Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/6725/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2020.
Дата набрання законної сили: 29.10.2020
Номер судового провадження: 61-11385ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		29 жовтня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 362/6725/18
		провадження № 61-11385св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - ОСОБА_3 ,
		 
		провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив: встановити факт проживання однією сім'єю з  ОСОБА_2 з 2010 року по 05 вересня 2015 року; визнати транспортний засіб Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова   НОМЕР_2 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати за ним право власності на транспортний засіб Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова   НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова   НОМЕР_4 .
		В обґрунтування позову зазначав, що з 2010 року по 05 вересня 2015 року проживав з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
		05 вересня 2015 року вони уклали шлюб.
		Під час спільного проживання 07 серпня 2014 року сторони за спільні кошти придбали автомобіль Nissan Qashqai, який було зареєстровано на відповідача.
		17 жовтня 2015 року вони за спільні кошти придбали автомобіль Chevrolet Aveo, який також було зареєстровано на відповідача.
		У зв`язку з погіршенням стосунків та розірванням шлюбу 14 листопада 2018 року, між сторонами почали виникати суперечки щодо належності права власності на вищевказані автомобілі. ОСОБА_2 вважала, що обидва транспортні засоби належать особисто їй, оскільки перший автомобіль був придбаний нею до укладення шлюбу, а другий - на її ім`я.
		Оскільки ОСОБА_2 відмовляється вирішити спір в позасудовому порядку, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
		Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
		Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2010 року по 05 вересня 2015 року.
		Визнано транспортний засіб Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова   НОМЕР_2 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова   НОМЕР_2 .
		Визнано за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова   НОМЕР_4 .
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийняв визнання відповідачкою позову, вважаючи, що воно не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку
		Постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року скасоване і ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знали про відкрите щодо ОСОБА_2 виконавче провадження, накладений арешт на автомобіль Nissan Qashqai, номер кузова НОМЕР_2 та про його розшук, і саме тому ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив встановити факт їх проживання однією сім`єю з 2010 року по 05 вересня 2015 року та визнати спірний автомобіль об`єктом спільної сумісної власності подружжя. 
		Цивільно-процесуальне законодавство зобов'язує сторін процесу повідомити суд про всі наявні судові рішення, які стосуються предмета спору. В порушення вимог статті 43 ЦПК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідомо приховали від суду наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про витребування автомобіля Nissan Qashqai, номер кузова НОМЕР_2 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та повернення ОСОБА_3 , відкрите виконавче провадження та накладений арешт на спірний автомобіль.
		Таким чином, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року ухвалене без урахування об`єктивних даних, які були приховані сторонами у справі з метою умисного невиконання рішення суду.
		Суд першої інстанції не встановив, хто є власником автомобіля та не перевірив, чи не порушує визнання відповідачем позовних вимог прав інших осіб.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року і залишити в силі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року.
		В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що відсутні підстави для застосування до спірного майна положень пункту 2 частини першої статті 388 ЦК України, оскільки викрадення або вилучення автомобіля Nissan Qashqai в інший спосіб у попереднього власника ОСОБА_3 не доведені. 
		 
		На сьогодні встановлено, що спірний автомобіль перейшов у її власність на законних підставах.
		 
		Станом на день ухвалення Васильківським міськрайонним судом Київської області рішення у цій справі вона залишалася власником автомобіля Nissan Qashqai, тому поділ майна подружжя був правомірним.
		 
		Апеляційний суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання за нею права власності на автомобіль Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , оскільки в цій частині ОСОБА_3 рішення не оскаржував.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року відкрито касаційне провадження  у вказаній справі та витребувано її матеріали з Васильківського міськрайонного суду Київської області.
		 
		31 липня 2019 року справа № 362/6725/18 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи                   в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Суди встановили, що 22 вересня 2012 року ОСОБА_3 придбав легковий    автомобіль   Nissan   Qashqai,     номер   кузова    НОМЕР_2 , 2012   року випуску. Зазначений автомобіль був взятий на облік у МРЕВ №1 м. Донецька, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 . Автомобілю був присвоєний державний номерний знак НОМЕР_6 .
		Під час військового конфлікту на Донбасі 10 липня 2014 року, коли ОСОБА_3 рухався на вказаному автомобілі в районі с. Орлівка та с. Ласточкіне Ясинуватського району Донецької області, двоє озброєних осіб зупинили його та незаконно заволоділи автомобілем.
		За заявою ОСОБА_3 08 серпня 2014 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань були внесені відповідні відомості. За вказаним фактом було відкрито кримінальне провадження № 12016050000000516. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_3 визнано потерпілим.
		01 серпня 2014 року автомобіль Nissan Qashqai без згоди ОСОБА_3 був незаконно переоформлений на ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку від 31 липня 2014 року, виданої  Tовариством з обмеженою відповідальністю «Форвардавто-4». 01 серпня 2014 року ОСОБА_5 надав довіреність на ім`я ОСОБА_6 , якою уповноважив останнього продати спірний автомобіль.
		07 серпня 2014 року у м. Києві ОСОБА_2 придбала автомобіль Nissan Qashqai, номер  кузова  НОМЕР_2 . Автомобілю був присвоєний державний номерний знак  НОМЕР_1 .
		У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвардавто- 4», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Холл» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсною державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
		Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 листопада 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір комісії від 31 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Форвардавто-4» про доручення на продаж автомобіля Nissan Qashqai. Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Nissan Qashqai, 2012 року випуску, укладений 07 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто- Холл» та ОСОБА_2 . Визнано недійсною державну реєстрацію автомобіля Nissan Qashqai, 2012 року випуску, проведену 07 серпня 2014 року за ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на вказаний автомобіль. Витребувано автомобіль Nissan Qashqai, 2012 року випуску, з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та повернуто ОСОБА_3 .
		 
		Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2017 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 листопада
		2016 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 про визнання недійсним договору комісії від 31 липня 2015 року, визнання за ним права власності на автомобіль Nissan Qashqai 2012 року випуску, закрито. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Nissan Qashqai 2012 року випуску, укладеного 07 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Холл» та ОСОБА_2 , визнання недійсною державної реєстрації автомобіля Nissan Qashqai 2012 року випуску, проведеної 07 серпня 2014 року за ОСОБА_2 ; витребування автомобіля у ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння та повернення ОСОБА_3 відмовлено. 
		Постановою Верховного Суду від 18 липня 2018 року рішення Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2017 року в частині вирішення позовних вимог про витребування автомобіля Nissan Qashqai з чужого незаконного володіння ОСОБА_2  та повернення ОСОБА_3 скасовано, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 листопада 2016 року в цій частині залишено в силі.
		29 вересня   2018   року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області зобов`язано старшого слідчого в ОВС ГУНП в Донецькій області визнати місцем зберігання речового доказу по кримінальному провадженню № 12016050000000516, а саме, автомобіля  Nissan Qashqai,  номер кузова  НОМЕР_2 , у потерпілого ОСОБА_3 . На виконання вказаної ухвали суду старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Донецькій області 01 жовтня 2018 року виніс постанову про визначення місця зберігання речових доказів, якою зобов`язав ОСОБА_2 повернути вказаний автомобіль та передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_3 . У добровільному порядку ОСОБА_2 цю постанову не виконала.
		06 листопада 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 57613297, боржником за яким є ОСОБА_2 , а стягувачем - ОСОБА_3 . Вказана постанова була направлена ОСОБА_2 супровідним листом від 06 листопада 2018 року за № 4665.
		06 листопада 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В. виніс постанову про арешт майна, якою накладено арешт на автомобіль Nissan Qashqai, номер кузова  НОМЕР_2 .
		Також 06 листопада 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В. виніс постанову про розшук майна боржника (ВП № 57613297), оголошено  в  розшук  автомобіль  Nissan  Qashqai        сірого кольору, номер кузова  НОМЕР_2 .
		20 листопада 2018 року представник  ОСОБА_2  - ОСОБА_7 звернувся до приватного виконавця Говорова П. В. з письмовою заявою про неможливість виконання вимоги приватного виконавця, в якій просив скасувати постанову про розшук майна боржника від 16 листопада 2018 року або винести постанову про зняття з розшуку автомобіля Nissan Qashqai.
		Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилається як на підставу своїм вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		 
		Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		Стаття 43 ЦПК встановлює обов`язки учасників справи, зокрема сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
		 
		Встановлено, що відповідачка у справі у судові засідання до суду першої інстанції не з`являлася, надала до суду заяву про визнання позову.
		 
		Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		 
		Суд має виходити з того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що між сторонами у цій справі відсутній реальний спір, відповідач визнала позовні вимоги, не брала участь у розгляді справи, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. 
		 
		Як встановив апеляційний суд, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції було вирішене питання про права ОСОБА_3 , який є власником спірного автомобіля, та на його користь рішенням суду було витребувано зазначений автомобіль у ОСОБА_2 , однак його не було залучено до участі у справі.
		 
		ОСОБА_2 , якій було достеменно відомо про наявність судового рішення про витребування у неї на користь ОСОБА_3 спірного автомобіля на підставі статті 388 ЦК України, умисно приховала від суду першої інстанції зазначені обставини. 
		 
		Суд першої інстанції не врахував, що у справі, яка переглядається, відсутні невизнані або оспорювані відповідачем права позивача, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову за відсутності реального дійсного спору між його сторонами. Також суд не врахував, що визнання позову відповідачем призвело до порушення прав та інтересів особи, яка не брала участь у справі.
		 
		Встановивши, що визнання відповідачем позову порушує права та інтереси ОСОБА_3 , який є власником спірного автомобіля, а сторони у справі свідомо приховали від суду наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про витребування автомобіля у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
		 
		Наявність спору передбачає наявність зустрічних взаємовиключних інтересів, задоволення яких відбувається, можливо, за рахунок протилежної сторони. 
		 
		Враховуючи всі обставини справи, такі зустрічні інтереси є у ОСОБА_3 , з однієї сторони, і у відповідача з іншої сторони. Саме між цими учасниками насправді існує спір про право цивільне, а тому Верховний Суд визнає, що позов у цій справі є надуманим, а цивільний спір штучно створений з метою порушення прав особи, яка не брала участь у справі - ОСОБА_3 .
		 
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		 
		Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , оскільки в цій частині ОСОБА_3 рішення не оскаржував з огляду на те, що відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм матеріального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті                 і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу                       ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року залишити без змін.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		 
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд                         у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                 М. Ю. Тітов
		 
		                                                                                                            
		С. О. Карпенко
		 
		                                                                                                            
		В. А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...