Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/26894/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2020. Зареєстровано: 04.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2020.
Дата набрання законної сили: 26.01.2021
Результат оскарження 21.01.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
		03 листопада 2020 року                              м. Київ                                          № 640/26894/20
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії комісії адвокатури ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, б-р Дружби Народів, 28) про визнання протиправним та скасування припису, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.09.2020 № 23-07/45/20 про усунення порушень вимог частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції".
		Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.09.2020 № 23-07/45/20 про усунення порушень вимог частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції" до набрання законної сили рішенням у цій справі.
		Заява мотивована тим, що оскаржуваний припис є протиправним, а виконання вимог останнього суперечить рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі № 520/1285/2020. За наведених обставин вважає, що вказані обставини є достатніми для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
		Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Вивчивши заяву голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
		Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов`язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.
		Так, 25.09.2020 Національним агентством з питань запобігання корупції внесено голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 припис № 23-07/45/20, яким зобов`язано останнього усунути порушення частини третьої статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом скасування рішення КДКА від 19.05.2020 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності в порядку статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		У свою чергу, частиною восьмою статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури представляє Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.
		Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує скликання та проведення засідань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розподіляє обов`язки між своїми заступниками, організовує і забезпечує ведення діловодства у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, розпоряджається коштами і майном Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до затвердженого кошторису, вчиняє інші дії, передбачені цим Законом, положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, рішеннями Ради адвокатів України і з`їзду адвокатів України.
		За змістом частин шостої та сьомої вказаної статті Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.
		Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
		Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Насамперед суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову фактично спрямована на фактичне вирішення спору, що виник між сторонами, до прийняття судом відповідного рішення по суті.
		При цьому, до заяви матеріалів, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача - суду не надано.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
		Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні заяви голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про забезпечення позову - відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                        В.П. Катющенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...