Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/3818/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2020.
Дата набрання законної сили: 21.10.2020
Номер судового провадження: 61-2513ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		21 жовтня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 286/3818/19-ц
		провадження № 61-2513св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), 
		Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		заявник -  ОСОБА_1 , 
		заінтересована особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 06 грудня 2019 року у складі судді 
		Гришковець А. Л. та постанову Житомирського апеляційного суду 
		від 08 січня 2020 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., 
		Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.     Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення особи померлою, заінтересована особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві.
		Заява мотивована тим, що він є рідним дядьком ОСОБА_2 , факт родинних відносин з яким встановлено рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року. 
		Зазначав, що з 1999 року ОСОБА_3 (сестра заявника) та її сини 
		ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стали співвласниками квартири 
		АДРЕСА_1 у результаті спільної приватизації. Проте у подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли. Батько ОСОБА_4 - 
		ОСОБА_5 успадкував частку свого сина у спадковому майні, а тому, як він вважав, спір про право відсутній.
		Зазначав, що у подальшому ОСОБА_5 відчужив частину квартири ОСОБА_6 за договором дарування від 01 жовтня 2019 року. 
		Разом із тим зазначав, що ОСОБА_2 із 2006 року у спірному житлі 
		у м. Києві не проживав та з 30 грудня 2013 було відкрито кримінальне провадження про розшук останнього. 
		Зазначав, що комплекс оперативно-розшукових дій проводився на час його звернення із цією заявою. ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_3 . Оскільки рішення про оголошення померлим ОСОБА_2 не було винесене, частка у спадщині після смерті ОСОБА_3 залишається відкритою. 
		Посилався на те, що визнання ОСОБА_2 померлим йому необхідно для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна згідно зі статті 308 ЦПК України.
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд оголосити ОСОБА_2 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщаниця Овруцького району, померлим з 30 грудня 2013 року з метою прийняття спадщини після смерті його племінника.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 06 грудня 2019 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки існує спір про право, тому справа підлягає розгляду за правилами позовного провадження.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 06 грудня 2019 року залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо наявності спору про спадкове право, що виключає можливість розгляду справи у порядку окремого провадження.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, 
		ОСОБА_1 посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про оголошення особи померлою.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції. 
		У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року справу за заявою 
		ОСОБА_1 про оголошення особи померлою, заінтересована особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві призначено до розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо існування спору про право. 
		Вважав неправильним посилання суду апеляційної інстанції на те, що він 
		та ОСОБА_7 зверталися із заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті їх сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкова справа після її смерті не заводилася, що вбачається 
		з листа Чотирнадцятої нотаріальної контори від 03 серпня 2015 року 
		за вихідним номером 3108/01-16. 
		Також він не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, 
		що він та ОСОБА_7 , будучи спадкоємцями однієї черги після смерті своїх племінників матимуть однакові спадкові права після визнання 
		ОСОБА_2 померлим.
		Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
		2.     Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності 
		та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
		Згідно із статтею 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду 
		за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або 
		за місцезнаходженням її майна.
		Відповідно до статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
		Статтею 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати 
		її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, 
		а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		Відповідно до змісту зазначеної норми кожна з цих підстав є самостійною для визнання особи такою, що померла, і в залежності від підстав визнання особи, такою що померла, визначається строк, протягом якого мають бути відсутні відомості про особу у місті її постійного проживання.
		Згідно зі статтею 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них 
		у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
		Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
		Звертаючись до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою, ОСОБА_1 посилався на те, що встановлення факту смерті племінника ОСОБА_2 йому необхідно для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна згідно зі статтею 308 ЦПК України.
		Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав 
		та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), 
		до інших осіб (спадкоємців).
		Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначених вимог не врахував, належним чином не з`ясував мету для якої ОСОБА_1 необхідно встановлення вказаного факту, також не врахував того, що спадщина відкривається тільки після смерті фізичної особи, та дійшов помилкового висновку про те, що вказана справа повинна вирішуватися у порядку позовного провадження, тому, що у цій справі не вбачається спору про право та такі заяви розглядаються в порядку окремого провадження, що прямо передбачено нормами чинного законодавства.
		Нормами цивільного процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін по справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.
		Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
		Перевірка доводів заявника, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи у касаційному порядку.
		Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд 
		є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, коли суд не дослідив зібрані у справі докази.
		Таким чином, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з передачею справи до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 06 грудня 
		2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 січня 
		2020 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту 
		її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                               О. М. Осіян
		 
		                                                                                                            Н. Ю. Сакара
		 
		С. Ф. Хопта
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...