Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/25687/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2020. Зареєстровано: 10.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/755/82/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100100001611

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/25687/18
		1кп/755/82/20
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"06" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: 
		 
		головуючого судді              ОСОБА_1 , 
		за участі секретарів             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		                    ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018100100001611 від 12 лютого 2018 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радомишль Житомирської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
		за участю:
		прокурорів                  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		                    ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		представника потерпілого         ОСОБА_11 ,
		потерпілого             ОСОБА_12 ,
		захисника                 ОСОБА_13 ,
		обвинуваченого              ОСОБА_6 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Згідно обвинувального акту, в жовтні 2017 року, більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи в гаражному боксі по АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_14 належний ОСОБА_12 автомобіль марки «Hyundai Elantra», 2012 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ключ та свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу для проведення ремонтних робіт, однак при цьому не мав наміру виконувати вказані роботи та покладені на нього у зв`язку із цим обов`язки, а мав намір лише заволодіти ним та розпорядитись на власний розсуд.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 з метою обернення транспортного засобу на свою користь, не збираючись повертати автомобіль марки «Hyundai Elantra», 2012 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , запропонував придбати автомобіль ОСОБА_15 , видаючи себе за ОСОБА_12 .
		В подальшому, 07.01.2018 року близько 01 годині 10 хвилин ОСОБА_6 , видаючи себе за власника автомобіля марки «Hyundai Elantra», зустрівся з ОСОБА_15 , який виявив бажання придбати вказаний транспортний засіб, за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 112 та, обговоривши з ним умови продажу, отримав від нього завдаток в сумі 100 доларів США.
		08.01.2018 року ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, видаючи себе за ОСОБА_12 , зустрівся із ОСОБА_15 у с. Стоянка Київської області, та не маючи права на розпорядження транспортним засобом, поза волею ОСОБА_12 , який є власником автомобіля марки «Hyundai Elantra», 2012 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , розпорядився вищевказаним транспортним засобом на свій розсуд, продавши його ОСОБА_15 , отримав від нього 6800 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 08.01.2018 року становить 190491 грн. 12 коп.
		Дії ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що він працював водієм і познайомився з ОСОБА_16 . Потім йому стало відомо, що ОСОБА_17 працює на станції технічного обслуговування автомобілів «Мерседес». Тоді він звернувся до ОСОБА_17 , оскільки мав намір змінити автомобіль, яким на той час користувався, «Мерседес», і ОСОБА_17 познайомив його з ОСОБА_18 , який також користувався автомобілем «Мерседес». Після знайомства з ОСОБА_18 , вони домовилися між собою про обмін автомобілями. Між тим, в автомобілі, який він отримав від ОСОБА_18 в обмін, виявив неполадки, однак його ремонт дорого коштував, тому він (обвинувачений) продав указаний автомобіль. Чуєву було відомо про його продаж і через деякий час він ( ОСОБА_19 ) попросив у нього (обвинуваченого) гроші у борг строком на 1-1,5 місяці в сумі 2000 доларів США під заставу свого автомобіля «Хюндай Елантра», посилаючись на необхідність лікування, на що він ( ОСОБА_20 ) погодився і передав йому кошти, а той передав автомобіль «Хюндай Елантра» синього кольору, технічний паспорт на автомобіль і ключі він автомобіля. У технічному паспорті власником автомобіля був зазначений ОСОБА_21 , проте ОСОБА_19 запевнив, що купив автомобіль по довіреності і у нього (обвинуваченого) не виникало сумнівів, оскільки неодноразово бачив його на цьому автомобілі. 
		   Крім того, обвинувачений показав, що користувався автомобілем «Хюндай Елантра» синього кольору протягом приблизно трьох місяців. За цей час ані ОСОБА_19 , ані інші особи не звертались до нього з вимогою повернути автомобіль, навпаки він розшукував ОСОБА_18 з метою повернути свої гроші, а йому віддати автомобіль, проте ОСОБА_19 не відповідав на дзвінки і ніяким чином не виходив до нього на зв`язок. В той час, як наступили холоди і він не міг керувати зазначеним автомобілем у зв`язку з відсутністю зимового комплекту шин, він вирішив придбати собі автомобіль, а тому передав автомобіль «Хюндай Елантра» ОСОБА_22 , з яким його познайомили спільні знайомі, так само під заставу, як йому передав ОСОБА_19 , з умовою, що гроші ОСОБА_22 вже буде передавати ОСОБА_19 . Для передачі автомобіля ОСОБА_22 , він зустрівся з ним на заправці «Кло» в селі Стоянка Київської області, він ( ОСОБА_22 ) був ще з одним невідомим йому чоловіком, а обвинувачений приїхав з ОСОБА_23 . ОСОБА_22 він повідомив про історію отримання ним автомобіля та номер телефона ОСОБА_18 , і, знаходячись в селі Стоянка, вони разом зателефонували ОСОБА_18 , якому повідомили про те, що ОСОБА_20 передає ОСОБА_22 автомобіль під заставу, а ОСОБА_19 щоб повернути автомобіль, повинен буде віддати гроші ОСОБА_22 , на що ОСОБА_19 погодився, і він ( ОСОБА_20 ) передав ОСОБА_22 автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ від автомобіля.
		   Також обвинувачений показав, що ніколи не працював на СТО, станом на 2017-2018 роки працював з батьком на будівництвах. Крім того, не мав умислу на незаконне заволодіння автомобілем, що належить ОСОБА_21 , раніше з ним не був знайомив, і був впевнений, що власником автомобіля є ОСОБА_19 , який добровільно передав йому автомобіль під заставу. 
		Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
		Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч.1 ст.337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		На обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, сторона обвинувачення, посилається на докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом.
		Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 суду показав, що до моменту відкриття кримінального провадження він не був знайомий з ОСОБА_6 . Так, в серпні 2017 року він (потерпілий) домовився з раніше знайомим йому ОСОБА_14 про ремонт автомобіля «Hyundai Elantra», а саме: заміну фар, накладок на порогах, заміну переднього та заднього бамперу, встановлення сигналізації та шумоізоляції. До цього випадку він (потерпілий) вже двічі ремонтував автомобіль за допомогою ОСОБА_14 , тому між ними були довірительні відносини, у зв`язку з чим він (потерпілий) погодився на довготривалий ремонт його автомобіля та передав ОСОБА_14 автомобіль марки «Hyundai Elantra», ключі від нього та свідоцтво про його державну реєстрацію за адресою: м Київ, вул. Шевцова, 1, а натомість отримав від ОСОБА_18 підмінний автомобіль марки «Хонда». Про точну вартість ремонту він (потерпілий) з ОСОБА_14 не домовився, однак знав, що ремонт повинен був коштувати приблизно 15000 грн. Також потерпілий зазначив, що він не пам`ятає, чи надавав ОСОБА_14 кошти за ремонт під час передачі автомобіля. Приблизно через місяць він (потерпілий) подзвонив ОСОБА_14 та поцікавився про успіхи в ремонті його автомобіля та про намір познайомитися з механіками, які його здійснюють, на що ОСОБА_19 йому повідомив, що з механіками познайомитися неможливо, оскільки вони на даний час здійснюють роботу в іншому місці, а тому ремонт його автомобіля ще не завершився. В середині грудня 2017 року потерпілий почав підозрювати, що у нього викрали автомобіль, а 30 грудня 2017 року ОСОБА_14 повідомив потерпілому, що механіки, які здійснювали ремонт автомобіля зникли у невідомому напрямку. Так, 06.01.2018 року потерпілий зустрівся з ОСОБА_14 , щоб забрати свій автомобіль, однак йому це не вдалося, оскільки ОСОБА_14 повідомив, що механіки, які ремонтували авто знову зникли та в нього відсутній з ними зв`язок. 12.01.2018 року він (потерпілий) звернуся до поліції з заявою про зникнення автомобіля, а 06.02.2018 року йому зателефонували з Шевченківського райуправління поліції та викликали на допит. 11.02.2018 року подзвонив товариш та повідомив, що в мережі «Інтернет» на сайті «авто ріа» міститься оголошення про продаж автомобіля «Hyundai Elantra», який дуже схожий на його автомобіль. Переконавшись, що продається його автомобіль, він ( потерпілий) 12.02.2018 року звернувся до поліції з заявою про викрадення в нього автомобіля, а вже 13.02.2018 року він разом з оперативними співробітниками поліції в м. Вінниця здійснював огляд свого автомобіля. Також потерпілий повідомив, що він не мав наміру продавати свій автомобіль та жодних документів на його продаж або будь-яких довіреностей він не підписував. Потерпілий також повідомив, що довіряв ОСОБА_14 , оскільки той раніше вже займався ремонтом його автомобіля та весь час був з ним на зв`язку, а саме постійно відповідав на його телефонні дзвінки та при необхідності зустрічався з ним, а тому у потерпілого не було підстав недовіряти ОСОБА_14 . Також потерпілий зазначив, що під час передачі автомобіля ОСОБА_14 для ремонту, останній йому повідомив імена механіків, а саме ОСОБА_24 і ОСОБА_25 , а також ім`я ОСОБА_26 , яке, на думку потерпілого, стосується ОСОБА_6 . Крім того, потерпілий повідомив, що не мав жодних боргових зобов`язань перед ОСОБА_14 або ОСОБА_6 , а тому вважає, що його автомобіль викрали, у зв`язку з чим просив заявлений ним цивільний позов, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити в повному обсязі.
		Допитаний в судовому засіданні, за участю захисника ОСОБА_27 , свідок ОСОБА_15 суду показав, що він дійсно у 2017-2018 роках мав у власності автомобіль марки « Hyundai Elantra», який вибув з його власності. Свідок зазначив, що йому відомий обвинувачений ОСОБА_6 , як особа, з якою він спілкувався по телефону та декілька разів зустрічався з приводу автомобіля, більш детально про знайомство та спілкування з обвинуваченим свідок відмовився відповідати на підставі ст. 63 Конституції України. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду показав, що з обвинуваченим та потерпілим він не знайомий та раніше ніколи їх не бачив. Стосовно обставин кримінального провадження свідок повідомив, що в 2017 році він працював в реєстраційному центрі, де займався перереєстрацією транспортних засобів. Він пам`ятає, що одного дня, точної дати не пам`ятає, до нього звернувся чоловік для перереєстрації транспортного засобу «Hyundai Elantra». Вказаний чоловік надав йому (свідку) повний пакет документів, а саме: договір купівлі-продажу, договір комісії, акт технічного стану, акт проведення експертизи та паспорти. Після перевірки всіх документів, у нього (свідка) не виникло сумнівів щодо їх достовірності, тому він здійснив перереєстрацію даного автомобіля. Також свідок повідомив, що під час проведення слідчим впізнання особи за фотокартками, він нікого з представлених осіб не впізнав, але вказав на особу на фотокартці № 1, як на особу, яка ймовірно надала йому документи для перереєстрації транспортного засобу «Hyundai Elantra», оскільки дана особа мала повне обличчя та статуру. Крім того, свідок зазначив, що ні на той час, ні в судовому засіданні, він не може чітко впізнати та вказати на особу, яка надала йому документи для перереєстрації транспортного засобу «Hyundai Elantra».
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду показав, що приблизно 3 роки тому він придбав автомобіль «Hyundai Elantra» синього кольору у ОСОБА_30 приблизно за 200000 гривень, якого він здає як особу, що займається перепродажем автомобілів, після чого здійснили перереєстрацію вказаного автомобіля на його ( свідка) ім`я. Приблизно два тижні він був власником зазначеного автомобіля, однак так як йому запропонували роботу за кордоном, то він був вимушений продати автомобіль. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду показав, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_6 з 2014 року. У 2017 році познайомився з ОСОБА_14 . У той час, як він працював на СТО за адресою: м.Київ, вул. Старосільська, 1, від ОСОБА_6 та ОСОБА_18 йому стало відомо, що вони обидва мають намір змінити автомобілі, тому він їх познайомив, після чого вони обмінялися автомобілями, що були у їх власності. Також свідок зазначив, що після цього ОСОБА_19 приїжджав на СТО на автомобілі «Hyundai Elantra» синього кольору, говорив, що автомобіль належить йому. Крім того, свідок вказав, що зі слів ОСОБА_18 йому відомо про те, що він працював водієм, а на СТО до свідка ( ОСОБА_17 ) приїжджав як клієнт, проте з проханням ремонтувати автомобіль «Hyundai Elantra» він до нього не звертався. Крім того, свідок зазначив, що йому відомо про те, що ОСОБА_20 через деякий час, після того як обмінявся автомобілями з ОСОБА_18 , продав автомобіль, дізнавшись про це, ОСОБА_19 попросив у ОСОБА_20 гроші у борг, посилаючись на складні обставини, пов`язані зі станом здоров`я когось із рідних осіб, на що ОСОБА_20 погодився і позичив йому гроші, приблизно 1500-2000 доларів США, в той час як ОСОБА_19 передав у заставу ОСОБА_20 свій автомобіль «Hyundai Elantra» синього кольору. Також свідок вказав, що був свідком розмови про передачу грошей ОСОБА_20 у борг, а ОСОБА_18  автомобіля у заставу, проте свідком самої передачі не був. Крім того, зазначив, що ОСОБА_20 користувався цим автомобілем тривалий час, і ні ОСОБА_19 , ні будь-які інші особи не пред`являли претензій щодо повернення автомобіля. В кінці 2017 року ОСОБА_19 перестав виходити на зв`язок, ОСОБА_20 його шукав, оскільки йому потрібні були гроші, які він позичив ОСОБА_18 , однак так його і не знайшов. Тому ОСОБА_20 попросив його, щоб він ( свідок) поїхав з ним до села Стоянки Київської області, де домовився з якоюсь людиною про передачу автомобіля «Hyundai Elantra» також під заставу, і ця людина, якої він ( ОСОБА_17 ) не знає повинна була передати за це гроші ОСОБА_20 . Свідок показав, що був присутній при зустрічі ОСОБА_20 з невідомими йому чоловіками у селі Стоянка, він ( ОСОБА_20 ) передавав автомобіль, ключі від автомобіля і технічний паспорт, а чоловік передав ОСОБА_20 гроші, при цьому він розповідав чоловіку, з яким зустрічався, про історію отримання ним автомобіля. Також показав, що, знаходячись в селі Стоянка, ОСОБА_20 подзвонив ОСОБА_18 і повідомив про те, що передає автомобіль іншій людині під заставу і йому необхідно буде передати цьому чоловіку гроші щоб повернути автомобіль назад, на що ОСОБА_19 погодився. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_20 не працював на СТО, а приїжджав деколи до нього (свідка), оскільки вони товаришували.
		Крім того, в судовому засіданні були дослідженні наступні докази. 
		Так, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 12.02.2018 року вбачається, що ОСОБА_12 в кінці серпня 2017 року за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, для проведення ремонту передав власний автомобіль «Хюндай Елантра», 2012 р.в., синього кольору, кузов НОМЕР_1 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній автомобіль не повернув. 11.02.2018 року стало відомо, що автомобіль знятий з реєстраційного обліку, та на даний час продається через мережу «Інтернет».
		З протоколу огляду місця події від 13.02.2018 року вбачається, що об`єктом огляду є ділянка місцевості, яка знаходиться на автомобільній парковці перед центральним входом до Вінницького автовокзалу, що за адресою: м. Вінниця, вул. Кільцева, 8. На вказаній ділянці місцевості знаходиться автомобіль марки «Hyundai Elantra», 2012 р.в., синього кольору, тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_3 . В ході його огляду на передній панелі під лобовим склом наявна дублююча табличка з номером кузову НОМЕР_1 . На місці біля вказаного транспортного засобу присутній водій згідно паспорту громадянина України ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , який пояснив, що 28.01.2018 року придбав даний автомобіль в м. Києві на авторинку «Чапаєвка». Також на місці події біля даного транспортного засобу знаходиться ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , який, оглянувши даний автомобіль, вказав на клеєний передній бампер та подряпини лакофарбового покриття капоту, як на характерні прикмети власного автомобіля, яким незаконно заволоділи. Після чого автомобіль марки «Hyundai Elantra», 2012 р.в., синього кольору, номером кузову НОМЕР_1 , тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_3 вилучається. Також у ОСОБА_33 вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_4 серія НОМЕР_5 , та ключ від автомобіля «Hyundai Elantra», на якому міститься наклейка з НОМЕР_6 .
		Також з акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 1921 від 13.02.2018 року вбачається, що здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Hyundai Elantra», тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом блокування та доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за адресою: АДРЕСА_6 . Огляд та затримання транспортного засобу здійснено у зв`язку з ч.3 ст.289 КК України. Власник транспортного засобу ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Зовнішній вигляд транспортного засобу: видимих пошкоджень немає, документів та цінних речей в салоні немає.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.02.2018 року та довідки до нього вбачається, що свідок ОСОБА_14 серед пред`явлених йому для впізнання фотознімків впізнав чоловіка, який зображений на фото №1, як ОСОБА_6 , який у жовтні 2017 року за адресою: м. Київ. вул. Старосільська, отримав від нього належний ОСОБА_34 автомобіль «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію даного ТЗ, ключі від нього для проведення ремонтних робіт, після чого в грудні 2017 року зник разом з вказаним автомобілем. Свідок впізнав особу за загальними ознаками обличчя, кольором волосся, зачіскою, формою очей, брів, носу, вух, рота та підборіддя.
		Згідно з копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2018 року та довідки до нього вбачається, що свідок ОСОБА_15 серед пред`явлених йому для впізнання фотознімків впізнав чоловіка, який зображений на фото №3, як ОСОБА_12 , який 18.01.2018 року продав йому автомобіль «Hyundai Elantra», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Свідок впізнав особу за загальними рисами обличчя, формою очей, брів, носу, рота, підборіддя, зачіскою, кольором волосся.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2018 року та довідки до нього вбачається, що свідок ОСОБА_28 серед пред`явлених йому для впізнання фотознімків впізнав чоловіка, який зображений на фото №1, як Фісуна, який 18.01.2018 року, перебуваючи у ТСЦ № 3247, перереєстровував на чоловіка з прізвищем ОСОБА_22 автомобіль марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 . Свідок впізнав особу за загальними рисами обличчя, формою голови, очей, брів, носу, рота, зачіскою та інше.
		Також в судовому засіданні були досліджені документи, на підставі яких було здійснено реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Elantra», а саме:
		-договір комісії № 1830 від 17.01.2018 року, сторонами якого є ТОВ «АВТОПЛЮС К» в особі ОСОБА_35 та ОСОБА_36 ;
		-договір купівлі продажу транспортного засобу № 6332/18/001830 від 17.01.2018 року, згідно якого ТОВ «АВТОПЛЮС К» в особі ОСОБА_35 продав ОСОБА_15 автомобіль «Hyundai Elantra» Седан-В, 2012 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
		-акт огляду реалізованого транспортного засобу № 6332/18/001830 від 17.01.2018 року, на підставі договору купівлі-продажу 6332/18/001830 від 17.01.2018 року;
		-акт огляду технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 1830 від 17.01.2018 року;
		-згоду ОСОБА_12 на збір та обробку персональних даних від 17.01.2018 року;
		-згоду ОСОБА_15 на збір та обробку персональних даних від 17.01.2018 року;
		-заяву ОСОБА_12 від 17.01.2018 року, якою він підтвердив, що ним протягом року не проводились операції з продажу чи обміну об`єктів рухомого майна;
		-акт приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером № 1830 від 17.01.2018 року;
		-угоду № 1830 про купівлю продаж із третіми особами від 17.01.2018 року, згідно яких ОСОБА_15 придбав в ТОВ «АВТОПЛЮС К» в особі ОСОБА_35 транспортний засіб «Hyundai Elantra» Седан-В, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
		Крім того, в судовому засіданні були досліджені документи, які підтверджують факт перереєстрації транспортного засобу «Hyundai Elantra», а саме:
		-історія ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України від 21.02.2018 року, в якій зазначено історію та спосіб реєстрації транспортного засобу «Hyundai Elantra» Седан-В, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ;
		-облікову картку приватного АМТ, згідно якої власником транспортного засобу є ОСОБА_37 з 28.07.2012 року;
		-реєстраційну картку ТЗ, згідно якої власником транспортного засобу є ОСОБА_15 з 17.01.2018 року;
		-реєстраційну картку ТЗ, згідно якої власником транспортного засобу є ОСОБА_29 з 20.01.2018 року;
		-реєстраційну картку ТЗ та облікову картку № НОМЕР_8 від 30.01.2018 року, згідно якої власник транспортного засобу ОСОБА_29 30.01.2018 року зняв автомобіль з обліку.
		З висновку експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи № 12-2/399 від 29.05.2018 року вбачається, що транспортний засіб марки «Hyundai Elantra» має три місця з позначенням номеру кузова НОМЕР_1 . 1) Згідно інформації заводу-виробника, номерний майданчик, на якому нанесено ідентифікаційний номер кузова, знаходиться у салоні автомобіля, перед переднім пасажирським сидінням, на підсилювачі, який кріпиться до днища, з правої сторони в напрямку руху автомобіля. 2) Основна дублююча номерна табличка (наклейка) з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_1 розташована з лівої сторони на середній - стійці в напрямку руху автомобіля. 3). Дублююча номерна табличка (наклейка) з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_1 розташована під лобовим склом знизу, з лівої сторони в напрямку руху автомобіля. Номер кузова НОМЕР_1 та дублюючі номерні таблички (наклейки) з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_1 зміні не піддавалися.
		З висновку експерта за результатами проведення авто-товарознавчої експертизи № 12-2/400 від 15.05.2018 року вбачається, що ринкова вартість автомобіля марки «Hyundai» модель «Elantra», 2012 року випуску, НОМЕР_1 , тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 17.01.2018 року, становить 383880,63 грн. (триста вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят гривень 63 коп.).
		З висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 8-4/865 від 29.05.2018 року вбачається:
		1. Підписи від імені ОСОБА_12 у графі «КОМІТЕНТ» Договору комісії № 1830 від 17.01.2018, у графі «Продавець:» Акту огляду реалізованого транспортного засобу № 6332/18/001830 від 17.01.2018, у графі «ФІСАН Є.В.» Акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 1830 від 17.01.2018, у графах «(підпис)» Посвідчення про отримання повідомлення про включення інформації до бази персональних даних контрагентів ТОВ «АВТОПЛЮС К» від 17.01.2018 на ім`я ОСОБА_12 , у графі «(підпис)» Заяви ОСОБА_12 від 17.01.2018, у графі «Передав» Акту приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером від 17.01.2018 - виконано не ОСОБА_12 , зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.
		2.    Підписи від імені ОСОБА_15 у графі «ПОКУПЕЦЬ» Договору купівлі-продажу транспортного засобу 6332/18/001830 від 17.01.2018, у графі «Покупець:» Акту огляду реалізованого транспортного засобу № 6332/18/001830 від 17.01.2018, у графах «(підпис)» Посвідчення про отримання повідомлення про включення інформації до бази персональних даних контрагентів ТОВ «АВТОПЛЮС К» від 17.01.2018 на ім`я ОСОБА_15 ,    у графі «Отримав» Акту приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером від 17.01.2018, у графі «Покупець» Угоди № 1830 про купівлю-продаж із третіми особами від 17.01.2018 - виконано не ОСОБА_15 , зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.
		3.    Вирішити питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_12 у договорі комісії №1830 від 17.01.2018, у акті огляду реалізованого транспортного засобу № 6332/18/001830 від 17.01.2018, у акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 1830 від 17.01.2018, у посвідченні про отримання повідомлення про включення інформації до бази персональних даних контрагентів ТОВ «АВТОПЛЮС К» від 17.01.2018, у заяві від 17.01.2018, у акті приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером від 17.01.2018, ОСОБА_6 ?» - не виявилося можливим, у зв`язку із різною транскрипційною досліджуваних підписів та наданих зразків, а також через відсутність достатньої кількості та якості зразків підпису та почерку ОСОБА_6 .
		4.    Вирішити питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_15 у договорі купівлі-продажу транспортного засобу 6332/18/001830 від 17.01.2018, у акті огляду реалізованого транспортного засобу № 6332/18/001830 від 17.01.2018, у посвідченні про отримання повідомлення про включення інформації до бази персональних даних контрагентів ТОВ «АВТОПЛЮС К» від 17.01.2018, у акті приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером від 17.01.2018, в угоді № 1830 про купівлю-продаж із третіми особами від 17.01.2018 ОСОБА_6 ?» - не виявилося можливим, у зв`язку із різною транскрипційною досліджуваних підписів та наданих зразків, а також через відсутність достатньої кількості та якості зразків підпису та почерку ОСОБА_6 .
		Крім того, в судовому засіданні було досліджено документ, що має назву «Довідка аналіз технічної інформації за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_12 » від 20.02.2018 року без підпису. 
		Також, відповідно до ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення, з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Даний обов`язок закону стороною обвинувачення належним чином не був виконаний. Свідки ОСОБА_38 та ОСОБА_39 неодноразово викликалися в судові засідання. Судом було вжито всі можливі заходи для забезпечення явки в судове засідання вказаних свідків. До указаних свідків неодноразово застосовувалися примусові приводи, однак приводи так і не були виконані. З метою дотримання розумних строків розгляду, судом було встановлено стороні обвинувачення процесуальний трок для забезпечення свідків обвинувачення в судове засідання для їх безпосереднього допиту в суді. Між тим, сторона обвинувачення не забезпечила явку свідків в судове засідання та не повідомила суду про вжиття будь-яких заходів з указаною метою. 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбаченихКПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Оцінюючи та аналізуючи докази в їх сукупності, суд звертає особливу увагу на один із конституційних принципів, закладених вст. 62 Конституції України, щодо прав, свобод та обов`язків людини і громадянина, де визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тому що доведення вини - це завдання сторони обвинувачення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2018 року та довідки до нього вбачається, що свідок ОСОБА_28 серед пред`явлених йому для впізнання фотознімків впізнав чоловіка, який зображений на фото №1, як Фісуна, який 18.01.2018 року перебуваючи у ТСЦ № 3247 перереєстровував на чоловіка з прізвищем ОСОБА_22 автомобіль марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 . Свідок впізнав особу за загальними рисами обличчя, формою голови, очей, брів, носу, рота, зачіскою та інше.
		У той же час, свідок ОСОБА_28 , допитаний безпосередньо в судовому засіданні, повідомив, що під час проведення впізнання особи за фотокартками, він нікого з представлених осіб не впізнав, але вказав на особу на фотокартці № 1, як на особу, яка ймовірно надала йому документи для перереєстрації транспортного засобу «Hyundai Elantra», оскільки дана особа мала повне обличчя та статуру. Крім того, свідок зазначив, що ні на той час, коли слідчий проводив впізнання за фотокартками, ні в судовому засіданні, не може чітко впізнати та вказати на особу, яка надала йому документи для перереєстрації транспортного засобу «Hyundai Elantra».
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.
		Отже, враховуючи те, що свідок ОСОБА_28 під час допиту в судовому засіданні повідомив, що під час проведення впізнання особи за фотокарткою, він нікого з представлених осіб не впізнав, суд приходить до висновку про визнання протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2018 року та довідки до нього недопустимим доказом на підставі ст. 86 КПК України, а тому він не можуть бути використаний при ухваленні судового рішення. 
		Крім того, зважаючи на принцип безпосередності кримінального процесуального законодавства, а також те, що свідок ОСОБА_14 не був допитаний в судовому засіданні та не підтвердив обставин, зазначених згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 15.02.2018 року, проведеного за його участі, суд також вважає необхідним визнати зазначений протокол недопустимим доказом.
		Що стосується протоколу пред`явлення особи для впізнання від 31.03.2018 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_15 , то стороною обвинувачення було надано до суду лише його копію, не засвідчену жодною особою, крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 не підтвердив обставин, зазначених у копії вказаного протоколу, а тому суд вважає необхідним визнати зазначений протокол недопустимим доказом.
		Що стосується інших доказів, досліджених судом та наведених у вироку, зокрема: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 12.02.2018 року; протоколу огляду місця події від 13.02.2018 року; акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 1921 від 13.02.2018 року; висновку експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи № 12-2/399 від 29.05.2018 року; висновку експерта за результатами проведення авто-товарознавчої експертизи № 12-2/400 від 15.05.2018 року; висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 8-4/865 від 29.05.2018 року, які були досліджені в судовому засіданні, то вони не є такими, на підставі яких суд може встановити наявність фактів та обставин, які б вказували на винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, та спростовувати доводи обвинуваченого про його непричетність до вчиненого, які також узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_40 .
		Також в судовому засіданні були досліджені документи, а саме: договір комісії № 1830 від 17.01.2018 року; договір купівлі продажу транспортного засобу № 6332/18/001830 від 17.01.2018 року; акт огляду реалізованого транспортного засобу № 6332/18/001830 від 17.01.2018 року на підставі договору купівлі-продажу 6332/18/001830 від 17.01.2018 року; акт огляду технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 1830 від 17.01.2018 року;     згоду ОСОБА_12 на збір та обробку персональних даних від 17.01.2018 року; згоду ОСОБА_15 на збір та обробку персональних даних від 17.01.2018 року; заяву ОСОБА_12 від 17.01.2018 року; акт приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером № 1830 від 17.01.2018 року; угоду № 1830 про купівлю продаж із третіми особами від 17.01.2018 року, на підставі яких було здійснено реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Elantra», однак висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 8-4/865 від 29.05.2018 року не свідчить про виконання підписів у вказаних документах саме ОСОБА_6 . 
		Крім того, в судовому засіданні були досліджені документи, а саме: історія ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України від 21.02.2018 року; облікову картку приватного АМТ та реєстраційні картки ТЗ, які підтверджують лише факт перереєстрації транспортного засобу «Hyundai Elantra», при цьому в них відсутні відомості, які б вказували на те, що вказана дія відбувалась за участі ОСОБА_6 . 
		Частина 1 ст. 289 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом. 
		Згідно примітки до ч. 1 ст. 289 КК України, під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		З огляду на викладене, жоден із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі, так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, не дає достатніх підстав стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		За таких обставин, слід зазначити, що згідно ч. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судузправ людини»від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
		Ст. 2 КПК України передбачає, щозавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких між іншим, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Так,зокрема,згідно зст.ст.8,9,17КПК Україникримінальне провадженняздійснюється здодержанням принципуверховенства права,відповідно доякого людина,її правата свободивизнаються найвищимицінностями тавизначають змісті спрямованістьдіяльності держави.  Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. 
		За таких обставин, суд приходить до переконання про недоведеність вчинення ОСОБА_6  в межах пред`явленого йому обвинувачення незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
		Отже, ОСОБА_6 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватим та виправдати.
		В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 КПК України, суд залишає позов без розгляду.
		Враховуючи викладе, суд приходить до висновку про те, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 необхідно залишити без розгляду.
		Керуючисьст. ст. 6, 19, 32, 62 Конституції України,ст.ст.2,3,7,8,9,17,23,41,94,214,223,246,258,260,278,284,  291, 370, 373, 374 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_6  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 289 КК України та виправдати його. 
		Речові докази у справі, а саме: два комплекти ключів від автомобіля марки «Hundai Elantra», 2012 року випуску, синього кольору, номер кузову НОМЕР_1 , тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_3 , які передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_12 ,  залишити власнику.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 залишити без розгляду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...