Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/6648/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2020. Зареєстровано: 11.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2020.
Дата набрання законної сили: 10.12.2020
Номер судового провадження: П/380/6820/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		справа №380/6648/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		03 листопада 2020 року
		м. Львів          
		          Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		          Головуючого судді Сакалоша В.М.,
		          секретаря судового засідання Івать М.І.,
		          за участі: представників позивача Вус О.І., Крупник П.П.,
		          представника відповідача Хандин О.В.,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Нерухомість» до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування припису,-
		                                                          В С Т А Н О В И В:
		          На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Нерухомість» (далі - ТзОВ «Еліт нерухомість, позивач) до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (далі - Управління охорони історичного середовища ЛМР, відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати припис №0004-вих-52604 від 13.07.2020 року, що виданий Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.
		          Заявлена вимога обумовлена незгодою ТзОВ «Еліт-Нерухомість» з оскаржуваним приписом. Позивач наголошує, що такий був винесений на підставі візуального огляду без видачі розпорядчого документа органу охорони культурної спадщини (наказу, розпорядження) що є порушенням ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, огляд містобудівної ситуації вул. Січових Стрільців, 2 в м. Львові проводився за відсутності керівника ТзОВ «Еліт-Нерухомість», чи їх уповноважених осіб, що є порушенням ч. 11 ст. 4 вищезгаданого Закону. При цьому в порушення ч. 6 ст. 7 Закону жодного акта так званого візуального обстеження позивачу не надсилалось. Зазначені обставини, позивач вважає достатніми для визнання протиправним та скасування припису припис №0004-вих-52604 від 13.07.2020 року, що виданий Управлінням охорони історичного середовища ЛМР.
		          Провадження у справі суд відкрив ухвалою від 19.08.2020.
		          Управління охорони історичного середовища ЛМР надало відзив на позов. Із заявленою вимогою ТЗОВ «Еліт-Нерухомість» не погоджується вважає її безпідставною, а вимоги позивач не обґрунтованими. Зазначає, що за наслідками проведення візуального спостереження та фотофіксації містобудівної ситуації на території будинку №2 на вул. Січових Стрільців ум. Львові , про що складено відповідний акт та перевірки електронної бази  даних документообігу управлінням охорони історичного середовища встановлено самовільне проведення будівельних робіт за вказаною адресою. На підставі наведеного, у відповідності до наявних повноважень та вимог чинного Законодавства винесено оскаржуваний припис, який на переконання відповідача по є правомірним та законним. Відповідач зазначив, що під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального Закону, а саме Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.
		          В судовому засіданні по розгляду справи представники ТзОВ «Еліт-Нерухомість» підтримали вимогу, просили позов задовольнити повністю.
		          Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві.
		          Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		          Суд встановив, що за результатами проведеного візуального обстеження від 01.07.2020 об`єкта культурної спадщини -пам`ятки архітектури місцевого значення (охоронний №48, згідно рішення Львівського облвиконкому, №130 від 26.02.1980 р.) на вулиці Січових Стрільців, 12 у місті Львові, Управління історичного середовища ЛМВ винесло щодо ТзОВ «Еліт-Нерухомість» Припис від 13.07.2020 №00004-вих-52604.
		          Даним приписом вимагається:
		           1. Негайно припинити проведення будь-яких робіт із вибірки ґрунту та основ, демонтажу елементів та частин фундаменту, несучих та огороджуючих конструкцій будівлі на вул. Січових Стрільців, 2 - пам`ятки архітектури місцевого значення (охоронний №48, згідно Рішення Львівського облвиконкому №130 від 26.02.1980р.), як таких, що проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів і передбачених Законом дозволів, негативно позначаються на стані пам`ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки);
		           2. Вжити заходів із приведення діяльності ц відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
		          Вважаючий даний припис протиправним та таким що підлягає скасуванню ТзОВ «Еліт-Нерухомість» звернулося до суду з цим позовом.
		          Зі змісту припису вбачається що він винесений на виконання вимоги частини першої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон), в межах повноважень, визначених пунктом 9 частини 2 статті 6 Закону, пунктами 6 та 15 Повноважень управління охорони історичного середовища Розділу VIH «Львівської міської ради» (затверджених ухвалою міської ради №777 від 14.07.2016р.), пунктами 4.1.26 та 4.1.32 «Положення про управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та його структури».
		          Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керувався такими правовими нормами та міркуваннями.
		          Положеннями Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що одним із повноважень органів охорони культурної спадщини є здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини. При цьому, даний Закон не визначає того, в яких саме формах може здійснюватись такий контроль.
		          Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» № 3392-71 від 19.05.2011 року (із наступними змінами) затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та статтею 1 визначено, що термін "документ дозвільного характеру" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Забороняється вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.
		          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
		          До Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності включено такі передбачені Законом України «Про охорону культурної спадщини» дозвільні документи:
		          «П.57. Дозвіл на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їх територіях та в зонах охорони, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок»;
		          «П.58. Дозвіл на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів»;
		          «П.106. Погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони».
		          Сукупний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що органи охорони культурної спадщини, здійснюючи перевірку дотримання суб`єктами господарювання законодавства у сфері охорони культурної спадщини в частині отримання дозволу на проведення робіт ка пам`ятках місцевого значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів, в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів, при погодженні програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони проводять перевірку господарської діяльності таких суб`єктів, оскільки отримання цього дозволу є частиною господарської діяльності відповідних суб`єктів, так як надає їм право на провадження певних дій в рамках здійснення господарської діяльності при цьому суд погоджується з доводами сторони позивача, що  без такого дозволу провадження цих дій забороняється.
		Так, перевірка суб`єкта господарювання на предмет дотримання ним у своїй господарській діяльності вимог законодавства згідно із статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» являє собою державний нагляд (контроль), під яким розуміється діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		          Частина друга статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлює, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність з Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду '.контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.
		Тобто, дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" поширюється на всі відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності, а виключенням є лише конкретно визначені правовідносини, серед яких не згадуються заходи контролю у сфері комунального майна, охорони пам`яток місцевого значення.
		Як вже встановлено судом, припис винесено за наслідками візуального огляду об`єкта. Таким чином проведення візуального обстеження містобудівної ситуації по вул. Січових Стрільців, 2 в м. Львові на переконання суду являє собою охоронюваний захід оскільки предметом перевірки була наявність «затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурно  спадщини програм та проектів і передбачених Законом дозволів», вказане спростовано відповідачем.
		У свою чергу Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської .діяльності» регламентує порядок проведення державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності відповідно до якого плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи:
		-  має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (ч. 11 ст.4);
		-  для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видається наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7);
		-          на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7);
		          - в посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного -нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його з відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності якого здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий): форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч. З ст.7);
		          - посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходуперед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч.4,5 ст.7);
		          - за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий): форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю): найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід Посадова особа органу державного нагляду І контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. З останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду контролю є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю) (ч.6 ст .7);
		          - у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст.7);
		          - припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст. 7);
		          Отже проведення візуального обстеження містобудівної ситуації по вулиці Січових Стрільців, 2 в місті Львові по своїй суті було наглядом (контролем) господарської діяльності замовників будівництва на предмет дотримання ними законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а саме , перевірки наявності передбачених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів і передбачених Законом дозволів.
		          Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на проведення огляду містобудівної ситуації по вул. Січових Стрільців, 2 в м, Львові до видачі оскаржуваного припису не вчинялося жодних дій передбачених вищевказаними нормами, що свідчить про порушення процедури здійснення контролюючих заходів (не видавався наказ, направлення; огляд проводився без повідомлення та участі уповноважених осіб ТзОВ «Еліт-Нерухомість») що свідчить в сукупності про порушення процедури огляду і відповідно тягне за собою визнання протиправним та скасування оскаржуваного припису.
		          У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		          Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України  принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		          Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		          Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		          Суд наголошує, що у своїх запереченнях відповідач покликається на наявність акту огляду, про такого до матеріалів справи не долучив, не вказав його реквізитів та не довів факт отримання акту позивачем.
		          В процесі розгляду справи відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що оскаржуваний припис прийнятий з додержанням вимоги законодавства, щодо повного та всебічного з`ясування та дослідження усіх наявних обставин.
		          Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		          З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
		          Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		          Керуючись ст.ст. 72, 73, 114, 115, 117, 241, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суддя -
		В И Р І Ш И В :
		          Адміністративний позов задовольнити повністю.
		          Визнати протиправним та скасувати припис №0004-вих-52604 від 13.07.2020 року, що виданий Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.
		          Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Нерухомість» (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 2; ЄДРПОУ 31979098) за рахунок бюджетних асигнувань Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (79008, м. Львів, вул. Валова, 20; ЄДРПОУ 26256659) судовий збір в сумі 210 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
		          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Повний текст рішення складено 09.11.2020.
		 
		          
		Суддя                                                                          В.М. Сакалош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...