Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 229/4116/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2020. Зареєстровано: 06.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2020.
Дата набрання законної сили: 05.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/1414/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 листопада 2020 року 
		м. Київ
		справа №229/4116/17
		адміністративне провадження №К/9901/1414/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дружківської міської ради, за участю Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 (колегія суддів у складі: Компанієць І. Д., Арабей Т. Г., Ястребової Л. В.), 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування 
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Дружківської міської ради (далі - відповідач, виконком Дружківської міськради), в якому просив: визнати протиправною відмову відповідача надати дозвіл на відключення від мереж центрального опалення та влаштування індивідуального опалення жилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача розглянути питання про надання дозволу на відключення від мереж центрального опалення та влаштування індивідуального опалення жилого приміщення по АДРЕСА_1 .
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідача є протиправними та незаконними, оскільки встановлення індивідуального опалення це енергозбереження ресурсів країни, економне використання енергоносіїв. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Дружківський міський суд Донецької області постановою від 28.11.2017 позов задовольнив: визнав рішення комісії по відключенню окремих приміщень житлових будинків територіальної громади міста Дружківки від мереж центрального опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання при виконавчому комітеті Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у відключенні від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання неправомірним; зобов`язав виконком Дружківської міськради розглянути питання про надання дозволу ОСОБА_1 на відключення від мереж централізованого опалення, гарячого водопостачання та встановлення індивідуального опалення в квартирі АДРЕСА_2 .
		Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягають Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та Закон України «Про теплопостачання», а не наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», оскільки цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не окремих приміщень (квартир), порядок відключення яких залишається законодавчо неврегульованим, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними.
		Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
		Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем згоди всіх споживачів (мешканців) житлового будинку на відключення його від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, відсутня схема теплопостачання для забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлового дому, послуги теплопостачання отримуються у встановленому порядку, тому відсутні законодавчо передбачені підстави для надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання окремої квартири та влаштування індивідуальної системи теплопостачання.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач  подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити без змін рішення суду першої інстанції. На обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» є підзаконним нормативним актом, який суперечить Конституції України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про теплопостачання» і тому, на думку скаржника, не може бути застосований при вирішенні даного спору. Наголошує, що зазначений наказ регулює відключення будинку, а не квартири взагалі, тому він не може застосовуватися відносно відключення спірної квартири.
		Позиція інших учасників справи
		Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
		Рух касаційної скарги
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Стародуба О. П. (судді-доповідача), Анцупової Т. О., Кравчука В. М. від 21.01.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.01.2020 № 49/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 229/4116/17 у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Стародуба О.П. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Шишова О. О., суддів Дашутіна І. В., Яковенка М. М. для розгляду судової справи № 229/4116/17.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 № 1785/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 229/4116/17 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О.  О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 229/4116/17.
		Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2020 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в попередньому судовому засіданні.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.05.2017 є власником квартири АДРЕСА_2 .
		25.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_2 .
		Відповідно до витягу з протоколу № 6 від 15.06.2017 засідання комісії по відключенню окремих приміщень житлових будинків територіальної громади м. Дружківка від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, комісія, заслухавши заяву прийняла рішення про неможливість надати дозвіл на відключення від мереж ЦО та ГВП для влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання окремої квартири багатоповерхового будинку на підставі пунктів 2.1 та 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.2007). 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 30 Закону України від 21.05.1997 №  280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
		Згідно з частиною першою статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. 
		Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
		Згідно з положеннями частини четвертої статті 26 цього ж Закону, у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
		Приписами статті 24 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що споживач теплової енергії має право, зокрема, на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
		Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
		Згідно з пунктом 25 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
		Відповідно до пункту 26 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
		Згідно з пунктом 1.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (далі - Порядок № 4; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць.
		Пунктом 2.1 Порядку № 4 передбачено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
		Згідно з пунктом 2.2 Порядку № 4 комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо  їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-,  водо-,  теплопостачання. Засідання Комісії  відбувається  за  участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові. 
		Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 4 отримання технічних умов може виконуватись безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією.
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
		Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
		Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
		Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та теплопостачання може бути виданий лише за умови відключення цілого житлового будинку, на підтвердження чого додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. При цьому, можливість відключення окремої квартири (приміщення) Порядком № 4 не передбачена, а заява, що надходить від власника або наймача (орендаря) окремого приміщення житлового будинку, Комісія має право не розглядати.
		Крім того, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2007 за № 1320/14587, у Порядок № 4 були внесені зміни, загальний зміст яких зводиться до можливості відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише цілого житлового будинку, а не його окремих приміщень.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 234/1116/16-а, від 04.04.2018 у справі № 826/9835/16, від 15.08.2019 у справі № 210/2496/15-а(2-а/210/14/16).
		Заявник посилається на порушення його прав, як власника, розпоряджатись майном на свій розсуд, обирати вид необхідних послуг.
		З цього приводу, суд звертає увагу, що вказані права можуть бути реалізовані за певних умов та з дотриманням встановленої процедури, визначених, зокрема, у Правилах та Порядку. 
		Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно того, що положення Порядку № 4 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки квартира АДРЕСА_2 є особистою приватною власністю позивача, оскільки вказана квартира знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність передбачених діючим законодавством підстав для надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання окремої квартири та влаштування індивідуальної системи теплопостачання, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем згоди всіх споживачів (мешканців) житлового будинку на відключення його від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, відсутня схема теплопостачання для забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлового дому.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у цій справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено. 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується. 
		 
		 
		СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук   Н.М. Мартинюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...