 КПК України.
		Перед судом не доведено те, що на час затримання потерпілого ОСОБА_10 , повідомлення йому про підозру, складення клопотання про обрання йому запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_11 , як слідчий, завідомо знав про його невинуватість і про те, що офіційні документи містили завідомо неправдиві відомості про вчинення потерпілим ОСОБА_10 злочину.
		У відповідності з вимогами ч. 4ст. 17 КПК Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, а під час судового розгляду суду не надано доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.372 КК України.
		Аналізуючи викладене,суд приходитьдо висновкупро недоведеністьтих обставин,що обвинуваченому ОСОБА_11 достеменно було відомо про невинуватість потерпілого ОСОБА_10 і він діяв з прямим умислом на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинного потерпілого і на службове підроблення, тобто про недоведеність пред`явленого обвинувачення у вчиненні цих злочинів.
		Тому суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, за недоведеністю вчинення ним цих злочинів.
		У відповідності з приписами ч. 2ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється також при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктом 2 частини першоїстатті 284 вказаного Кодексу, згідно з яким кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		Як зазначено вище, дії ОСОБА_11 кваліфіковані також як злочин, передбачений ч.1ст. 364 КК України як зловживання службовою особою владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам.
		При цьому згідно з приміткою 3 до вказаної статті істотною вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Таким чином, на час судового провадження передбаченийст. 364 КК Українизлочин належить до злочинів із матеріальним складом і вважається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка виражається у завданні матеріальних збитків у певних розмірах.
		Виходячи з формулювання обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_11 своїми діями завдав істотноїшкоди охоронюванимзаконом правамта інтересам ОСОБА_10 ,що передбаченіта гарантованіст.ст.3,19,29,59, 63 Конституції України, які знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи правоохоронних органів України загалом та органів прокуратури зокрема як в Україні, так і за її межами, тобто матеріальна шкода не завдана.
		В цьому випадку суд повинен враховувати положення ч.1ст. 5 КК Українипро зворотну дію у часі закону про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом`якшує кримінальну відповідальність.
		Оскільки істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, від дій чи бездіяльності ОСОБА_11 не наступило, то в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ст.364КК України.
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається не винуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року,яка відповідноратифікована 17липня 1997року ЗакономУкраїни «Проратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
		Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно ст. 92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.
		Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
		Таким чином, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України. 
		   Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_11 не обирався.
		Витрати на залучення експертів відсутні. 
		   Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст.368, 373,374 КПК України, суд,-
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		Визнати  ОСОБА_11  невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Визнати  ОСОБА_11  невинуватим увчинені кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.366,ч.2ст.372КК України за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
		Виправдати ОСОБА_11  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України. 
		Поновити  ОСОБА_11  в правах, обмежених під час кримінального провадження.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_11 не обирався.
		Витрати на залучення експертів відсутні.
		Речові докази відсутні.
		На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.
		Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		Головуючий:                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...