Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/4477/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2020. Зареєстровано: 11.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2020.
Дата набрання законної сили: 10.11.2020
Номер судового провадження: 850/8002/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		10 листопада 2020 року           справа №200/4477/20-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Гаврищук Т.Г.          
		суддів:                       Блохіна А.А.
		                                   Гайдара А.В.
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Донецького окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) від 06 серпня 2020 р. (повний текст рішення складений 06 серпня 2020 року) у справі № 200/4477/20-а за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови "Про арешт коштів боржника" від 07.04.2020 року ВП № 61745900, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови "Про арешт коштів боржника" від 07.04.2020 року ВП №61745900. 
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову про арешт коштів боржника  від 07.04.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 61745900 в частині накладення арешту на кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , у АТ "Державний ощадний банк України", на який нараховується заробітна плата; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віру Леонідівну зняти арешт з коштів на рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , у АТ "Державний ощадний банк України", на який нараховується заробітна плата. В решті позовних вимог відмовлено.
		В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що постанова про арешт коштів боржника винесена ним у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» задля забезпечення реального виконання боржником рішення, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у банках та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення постанови про арешт коштів боржника. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленого цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення, на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. У постанові про накладення арешту на кошти боржника від 07.04.2020 року зазначено: накласти арешт на кошти, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику. На думку відповідача, у зв`язку з прийняттям банківськими установами постанови про арешт коштів боржника, у рамках виконавчого провадження №61745900, картковий рахунок відкритий позивачем у АТ «Державний ощадний банк України», не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідач зазначив, жодних документів з повідомленням про те, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення від банківських установ на адресу приватного виконавця не надходило. 
		На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.
		Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем 07.04.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61745900 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчикома Володимира Вікторовича № 5210 від 30.03.2020 року про стягнення з позивача на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 14424 грн.. Відповідно до змісту цієї постанови зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1442,40 грн. (а.с. 10-11).
		Зазначена постанова була направлена на адресу реєстрації позивача рекомендованим листом з повідомленням та була отримана позивачем 15.04.2020 року (а.с. 9).
		Крім того, 07.04.2020 року відповідачем у межах виконавчого провадження № 61745900 було винесено :
		-постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження відповідно до якої визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму мінімальних витрат в сумі 300 грн. (а.с. 82);
		-постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої стягнуто з боржника  позивача основну винагороду у сумі 1442,40 грн. (а.с.83);
		-постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої на усе майно, що належить позивачеві накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 16866,40 грн. (а.с. 84);
		-постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти позивача , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 37).
		06.05.2020 року у межах виконавчого провадження № 61745900 відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, пунктом 1 якої звернув стягнення на доходи позивача , що отримує від Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця. Згідно п. 2 постанови приватний виконавець постановив здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків на загальну суму, що підлягає стягненню за виконавчим провадження № 61745900 в розмірі 16866,40 грн. (а.с. 85).
		З довідки, виданої Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10004/0218, встановлено, що банк надав відповідь на заяву клієнта від 23.05.2020 року щодо пояснення арешту рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих на ім`я ОСОБА_1 , та роз`яснив останньому, що арештовано грошові кошти в сумі 16866,40 грн. згідно постанови про арешт коштів боржника ВП № 61745900 від 07.04.2020 року. Також повідомлено, що будь - яких інших операцій по рахункам банком згідно постанови не здійснювалось, арештовані грошові кошти знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 (а.с. 38).
		Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_3 на вказаний рахунок, який відкритий на ім`я позивача, 07.04.2020 року зарахована заробітна плата за березень 2020 року у розмірі 11336,74 грн., 22.04.2020 року зараховано аванс за квітень 2020 року (а.с. 13).
		Листом від 24.06.2020 року № 11/5-17/1202/5058/2020-00/с Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» повідомило позивача, що на рахунки відкриті на його ім`я 15.04.2020 року накладено арешт на підставі постанови про арешт коштів боржника ВП № 61745900 від 07.04.2020 року винесеної приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. Крім того зазначив, що баком проінформовано виконавчу службу листом № 46-13/4107/4309БТ від 20.05.2020 року, що один з рахунків використовується в тому числі для зарахування заробітної плати (а.с. 73-74).
		Наведені обставини сторонами не оспорюються.
		Судом першої інстанції визнано протиправною та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 07.04.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 61745900 в частині накладення арешту на кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий на ім`я позивача, у АТ "Державний ощадний банк України", на який нараховується заробітна плата. В решті позовних вимог відмовлено.
		Позивачем апеляційна скарга не подавалась, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст.308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. 
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		За змістом пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено  статтею 48 Закону № 1404-VIII, за приписами якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
		Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
		Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до  статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
		Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. 
		Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
		Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстр.в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, в редакції чинної у спірний період, (далі - Інструкція №512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
		За приписами пункту 8 розділу VIII Інструкції №512/5 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що наведені положення законодавства не обмежують дії виконавця щодо накладення арешту, оскільки він може бути накладений як на всі кошти, так і на всі рахунки клієнта банку, без зазначення конкретного номера рахунку у банку, що, в свою чергу, не є порушенням прав боржника, як сторони виконавчого провадження.
		Водночас, статтею 68 Закону № 1404-VIII визначені умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, за приписами якої  стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
		За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
		Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
		Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що такий вид стягнення, як стягнення на заробітну плату, звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, та має бути застосований як крайній захід у разі неможливості отримати борг у інший спосіб.
		У відповідності до вимог статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
		Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
		За приписами частини третьої статті 52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
		Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання постанови про арешт коштів боржника ВП № 61745900 від 07.04.2020 року Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» накладено арешт на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих на ім`я ОСОБА_1 .
		Проте, як підтверджується випискою по картковому рахунку на рахунок № НОМЕР_3 перераховується заробітна плата позивача (а.с. 13).
		Таким чином, рахунок № НОМЕР_3 відкритий на ім`я позивача в АТ «Державний ощадний банк України» є рахунком на який перераховується заробітна плата позивача.
		Конституційний Суд України у своєму рішенні №25рп/2009 від 07 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
		Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
		Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
		Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом.
		Статтею 18 Закону N1404-VIII передбачено обов`язок виконавців здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому, правом виконавця є:- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; -отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
		Отже, враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом N1404-VIII, та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на заробітну плату, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону N1404-VIII.
		Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №340/3042/19.
		Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону N1404-VIII визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а саме з листа АТ «Державний ощадний банк України» від 24.06.2020 року № 11/5-17/1202/5058/2020-00/с, останній повідомляв відповідача про те, що один з рахунків відкритій у банку зокрема використовується для зарахування заробітної плати позивача.
		Таким чином, відповідач, керуючись ст.52 Закону N1404-VIII мав право самостійно винести постанову про зняття арешту з зарплатного рахунку позивача.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було скасовано постанову про арешт коштів боржника від 07.04.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 61745900 в частині накладення арешту на кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , у АТ "Державний ощадний банк України", на який нараховується заробітна плата, в частині накладення арешту на зарплатний рахунок.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених обставин справи.
		Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
		Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 р. у справі № 200/4477/20-а - залишити без задоволення.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 р. у справі № 200/4477/20-а - залишити без змін.
		Постанова у повному обсязі складена та підписана 10 листопада 2020 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 10 листопада 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий:                                                                                Т.Г. Гаврищук 
		 
		 
		Судді:                                                                                          А.А. Блохін
		 
		 
		А.В. Гайдар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...