Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/9376/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Підкуп особи, яка надає публічні послуги.
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2020. Зареєстровано: 04.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2020.
Дата набрання законної сили: 21.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/761/96/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015100050000105

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 759/9376/15-к
		Провадження №1-кп/761/96/2020 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		20 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді         ОСОБА_1 , 
		    за участю секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		    ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		    ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, кримінальне провадження № 42015100050000105 від 07 квітня 2015 року щодо:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Рачки Володарського району Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого СПД « ОСОБА_10 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		   обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, 
		   за участю сторін кримінального провадження:
		   прокурорів      ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , 
		                    ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
		   захисника          ОСОБА_18 ,
		   обвинуваченого         ОСОБА_9 ,
		 
		                    У С Т А Н О В И В:
		 
		   В ході судового розгляду прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_19 змінено обвинувачення ОСОБА_9 з ч. 4 ст. 368-4 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України та відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_9 органом досудового розслідування обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому при наступних обставинах. 
		 
		Так, 18 травня 2014 року в м. Вишневе Києво-Святошинського районі Київської області відбулось ДТП за участю автомобіля «Іван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який належить ОСОБА_20 , під керуванням ОСОБА_21 та автомобілем «МерседсБенц», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_22 , де винуватцем визнано водія автомобіля «МерседсБенц», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . 18 травня 2014 року ОСОБА_20 надала ОСОБА_23 довіреність на представлення її інтересів з питань організації відшкодування збитків від ДТП, отримання грошових коштів від страхової компанії, ремонту автомобіля та інше. Страхова справа по даному випадку заведена у ПАТ «СК Нова» за № ЦБ-0001155 від 21 травня 2014 року. Документи щодо страхового випадку по страховій справі № ЦБ  0001155 приймав експерт з врегулювання збитків ПАТ «СК Нова» ОСОБА_9 . 
		 
		В подальшому, 12 листопада 2014 року ОСОБА_9 , звільнившись з СК «Нова» і отримавши свідоцтво експерта-оцінювача, згідно сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 17210/14 від 21 листопада 2014 року та відповідно до Кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № МФ 247 від 04 жовтня 2014 року, здійснював підприємницьку діяльність у формі ФОП реєстраційний номер 3220307536. 
		 
		12 лютого 2015 року ОСОБА_23 перебуваючи у приміщенні ПАТ «СК Нова» за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В, звернувся до ОСОБА_9 і надав додаткові документи до страхової справи № ЦБ  0001155, а саме постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року по факту ДТП, яка була необхідна для страхових виплат у страховій справі. ОСОБА_9 , не повідомляючи ОСОБА_23 про своє звільнення з ПАТ «СК Нова», прийняв зазначені документи та повідомив ОСОБА_23 , що він їх вивчить і зателефонує пізніше. 
		 
		В цей час, достовірно знаючи, що він не є працівником ПАТ «СК Нова», у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами ОСОБА_23 . 
		 
		З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що він не є працівником ПАТ «СК Нова» і не має повноважень щодо прискорення виплати страхової суми, в невстановлений час зателефонував ОСОБА_23 на мобільний телефон та попросив приїхати до ПАТ «СК Нова» за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В. На вулиці біля офісу ПАТ «СК Нова» по вул. Туполєва, 7-В в м. Києві в невстановлений час, ОСОБА_9 вказав ОСОБА_23 , який вважав, що ОСОБА_9 є працівником ПАТ «СК Нова», що він вивчив всі надані ним документи і зможе допомогти у виплаті страхової суми ПАТ СК «Нова» в квітні 2015 року, але для цього йому необхідно сплатити грошові кошти у розмірі 50 % від загальної суми страхової виплати. 
		 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_9 одразу ж вказав ОСОБА_23 про необхідність надання йому 20000 гривень, вказуючи при цьому, що у разі їх ненадання, страхової виплати взагалі не буде. 
		 
		В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що він не є працівником ПАТ «СК Нова», не має повноважень щодо ведення страхової справи № ЦБ -0001155, призначив ОСОБА_23 08 квітня 2015 року зустріч у кабінеті в приміщенні ПАТ «СК Нова» по вул. Туполєва, 7-В, до якого мав доступ та, переконуючи, шляхом повідомлення недостовірної інформації ОСОБА_23 про можливість прискорення страхової виплати у вказаній страховій справі, отримав від ОСОБА_23 грошові кошти в сумі 5000 гривень, які останній вказав покласти у пакет у шафі кабінету, як авансовий платіж за подальші послуги ОСОБА_24 з прискорення страхової виплати у страховій справі № ЦБ  0001155. 
		 
		В подальшому, під час телефонних розмов з ОСОБА_23 , ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що він не є працівником ПАТ «СК Нова», не має повноважень щодо ведення страхової справи № ЦБ  0001155, 14 квітня 2015 року повідомив, що має зобов`язання перед певними людьми щодо надання їм грошових коштів і що ОСОБА_23 необхідно розрахуватись з ним, шляхом надання грошових коштів у розмірі половини суми страхової виплати, що складає одразу 20000 гривень. Надалі, 15 квітня 2015 року, під час телефонної розмови керував переміщенням ОСОБА_23 та вказав місце зустрічі для передачі грошових коштів в автомобілі, що йому належить. 
		 
		В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_9 15 квітня 2015 року, після тривалого коригування по мобільному телефону місця їх зустрічі, у автомобілі, який належить ОСОБА_9 , біля ПАТ «СК Нова» по вул. Туполєва, 12-А отримав від ОСОБА_23 19000 гривень. 
		 
		Після цього ОСОБА_9 одразу був затриманий працівниками Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 
		Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. 
		 
		Надавши можливість обвинуваченому дати показання, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, суд прийшов до переконання, що вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не знайшла свого підтвердження у судових засіданнях та не доведена обвинуваченням.
		 
		Так, обвинувачений ОСОБА_9 , будучи допитаним в судовому засіданні 28 листопада 2018 року, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 190 КК України, не визнав та надав показання згідно яких він з 2008 року по 2014 рік працював у ПАТ «СК Нова» на посаді спеціаліста врегулювання збитків, а з квітня 2014 року він був на посаді начальника відділу врегулювання збитків. Звільнився з вказаної страхової компанії у жовтні 2014 року та приблизно 10 листопада 2014 року отримав свідоцтво оцінювача колісних транспортних засобів, зареєструвався як Фізична особа підприємець та, в тому числі з ПАТ «СК Нова», уклав договір щодо надання послуг по огляду транспортних засобів. У лютому 2015 році під час огляду одного із транспортного засобу до нього підійшов ОСОБА_23 та вони познайомилися. Останній постійно просив його про допомогу щодо вирішення страхової виплати по справі. Оскільки він вже не працював у страховій компанії, ОСОБА_9 постійно йому відмовляв, однак ОСОБА_23 продовжував телефонувати та просив про допомогу, при цьому зазначаючи, що віддячить йому за роботу. В подальшому він погодився на пропозицію ОСОБА_23 та повідомив, що подивиться його страхову справу і, якщо зможе, надасть допомогу у вирішенні його питання. При цьому ОСОБА_23 не надавав довіреність на його ім`я, у зв`язку з чим він не міг ознайомитись зі справою або вчиняти будь які дії від його імені. Згодом, у квітні 2015 року ОСОБА_23 передав йому завдаток у розмірі 5000 грн. для виконання їх цивільно-правових відносин, однак довіреність він так і не надавав, у зв`язку з чим ОСОБА_9 постійно возив з собою ці гроші, щоб повернути їх ОСОБА_23 14 квітня 2015 року, він вигадав в ході бесіди з ОСОБА_23 , що в нього вимагають гроші, таким чином щоб прискорити ОСОБА_23 у наданні необхідних документів та довіреності. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_23 і повідомив, що всі необхідні документи зібрані, в тому числі і довіреність, та запропонував зустрітись. 15 квітня 2015 року він зустрівся з ОСОБА_23 неподалік СК «Нова» за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, останній сів в його автомобіль та кинув у бардачок грошові кошти, після чого вибіг з машини, нічого не повідомляючи та не надаючи документи, а його затримали працівники поліції, нібито за вимагання від ОСОБА_23 грошових коштів щодо виплати страхового відшкодування. Стверджує, що ні якого впливу на виплати страхового випадку у страхових справах не має, в тому числі і у справі ОСОБА_23 , грошей від нього не вимагав, а між ними склалися цивільно-правові відносини, за виконання яких ОСОБА_23 пообіцяв йому 50 відсотків у разі виплати грошових коштів страховою компанією. 
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		 
		   Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		   
		Також саме прокурор, слідчий, згідно з вимогами ст.25 КПК України, зобов`язані в межах своєї компетенції, розпочавши досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, а також відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		   
		   Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		 
		   Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
		 
		   Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		 
		   Суд же відповідно до ст.26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
		 
		   Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
		 
		   Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь підсудного.
		 
		   Згідно ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		   
		   На обґрунтування винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за клопотанням сторони обвинувачення судом були допитані наступні свідки.
		 
		Так, будучи допитаною в судовому засіданні 21 грудня 2015 року свідок ОСОБА_20 надала показання, згідно яких вона є власником транспортного засобу «Іван», який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась навесні 2014 року з автомобілем «Мерседес», отримав механічні пошкодження. Питанням страхових виплат займається її рідний брат ОСОБА_23 на підставі довіреності, він же користується цим автомобілем. Згодом до неї звернувся ОСОБА_23 , який повідомив що в страховій компанії з`явився чоловік, який за певну грошову суму зможе посприяти у виплаті страхового відшкодування. Після чого ОСОБА_23 попросив її приїхати в СК «Нова», яка розташована за адресою: м. Київ. вул. Туполєва 7-В, щоб підписати документи, які були надані тим чоловіком, що погодився допомогти у виплаті страхового відшкодування - ОСОБА_9 . Приїхавши до приміщення вказаної страхової компанії, при цьому будь яких ознак, що це страхова компанія не було видно, вона залишила банківську карту, яка була відкрита на її ім`я та на яку мали прийти грошові кошти по страховому випадку, а також підписала документи про надання страхової виплати. Через деякий час їй подзвонив ОСОБА_23 і сказав, що треба поїхати в поліцію та написати заяву про вимагання коштів працівником страхової компанії. Вона звернулася до прокуратури Оболонського району за місцем проживання, написала за вказівкою ОСОБА_23 , заяву, що ОСОБА_25 від неї вимагає гроші. Однак, діями ОСОБА_9 їй не завдано ані моральної ані матеріальної шкоди. Заявником у даному провадженні є ОСОБА_23 , але з самого початку заяву писала вона, бо є власницею автомобіля «Іван». 
		 
		Вказані показання, надані свідком ОСОБА_20 , суд оцінює критично та не покладає в обґрунтування вироку як доказ, оскільки будь-яких об`єктивних даних, які б прямо або опосередковано вказували на вчинення ОСОБА_9 саме шахрайських дій вони не містять. Цими показаннями лише підтверджується факт знайомства ОСОБА_23 та ОСОБА_9 , а також та обставина, що ОСОБА_20 подала заяву про вчинення щодо неї вимагання грошей виключно під впливом ОСОБА_23 . 
		 
		Будучи допитаним в судовому засіданні 21 грудня 2015 року свідок ОСОБА_26 надав показання, згідно яких у 2013 році автомобіль марки «Іван», який належить на праві власності його сестрі ОСОБА_20 , а він мав довіреність від неї, попав в ДТП. На наступний день після дорожньо-транспортної пригоди всі учасники звернулися до страхової компанії ПАТ «СК Нова», яка розташована за адресою: м. Київ, вул.Туполєва, 7-В. Після надання всіх документів, працівник страхової компанії повідомив, що не вистачає рішення суду, яким би встановлювалася чи виключалася вина водія та рішення експерта про отримані збитки. Оскільки інший учасник ДТП вказав інше місце проживання, ніж яке є насправді, справа довго не могла знайти свого вирішення в суді. Приблизно через рік після ДТП він отримав постанову Святошинського районного суду м. Києва та звернувся в черговий раз до страхової компанії СК «Нова». Сума страхового відшкодування становила 40 тисяч гривень. Йому було відомо, що у страхових компаніях є така практика, коли представники компаній просять 10-15 % від повної суми виплати грошових коштів. На початку 2015 року, при зустрічі з представником страхової компанії ОСОБА_9 ,останній йому повідомив, що через рік можливо він і отримає своє страхове відшкодування, а якщо він хоче зараз отримати, то йому необхідно віддати 50% від суми та йому виплатять грошові кошти. При цьому ОСОБА_9 запропонував дати наперед 20 тисяч гривень, щоб це було гарантією виплати страхового відшкодування, а після цього страхова компанія перерахує на банківську карту всю суму. Обурюючись таким відношенням від представника страхової компанії, він звернувся до правоохоронних органів з заявою про вимагання у нього хабаря. Після звернення до правоохоронних органів, вони йому дали гроші, які він в подальшому надавав частинами ОСОБА_9 . Так, приблизно в квітні місяці 2015 року він зустрівся з ОСОБА_9 біля в`їзду в овочеву базу, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, сів в автомобіль ОСОБА_9 марки «Тойота Корола», відкрив бардачок, куди поклав грошові кошти у сумі приблизно 20 тисяч гривень, які знаходились конверті та, оскільки дуже хвилювався в момент передачі грошових коштів, швидко вийшов з автомобіля, а ОСОБА_9 було затримано слідчими. Крім того свідок повідомив, що в момент передавання грошових коштів у сумі 20 тисяч гривень, страхова виплата у сумі майже 50 тисяч гривень вже надійшла на картковий рахунок ОСОБА_20 . Також свідок зазначав, що ОСОБА_9 йому представився як спеціаліст із інспектування і дав свою візитку СК «Нова» на якій був вказаний номер телефону та в який період часу можна було дзвонити. Документи, які б посвідчували яку посаду займає ОСОБА_9 у СК «Нова»,він не бачив та не просив надавати. При цьому свідок не пам`ятає, щоб ОСОБА_9 підписував якісь документи у його страховій справі чи щодо встановленої суми виплат. 
		 
		   Показання свідка ОСОБА_23 суд не покладає в основу даного вироку, у якості доказу винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки надані свідком показання не містять будь-яких об`єктивних даних щодо наявності в поведінці ОСОБА_9 дій, які б свідчили про намагання заволодіння останнім чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, а тому такі показання судом також виключаються з числа доказів через їх неналежність.
		 
		   Будучи допитаним в судовому засіданні 25 листопада 2015 року, свідок ОСОБА_27 надав показання, згідно яких він повідомив, що раніше працював з ОСОБА_9 в страховій компанії ПАТ «СК Нова», яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Туполєва 7-В.Після того як ОСОБА_9 отримав свідоцтво оцінювача транспортних засобів та зареєструвався як фізична особа підприємець (кінець жовтня чи листопад 2014 року), він звільнився з вказаної страхової компанії та працював «сам на себе». При цьому, йому відомо, що ОСОБА_9 як ФОП мав договір між СК «Нова» про надання послуг, однак яких саме йому не відомо. Крім того, свідок повідомив, що будь яких дій ані він,ані ОСОБА_25 у страховій справі «Шевченко» не вчиняють, а в страховій компанії немає такого порядку, що страхову справу веде саме конкретно визначений працівник страхової компанії. Також свідок повідомив, що на той момент, коли він працював в страховій компанії був проведений обшук їхнього офісу, однак вони слідчих повідомляли, що ОСОБА_9 вже тривалий час не працює в СК «Нова». В ході вказаного обшуку, слідчими нічого не вилучались, а керівництвом в подальшому добровільно було надано копії матеріалів страхової справи «Шевченко». 
		 
		   Будучи допитаним в судовому засіданні 25 листопада 2015 року свідок ОСОБА_28 надав показання, згідно яких повідомив, що ОСОБА_9 бачить в судовому засіданні другий раз. Будь-які обставини щодо дій ОСОБА_9 йому не відомі, він був лише понятим в ході проведення обшуку приміщення (якого саме та де саме не пам`ятає), у зв`язку з отриманням хабаря, так йому повідомляли слідчі. Під час вказаного обшуку де він приймав участь як понятий, були вилучені лише документи. Після цього він разом зі слідчим поїхали до Оболонського РУГУ МВС в м. Києві, де в кабінеті слідчого із сумки ОСОБА_9 були вилучені грошові кошти у сумі 17 тисяч гривень або 10 тисяч гривень. При цьому, він не пам`ятає чи перерахували гроші, але точно пригадує, що працівники правоохоронних органів звіряли серійні номери купюр зі списком, який був у слідчого. Під час вилучення грошових коштів був присутній ОСОБА_9 , однак їх походження він не повідомляв. 
		   
		Надані свідками сторони обвинувачення ОСОБА_27 та ОСОБА_28 показання містять відповідну інформацію з підтвердження факту вилучення грошових коштів в ОСОБА_9 , які перед цим було вручено співробітниками органу досудового розслідування свідку ОСОБА_29 для передачі ОСОБА_9 у якості неправомірної вигоди. Однак ці показання взагалі не містять будь-яких об`єктивних та належних даних про обставини події, які є предметом судового розгляду та які б прямо, або опосередковано вказували на наявність вини або невинуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 190 КК України, а відтак суд не покладає їх в основу вироку та виключає з числа доказів.
		 
		   Будучи допитаним в судовому засіданні 21 грудня 2015 року свідок ОСОБА_30 надав показання, згідно яких він був присутнім у якості понятого в 2015 році під час обшуку СК «Нова», (де знаходиться не пам`ятає). В приміщенні зачитали ухвали суду, слідчі вилучили документи і він разом з ними поїхав до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. В подальшому, в кабінеті слідчого, дістали сумку та в ході її обшуку було вилучено 5000 грн., номера яких співпадали зі списком, який був у правоохоронних органів. В ході обшуку вказаної сумки був присутній ОСОБА_9 , який нічого не говорив та на питання чиї це кошти він сказав, що це його грошові кошти.
		 
		Будучи допитаною в судовомузасіданні 21грудня 2015року свідок ОСОБА_31 надала показаннязгідно яких, вонав літку2011року прийшла працюватиу ПАТ«СК Нова»,яка розташованаза адресою:м.Київ,вул.Туполєва,7-В.У вказанійстраховій компаніїпрацював ОСОБА_9 на посадіспеціаліста зврегулювання збитківдо кінця2014року.З 2015року,можливо трохираніше, ОСОБА_9 працює якФОП,в томучислі із їхстраховою компанієюта надаєпослуги,щодо оглядутранспортних засобів.В 2015році доїх страховоїкомпанії прийшли слідчіз ухвалоюпро проведенняобшуку робочогомісця ОСОБА_9 ,однак натой моментвін вжене працюваву їхкомпанії,про щобуло повідомленоостанніх. Працівники поліції комусь зателефонували, дізналися прізвище особи щодо якої була заведена страхова справа, після чого вона зробила її копії та видала слідчому. Яку саме страхову справу надавала, вона не пам`ятає. Крім того повідомила, що в подальшому вона 5 разів була у слідчого, який викликав її для допиту та на одній із зустрічей слідчий просив підписати довіреність, видану ПАТ «СК Нова» на вчинення дій від імені страхової компанії на ОСОБА_9 заднім числом. Вважаючи таку пропозицію слідчого неправомірною, вона відмовилась. Також повідомила, що ані ОСОБА_9 , ані будь яка фізична особа підприємець, яка має договір про надання послуг їхній страховій компанії, не мають будь якого випливу щодо зменшення чи збільшення суми страхової виплати у справі.
		 
		Будучи допитаною в судовому засіданні 21 грудня 2015 року свідок ОСОБА_32 надала показання, згідно яких вона разом з ОСОБА_9 працювала в ПАТ «СК Нова». Так, ОСОБА_9 в кінці жовтня 2014 року звільнився, отримав свідоцтво на огляд транспортних засобів та потім вона час від часу бачила його в страховій компанії,коли він приносив документи по своїм справам, оскільки у нього як ФОП та між СК «Нова» був укладений договір про надання послуг. В квітні 2015 року в страхову компанію увірвалася група осіб, щоб провести обшук, у зв`язку з тим, що хтось із працівників їхньої страхової компанії вимагає гроші. По якій справі,скільки грошейїй нічого не відомо. Також свідок повідомила, що відшкодування виплат відбувається на підставі документів, які переглядаються працівниками страхової компанії та, за наявності повного пакету, формується страховий акт і виплачуються грошові кошти по страховому випадку. Будь-яких документів, які б підписував ОСОБА_9 , щодо встановлення якоїсь грошової виплати, вона не бачила.
		 
		   Будучи допитаним в судовому засіданні 16 лютого 2016 року свідок ОСОБА_33 надав показання згідно яких, він з 2005 року працює у ПАТ «СК Нова», яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В на посаді начальника відділення. Обвинувачений ОСОБА_9 працював з ним у страховій компанії до жовтня 2014 року, а потім звільнився за власним бажанням. Хто вів страхову справу щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_20 йому не відомо, при цьому зазначає, що конкретно один представник компанії не веде справу. Так, до його обов`язків входить отримання зібраних документів щодо страхового випадку, їх перевірка та вразі наявності повного пакету документів, він проставляє візу «До виконання». При цьому, не всі справи страхової компанії він переглядає. Хто саме приймає рішення щодо виплат страхового відшкодування йому не відомо. Крім того свідок повідомив, що ані в той період, коли ОСОБА_9 працював, ані після звільнення, обвинувачений ніякого випливу не мав щодо встановлення суми страхової виплати по справам, в тому числі і у справі ОСОБА_20 . 
		 
		Будучи допитаним в судовому засіданні 16 лютого 2016 року свідок ОСОБА_34 надав показання, згідно яких він з 2012 року працює на посаді охоронця у ПАТ «СК Нова». Будь-яких обставин, щодо інкримінованих дій ОСОБА_9 йому не відомо. Свідок лише повідомив, що у певний проміжок часу (не пам`ятає точно) обвинувачений ОСОБА_9 був працівником їх компанії. Однак свідок стверджував, що з 2015 року ОСОБА_9 в «СК Нова» не працював та він його не бачив. При цьому свідок зазначив, що одного разу ОСОБА_9 , коли вже не працював, приходив до страхової компанії та попросився в туалет, оскільки вхід до страхової компанії лише по пропускам. Він його пропустив в туалет, натиснувши кнопку пропуску. 
		   
		Будучи допитаним в судовому засіданні03 червня 2016 року свідок ОСОБА_35 надав показання, згідно яких він з 2014 року до зими 2015 року працював на посаді охоронця у ПАТ «СК Нова». Будь яких обставин, щодо інкримінованих дій ОСОБА_9 йому не відомо. Так, його робоче місце було біля центрального входу у приміщення СК. Доступ до кабінетів у нього обмежений. ОСОБА_9 знає, як колишнього працівника ПАТ «СК Нова», однак на якій посаді він працював та що входило в його обов`язки, йому не відомо. Ключі від кабінетів йому працівники здають по закінченню робочого часу. Коли працював обвинувачений ОСОБА_9 , він також брав та приносив ключі від свого кабінету, якщо приходив чи йшов з роботи першим чи останнім відповідно. 
		 
		Надані свідками сторони обвинувачення ОСОБА_36 ОСОБА_37 ОСОБА_32 ОСОБА_38 ОСОБА_39 та ОСОБА_40 показання містять відповідну інформацію виключно з підтвердження факту колишнього працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_9 в ПАТ "СК Нова". Однак ці показання не містять будь-яких об`єктивних та належних даних про обставини події, які є предметом судового розгляду та які б прямо, або опосередковано вказували на наявність вини або невинуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 190 КК України, а відтак суд також не покладає їх в основу вироку та виключає з числа доказів.
		 
		Показання ж,допитаної всудовому засіданнісвідка ОСОБА_41 ,яка булаповідомлена прокримінальну відповідальністьза даваннязавідомо неправдивихпоказань тазнаходилась підприсягою,свідчать напереконання судузокрема проте,що слідчиморгану досудовогорозслідування підчас йогопроведення уданому кримінальномупровадженні вживалисяпозапроцесуальні заходи,спрямовані наштучне викривленняоб`єктивнихобставин події,що єпредметом дослідженнякримінального провадження,з метоюздобуття заздалегідьнедопустимих доказівта задлядоведення убудь-якийспосіб вини ОСОБА_9 у вчиненніінкримінованого йомуна тойчас кримінальногоправопорушення. 
		 
		Окрім описаних вище доказів, стороною обвинувачення надано наступні письмові докази:
		 
		заява ОСОБА_23 від 06 квітня 2015 року на ім`я начальника Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що ОСОБА_9 вимагає від нього хабар у розмірі 20 тисяч гривень за виплату страхового випадку на початку квітня 2015 року; 
		 
		розписка ОСОБА_23 на ім`я ОСОБА_20 від 18 травня 2014 року про зобов`язання здійснювати дії з питань організації одержання грошових коштів від страхової компанії «Нова»;
		 
		довіреність ОСОБА_20 видана на ім`я ОСОБА_23 від 18 травня 2014 року про представлення її інтересів щодо отримання грошових коштів від страхової компанії, в рамках настання страхового випадку по ДТП, що відбулось за участю автобуса марки «Іван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 
		 
		інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо будинку АДРЕСА_3 ; 
		 
		дані з витягу ФОП відповідно до якого, ОСОБА_9 24 жовтня 2014 року зареєстрований як фізична особа підприємець з метою здійснення діяльності пов`язаної із оцінювання ризиків та завданої шкоди; 
		 
		протокол огляду та вручення речей від 08 квітня 2015 року відповідно до якого, ОСОБА_23 надав власні 5000 гривень, 50 купюр номіналом 100 грн, з визначеними номерними знаками, та передано ОСОБА_23 для подальшого проведення заходів з ціллю отримати фактичні дані, які свідчать отримання неправомірної вигоди експертом з врегулювання збитків ПАТ «СК Нова» ОСОБА_9 ; 
		протокол обшуку від 15 квітня 2015 року проведеного в період часу з 17 години 45 хвили до 18 години 50 хвилин слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_42 у присутності понятих, на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року. В ході проведення вказаного обшуку нічого не вилучалось; 
		 
		копія договору про надання послуг від 13 листопада 2014 року, укладеного між ПАТ «СК «Нова» та ФОП ОСОБА_9 відповідно до якого, останній приймає на себе зобов`язання надати ПАТ «СК «Нова» посередницькі послуги, пов`язані із врегулюванням страхових випадків та/або з експертного дослідження, перелік яких визначений в договорі;
		 
		копія страхового акту № 401 від 09 квітня 2015 року, складеного провідним фахівцем відділу з врегулювання збитків з автотранспортного страхування ОСОБА_32 , начальником управління врегулювання збитків з автотранспортного страхування ОСОБА_38 , начальником управління служби безпеки ОСОБА_27 , затвердженого головою Правління ПрАТ «СК «Нова», відповідно до якого ОСОБА_20 встановлено страхове відшкодування у розмірі 41321,94 грн.;
		 
		копія службової записки члену Правління ПАТ «СК`Нова» ОСОБА_43 від директора юридичного департаменту ОСОБА_41 від 08 квітня 2015 року щодо сплати пені ОСОБА_20 , згідно ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;
		 
		копія полісу № АС /6762629 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 
		 
		копія заяви ОСОБА_20 від 20 травня 2014 року про виплату страхового відшкодування;
		 
		копія відомостей № 9388148 про дорожньо-транспортну пригоду в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області 18 травня 2014 року; 
		 
		копія постанови Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року; 
		 
		копія повідомлення потерпілого про страховий випадок від 19 травня 2014 року, відповідно до якої ОСОБА_20 повідомила ПАТ «СК «Нова» про ДТП за участю її автомобіля та автомобіля "Мерседес Бенц"18 травня 2014 року за адресою: м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область;
		 
		копія повідомлення про страховий випадок з ОСЦПВ від 19 травня 2014 року; 
		 
		копія довідки про отримані механічні пошкодження автомобілем «Мерседес Бенз»;
		 
		копія звіту № 78/12 про оцінку транспортного засобу від 12 червня 2014 рокуз протоколом огляду від 02 червня 2014 року, відповідно до яких ФОП ОСОБА_44 встановив вартість відновлюваного ремонту автомобіля який належить ОСОБА_20 в розмірі 52912, 60 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок пошкодження при ДТП складає 42321, 94 грн.;
		 
		заява ОСОБА_9 від 15 квітня 2015 року, відповідно до якої останній дозволяє оглянути його автомобіль марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; 
		 
		протокол огляду місця події від 15 квітня 2015 року проведеного в період з 16 години 15 хвили до 17 години 15 хвилин в присутності понятих за участю підозрюваного ОСОБА_9 , відповідно до якого оглянуто автомобіль марки «Тойота Королла», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . В ході огляду вказаного транспортного засобу в бардачку виявлено грошові кошти, з`єднані в одну стопку гумовою еластичною стрічкою жовтого кольору. Всього грошових коштів на суму 19000 грн., з визначеними серіями та номерами. Під час огляду вказаних грошових коштів із застосуванням ультрафіолетового елемента «Де люкс» на усіх купюрах з лицьової та задньої сторони виявлена люмінесцентна речовина світло  зеленого кольору та напис фіолетового кольору «Контроль». Вказані грошові кошти вилучені та опечатані в спец. пакет;
		 
		протокол освідування особи від 15 квітня 2015 року, відповідно до якого слідчий СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_45 у присутності понятих, за участю спеціаліста, провів освідування ОСОБА_9 , а саме знято змиви з рук лівої та правої рук;
		 
		протокол огляду речового доказу від 16 травня 2015 року, відповідно до якого слідчим Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_46 в присутності понятих оглянуто виписку по картковому рахунку банку «Приват банк» № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_20 ;
		 
		копія журналу вхідної кореспонденції отриманої ПАТ «СК «Нова», відповідно до якого 26 лютого 2015 року ОСОБА_23 надав пакет;
		 
		висновок експерта № 295хс від 29 травня 2015 року, відповідно до якого на грошових купюрах у сумі 19000 грн., виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, напис «Контроль», який має люмінесценцію біло-блакитного кольору та збігається за вивченими фізико-хімічними властивостями з поданим зразком порівняння, яким виконано напис «Контроль» на аркуші паперу. На марлевих тампонах, якими було зроблено змиви з лівої та правої руки ОСОБА_9 сліди спеціальної хімічної речовини, в межах чутливості використання методів дослідження, не виявлено;
		 
		належним чином завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої ОСОБА_9 24 жовтня 2014 року зареєстрований як фізична особа-підприємець з метою здійснення економічної діяльності у виді оцінювання ризиків та завданої шкоди; 
		 
		належним чином завірена копія сертифіката № 17210/14 від 21 листопада 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_9 має право на оцінку колісних транспортних засобів; 
		 
		належним чином завірена копія кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 247 від 04 жовтня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_9 успішно склав кваліфікаційний іспит та підтверджує його достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки за напрямом оцінки майна «Оцінка об`єктів в матеріальній формі» та спеціалізацією: «Оцінка колісних транспортних засобів»;
		 
		належним чином завірена копія кваліфікаційного свідоцтва про складання екзамену на відповідність знань кваліфікаційного мінімуму осіб, які здійснюють діяльність із визначення причини настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів) при страхуванні наземних транспортних засобів (крім засобів залізничного транспорту) видане ОСОБА_9 ;
		 
		Крім того наступними доказами:
		клопотання про отримання дозволу на проведення аудіо-відео контролю особи № 52/1433т;
		клопотання про отримання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 52/1434т;
		ухвала Апеляційного суду м. Києва за № 01-3598т;
		ухвала Апеляційного суду м. Києва № 01-3597т;
		 
		Дані два клопотання та дві ухвали суду апеляційної інстанції суд не приймає як докази винуватості ОСОБА_9 виходячи з наступного.
		   
		   Так,  згідно з правовим висновком викладеним упостанові ВСУ від 16 березня 2017 року N 5-364кс 16 невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядкуст.290КПК Українипісля закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ.
		   
		   Відповідно до ч. 2ст. 290 КПКпрокурор абослідчий зайого дорученнямзобов`язанийнадати доступдо матеріалівдосудового розслідування,які єв йогорозпорядженні,у томучислі будь-якідокази,які саміпо собіабо в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		   
		   Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.
		   
		   На необхідність дотримання законної процедури, принципу рівності сторін та права обвинуваченої особи на захист під час кримінального провадження неодноразово у своїх рішеннях наголошував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		   
		   Зокрема,суд зазначав,що кримінальнепровадження,у томучислі складовітакого провадження,які стосуютьсяпроцедури,мають бутизасновані напринципі змагальності,і маєбути забезпеченапроцесуальна рівністьсторін обвинувачення і захисту. Право на судовий розгляд за принципом змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них (справа "Джеват Сойсал проти Туреччини", заява N 17362/03, рішення від 23 вересня 2014 року, остаточне рішення від 23 грудня 2014 року); згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових розширеної концепції справедливого суду кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом. Заявникові було важливо мати доступ до матеріалів своєї справи і отримати копію документів, які в ній містилися, для того щоб мати змогу оскаржити офіційний протокол стосовно його дій. Не маючи такого доступу, заявник не зміг підготувати адекватний захист і скористатися принципом рівності сторін змагального процесу всупереч вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини у поєднанні з п. 3 ст. 6 (справа "Фуше проти Франції", заява N 22209, рішення від 18 березня 1997 року); той факт, що заявникові та його захисникам не був наданий відповідний доступ до документів (…), призвів до посилення труднощів у підготовці його захисту (справа "Моісєєв проти Росії", заява N 62936/00, рішення від 09 жовтня 2008 року).
		   
		   Системне тлумаченняст. 290 КПКсвідчить,що уч.11статті йдетьсяпро ситуації,коли матеріалибуло отриманостороною післязавершення виконаннявимог цієїкримінально-процесуальноїнорми тазакінчення досудового розслідування.
		   
		   Якщо у процесі такого дослідження постанов, ухвал та клопотань буде встановлено порушення вимогст. 290 КПК, то відомості наведені у відкритих процесуальних документах, не є допустимими доказами.
		   
		   За наявностівідповідного клопотанняпроцесуальні документи,які не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомуст.290КПК України, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
		 
		Таким чином, виходячи з вказаного правового висновку, клопотання про отримання дозволу на проведення аудіо-відео контролю особи № 52/1433т; клопотання про отримання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 52/1434т; ухвала Апеляційного суду м. Києва за № 01-3598т; ухвала Апеляційного суду м. Києва № 01-3597т , не були відкриті ОСОБА_9 під час досудового розслідування та фактично під час судового розгляду, суд вважає недопустимими доказами та визнає відсутність правових підстав для їх врахування при розгляді даного кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_9 . 
		 
		При цьому судом враховано також, що по завершенню досудового розслідування, на момент виконання з ОСОБА_9 вимог ст. 290 КПК України, органу досудового розслідування як і прокурорам, які є процесуальними керівниками у даному провадженні, було достовірно відомо про наявність таких матеріалів кримінального провадження, однак при цьому стороною обвинувачення свідомо було допущено порушення права на захист ОСОБА_9 , що полягало в умисному ненаданні вказаних матеріалів провадження (їх копій) останньому для ознайомлення перед направленням обвинувального акту щодо нього до суду.
		 
		Що стосується доказів наданих стороною обвинувачення, а саме: письмової згоди ОСОБА_23 про залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих ( розшукових дій); постанови слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_47 про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 07 квітня 2015 року, на підставі якої ОСОБА_23 у період з 07 квітня 2015 року строком на 60 діб залучено до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій; протокол про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 07 квітня 2015 року; протоколу за результати проведення контролю за вчиненням злочину та протоколу огляду та помітки грошових коштів за результатами проведення НСРД; протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 27 квітня 2015 року; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27 квітня 2015 року з СД-дисками, то вони не можуть бути визнані судом належними та допустими доказами у розумінні статей 85-86 КПК України, оскільки, у відповідності до ст. 246 КПК України, негласні слідчі дії проводяться виключно у кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. 
		 
		При цьому, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України, не відноситься до тяжкого чи особливо тяжкого злочинку, а відтак вищевказані докази відкидаються судом, оскільки вони здобуті внаслідок істотного порушення вимог кримінально процесуального законодавства, щодо збирання доказів.
		 
		Також судом не можуть бути взяти до уваги, перелічені вище докази, надані стороною обвинувачення, а саме: заява ОСОБА_23 від 06 квітня 2015 року на ім`я начальника Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що ОСОБА_9 вимагає від нього хабар у розмірі 20 тисяч гривень за виплату страхового випадку на початку квітня 2015 року; розписка ОСОБА_23 на ім`я ОСОБА_20 від 18 травня 2014 року про зобов`язання здійснювати дії з питань організації одержання грошових коштів від страхової компанії «Нова»; довіреність ОСОБА_20 видана на ім`я ОСОБА_23 від 18 травня 2014 року про представлення її інтересів щодо отримання грошових коштів від страхової компанії, в рамках настання страхового випадку по ДТП, що відбулось за участю автобуса марки «Іван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо будинку АДРЕСА_3 ; дані з витягу ФОП відповідно до якого, ОСОБА_9 24 жовтня 2014 року зареєстрований як фізична особа підприємець з метою здійснення діяльності пов`язаної із оцінювання ризиків та завданої шкоди; протокол огляду та вручення речей від 08 квітня 2015 року відповідно до якого, ОСОБА_23 надав власні 5000 гривень, 50 купюр номіналом 100 грн, з визначеними номерними знаками, та передано ОСОБА_23 для подальшого проведення заходів з ціллю отримати фактичні дані, які свідчать отримання неправомірної вигоди експертом з врегулювання збитків ПАТ «СК Нова» ОСОБА_9 ; протокол обшуку від 15 квітня 2015 року проведеного в період часу з 17 години 45 хвили до 18 години 50 хвилин слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_42 у присутності понятих, на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року. В ході проведення вказаного обшуку нічого не вилучалось; копія договору про надання послуг від 13 листопада 2014 року, укладеного між ПАТ «СК «Нова» та ФОП ОСОБА_9 відповідно до якого, останній приймає на себе зобов`язання надати ПАТ «СК «Нова» посередницькі послуги, пов`язані із врегулюванням страхових випадків та/або з експертного дослідження, перелік яких визначений в договорі; копія страхового акту № 401 від 09 квітня 2015 року складений провідним фахівцем відділу з врегулювання збитків з автотранспортного страхування ОСОБА_32 , начальником управління врегулювання збитків з автотранспортного страхування ОСОБА_38 , начальником управління служби безпеки ОСОБА_27 , затвердженого головою Правління ПрАТ «СК «Нова», відповідно до якого ОСОБА_20 встановлено страхове відшкодування у розмірі 41321,94 грн.; копія службової записки члену Правління ПАТ «СК`Нова» ОСОБА_43 від директора юридичного департаменту ОСОБА_41 від 08 квітня 2015 року щодо сплати пені ОСОБА_20 , згідно ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; копія полісу № АС /6762629 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; копія заяви ОСОБА_20 від 20 травня 2014 року про виплату страхового відшкодування; копія відомостей № 9388148 про дорожньо-транспортну пригоду в м. Вишневому, Києво-Святошинському районі, Київської області 18 травня 2014 року; копія постанови Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року; копія повідомлення потерпілого про страховий випадок від 19 травня 2014 року, відповідно до якої ОСОБА_20 повідомила ПАТ «СК «Нова» про ДТП за участю її автомобіля та автомобіля Мерседес Бенз 18 травня 2014 року за адресою: м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область; копія повідомлення про страховий випадок з ОСЦПВ від 19 травня 2014 року; копія довідки про отримані механічні пошкодження автомобілем «Мерседес Бенц»; копія звіту № 78/12 про оцінку транспортного засобу від 12 червня 2014 року з протоколом огляду від 02 червня 2014 року, відповідно до яких ФОП ОСОБА_44 встановив вартість відновлюваного ремонту автомобіля який належить ОСОБА_20 в розмірі 52912, 60 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок пошкодження при ДТП складає 42321, 94 грн.; заява ОСОБА_9 від 15 квітня 2015 року, відповідно до якої останній дозволяє оглянути його автомобіль марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; протокол огляду місця події від 15 квітня 2015 року проведеного в період з 16 години 15 хвили до 17 години 15 хвилин в присутності понятих за участю підозрюваного ОСОБА_9 , відповідно до якого оглянуто автомобіль марки «Тойота Королла», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Вході огляду вказаного транспортного засобу в бардачку виявлено грошові кошти, з`єднані в одну стопку, гумовою еластичною стрічкою жовтого кольору. Всього грошових коштів на суму 19000 грн., з визначеними серіями та номерами. Під час огляду вказаних грошових коштів із застосуванням ультрафіолетового елемента «Де люкс» на усіх купюрах з лицьової та задньої сторони виявлена люмінесцентна речовина світло  зеленого кольору та напис фіолетового кольору «Контроль». Вказані грошові кошти вилучені та опечатані в спец. пакет; протокол освідування особи від 15 квітня 2015 року, відповідно до якого слідчий СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_45 у присутності понятих, за участю спеціаліста, провів освідування ОСОБА_9 , а саме знято змиви з рук лівої та правої рук; протокол огляду речового доказу від 16 травня 2015 року, відповідно до якого слідчим Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_46 в присутності понятих оглянуто виписку по картковому рахунку банку «Приват банк» № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_20 ; копія журналу вхідної кореспонденції отриманої ПАТ «СК «Нова», відповідно до якого 26 лютого 2015 року ОСОБА_23 надав пакет; висновок експерта № 295хс від 29 травня 2015 року, відповідно до якого на грошових купюрах у сумі 19000 грн., виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, напис «Контроль», який має люмінесценцію біло-блакитного кольору та збігається за вивченими фізико-хімічними властивостями з поданим зразком порівняння, яким виконано напис «Контроль» на аркуші паперу. На марлевих тампонах, якими було зроблено змиви з лівої та правої руки ОСОБА_9 сліди спеціальної хімічної речовини, в межах чутливості використання методів дослідження, не виявлено; належним чином завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої ОСОБА_9 24 жовтня 2014 року зареєстрований як фізична особа-підприємець з метою здійснення економічної діяльності у виді оцінювання ризиків та завданої шкоди; належним чином завірена копія сертифіката № 17210/14 від 21 листопада 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_9 має право на оцінку колісних транспортних засобів; належним чином завірена копія кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 247 від 04 жовтня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_9 успішно склав кваліфікаційний іспит та підтверджує його достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки за напрямом оцінки майна «Оцінка об`єктів в матеріальній формі» та спеціалізацією: «Оцінка колісних транспортних засобів»; належним чином завірена копія кваліфікаційного свідоцтва про складання екзамену на відповідність знань кваліфікаційного мінімуму осіб, які здійснюють діяльність із визначення причини настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів) при страхуванні наземних транспортних засобів (крім засобів залізничного транспорту) видане ОСОБА_9 , оскільки зазначені, надані стороною обвинувачення докази, не підтверджують обставини, на які посилається сторона обвинувачення про те, що ОСОБА_9 15 квітня 2015 року саме шляхом вчинення шахрайства заволодів грошовими коштами ОСОБА_23 .
		 
		Крім того, судом не може бути покладено в обґрунтування даного вироку в якості доказів також наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру у кримінальному провадженні № 42015100050000105 від 07 квітня 2015 року;доручення першого заступника начальника управління СВ Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_48 від 07 квітня 2015 року про проведення досудового розслідування; повідомлення слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_49 від 07 квітня 2015 року про початок досудового розслідування кримінального провадження № 4201510050000105; постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015100050000105 від 07 квітня 2015 року; доручення прокурора Оболонського району м. Києва ОСОБА_50 від 07 квітня 2015 року про проведення досудового розслідування з копією документів згідно додатку; доручення слідчого Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_47 про здійснення слідчих розшукових дій; постанова старшого прокурора прокуратури Оболонського району м. Києва ОСОБА_19 від 15 квітня 2015 року «Про проведення освідування особи»; протокол затримання ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України від 15 квітня 2015 року; повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 16 квітня 2015 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України;ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби;ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року про накладення арешту на грошові кошти у сумі 5000 грн;постанова про призначення судово-хімічної експертизи від 20 квітня 2015 року; копія розпорядження ПАТ «СК «Нова» від 10 лютого 2015 року № 2-р про переміщення частини архівних справ; копія пояснювальної записки члена Правління ПАТ «СК «Нова» від 15 травня 2015 року; копія супровідного листа ПАТ «СК «Нова» від 15 квітня 2015 року; копія довіреності від 31 грудня 2014 року, відповідно до якої ПАТ «СК «Нова» уповноважує ОСОБА_51 представляти інтереси страхової компанії; ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року про надання тимчасового доступу до документів, які зберігаються у ПрАТ «Київстар»; повідомлення про завершення досудового розслідування від 11 червня 2015 року; доручення в порядку ст. 290 КПК України старшого прокурора прокуратури Оболонського району м. Києва ОСОБА_19 від 11 червня 2015 року; протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 11 червня 2015 року; протокол про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 11 червня 2015 року; доручення в порядку ст. 40 КПК України слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_47 ; клопотання слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_47 про проведення обшуку від 15 квітня 2015 року; ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності відокремленого підрозділу ПАТ «СК Нова», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва 7-в, де фактично працює на посаді експерта з врегулювання збитків в ПАТ «СК Нова» ОСОБА_9 з метою відшукання та вилучення грошових коштів в сумі 5000 гривень, а також речей та документів, які відносяться до страхового випадку, який стосується ОСОБА_23 , постанова слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_49 від 16 квітня 2015 року про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження відповідно до якої, копію страхової справи по страховому випадку, що відбувся внаслідок ДТП, яка трапилась 18 травня 2014 року визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження; постанова слідчого Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16 квітня 2015 року про визнання речових доказів, відповідно до якої грошові кошти у сумі 5000 грн. визнано речовими доказами та передано на зберігання до фінансової частини Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві; постанова слідчого Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_49 від 30 травня 2015 року про визнання речових доказів, відповідно до якої грошові кошти в сумі 19000 грн. з визначеними серіями та номерами, змиви з рук ОСОБА_9 , зразки люмінесцентної речовини світло-зеленого кольору, зразки люмінесцентного напису фіолетового кольору, визнано речовими доказами; постанова слідчого Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_49 від 16 травня 2015 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідно до якої виписку по картковому рахунку банку «Приват банк» № НОМЕР_4 , відкрита на ім`я ОСОБА_20 , визнано речовим доказом та визначено зберігати при матеріалах кримінального провадження, оскільки вказані матеріали та процесуальні документи не містять даних, що мають значення для розгляду кримінального провадження, саме в сенсі встановлення наявності у діях ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. 
		 
		Так, за нормативним визначенням, шахрайство з об`єктивної сторонивиражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.
		 
		У результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.
		 
		За ознакою безпосередньої участі потерпілого у процесі незаконного вилучення майна шахрайство схоже з вимаганням, яке також передбачає передачу майна чи права на нього винній особі самим потерпілим. Однак, якщо при вимаганні потерпілий робить це вимушено, то при шахрайстві потерпілий переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам. Така його переконаність є результатом впливу на нього шахрая, а саме, введенням потерпілого в оману щодо правомірності передачі ним винному майна чи надання йому права на майно.
		 
		Добровільність при шахрайстві має уявний характер, оскільки вона обумовлена обманом.
		 
		Обман- повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.
		 
		Обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридичне значимої інформації) характер. У другому випадку для наявності шахрайства необхідно встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов`язковості або вигідності передачі майна (права на майно) шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим майнових благ.
		 
		Змістом обману як способу шахрайства можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, зокрема їх кількості, тотожності, дійсності (обман у предметі), особистості винного або інших осіб (обман у особі), певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо.
		 
		Обман чи зловживання довірою при шахрайстві застосовуються винним з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов`язковість передачі йому майна чи права на нього.
		 
		Отже, обов`язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.
		 
		Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.
		 
		Суб`єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
		 
		Таким чином, при вчиненні шахрайства як шляхом обману, так і зловживанням довірою, потерпілий знаходиться у стані добросовісного переконання правильності власних дій та правомірності дій суб`єкту злочину. А тому, щоб кваліфікувати дії суб`єкта злочину як шахрайство, необхідна наявність психічного впливу суб`єкта злочину на потерпілого шляхом обману або зловживання довірою, що має своїм наслідком добровільне передання коштів.
		 
		Разом з тим, стороною обвинувачення не надано суду будь-яких допустимих та належних доказів про перебування ОСОБА_23 у такому стані.
		 
		Натомість, як встановлено судом ОСОБА_23 стверджував, що у нього з ОСОБА_9 виникли домовленості і він розцінював їх як вимагання неправомірної вигоди. При цьому, ОСОБА_23 ніяким чином не вважає, що його, зокрема обвинувачений вводить в оману, оскільки він сам розумів, що надає грошові кошти саме за надання допомоги у вирішенні власних питань, а ОСОБА_9 в свою чергу не повідомляв ОСОБА_23 неправдивої інформації, щодо свого положення в ПАТ «СК «Нова» чи інші відомості, які б склали у останнього хибне сприйняття інформації чи викликали довіру, а відтак воля ОСОБА_23 та зовнішнє волевиявлення перебували поза обманом.
		 
		Також судом не встановлено доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_23 добровільно передавав своє майно, зокрема грошові кошти, внаслідок введення його в оману обвинуваченим, а й вимушеності ОСОБА_23 вчинити дії по передачі грошових коштів через будь-яку залежність останнього від ОСОБА_9 .
		 
		Крім того, наявність потерпілого є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченогост. 190 КК України, оскільки саме на волю та свідомість потерпілого здійснюється протизаконний вплив у формі обману. 
		 
		При цьому, стороною обвинувачення ОСОБА_23 не визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні, не вказано яка сума майнової шкоди спричинена останньому. 
		   
		   За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність вказаних трьох обов`язкових ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченогост. 190 КК України, а саме: 1) відсутність обману ОСОБА_23 зі сторони обвинуваченого ОСОБА_9 ; 2) відсутність добровільності у діях ОСОБА_23 ; 3) відсутність потерпілого, - свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, яке органом досудового розслідування інкримінується ОСОБА_9 .
		 
		При вирішенні даного кримінального провадження по суті враховано також, що відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
		   
		За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		   
		Згідно зі ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		   
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		   
		Частиною 2 статті 94 КПК визначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК.
		   
		Принцип законності, який відноситься до загальних засад кримінального провадження та закріплений у ст. 9 КПК, встановлює, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		   
		Оцінюючи при цьому матеріали судового провадження щодо ОСОБА_9 , суд за своїм внутрішнім переконанням, виходячи із засад їх допустимості, достатності, достовірності та належності, аналізуючи їх у сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, з урахуванням процедури отримання таких доказів, дійшов стійкого переконання, що належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України в рамках розгляду даного судового провадження не надано.
		   
		Тобто, прокурором не доведено що дії ОСОБА_9 несуть кримінально караний характер та не спростовано доводи сторони захисту щодо непричетності останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність у суду підстав для притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
		   
		З урахуванням того, що суд відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд та віднесені до його повноважень, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
		   
		Отже, суд, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим, не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновків про необхідність виправдання ОСОБА_9 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
		   
		Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в перебігу судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що висунуте ОСОБА_9 обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим, суд вважає необхідним в силу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України, виправдати ОСОБА_9 .
		 
		Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні мають бути здійснені за рахунок Державного бюджету України.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. 
		 
		Арешт, накладений на грошові кошти у сумі 5000 грн. - підлягає скасуванню, а грошові кошти підлягають поверненню ОСОБА_23 у його розпорядження.
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку ст. 100 КПК України. 
		 
		Запобіжний захід до ОСОБА_9 не застосований.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,
		 
		                   У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад вказаного кримінального правопорушення.
		 
		Арешт, накладений на грошові кошти у сумі 5000 грн. - скасувати, а грошові повернути ОСОБА_23 у його розпорядження.
		 
		Процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 1107,96 грн. мають бути здійснені за рахунок Державного бюджету України.
		 
		Речові докази: належним чином завірена копія страхової справи; змиви рук ОСОБА_9 , зразки люмінесцентної речовини світло зеленого кольору, зразки люмінесцентного надпису фіолетового кольору; виписка по картковому рахунку № НОМЕР_4 - зберігати при матеріалах кримінального провадження; грошові кошти в сумі 19 000,00 грн., які передні на відповідальне зберігання до фінансової частини Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві  повернути Оболонському УП ГУНП в м. Києві.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...