Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/15992/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2020. Зареєстровано: 11.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2020.

Номер судового провадження: 2/759/197/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/15992/17
		пр. № 2/759/197/20
		30 вересня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді:         П`ятничук І.В.,
		при секретарі:                 Котляр Ю.М., Медвідчук В.В., Дрозі Т.О.,
		з участю позивача : ОСОБА_1 ,
		представника позивача адвоката : Мороз В.П.,
		представника відповідача : Стукалова А.В.,
		відповідача : ОСОБА_2 ,
		представника відповідача адвоката : Загорняк Н.Б.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом 
		ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №6, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Представник ОСОБА_1 - Мороз В.П. у жовтні 2017 року звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця № 6, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, яким з врахуванням уточнених вимог просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 10254,00 грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., витрати за проведення експертних послуг у розмірі 4000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . 04.07.2017 року відбулося залиття квартири позивача. Внаслідок залиття квартири позивача було пошкоджено: кімната площею 18,1 кв.м. - пошкоджено ламінат на підлозі, кімната площею 13,2 кв.м. - пошкоджено ламінат на підлозі; стелю у коридорі та кухні, стелю у кімнаті площею 18,1 кв.м., стелю у кімнаті площею 13,2 кв.м., стіни коридору ( 4 м. + 1,3 м+ 2,7м), стіни кімнати площею 18,1 кв.м. (5,58 м+3,0 м), підлогове покриття коридору 5,9 кв.м. кахель 45х45 см, підлогове покриття (ламінат) площею 18,1 кв.м., підлогове покриття (ламінат) площею 13,2 кв.м., підлогове покриття (лінолеум) площею 10,4 кв.м.
		Відповідно до акту про залиття складеного 07.07.2017 року, складеного відповідачем КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» ЖЕД № 6, причиною залиття є порив стоякової ГВП в квартирі АДРЕСА_2 , в якій зареєстровані відповідачі по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Внаслідок залиття квартири позивача, йому було завдано матеріальну шкоду в розмірі 10254,00 грн., згідно Висновку за результатами проведення експертно будівельно-технічного дослідження № 1-03/08 від 03.08.2017 року проведеного ТОВ «Український центр судових експертиз». Оскільки будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі відповідача, який здійснює прямий нагляд за справністю трубопровідних (стоякових ГВП) та інших систем у будинку АДРЕСА_2 , а тому позивач вважає, що через недотримання вимог законодавства відповідачем, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києві» та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , позивачу було завдано матеріальну шкоду в зазначеному розмірі яка підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів. Крім того, позивачем були понесені витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 4000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. які мають бути стягнуті з відповідачів. Крім того, зазначив, що не зважаючи на встановлену актом про залиття вину, відповідачі відмовляються усунути завдані збитки та сплатити компенсацію, тому позивач вимушений користуватись пошкодженою квартирою, наносило душевні страждання та суттєво вплинуло на психоемоційний стан і здоров`я. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у сумі 10000,00 грн.
		Відповідно до ухвали судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2017 р. було відкрито провадження по справі.
		20.08.2018 р. подано відзив на заявлені позовні вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» ( а.с. 105-107 т.с. 1).
		17.09.2018 р. подано відзив на заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 ( а.с. 121-124 т.с. 1).
		02.10.2018 р. позивачем подано відповідь на відзив ( а.с. 153 т.с. 1)
		17.10.2018 р. ОСОБА_2 подано заперечення на відзив на позовну заяву ( а.с. 156-158 т.с. 1).
		Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 21.03.2019 р. закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду. 
		Позивач та його представник адвокат Мороз В.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити вказуючи на обставини справи викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києві» ЖЕД № 6 в судовому засіданні проти наданого позову заперечував, надавши відзив, в якому просив в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засіданя не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому є можливим розгляд справи в його відсутності.
		Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні проти аявлених позовних вимог заперечували, посили в задоволенні позову відмовити вказуючи на обставини викладені в відзиві на заявлні вимоги.
		Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
		Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право за судовий захист.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.
		За змістом зазначених норм, саме власник порушеного права  може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.01.2014 року (а.с. 16-17 т.1 ).
		07.07.2017 року комісією в складі головного інженера ОСОБА_11, майстра технічної дільниці ОСОБА_7 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_8 було складено акт про залиття, аварію, що трапилась у системі Центрального опалення, гарячого або холодного водопостачання про залиття квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного акту встановлено, що причиною залиття є порив стояка ГВП в квартирі АДРЕСА_2 . Крім того, вказаним актом було зафіксовано, що в результаті залиття в квартирі № 77 було пошкоджено кімнату площею 18,1 кв.м. та кімната площею 13,2 кв.м. (а.с. 11 т.1 ). 
		Однак, вказаний акт не може бути взятий судом до уваги з огляду на наступне.
		Згідно з вимогами Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій факт залиття та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		В акті мають бути зазначені такі відомості:
		1) дата складання акта (число, місяць, рік);
		2) прізвища, ініціали та посади членів комісії;
		3) дата настання залиття;
		4) адреса квартири;
		5) опис того, що трапилося (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено);
		6) чітко зазначені причини залиття;
		7) висновки і рекомендації комісії про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.;
		8) підписи членів комісії та тих хто ознайомлений з актом.
		Акт про залиття повинен складатися у терміновому порядку у день надходження відповідної заявки мешканця (мешканців) квартири, в якій відбулося залиття.
		Вбачається, що акт від 07.07.2017 року не містить точні причини залиття кварири позивача та підпису особи якоюю серед інших складено даний акт ( ОСОБА_9 ), також вкааний акт сладено 07.07.2017 р. тоді як залиття мало місце 04.07.2017 р. 
		Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив факт відсутності його підпису на даному акті та зазначав що не був присутнім при огляді квартири позивача після залиття. 
		Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.  Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.  Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
		Виходячи з положень ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Суд враховує, що шкода заподіяна майну фізичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії (бездіяльність) останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
		Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди ( ст. 386 ЦК України).
		Згідно з нормами частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.
		Частиною 3 статті 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		З наведеного вбачається, що обов`язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди. Доказів на підтвердження того, що залиття квартири позивача сталося не з вини власників квартири  № 6  стороною відповідача не надано і встановлених обставин щодо факту залиття не спростував.
		Так, відповідно до вимог статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Звертаючись з позовом до суду, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідачів в солідарному порядку матеріальну шкоду в розмірі 10254,00 грн., яка заподіяна внаслідок залиття квартири, оцінка заподіяної шкоди визначена позивачем згідно Висновку за результатами проведення експертно будівельно-технічного дослідження № 1-03/08 від 03.08.2017 року проведеного ТОВ «Український центр судових експертиз» (а.с. 21-41 т.1 ).
		Враховуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що залиття квартири позивача сталось саме з вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києві» ЖЕД № 6, оскільки будинок АДРЕСА_2 перебуває на його балансі, яке здійснює прямий нагляд за справністю трубопровідних (стоякових ГВП) та інших систем у будинку АДРЕСА_2 , а тому суд приходить до висновку про стягнення саме з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києві» ЖЕД № 6 завданої матеріальної шкоди на користь позивача в розмірі 10254,00 грн. 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 вказував на те, що двічі здійснював після залиття огляд квартири позивача, останній раз в 2017 р., перед цим в 2014 р., чи був проведений ремонт в квартирі позивача після 2014 р. йому не відомо, та огляд квартири з якої було залиття квартири позивача він також не здійснював. 
		Як вбачається з акту виконаних робіт (наданих послуг) від 03.08.2017 року та платіжного доручення № P24A268454178A27943 від 04.08.2017 року позивачем сплачено за проведення експертного дослідження грошові кошти в сумі 4000,00 грн., які підлягають стягненню з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києві» ЖЕД № 6.
		Що стосується вимог позову про відшкодування моральної шкоди, то суд встановлено наступне.
		В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивач вказував на те, що йому завдано моральної шкоди, що проявилася у порушенні нормального ритму життя, у негативних емоціях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним. Відчуття постійного дискомфорту, всі ті незручності, які змушені були терпіти позивач та члени його сім`ї, суттєво похитнули його нервову систему.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, зазначених у пункті 3 Постанови Пленуму від 31.03.1995 № 4 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, від 27.02.2009 № 1, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
		За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Виключення, що не потребують доведення вини, визначені у ч. 2 вказаної норми.
		Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди і умовою цивільно-правової відповідальності.
		Позивачем не зазначено у чому саме полягає моральна шкода, а також не доведено завдання йому цієї шкоди та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
		За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
		Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Прохання позивача відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. підтверджене фактами реального надання послуг адвоката на вказану суму саме по цій цивільній справі та договором про надання правової допомоги № 11-07/2017 від 11.07.2017 року і квитанціями до прибуткового касового ордеру на загальну суму 5000,00 грн. (а.с. 7, 137-138 т.1). 
		У зв`язку з чим суд вважає правильним та доцільним стягнути з відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця № 6, на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
		Відповідно до ст.  141 ЦПК України суд вбачає необхідним стягнути з відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця № 6 на користь позивача судовий збір у розмірі 640,00 грн.
		Керуючись статтями  386, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статтями  81, 133, 141, 222, 223, 258, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №6, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
		Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №6, на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 10245 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 4000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн., а всього 19894 ( дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто чотири ) грн. 00 коп.
		В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Сторони:
		Позивач ( стягувач) ОСОБА_1 , 1963 р.н., заеєс. АДРЕСА_1 , 
		Відповідач ( боржник) Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №6, код ЄДРПОУ 39607507, м.Київ вул.Симиренка буд. 17.
		Суддя : І.В.П`ятничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...