Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-7013/08 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.02.2010. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2010.
Дата набрання законної сили: 08.12.2008
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Справа №22ц- 7013/08    Головуючий в 1-й інстанції Дунай Л.В. 
		Категорія 19/21    Доповідач - Максюта Ж.І. 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 08 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: 
		головуючого - Болтунової Л.М. 
		суддів - Максюти Ж.І., Козлова С.П. 
		при секретарі - Горобець К.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 
		на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2008 року 
		по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування будинку недійсним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання удаваною угоди дарування частини жилого будинку, - 
		 встановила: 
		 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.10.2001 належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 2124 кв.м. Після реєстрації у МБТІ йому стало відомо, що вся земельна ділянка, на якій розташовано будинок належить відповідачу ОСОБА_2., яку йому 04.11.2000 подарував ОСОБА_4 Після неодноразових звернень до різних інстанцій, уговорів та психічного впливу з боку ОСОБА_2, він змушений був подарувати належну йому 1/2 частину будинку ОСОБА_2, оскільки останній володів усією земельною ділянкою під будинком. Оскільки рішенням виконкому Верхівцевської міської ради від 21.07.1999 ОСОБА_3 було виділено безкоштовно у приватну власність лише 0,1062 га, то вважає, що відповідачі вели його в оману і він змушений був подарувати свою частину будинку. 
		Такими діями позивачу було спричинено моральну шкоду у сумі 3000 грн., яку він просив стягнути з відповідачів. 
		В ході судового засідання позивач уточнив свої позовні вимоги і просив визнати недійсним договір дарування на підставі того, що його було укладено під збігом обставин, вкрай невигідних для нього. 
		Відповідач ОСОБА_2 не погодився із позовом і звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати договір дарування удаваною угодою, оскільки фактично було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_1. 
		Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2008 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. 
		 Визнано удаваним договір дарування 1/2 частини житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого у АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		Визнано дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини зазначено будинку, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.10.2003. 
		Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку з господарськими спорудами. 
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на юридичну допомогу у сумі 400 грн. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову та про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, судом не з'ясовані обставини, що мають значення для справи. 
		Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Пунктами 4,5 ч.1 ст.311 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі та якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції. 
		З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у червні 2006 року з позовними вимогами про визнання недійсним договору дарування будинку, які він неодноразово, а саме 06.09.2006, 25.12.2006, 19.03.2007, 25.10.2007, 24.12.2007 доповнював та частково змінював. 
		Суд в порушення вимог ст.ст.119,121 ЦПК України не вирішив питання про залишення позовних заяв ОСОБА_1 без руху, та не запропонував позивачу уточнити свої позовні вимоги, оскільки як вбачається з тексту позовної заяви ОСОБА_1 ставить питання про права та обов'язки своєї сестри ОСОБА_5, та просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Третьою Севастопольською державною нотаріальною конторою, в тому числі і ОСОБА_5 
		Так в доповненнях до позову від 25.10.2007 (т.1 а.с.232-233) позивач просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30 жовтня 2001 року, видане на його ім'я державним нотаріусом Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 та в повному обсязі замість 2/3 доли за законом визнати право його та ОСОБА_5 на користування земельною ділянкою за вказаною адресою. 
		В доповненнях до позовної заяви від 24.12.2007 (т.2 а.с.38-41 об.) позивач ОСОБА_1 також просить суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 30.10.2001 на його ім'я державним нотаріусом Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори. 
		Між тим, суд не вирішив питання про притягнення до участі у справі в якості ще одного позивача - іншого спадкоємця ОСОБА_5, та Третьою Севастопольську державну нотаріальну контору в якості третьої особи, оскільки рішенням суду можуть бути порушені їх права та інтереси у даній справі. 
		Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд вийшов за межі його позовних вимог, визнавши за ним право власності, тоді як він таких вимог до суду не заявляв. 
		За таких обставин, рішення суду не може бути визнано законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд відповідно до п.п. 4,5 ч.1 ст. 311 ЦПК України. 
		 Керуючись ст.ст. 218,303,307,311,317 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 ухвалила: 
		 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. 
		Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2008 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі. 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України потягом 2-х місяців.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...