Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 530/1630/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2020.
Дата набрання законної сили: 03.11.2020
Номер судового провадження: 61-6940ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		03 листопада 2020 року
		м. Київ
		справа № 530/1630/18
		провадження № 61-6940св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,               
		учасники справи:
		позивач за зустрічним позовом - приватне підприємство «Агроекологія»,
		відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Лобов О. А., Дорош А. І., Триголов В. М. від 14 березня 2019 року,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст заяви
		30 жовтня 2018 року до суду надійшла зустрічна позовна заява 
		ПП «Агроекологія» до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.
		Короткий зміст рішень судів першої  та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 01 листопада 2018 року зустрічну позовну заяву ПП «Агроекологія» до ОСОБА_1 про внесення змін до договору повернуто позивачу.
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 01 листопада 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
		Стягнуто з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 842,00 грн.
		Аргументи учасників справи
		Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
		У квітні 2019 року ПП «Агроекологія» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2019 року.
		Касаційна скарга мотивована тим, що до ПП «Агроекологія» неправомірно застосовані заходи процесуального примусу, а мотиви, викладені апеляційним судом, є недостатніми для висновків про зловживання правами з боку ПП «Агроекологія». Відсутні об`єктивні ознаки тому, що дії заявника призвели чи могли призвести до затягування розгляду справи, перешкоджанню розгляду справи. Апеляційним судом не наведено мотивів застосування штрафу в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 842,00 грн.
		Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
		У травні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, просить касаційну скаргу ПП «Агроекологія» залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2019 року  відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу  № 530/1630/18 з Зіньківського районного суду Полтавської області.
		У серпні 2020 року справа № 530/1630/18 надійшла до Верховного Суду.
		2.Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року 
		№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		За таких обставин розгляд касаційної скарги ПП «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Апеляційним судом встановлено, що ПП «Агроекологія» 15 лютого 2019 року отримало ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 01 листопада 2018 року без руху, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Станом на 14 березня 2019 року недоліки, зазначені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року,  ПП «Агроекологія» не усунуті.
		Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно із частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
		Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
		Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
		Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
		Відповідно до практики ЄСПЛ, пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
		ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») 
		від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
		Враховуючи те, що апеляційна скарга ПП «Агроекологія» так і не була оплачена судовим збором, апеляційний суд правильно застосував положення статей 185, 357 ЦПК України і дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.
		Щодо стягнення апеляційним судом з ПП «Агроекологія» штрафу за зловживання процесуальними правами необхідно зазначити наступне.
		Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
		Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.
		Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
		Частинами третьою, четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
		Із приписів цієї статті вбачається, що суд зобов`язаний вживати заходів у разі виявлення зловживання процесуальними правами учасником процесу.
		Види заходів процесуального примусу визначені частиною першою статті 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
		Згідно з частиною першою статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
		Відповідно до статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.
		Постановляючи ухвалу про стягнення із ПП «Агроекологія» штрафу, апеляційний суд правильного виходив із того, що надання суду квитанцій про сплату судового збору, які вже використані у інших справах, всупереч вимогам Закону України «Про судовий збір» заздалегідь розуміючи, що вони не будуть зараховані до Державного бюджету України, а також наступне не усунення недоліків апеляційної скарги щодо належної сплати судового збору, є свідченням недобросовісного використання наданих законом процесуальних прав на апеляційне оскарження. Апеляційним судом правильно визначено, що подання апеляційної скарги із квитанцією про сплату судового збору в іншій справі, з наступним неусуненням цього недоліку скарги, сприяє затягуванню розгляду справи, оскільки фактично унеможливлюють здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків.
		Апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 148 ЦПК України, для накладення штрафу на ПП «Агроекологія» за зловживання процесуальними правами.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм матеріального
		і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. 
		Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ПП «Агроекологія» залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2019 року без змін.
		Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» залишити без задоволення.
		Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                   М. Є. Червинська
		 
		                                                                                                           С. Ю. Бурлаков
		 
		                                                                                                           А. Ю. Зайцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...