Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/4068/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2020. Зареєстровано: 04.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2020.
Дата набрання законної сили: 15.02.2021
Результат оскарження 15.02.2021 Миколаївський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/489/494/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		22.09.2020 
		Справа № 489/4068/19
		Провадження №2/489/494/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 вересня 2020 року м. Миколаїв
		Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
		головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,
		із секретарем судового засідання - Бодюл А.О.,
		за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - Дрібко Г.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради, треті особи - Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я та відшкодування моральної шкоди 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про стягнення з Миколаївської міської ради матеріальну шкоду у розмірі 748 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 75000 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 6300 грн. 00 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що 14 квітня 2019 року приблизно об 11 год. 00 хв. на перехресті вул. Херсонське шосе та вул. Космонавтів на неї безпричинно та не спровоковано здійснено напад зграєю безпритульних собак, які нанесли їй декілька укусів. Внаслідок нападу вона отримала тілесні ушкодження у вигляді укушеної подряпини задньої поверхні правого стегна та пошкодження одягу, а саме джинсів вартістю 450 грн. Після укусів собак вона вимушена була звернутися до лікарів, проходити курс вакцинації від сказу. Після нападу собак вона перебувала на амбулаторному лікуванні з 15 по 20 квітня 2019 року та витрачено 318 грн.. Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлювальність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, тощо. З цього приводу вона отримала консультацію лікарів. Згідно висновку фахівця психолога від 16.07.2019 року їй заподіяну моральну шкоду у розмірі 75114 грн. 
		Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що позивач в позовній заяві вказує, що нападом собак їй пошкоджено джинси вартістю 450 грн., проте, жодних доказів, які б підтвердили, в чому була особа одягнута 14 квітня 2019 року не надано, також до позовної заяви не надано доказів, що вартість джинсів саме 450 грн. Тому дана вимога не може бути задоволена. Позивач зазначає, що на лікування нею витрачено 318 грн. та підтверджує це касовими чеками. Проте, згідно наданих касових чеків не вбачається, що саме ОСОБА_4 купувала медичні препарати за лікарськими призначеннями. Довідка від 14.09.2019 року, видана МЛШМД, міським травматологічним пунктом, не містить підпису чергового лікаря та печатки. Довідка від психіатра та невропатолога без бланку та інших важливих реквізитів, навіть без зазначення назви лікарні, її адреси, а також не містять спеціальну інформацію для аналізу якої необхідні спеціальні знання. В листках непрацездатності, які містяться в матеріалах справи, зазначено місце роботи позивача - Миколаївський онкологічний диспансер, що дає підстави вважати, що у позивача наявні дружні зв`язки з медичними працівниками та вона має можливість безперешкодно отримати вищевказані довідки та рецепти на ліки. Щодо моральної шкоди, зазначає, що у висновок складений ОСОБА_5 , яка згідно диплому є закінчила університет за спеціальністю "Педагогіка та психологія (шкільна)", інших документів, які б підтверджували її право на надання такого роду висновку, позивачем не надано. А тому, вважає, що ОСОБА_5 не може визначити за допомогою однієї бесіди та формули ОСОБА_6 розмір моральної шкоди. Заявлені позивачем вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу не доведені та не підлягають відшкодуванню. 
		Від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що весь комплекс робіт поводження з безпритульними та домашніми тваринами покладено на комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин". Регулювання чисельності безпритульних тварин та тварин, що утримуються людиною, але перебувають в умовах повністю або частково створюваних діяльністю людини гуманними методами відбувається відповідно до Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2015-2019 року, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради № 45/3 від 23.01.2015 (зі змінами та доповненнями). Відповідно до вказаної програми комплекс послуг поводження з тваринами включаючи регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами покладено на КП ММР "Центр захисту тварин". Отже, твердження позивача, що відповідальність за неможливість виконання комунальним підприємством покладених на нього завдань, повинна бути покладена на орган місцевого самоврядування - Миколаївську міську раду є безпідставним та надуманим, так як не підтверджено жодним належним та допустимим доказом. Рішенням ММР № 36/8 від 03.09.2009 затверджено Правила утримання домашніх собак та котів в м. Миколаєві, які регулюють права й обов`язки громадян в галузі наведення порядку щодо питань утримання і поводження з домашніми тваринами та заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині, відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Зазначені правила є діючим нормативно - правовим актом, який поширюється на підприємства, установи, організації, а також на громадян і громадські установи, що утримують тварин у м. Миколаєві. Таким чином, Миколаївська міська рада, затвердивши Правила утримання домашніх собак і котів в м. Миколаєві, реалізувала свої повноваження у вказаній сфері. Позивачем не доведено, що на момент завдання шкоди від укусу собаки, відповідна тварина належала територіальній громаді на праві власності. Крім того, матеріали справи не спростовують ймовірності того, що тварина, якою було завдано укус, належить на праві власності певній особі та була тимчасово залишена без нагляду власником на вулиці міста. 
		Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що в матеріалах справи є більш ніж достатньо доказів на підтвердження того, що напад на позивачку був здійснений безпритульною твариною. Речі, які пошкоджені в результаті нападу безпритульною твариною, наявні у позивачки і вона може надати їх до суду для проведення товарознавчої експертизи, у разі якщо відповідач заявить відповідне клопотання. Що стосується довідок з медичних закладів та інших документів, які на думку відповідача містять ряд неточностей та невідповідності, слід зазначити, що відповідачем не наведено, якими саме законодавчими нормами передбачено затвердження форм довідок та інших документів. Щодо висновку психолога, зазнає, що фахівець вправі сам обирати методику досліджень, що і було зроблено у цьому випадку. Висновки фахівців, які застосовують формулу професора ОСОБА_7 приймаються судами у якості допустимих доказів, про що свідчать чисельні судові рішення, зокрема по справах № 607/13541/17 від 24.04.2019, № 591/1874/17 від 30.10.2018. 
		Від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі. Вважає, що позиція відповідача не ґрунтується на вимогах законодавства. Відповідач не надав належних та допустимих доказів, що безпритульна тварина належала фізичній або юридичній особі, або перебувала на балансі, утриманні, володіння Департаменту ЖКГ Миколаївської області або інших управлінь та підприємств комунальної власності. Вважає безпідставними доводи представника відповідача щодо недоведеності позивачем належності собаки до безпритульних, адже ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" чітко визначено що такими вважаються собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, громадському транспорті, тощо. Щодо думок відповідача про компетентність фахівця - психолога, зазначає, що спеціальність фахівця повністю відповідає вимогам щодо проведення психологічного дослідження та має досвід викладацької, науково-дослідницької та психокорекційної діяльності. 
		Від представника відповідача надійшли заперечення по справі. Відповідно до яких зазначає, що лист КП ММР "Центр захисту тварин" від 15.04.2019 не заявляється доказом того, що напад на позивача здійснено безпритульною твариною, як зазначається у відповіді на відзив, а лише повідомлено позивача про те, що бригадою ловців здійснено виїзд на відлов безпритульних тварин та за вищевказаною адресою відловлено дві тварини, але навіть не зазначено, яких саме тварин було відловлено. Таким чином, не прослідковується причинно - наслідковий зв`язок та відповідно не підтверджується факт заподіяння пошкоджень саме безпритульною собакою. Позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що позивачка під час нападу була одягнена в джинси та які саме. Довідка від 14.09.2019 видана МЛШМД, міським травматологічним пунктом не містить підпису чергового лікаря та печатки. Листки непрацездатності також не повністю заповнені лікарем, зокрема, не вказано попередній та остаточний діагноз. Наданий висновок фахівця - психолога від 16.07.2019 не може бути використаний навіть процесуально, так як неможливо встановити статус ці документу, ні особи, яка його підготувала. ОСОБА_5 не являється експертом, який зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. 
		Від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до заперечення, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що обов`язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно - кваліфікаційної комісії при Міністерстві Юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз. У письмових висновках експерта, крім даних, передбачених чинним законодавством, обов`язково зазначаються номер, дата видачі і строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта. Наведена інформація про досвід роботи та здобуті компетенції жодним чином не підтверджує її повноважень для здійснення експертизи та статусу у судовому процесі. А отже, висновок психолога від 16.07.2019 року не є належним та допустимим доказом у справі. 
		Від представника Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради надійшли письмові пояснення по справі. Відповідно до яких зазначає, що Миколаївською міською радою було створене спеціалізоване комунальне підприємство "Центр захисту тварин", яке відповідно до наданих повноважень, займається виявленням фактів наявності на території м. Миколаєва безпритульних собак та котів, відловом тварин, обліком та реєстрації тварин, що потрапляють до притулку, розміщенням безпритульних тварин, стерилізацією та вакцинацією безпритульних тварин. У 2018 та 2019 роках діяла Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2015-2019 роки, згідно якій здійснювалося фінансування заходів поводження з безпритульними тваринами, тощо. Відповідно до Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2015-2019 роки, затвердженої рішенням ММР № 45/3 від 23.01.2015 зі змінами та доповненнями, здійснюється фінансування діяльності КП "Центр захисту тварин", а саме регулювання чисельності безпритульних тварин та тварин, що не утримуються людиною, комплекс заходів передбачає виїзд бригади для відлову тварин, відлов та перетримку тварин, проведення стерилізації та кастрації, профілактичних обробок та повернення тварин на попереднє місце існування. Тобто, нагальної необхідності у прийнятті вказаної цільової програми не було, так як фінансування відбувалося згідно Програми, а підприємство діяло відповідно до Статутних завдань, серед яких наявні завдання, зокрема, щодо поводження з безпритульними тваринами. Проект програми поводження з безпритульними тваринами департаментом ЖКГ ММР розроблявся та остаточно був розроблений у 2019 році, яким передбачається фінансування заходів відлову та подальшого поводження з тваринами, тощо, починаючи з 2020 року та був наданий до апарату ММР для підготовки необхідних документів для включення даної програми для порядку денного сесії ММР. 
		11 лютого 2020 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 748,00 грн., моральну шкоду у сумі 85000,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6300,00 грн. Оскільки з січня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати збільшився, а розмір завданої її шкоди вона оцінює у 18 мінімальних заробітних плат. 
		Від представника відповідача надійшли заперечення проти збільшення позовних вимог, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що вимоги позивачем завищені та не дотримано процесуальних норм при подачі заяви. 
		З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
		Позивач в позовній заяві зазначає, що 14 квітня 2019 року приблизно об 11 год. 00 хв. на перехресті вул. Херсонське шосе та вул. Космонавтів на неї безпричинно та не спровоковано здійснено напад зграєю безпритульних собак, які нанесли їй декілька укусів. Внаслідок нападу вона отримала тілесні ушкодження у вигляді укушеної подряпини задньої поверхні правого стегна та пошкодження одягу. Після укусів собак вона вимушена була звернутися до лікарів, проходити курс вакцинації від сказу. Після нападу собак вона перебувала на амбулаторному лікуванні з 15 по 20 квітня 2019 року та витрачено 318 грн.
		Згідно довідки МЛШМД міського травматологічного пункту від 14.04.2019 року, ОСОБА_4 звернулася за медичною допомогою об 11 год. 50 хв. з укушеною подряпиною задньої поверхні правого стегна. Надана медична допомога у вигляді огляду та здійснення перев`язки.
		Відповідно до листка непрацездатності серії АДЖ № 139046, ОСОБА_4 перебувала на амбулаторному лікуванні з 15.04.2019 року по 20.04.2019 року. 
		Позивачем було придбано медикаменти та медичні приналежності на загальну суму 228 грн. 80 коп., що підтверджується товарним чеком від 15.04.2019 року, чеком № 89543 від 16.04.2019 року; чеком № 185932 від 15.04.2019 року; квитанцією від 17.04.2019 року (а.с. 13).
		17 квітня 2019 року ОСОБА_4 зверталася до лікаря невропатолога за медичною допомогою, що підтверджується довідкою (а.с. 11, 83-86). 
		Інгульським ВП ГУ НП в Миколаївській області 14 квітня 2019 зареєстровано заяву ОСОБА_4 щодо вчинення на неї нападу безпритульними собаками за № 8444, що підтверджується талоном - повідомлення № 52 від 14.04.2019 року (а.с 9).
		ОСОБА_4 звернулася до Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" з заявою щодо нападу на неї агресивних собак.
		Згідно повідомлення Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" від 15.05.2019 року за вих. № 02-45/265, вбачається, що бригадою ловців КП ММР "Центр захисту тварин" здійснено виїзд на відлов безпритульних тварин. За адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів/Херсонське шосе відловлено 2 тварини. 
		Відповідно до ст.3 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтетреси у спосіб, визначений законами України.
		Відповідно до ст. 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав; на них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.
		Згідно зі ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі Закон), собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях вважаються безпритульними і підлягають вилову. У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.
		Відповідно до ст. 12 Закону шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
		Згідно з п. 44 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення згідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях.
		Згідно зі ст. 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
		Пунктами 1, 2, 3, 5, 7, 9 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів благоустрою населених пунктів, забезпечення їх виконання; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; розроблення схем санітарного очищення населених пунктів; визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою; здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
		Згідно зі ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни, а ст. 13 встановлено перелік об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів.
		Отже, безпритульні тварини, на яких юридичною чи фізичною особою не оформлено право власності у порядку, встановленому законом, перебувають у власності територіальної громади, на території якої їх знайдено.
		Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.
		У відповідності до п. 13 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством сільського господарства, Міністерства охорони здоров`я від 17.06.80 року, собаки, незалежно від породи, належності і призначення, в тому числі і ті, що мають ошийники з номерними знаками і намордники, які знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, парках, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, а також бездоглядні коти вважаються бродячими і підлягають відлову.
		Рішенням Миколаївської міської ради № 36/8 від 03.09.2009 року було затверджено Правила утримання домашніх собак та котів в м. Миколаєві, а також прийнята Програма поводження з собаками та котами на території м. Миколаєва на 2013 - 2017 роки. На 2018 та 2019 роки відповідна програма не була прийнята взагалі, це питання є не врегульоване на даний час, що значно погіршує рівень безпеки у місті та унеможливлює регулювання чисельності бездоглядних собак.
		Безпідставними є доводи представника відповідача щодо недоведеності позивачем належності собаки до безпритульних, адже вищенаведеними нормами ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" та підзаконними нормативно-правовими актами та Правилами утримання домашніх котів та собак, затверджених самою Миколаївською міською радою, чітко визначено, що такими вважаються собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях.
		Таким чином, у суду не виникає жодного сумніву, що саме безпритульним собакою було спричинено тілесні ушкодження позивачці ОСОБА_4 , оскільки під час нападу господаря поряд із собакою не було, на тварині не було нашийника та будь-яких ознак, які б вказували на те, що собака має господаря.
		Натомість, відповідачем, не надано суду жодних доказів того, що вказаний собака мав господаря.
		Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації, установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
		Пунктом 44 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" та статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено: встановлення згідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до абзаців 1, 4, 6 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
		Відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності.
		У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.
		У 2011 році створено комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин", метою діяльності якого є регулювання відносин, що виникають у звязку із утриманням тварин та поводження з домашніми та безпритульними тваринами фізичних та юридичних осіб м. Миколаєва; створення умов безконфліктного співіснування людини і тварини та території м. Миколаєва.
		Відповідно до листа Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" від 13.06.2019 року за вих. № 02-45/339, за період з 01.01.2019 року по 10.06.2019 року на підприємство надійшло 167 повідомлень щодо безпритульних собак, які завдають клопоту мешканцям м. Миколаєва, з них в Інгульському районі - 45. 
		Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Згідно з статтею 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», громадяни мають право на: безпечні для здоров`я і життя навколишнє природне середовище, а тому відповідно до положення частини 3 статті 22 цього Закону , органи місцевого самоврядування зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.
		Відповідно до ч.1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Оскільки безпритульні тварини, на яких юридичною чи фізичною особою не оформлено право власності у порядку, встановленому законом, перебувають у власності територіальної громади, на території якої їх знайдено.
		Крім того, бездіяльність відповідача полягає в тому, що міська рада не здійснює жодних дієвих заходів щодо спрямування належної організації та вилову безпритульних собак та їх тимчасової ізоляції, а також розподілення тварин в відповідний притулок, така бездіяльність знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками спричинення тілесних ушкоджень мешканці міста Миколаєва. Неспроможними є і посилання відповідача на створення спеціалізованого КП "Центр захисту тварин", яке підпорядковане безпосередньо Миколаївській міській раді, адже його наявність не нівелює обов`язків органу місцевого самоуправління в сфері благоустрою міста.
		Тим більше, що жодних звітів діяльності цього підприємства та доказів контролю за належним виконанням своїх обов`язків по виконанню Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2015-2019 роки - відповідач суду не надав і на такі навіть не посилався.
		Факт нападу на позивачку безпритульних собак та звернення її до КП «Центр захисту тварин» підтверджено показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .. Останній , який був та той час директором КП «ЦЗТ», зазначив, що до центру неодноразово надходили скарги щодо зграї собак на ділянці перехрестя вул. Херсонське шосе та Космонавтів .
		За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що майнова шкода завдана собакою відповідача підлягає стягненню з нього на користь позивача, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 678грн 80коп. (вартість ліків згідно квитанцій - 228грн.80 коп. (а.с.13), вартість зіпсованих джинсів 450грн.)
		Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 85000 грн. 00 коп., суд приходить до наступного.
		Позивач зазначає, наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлювальність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, тощо. З цього приводу вона отримала консультацію лікарів, що підтверджується висновком психолога від 16.07.2019 року. 
		Психологічний висновок - коротка психологічна характеристика стану розвитку людини на період обстеження на основі даних об`єктивного кваліфікованого психодіагностичного дослідження. Психологічний висновок формується фахівцем - практичним психологом самостійно, до повного клініко-педагогічного обстеження особи, за результатами бесіди, характеристики, даних експериментальних методик, спостереження за поведінкою під час обстеження. 
		Висновок психолога від 16.07.2019 року, долучений позивачем до матеріалів справи, судом не береться до уваги, оскільки він не містить дотримань стандартів психологічної діагностики. Крім того, до висновку не додано документів, на підтвердження того, що ОСОБА_5 , є практичним психологом та має право надавати практичну практику психолога. 
		Щодо застосування психологом ОСОБА_5 , методики та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань, з посиланням на автора професор ОСОБА_10 , слід зазначити, що згідно інформації з Реєстру методик проведення судових експертиз Мін`юсту 29.01.2016 року прийнято рішення про припинення застосування цієї методики.
		Статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтями 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Згідно роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Судом встановлено, що роботу по забезпеченню безпеки громадян від несприятливого впливу на їхню життєдіяльність безпритульних тварин КП ММР "Центр захисту тварин" та Департамент ЖКГ ММР належним чином не проводять. В свою чергу, Миколаївська міська рада, якою було створено Комунальне підприємство та структурний орган підзвітні і підпорядковані, належним чином їх роботу не контролює і не організовує, внаслідок неконтрольованого розмноження безпритульних тварин, зокрема собак, у місті утворилась значна їх популяція, собаки становлять загрозу населенню. А отже, відповідальність за неналежне виконання цим підприємством, завдань, повинна бути покладена на орган місцевого самоврядування - Миколаївську міську раду.
		Зважаючи на викладене, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. 00 коп.
		Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6300 грн. 00 коп., суд приходить до наступного.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, витрати на проведення експертизи, входить до предмету доказування по справі.
		На підтвердження судових витрат суду надано: попередній орієнтовний розрахунок витрат, з якого витрати на професійну допомогу складають - 4200 грн. 00 коп., оплата послуг адвоката за участь у судовому засіданні - 700 грн. один день, орієнтованість 3 судових засідань - 2100 грн.; витяг з договору № 7 про надання правничої допомоги від 08.05.2019 року; ордер серії МК № 66594.
		Доказів щодо сплати ОСОБА_4 адвокату Сулимі В.В. за надання юридичних послуг (а саме: квитанції до прибуткового касового ордеру, акта прийняття - передачі, тощо) суду не надано, а тому суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню. 
		Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За подання позову з двома вимогами позивач повинен був би сплатити судовий збір: за вимогу майнового характеру про стягнення матеріальної шкоди станом на час подання позовної заяви 768грн. 40коп. (1921*0,4) та 1275грн за вимогу щодо стягнення моральної шкоди (1,5% від 85000грн.), всього 2043грн. 40коп. позов задоволено на 6,6%, за такого з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 134 грн. 86 коп..
		Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради, треті особи - Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 678 грн. 80 коп.
		Стягнути з Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5000 грн. 00 коп.
		В задоволенні вимоги про стягнення з Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу - відмовити.
		Стягнути з Миколаївської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 134 гривни 86 копійок.
		Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
		З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
		Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
		Третя особа: Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7.
		Третя особа: Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин", юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 36.
		Суддя Ленінського районного
		суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева
		 
		 
		 
		Повний текст судового рішення складено «26» жовтня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...