Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 133/3337/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2020.
Дата набрання законної сили: 05.11.2020
Номер судового провадження: 51-453км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 11111111111111111

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		5 листопада 2020 року
		м. Київ
		справа № 133/3337/19
		провадження № 51-453км20
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 , 
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 6 липня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		Постановлені судові рішення та зміст оскаржуваного судового рішення
		Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ухвалою від 10 січня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого та начальника слідчого відділення Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР).
		Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 2 липня 2020 року ОСОБА_6 оскаржив його до апеляційного суду.
		Ухвалою від 6 липня 2020 року суддя Вінницького апеляційного суду, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , оскільки це рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до статей 307, 309 КПК.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі  ОСОБА_6 , вказуючи на незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, просить її скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначає, що нормами Конституції України визначено його на право на оскарження ухвали слідчого судді, що підтверджено і Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року, яким визнано неконституційним положення ч. 3 ст. 307 КПК. Крім того, стверджує, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у відкритті провадження за його скаргою, позбавив його права на доступ до правосуддя та порушив загальні принципи кримінального судочинства, а також гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (статті 6,13,14) права.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_7 заперечила проти задоволення касаційної скарги, просила ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали провадження за скаргою ОСОБА_6 необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі  Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
		Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Частиною 2 ст. 434-1 КПК передбачено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження нарозгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів зіншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
		У касаційній скарзі  ОСОБА_6  порушує питання про незаконність ухвали апеляційного суду від 6 липня 2020 року, оскільки, на його думку, він має право на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року.
		З матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області за наслідками розгляду заяви  ОСОБА_6 постановив ухвалу від 10 січня 2020 року, якою відмовив у задоволенні його скарги на бездіяльність слідчого та начальника слідчого відділення Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
		Ухвалою судді Вінницького апеляційного суду від 6 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на тій підставі, що вищезазначена ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги  ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до ч. 3 ст. 307, ст. 309 КПК у редакції, яка діяла до постановлення рішення КСУ, тобто до 17 червня 2020 року.
		Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках  на касаційне оскарження судового рішення. 
		В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному вРішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
		Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованогост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
		У ст. 24 та ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема і можливість оскаржити в апеляційному порядку рішення слідчого судді, але лише у випадках, передбачених цим Кодексом. 
		Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК. 
		За змістом ч. 3 ст. 307 КПК (у редакції від 11 червня 2020 року) ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру. 
		Згідно з ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.
		Частиною 2 статті 152 Конституції України закріплено принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 
		Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідають Конституції України (неконституційними). 
		Тобто з моменту прийняття Рішення Конституційним Судом України скасовано обмеження на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
		Як зазначено вище, суддя Вінницького апеляційного суду постановив оскаржувану ухвалу 6 липня 2020 року, тобто після прийняття Конституційним Судом України Рішення № 4-р(ІІ)/2020.
		За таких обставин колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вважає, що оскільки норма ч. 3 ст.307 КПК була визнана неконституційною, то апеляційний суд всупереч вимог ст.5 КПК необґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою  ОСОБА_6 , чим обмежив право особи на оскарження судового рішення в апеляційному порядку.
		Проте в практиці Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду існує інша правова позиція щодо застосування норм кримінального процесуального закону (ч. 3 ст. 370 КПК) при перегляді в касаційному порядку ухвал суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчого судді, постановлені за скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
		Зокрема, колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду постановою від 28 жовтня 2020 року (справа №133/136/20, провадження № 51-3975км20) ухвалу Вінницького апеляційного суду від 3 липня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишено без зміни, касаційну скаргу скаржника  без задоволення. У цій постанові викладено висновок про те, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України оскарженню в апеляційному порядку підлягають лише ті ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені вже після 17 червня 2020 року. 
		Аналогічну правову позицію викладено колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 1 жовтня 2020 року (справа № 454/2083/13-к, провадження № 51-6914 ск18), в якій також вказано, що Рішення Конституційного суду України у даному випадку не має зворотної дії в часі, а тому при вирішенні питання щодо можливості оскарження ухвали слідчого судді підлягають застосуванню норми, які діяли на момент її постановлення.
		У зв`язку з цим колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.
		З огляду на викладене, з метою забезпечення єдності судової практикипровадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 6 липня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду на підставі ст. 434-1 КПК.
		Керуючись статтями 434, 434-1, 432-2, 441 КПК, Верховний Суд
		постановив:
		Матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 6 липня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 січня 2020року передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...