Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/5560/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.11.2020. Оприлюднено: 06.11.2020.
Дата набрання законної сили: 04.11.2020
Номер судового провадження: 61-661ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		04 листопада 2020 року
		м. Київ
		 
		справа №755/5560/17
		провадження №61-661св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
		суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Фаловської І. М., Штелик С. П.
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення третейського судуза касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 
		2017 року у складі судді Савлук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.
		учасники справи:
		 
		заявник -  ОСОБА_1 ,
		заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		представник публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Савчак Ярослав Олегович,
		 
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст заяви
		1.       У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року у справі № Д-03/16 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
		2.   Заява мотивована тим, що 30 січня 2017 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення, яким задоволено частково позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , 
		ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. 
		3.   Заявник вважає, що третейським судом ухвалено рішення у спорі, який не підвідомчий третейському суду з урахуванням положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», якою передбачено, що третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських відносин, за винятком справ у спорах про захист прав споживачів, в даному випадку відносини, які виникли між сторонами спору стосуються виконання зобов`язань по договору споживчого кредиту, укладеного між ЗАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (позичальник), що є підставою для скасування рішення третейського суду.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		4.   Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 
		2017 року заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду задоволено частково. 
		Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року, яке ухвалено у справі № Д-03/16 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в сумі 148 984 765, 20 грн та третейського збору в сумі 25 500 грн скасовано. В іншій частині рішення третейського суду залишено без змін.
		5.   Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір виник щодо стягнення заборгованості за споживчим кредитом, тому дана справа не підвідомча третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди».
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		6.   Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року залишено без змін.
		7.   Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, застосував до них діючі норми матеріального права та судову практику, повно та всебічно з`ясував обставини справи, дослідив докази і надав їм належну оцінку.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8.   У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року, ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та залишити в силі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		9.   Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що права позичальників, як споживачів, порушені не були і захист таких прав не здійснювався. Суди першої та апеляційної інстанції не розмежовували: предмет спору, підстави спору, хто звернувся з даним позовом до суду. Невірно застосовано пункт 14 статті 6 Закону України «Про третейські суди».
		10.   Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачає норми про виключення підвідомчості третейського суду справ у спорах за позовами банків до споживачів, тому поширення дії цього закону на відносини між банком та позичальником (споживачем) не може призвести до виключення справ за позовами банків до споживачів з підвідомчості третейських судів, оскільки у цьому законі відсутнє таке правило.
		11.   Аргументом касаційної скарги також указано те, що суд не мав права скасовувати рішення третейського суду у частині, що стосується відповідачів у третейської справі, які заяву про скасування рішення третейського суду не подавали.
		 
		Доводи інших учасників справи
		12.   Інші учасники справи відзиву щодо  вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		13.   Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
		14.   Ухвалою  Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		15.   12 серпня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 75/15-Ф, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 2 000 000 доларів США.
		16.   18 червня 2013 року між ПАТ «Омега Банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, АТ «Омега Банк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Омега Банк», як кредитора у зазначених зобов`язаннях.
		17.   30 січня 2017 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення, яким частково задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість в сумі 148 984 765, 20 грн та третейський збір у розмірі 
		25 500 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		 
		Позиція Верховного Суду
		18. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		19.   Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		20. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		21.   Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		22.   Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
		23.   Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		24.   Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
		25.   Статтею 6 зазначеного Закону визначено категорії справ, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонено третейськими судами.
		26.   Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості  справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом» частина перша статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пункт 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності  12 березня 2011 року.
		27.   Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін  до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості  справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом» передбачено, що після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала. 
		28.   Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання цього договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
		29.   Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими суб`єктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.
		30.   А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». 
		31.   Наведені висновки  щодо застосування вищенаведених норм права містяться в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року (справа № 6-1716цс15) та від 3 лютого 2016 року (справа 
		№ 6-2630цс15).
		32.   У справі, яка переглядається, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено 30 січня 2017 року, тобто  після набрання чинності Закону «Про внесення змін  до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості  справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом», розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом.
		33.   Встановивши, що ОСОБА_1 є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом з цільовим призначенням - споживчі потреби, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, про скасування якого просить 
		ОСОБА_1 , ухвалено 30 січня 2017 року, тобто після внесення змін пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди», суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов вірного висновку, що така справа не підвідомча третейському суду.
		34.   Висновок судів про те, що особи, з яких присуджено стягнути заборгованість за кредитним договором: ОСОБА_1 і 
		ОСОБА_3 , є позичальниками за цим договором узгоджується з умовами кредитного договору (пункт 7.6.1).
		35.   Доводи касаційної скарги наведених висновків суду не спростовують.
		36.   Разом із тим колегія суддів не може погодитись з висновком судів попередніх інстанції про скасування рішенняПостійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .
		37.   Виходячи з положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. 
		38.   Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		39.   У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. 
		40.   Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (стаття 12 ЦК України).
		41.   У пункті 7.6.1 кредитного договору від 12 серпня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Сведбанк Інвест» правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 сторони погодили, що під терміном «позичальник» розуміється   ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які відповідно до частини другої статті 510 ЦК України одночасно виступають на стороні позичальника. У договорі ця обставина тягне за собою: солідарну вимогу зазначених громадян до банку видати кредит відповідно до умов договору (стаття 542 ЦК України); солідарний обов`язок зазначених громадян перед Банком повернути кредит, сплачувати проценти та інші платежі відповідно до умов договору (стаття 543 ЦК України).
		42.   Солідарна вимога до банку видати кредит виконується наступним чином: банк видає  суму кредиту ОСОБА_1 , оскільки такою є домовленість вищезазначених громадян між собою. У той же час правомірними визнаються також дії банку, що ґрунтуються на частинах першій та третій статті 542 ЦК України (пункт 7.6.2 кредитного договору).
		43.   Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України редакції, чинній на момент подачі заяви про скасування рішення третейського суд).
		44.   Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		45.   Частиною першою статті 11 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі заяви про скасування рішення третейського суду, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 
		46.   Аналогічна за змістом частина перша статті 13 ЦПК України в редакції з 15 грудня 2017 року.
		47.   З правового аналізу наведених норм права можна дійти висновку, що будь-який солідарний боржник не позбавлений права захищатись від вимог кредитора, посилаючись на обставини, що виникли із правовідносин, які пов`язують  цього боржника з кредитором.
		48.   Частинам другою статті 543 ЦК України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.
		49.   Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частина перша статті 544ЦК України).
		50.   Ухвалюючи рішення про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в сумі 148 984 765, 20 грн та третейського збору в розмірі 25 500 грн, суди попередніх інстанцій не врахували, що з відповідною заявою звертався лише ОСОБА_1 , а позичальник ОСОБА_3 такої заяви в межах даної справи не подавав та не уповноважував на це інших осіб, у тому числі і 
		ОСОБА_1 .
		51.   За викладених обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року в частині вирішення вимог до позичальника   ОСОБА_3  не ґрунтуються на вимогах закону, а тому у цій частині, на підставі статті 412 ЦПК України, підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		52.   Статтею 410 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		53.   Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.
		54.   Оскільки у справі в частині скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року в частині вирішення вимог до позичальника ОСОБА_3 не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення у наведеній частині підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволення заяви.
		55.   В іншій частині судові рішення залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують. 
		Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»задовольнити частково.
		2. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в частині скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року про стягнення заборгованості з   ОСОБА_3 скасувати, у цій частині прийняти нову постанову.
		3. Відмовити ОСОБА_1 в частині задоволення заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,про стягнення заборгованості  з  ОСОБА_3 .
		4. В іншій частині ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва 
		від 22 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 04 грудня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                             В. С. Висоцька
		Судді                                                                                       А. І. Грушицький
		                                                                                                         А. А. Калараш
		                                                                                                         І. М. Фаловська
		                                                                                                         С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...