Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/3409/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі.
Надіслано судом: 10.11.2020. Зареєстровано: 11.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2020.
Дата набрання законної сили: 03.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/577/482/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020200080000777

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        Справа № 577/3409/20 
		Провадження № 1-кп/577/482/20 
		       
		В ИР ОК 
		І МЕ НЕ М  УК РА ЇН И 
		 
		10 листопада 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області     
		в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020200080000777 від 26 липня 2020 року по обвинуваченню 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Геройське Сакського району Автономної республіки Крим, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимого : 
		1) 23.02.2005 року Конотопським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69, 104 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 
		2) 25.06.2006 року Конотопським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України до 3 місяців арешту;
		3) 27.12.2006 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі; 
		4) 08.12.2010 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, 69, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
		5) 04.06.2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 6 місяців позбавлення волі;
		6) 10.11.2016 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
		7) 12.01.2018 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
		8) 25.07.2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України до 5 років обмеження волі;
		за ч. 1 ст. 390 КК України,-
		 
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину, судимість за який не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив рецидив злочинів.
		25.07.2020 року ОСОБА_5 засуджений Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України до 5 років обмеження волі. 23.10.2019 року засуджений прибув для відбування покарання до ДУ Конотопський виправний цент №130 по вул. Батуринській, 2 в м. Конотоп. Останньому роз`яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді обмеження волі.
		Згідно ст. 60 КВК України та розділу ХVІІ Наказу МЮ України про затвердження правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань №2823/5 від 28.08.2018 року, засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. 
		02.01.2020 року між ДУ «Конотопський виправний цент № 130» та ТОВ «Ремсервіс» укладено договір про залучення засуджених до суспільно-корисної праці на контрагентному об`єкті. 16.07.2020 року начальником ДУ Конотопський виправний цент № 130 ОСОБА_6 затверджено рознарядку на вивід засуджених на контрагентські роботи з 20.07.2020 року по 25.07.2020 року серед яких був і ОСОБА_5 25.07.2020 року о 07 годині 35 хвилин обвинувачений ОСОБА_5 вибув з ДУ Конотопський виправний центр №130 для виконання робіт на контрагентському об`єкті за адресою м. Конотоп, вул. Бр. Лузанів, 21. 25.07.2020 року о 16 годині 40 хвилин засуджений до обмеження волі ОСОБА_5 діючи умисно, будучи обізнаним про кримінальну відповідальність за самовільне залишення місця обмеження волі, залишив ДУ Конотопський виправний центр №130, який розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Батуринська, 2. 26.08.2020 року працівниками поліції було встановлено місцезнаходження обвинуваченого в м. Бровари, Київської області.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та на початку судового розгляду показав, що був засудженим до покарання у виді обмеження волі. По прибуттю у Конотопський виправний центр йому довели правила поведінки засуджених, попередили про кримінальну відповідальність, в тому числі за ст. 390 КК України. 25.07.2020 року він був залучений до суспільно-корисної праці разом з іншими засудженими. Перебуваючи на об`єкті, після вжиття алкогольних напоїв, вирішив відпочити на території за адресою м. Конотоп, вул. Бр. Лузанів, 21. Відпочиваючи на території об`єкта він заснув, а коли прокинувся побачив, що настали сутінки, та нікого вже не було. Скориставшись ситуацією, що його залишили на об`єкті, він вирішив не повертатися до Конотопського виправного центру. Направився до м. Бровари, де 26.08.2020 року був затриманий працівниками поліції. Зазначив, що не планував втечу і умислу у нього на самовільне залишення об`єкту не було. В судових дебатах ОСОБА_5 просив застосувати до нього ст. 69 КК України, зазначив, що він визнає вину в повному обсязі та пояснив, що у нього виник умисел на самовільне залишення місця обмеження волі під час роботи на контрагентському об`єкті. 
		Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
		Як пояснив свідок ОСОБА_7 , який працює старшим уповноваженим оперативної групи ДУ «Конотопський виправний цент № 130», що 25.07.2020 року близько 16.45 год. йому повідомив черговий про те, що було виявлено відсутність ОСОБА_5 на контрагентському об`єкті ТОВ «Ремсервіс». 25.07.2020 року на об`єкті працювало 8 засуджених разом з ОСОБА_5 , здійснювали нагляд 2 працівника виправного центру. Працівники виправного центру після того як відвели решту засуджених до виправного центру, повернулися на об`єкт та розпочали першочергові розшукові заходи. На контрагентському об`єкті особисто він був присутній. Особисто він займався розшуковими заходами. Обставини за яких зник ОСОБА_5 перевірялися під час службового розслідування.
		Так, допитаний як свідок начальник відділу Відділу нагляду і безпеки ДУ «Конотопський виправний цент № 130» ОСОБА_8 показав, що при прибутті у виправний центр всім засудженим доводяться правила поведінки, межі установи, вони попереджаються про кримінальну відповідальність. По епізоду 25.07.2020 року знає, що ОСОБА_5 25.07.2020 року був залучений до суспільно-корисної праці разом з іншими засудженими на контрагентському об`єкті ТОВ «Ремсервіс». Потім йому доповів черговий, що засудженого ОСОБА_5 не можуть знайти на контрагентському об`єкті. Почались здійснювати першочергові заходи. ОСОБА_5 був оголошений в розшук та 26.08.2020 року був затриманий в м. Бровари. Особисто він направляв інспекторів для здійснення розшукових заходів 
		Свідок ОСОБА_9 , молодший інспектор Відділу нагляду і безпеки ДУ «Конотопський виправний цент № 130» пояснив, що був в групі інспекторів, що здійснює нагляд за засудженими під час роботи на контрагентському об`єкті. 25.07.2020 року до нього підійшов ОСОБА_5 та попросився в туалет. Я не заперечував. Пройшло декілька хвилин, але я його так і не побачив. Обійшовши об`єкт я попитав у інших засуджених, чи не бачили вони ОСОБА_5 . Його ніхто не бачив. Потім о 16.05 год. під час чергової перевірки наявності всіх засуджених було виявлено відсутність ОСОБА_5 . Після чого ми повідомили про відсутність ОСОБА_5 у виправний центр. Розпочалися першочергові заходи. Під час пошуку ОСОБА_5 було ретельно перевірено всю територію об`єкта ТОВ «Ремсервіс».
		Крім того винуватість ОСОБА_5 також підтверджується:
		- вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2019 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років обмеження волі ( а.с. 65-66); 
		- даними копії розписки ОСОБА_5 від 23.10.2020 року про ознайомлення з межами ДУ «Конотопський виправний цент № 130» (в тому числі на контрагентських об`єктах), розпорядком дня та правилами поведінки. ОСОБА_5 попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 390 КК України (а.с. 71-73);
		- даними копії рознарядки від 16.07.2020 року на вивід засуджених на котрагентні об`єкти з 20.07.2020 року по 25.07.2020 року ( а.с. 74);
		- даними Журналу обліку переміщення засуджених (осіб, узятих під ватру) та реєстрації їх особових справ ( а.с.84-85);
		- даними постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 в розшук від 28.07.2020 року (а.с. 67) ;
		- даними орієнтування на ОСОБА_5 ( а.с. 75-76);
		- даними ДУ «Конотопський виправний цент № 130» щодо зняття ОСОБА_5 з 11.08.2020 року з персонального обліку установи (а.с. 77);
		- даними ОСК ГУНП України в Сумській області від 27.07.2020 року щодо ОСОБА_5 (а.с. 82);
		- даними вимоги Департаменту інформаційних технологій від 26.07.2020 року на ОСОБА_5 ( а.с. 83);
		- даними довідки ДУ «Конотопський виправний цент № 130» по особовій справі № 94-Є-19 щодо ОСОБА_5 (а.с. 86).
		Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 390 КК України, як самовільне залишення місця обмеження волі, вчинене особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі. 
		При визначенні покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у стаття 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Відповідно до статті 12 КК України злочин, передбачений частиною першою статті 390 КК України є злочином середньої тяжкості. 
		Керуючись вимогами ст. 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який неодноразово судимий, раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, вчинив злочин, пов`язаний із уникненням від відбування покарання у виді обмеження волі, подальше відбуття покарання у виді обмеження волі не змінить умов і режиму такого покарання, тобто не усуне причини та умови скоєння злочину, враховує, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, обвинувачений ОСОБА_5 за місцем відбування покарання у виді обмеження волі на час скоєння злочину характеризувався посередньо, мав 1 стягнення, зняте у встановленому законом порядку, двічі заохочувався, бере участь у в реалізації програми диференційного виховного впливу «Духовне відродження» до запланованих програмою заходів ставиться формально, без належної ініціативи, перебував на профілактичному обліку, як особа, яка схильна до членоушкодження, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні невпонолітніх дітей не має, вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю. 
		Також судом враховується, що відповідно до даних філії Державної установи «Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Сумській області Сумської міської медичної частини ОСОБА_5 знаходиться на «Д» - обліку у лікара-фтізіатра з приводу туберкульозу. Станом на 13.10.2020 року ОСОБА_5 не є контагіозним (заразним), стан його здоров`я та клінічна картина відповідає стадії основного захворювання (туберкульоз). Покази для госпіталізації в територіальні заклади МОЗ відсутні (а.с.40).
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: рецидив злочинів.
		Враховуючи наведене, беручи до уваги досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України, в якій зазначено, що мається дуже високий ризик вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливо, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк. Визнання вини обвинуваченого на стадії судових дебатів щодо наявності у нього умислу на самовільне залишення місця обмеження волі, суд не оцінює як щире каяття, а розцінює як можливість застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.
		Приймаючи до уваги, зміну поведінки та ставлення до скоєного під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_5 , суд приходить висновку про можливість призначення ОСОБА_5 строку покарання ближче до мінімального, встановленого в санкції статті. Остаточне покарання обвинуваченому відповідно до ч. 1ст. 71 КК Українисуд призначає за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2019 року.
		На думку суду саме призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Вказаний вид покарання, за глибоким переконанням суду є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 та відповідатиме цілям покарання.
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Судові витрати відсутні.
		Арешт на майно не накладався.
		Підстав для скасування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись статтями 369-371, 374, 376 КПК України, суд
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі. 
		До новопризначеного покарання, згідно ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2019 року  у виді 2 років обмеження волі, що у відповідності зі ст. 72 КК України відповідає 1 року позбавлення волі, і остаточно призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою, але не довше як на два місяці, та строк відбування покарання рахувати з 27 серпня 2020 року. 
		Вирок може бути оскаржено в Сумський апеляційний суд через Конотопський міськрайсуд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той саме строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.   
		 
		   Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...