Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 603/634/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2020. Зареєстровано: 11.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2020.
Дата набрання законної сили: 20.11.2020
Номер судового провадження: 3/603/260/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 603/634/20
		Провадження № 3/603/260/2020 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"09" листопада 2020 р.                         м. Монастириська
		Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І.  М.  розглянувши матеріали, що надійшли від Монастириського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, 
		- за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		В С Т А Н О В И В:
		21.10.2020 року близько 17 год. 50 хв., ОСОБА_1 перебував на АДРЕСА_2 , без без будь-яких документів, що посвідчують особу, чим порушив п.п.2 п.10 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року та здійснив правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, суду по справі пояснив, що 21.10.2020 року близько 17 год. 00 хв. він йдучи додому по вул.Підгородня дійсно немав при собі документів, які посвідчують особу громадянина так як ходив до лісу по гриби і документів з собою не брав боячись їх там загубити, у вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати, більше такого не повториться. 
		Окрім, визнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, що були предметом перевірки в судовому засіданні.
		Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується такими засобами доказування:
		-даними, встановленими в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР №054890 від 21.10.2020 року, складеного інспектором СРПП №4 ПП Монастириського ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Болюхом Н.І.;
		-письмовим поясненням ОСОБА_1 , яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР №054890 від 21.10.2020 року та підтвердженим останнім в судовому засіданні.
		Оцінюючи встановлені судом обставини та аналізуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини суд констатує наступне.
		Згідно ст. 44-3 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Диспозиція даної статті є бланкетною, оскільки відсилає до вищевказаного Закону, який містить ряд статей та визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
		Відповідно до ст. 32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
		Згідно п.п. 2 п.10 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року із змінами «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»,на територіїУкраїни наперіод діїкарантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
		Так, згідно вказаної норми, відповідальність за порушення вказаного пункту несуть особи, які перебувають на вулицях без документів, що посвідчують особу.
		Що стосується перебування ОСОБА_1 на вулиці без документів, то вказаний факт перед судом доведений, та підтверджений в судовому засіданні ОСОБА_1 .
		За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП  порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
		Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до ст.ст. 33, 34 КУпАП, обставиною, що пом`якшує відповідальність винної особи є  щире розкаяння у вчиненому, обтяжуючі обставини судом не встановлені, а тому з врахуванням вищезазначених обставин справи,характеру вчиненого правопорушення, особи винної, суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП та звільнити останнього від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі - закрити.
		Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, ст. 44-3, ст.ст. 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		В силу ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. 
		Справу провадженням закрити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. 
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
		   
		 
		   
		Суддя:  І.  М.  Галіян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...