Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/17191/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2020. Зареєстровано: 08.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2020.
Дата набрання законної сили: 22.10.2020
Номер судового провадження: 22-ц/813/2183/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/2183/20 
		Номер справи місцевого суду: 523/17191/17
		Доповідач Князюк О. В.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.10.2020 року                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд у складі колегії:
		головуючого Князюка О. В.,
		суддів: Таварткіладзе О. М., Погорєлової С. О.,
		за участю секретаря  Феленко В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту проживання на території України, за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою, по якій просив встановити факт його постійного мешкання на території України станом на 24 серпня 1991 року. При цьому він посилався на те, що приїхав разом з батьком на постійне місце проживання до України у січні 1991 року і з того часу постійно проживав разом зі своєю сім`єю в Кіровоградській та Одеській областях, на даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , його батько та він отримали паспорти громадянина України. ОСОБА_2 паспорт громадянина України, у заявника виникли питання підтвердження факту проживання, оскільки він був на той час малолітнім і відсутні докази фактичного проживання на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України», тому вимушений звернутися до суду.
		Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року вимоги ОСОБА_1 , заінтересована особа  Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту проживання на території України, - задоволено.
		Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища ІІ-га Багажяшта Гульріпшського району Абхазія, на території України з січня 1991 року по цей час, в тому числі на момент проголошення незалежності України 24.08.1991 року і на момент набрання законної сили Закону України Про громадянство України - 13.11.1991 року.
		Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що на підставі долучених до матеріалів справи письмових доказів судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає на території України з січня місяця 1991 року і по теперішній час.
		Не погоджуючись з рішенням суду, апеляційну скаргу подав представник Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення, прийнятим з порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		Апелянт зазначає, що виходячи із проведених ГУ ДМС України в Одеській області перевірок, ОСОБА_3 станом на 13.11.1991 року на території України не проживав.
		Факт належності ОСОБА_1 до громадянства України документально не підтверджується, а отже відсутні підстави вважати його громадянином України.
		Апелянт також вказує, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року було відкрито провадження по справі №815/3891/17 за позовом ОСОБА_3 до ДМС України, ГУ ДМС України в Одеській області та рішення наразі не прийнято.
		Також апелянт наголошує на тому, що у вказаній справі наявний спір про право.
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14.05.2018 року було поновлено Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області строк на апеляційне оскарження рішення суду та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 8 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту проживання на території України.
		07 червня 2018 року від представника ОСОБА_1  адвоката Сергеєва Д. С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник заявника просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року залишити без змін.
		Представник заявника посилається на те, що припинити громадянство України, а також вирішувати питання щодо належності громадянства ОСОБА_1 до громадянства України не входить до повноважень апелянта, а отже апеляційне провадження підлягає закриттю.
		Також посилається на те, що у вказаній справі відсутній спір про право, оскільки заявник лише встановив факт, що має юридичне значення.
		Представник заявника вказує, що посилання апелянта на неприйняте рішення по справі №815/3891/17 за позовом ОСОБА_3 до ДМС України, ГУ ДМС України в Одеській області, є таким, що немає правового обґрунтування, оскільки не має відношення до фактів, що мають бути встановлені.
		Також представником заявника було подано заперечення на заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, з якої вбачається що апелянтом пропущений строк на апеляційне оскарження Рішення Суворовського районного суду м.Одеси без будь-яких поважних підстав.
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2018 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду.
		27 червня 2018 року представник Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області подав до суду відповідь на відзив, в якій наголосив на тому, що підстав вважати заявника громадянином України немає.
		Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано апеляційний суд Одеської області та утворено Одеський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Одеську область, з місцезнаходженням в місті Одесі.
		Відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
		03 січня 2019 року в газеті «Голос України» №1 (7007) опубліковано повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Одеського апеляційного суду.
		Матеріали цивільної справи передано до Одеського апеляційного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Калараш А.А., судді Заїкін А.П., Таварткіладзе О.М.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.01.2019 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження головуючого судді Калараша А.А.
		На підставі указу Президента України від 07 травня 2017 року №195/2019 суддю ОСОБА_4 було відраховано зі штату судді Одеського апеляційного суду та призначено на посаду судді Верховного суду у Касаційний цивільний суд.
		На підставі цього та на підставі пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2019 року визначено суддею - доповідачем суддю Кравця Ю.І.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.07.2019 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження головуючого судді Кравця Ю.І.
		На підставі Розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями №5300 від 08.11.2019 року та у відповідності до пунктів 2.3.49., 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду за вказаною цивільною справою було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08.11.2019 року визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого -Князюка О. В.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.11.2019 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження головуючого судді Князюка О.В.
		У судовому засіданні заявник та його представник просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Представник заінтересованої особи просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
		Згідно зі ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповіднихнорм права,викладені впостановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно із ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що на підставі долучених до матеріалів справи письмових доказів судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає на території України з січня місяця 1991 року і по теперішній час.
		Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі ІІ-га Багажяшта, Гульріпшського району, Абхазької АРСР, Грузинської РСР.
		Запис про народження був зроблений органами РАЦС, про що видано свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане 04.12.1985 року виконкомом Пшанської сільради народних депутатів.
		По досягненню шістнадцятирічного віку Саратським РВ УМВС України в Одеській області 16 грудня 2002 року позивачу було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .
		01.02.2005 року позивачу був присвоєний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
		24.06.2005 року позивачу було видано посвідчення водія № НОМЕР_4 .
		Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25.11.2016 року по справі №523/15921/16-ц було задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Суворовський районний відділ м. Одеси Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення.
		Встановлено факт, що ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_5 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селище II - га Багажяшта, Гульріпшського району, Абхазької АРСР, Грузинської PCP.
		04.01.2017 року Суворовським РВ у місті Одесі ГУ ДМС України в Одеській області заявнику було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 із датою народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженець селища ІІ-га Багажяшта Гульріпшського району Абхазької АРСР Грузинської РСР. Також позивач отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 , дата видачі 20.07.2016, строком дії до 20.07.2026 року, орган видачі Головне Управління ДМСУ в Одеській області.
		Підставою звернення до суду з відповідною заявою стало те, що в ході перевірки по заявнику та його родичам стало відомо про відсутність інформації та документального підтвердження факту його постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року. 
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року було відкрито провадження по справі №815/3891/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Суворовський РВ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування висновків: №16/2017, затверджений 13.03.2017 року директором департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України; №123 затверджений 12.06.2017 року директором департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області відкликати з Головних Управлінь, Управлінь ДМС України в областях, м.Києві інформацію про визнання паспорта громадянина України Серії НОМЕР_8 недійсним та таким, що підлягає вилученню, відкликати з Адміністрації Держприкордонслужби, Робочого апаратуУкраїнського бюро Інтерполу Національної поліції України інформацію про визанння паспорта громадянинаУкраїни для виїзду за кордон недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню та зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області відкликати з Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами "Недійсні документи" інформацію про оголошення недійсними паспорта громадянина України Серії НОМЕР_8 та паспорта громадянинаУкраїни для виїзду за кордон Серії НОМЕР_7 .
		Звертаючись до суду, заявник просив суд про встановлення факту його постійного проживання на території України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».
		Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України»є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.
		Згідно з пунктами 1, 2 частини першоїстатті 3 Закону України «Про громадянство України»громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України»(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
		Відповідно до частини першоїстатті 8 Закону України «Про громадянство України»особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2013 року по справі №К-9991/83184 і 94842/11 встановлено , шо на період проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року та вступу в силу Закону України від 08 жовтня 1991 року "Про громадянство України" батько заявника ОСОБА_5 постійно проживав на території України.
		Пунктом 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року (далі - Порядок) передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.
		Пунктом 44 Порядку передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
		Разом з тим, наразі у заявника є паспорт громадянина України.
		Статтею 5 Закону України від 28.01.2016 року № 957 "Про громадянство України" визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
		Так, постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503 затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
		Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
		З вищезазначеного вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який має ознаки публічно-правового характеру, а отже не може вирішуватись в порядку окремого провадження.
		Окреме провадження  це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Відповідно до п.5 частини другої ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста ст.294 ЦПК України.
		Перелік фактів, передбачений частиною першою ст.315 ЦПК України, не є вичерпним. Відповідно до частини другої даної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.
		При цьому необхідно ураховувати, що у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору про право.
		Разом із тим, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, аякщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
		Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги. Проте заявник вправі самостійно обирати шлях досягнення кінцевої мети.
		Якщо при розгляді справи про встановлення факту заінтересованою особою буде заявлений спір про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює право подати позов на загальних підставах.
		Встановлення факту постійного проживання пов`язується з подальшим вирішенням спору про право заявника в порядку адміністративного судочинства, а тому спір належить вирішувати на загальних підставах, а не у порядку окремого провадження.
		Ураховуючи викладене вище, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції, а заяву про встановлення факту постійного проживання на території України залишає без розгляду.
		 
		РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		 
		Керуючись ст.ст.259,268,294,367-368,374,381-384 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення  задовольнити частково.
		Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року скасувати
		Заяву  ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту проживання на території України - залишити без розгляду.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 29.10.2020 року.
		 
		Головуючий:                             О. В. Князюк
		 
		 
		Судді:                                     О. М. Таварткіладзе
		 
		 
		 
		                                    С. О. Погорєлова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...