Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/11350/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони праці.
Надіслано судом: 09.11.2020. Зареєстровано: 09.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2020.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Номер судового провадження: 240/11350/19/11564/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		  Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		          06 листопада 2020 року                      м. Житомир                   справа № 240/11350/19  
		                                                                                                       категорія  113040000
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:судді Чернової Г.В.,  розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  Управління Держпраці у Житомирській області до Споживчого товариства "Городницький Хлібозавод"  про застосування заходів реагування, 
		 
		встановив:
		 
		Управління Держпраці у Житомирській області звернулось до суду із цим позовом та, з підстав встановлення під час проведення планової перевірки порушення вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Споживчого товариства "Городницький Хлібозавод", а саме заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: операторів печі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсторонити від виконання функціональних обов`язків оператора печі; КТП № 348  - до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 23.09.2019 № 1461/10-0013. 
		В обґрунтування позову зазначив, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.
		Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.
		Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
		Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі -  КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		18 червня 2020 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
		Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Законом України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ "Про охорону праці" (далі - Закон України № 2694-ХІІ), зі змінами і доповненнями, визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
		Відповідно до частини першої статті 38 Закону України № 2694-ХІІ, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96  (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Відповідно з пп. 16 п. 4 Положення № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
		Відповідно до пп.5 п.6 Положення № 96 Державна служба України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
		За змістом пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
		Згідно з ч. 1 Положення про Управління Держпраці у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, Управління Держпраці у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України  від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України № 877-V).
		Відповідно до статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		Згідно ст. 2 Закону України №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
		Судом встановлено, що посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області на підставі направлення на проведення перевірки № 14161/20 від 16.09.2019 та наказу №1704 від 16.09.2019 було проведено планову перевірку Споживчого товариства "Городницький Хлібозавод" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
		За результатами проведеної перевірки було складено акт №1461/10-0013 від 23.09.2019, в якому зафіксовано ряд допущених відповідачем порушень вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки, серед яких зокрема й ті, що створюють загрозу життю та здоров`ю працівників підприємства.
		У зв`язку з виявленням порушень, а саме, оператори печі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не пройшли періодичну щорічну перевірку знань з безпечних методів та прийомів виконання робіт в газовому господарстві, виробничих інструкцій, що є порушенням п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці., передбачено необхідність негайного зупинення робіт підвищеної небезпеки операторів печі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсторонити від виконання функціональних обов`язків оператора печі.
		У зв`язку з виявленням порушень, а саме, суб`єкт господарювання експлуатує КТП № 348 10/0,4 кВ без отримання відповідного дозволу, суб`єкт господарювання виконує роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В без декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, КТП № 596 10/0,4 кВ не пройшло технічне опосвідчення після 25 років експлуатації, що є порушенням п. 1.1.7. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС) передбачено необхідність негайного зупинення робіт підвищеної небезпеки, та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки КТП № 348.
		Акт перевірки №1461/10-0013 від 23.09.2019 в.о. голови правління Споживчого товариства "Городницький Хлібозавод" - Шнайдер Ю.М. підписуватись відмовилась, зазначений акт був направлений листом від 23.09.2019 №3931.
		Виявленні під час перевірки порушення, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому Управління Держпраці у Житомирській області звернулось з даним позовом до суду.
		Згідно з пунктом 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
		Відповідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
		Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що застосування заходів реагування у вигляді заборонити експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися виключно на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі коли виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.
		При цьому, суд зазначає, що в адміністративних справах щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства та його відвідувачів від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.
		Суд встановив, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці і промислової безпеки, які викладені в акті перевірки від 23.09.2019 №1461/10-0013.
		В силу приписів ст. 4 Закону № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
		У відповідності до частини 1 статті 6 Закону № 2694-XII, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
		Згідно зі ч. 1 ст. 13 Закону № 2694-XII, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
		Частиною 3 статті 13 Закону № 2694-XII визначено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
		Відповідно до ч. 1 та 2 статті 18 Закону № 2694-XII працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
		Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
		Крім того, статтею 21 Закону № 2694-XII, яка регулює питання додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об`єктів і засобів виробництва, передбачено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання.
		Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Однак, як вбачається з акту перевірки від 23.09.2019 №1416/10-0013, вищезазначені норми Закону №2694-XII Споживчим товариством "Городницький Хлібозавод" дотримані не були, оскільки суб`єкт господарювання експлуатує КТП № 348 10/0,4 кВ без отримання відповідного дозволу, виконує роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В без декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, КТП № 596 10/0,4 кВ не пройшло технічне опосвідчення після 25 років експлуатації, що є порушенням п. 1.1.7. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС), не забезпечив проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами, що є порушенням п. 1.3.1. НПАОП 40.1 -1.21 -98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС) та оператори печі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не пройшли періодичну щорічну перевірку знань з безпечних методів та прийомів виконання робіт в газовому господарстві, виробничих інструкцій, що є порушенням п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
		В силу правил статті 39 Закону України "Про охорону праці" передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт є створення суб`єктом господарювання загрози життю.
		Це відповідає, зокрема, принципу державного нагляду (контролю), закріпленому статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якого такий нагляд здійснюється виходячи із пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини.
		Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єтом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4  Закону № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. 
		За приписами абз. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
		Загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.
		При вирішенні питання щодо необхідності застосування до відповідача заходів реагування, суд виходить, зокрема, з того, що згідно із статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України, обов`язок держави - захищати життя людини.
		Згідно з ч. 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		З огляду на встановлені обставини справи, суд переконаний, що виявлені порушення законодавства про охорону праці спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.
		Статтею 77 КАС України  встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Однак, відповідачем, доказів того, що порушення, зафіксовані у акті перевірки від 23.09.2019 №1461/10-0013, були усунуті в повному обсязі,  до суду надано не було.
		Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З огляду на викладене, а також враховуючи те, що під час проведеної перевірки Споживчого товариства "Городницький Хлібозавод" виявлені порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров`ю працівників, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Держпраці у Житомирській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до положень частини другої  статті 139 КАС України  понесені позивачем - суб`єктом владних повноважень судові витрати по сплаті судового збору присудженню або стягненню з відповідача не підлягають.
		Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		 
		 
		вирішив:
		 
		Позов Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м.Житомир,10008 код ЄДРПОУ 39790560) до Споживчого товариства "Городницький Хлібозавод"  (вул. Анастасії Вознюк, 2, Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 11714, код ЄДРПОУ 37774767) про застосування заходів реагування задовольнити.
		Застосувати заходи реагування до Споживчого товариства "Городницький Хлібозавод",  а саме заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: операторів печі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсторонити від виконання функціональних обов`язків оператора печі, КТП № 348   - до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 23.09.2019 № 1461/10-0013.  
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                                            Г.В. Чернова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...