Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 608/1651/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2020. Зареєстровано: 11.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2020.

Номер судового провадження: 3/608/1000/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Чортківський районний суд Тернопільської області    
		                   Копія 
		 
		П О С Т А Н О В А
		   І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ  
		10 листопада 2020 року Справа № 608/1651/20 
		Номер провадження3/608/1000/2020 
		Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л. М. , при секретарі судового засідання Фаштиковській М.І., за участю прокурора Бугіра Є.М., особи, щодо якої складено адміністративні протоколи ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , прокурора Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,
		за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- 
		ВСТАНОВИВ:
		До Чортківського районного суду поступило на розгляд два адміністративних матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 . 
		Вказані протоколи № 30/82 та № 30/83 від 07 серпня 2020 року, згідно автоматизованого розподілу судових справ між суддями були розприділені для розгляду судді Чортківського районного суду Тернопільської області Парфенюку В.І., та відповідно постановою від 25 вересня 2020 року судді ОСОБА_2 об`єднані в одне провадження з присвоєнням справі № 608/1651/20 (провадження 3/608//1000/2020).
		Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області (суддя Квятковська Л.Й.) задоволено клопотання прокурора відділу Управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Бугіра Євгенія Михайловича про відвід судді Парфенюка В.І. та відведено суддю Парфенюка В.І. від участі у розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу (об`єднану) розприділено для розгляду судді Запорожець Л.М.
		Згідно протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , будучи прокурором Чортківської місцевої прокуратури, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у приміщенні Чортківської місцевої прокуратури, що знаходиться за адресою: вул. Горбачевського, 4, м. Чортків, Тернопільська обл., 48500, 25.09.2019, всупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник у ОСОБА_1 , як старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні під час здійснення нагляду за додержанням законів під час процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 25.09.2019 року, внесеного в ЄРДР за № 42019211190000024 стосовно окремих посадових осіб Чортківської міської ради та Чортківського міського голови ОСОБА_3 , позаслужбові відносини з яким зумовлюють наявність у нього приватного інтересу, обумовленого позаслужбовими (неприязними) стосунками із Чортківським міським головою   ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
		Крім того, ОСОБА_1 , будучи прокурором Чортківської місцевої прокуратури, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у приміщенні Чортківської місцевої прокуратури, що знаходиться за адресою: вул. Горбачевського, 4 м. Чортків, Тернопільська область, 48500, 30 10.2019 року, всупереч вимог пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії та прийняв рішення, а саме: погодив клопотання старшого слідчого слідчого відділу Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 30.10.2019 року про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні № 42019211190000024 стосовно окремих посадових осіб Чортківської міської ради та Чортківського міського голови ОСОБА_3 , в умовах реального конфлікту інтересів, зумовленого позаслужбовими (неприязними) стосунками з ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Прокурор Бугір Є.М. вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та ОСОБА_1 слід визнати винуватим у їх вчиненні та накласти адміністративне стягнення за вказаними статтями, застосувавши ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 4200 гривень.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП не визнав, раніше 24.09.2020 року (судді Парфенюку В.І.) через канцелярію суду було подано письмове клопотання про закриття справ про адміністративні правопорушення за вказаними вище статтями за відсутності події та складу адміністративних правопорушень та просив визнати матеріали перевірки та протоколи про адміністративні правопорушення недопустимими та неналежними доказами.
		Крім того, 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав суду (судді Запорожець Л.М.) через канцелярію суду, письмове клопотання (доповнення до попереднього клопотання), яким просив закрити адміністративні справи щодо нього за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) : пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1,2, 6 -10-1, 12, 12-1 частини першої, частину другу  п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13-1, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частину другу , третю статті 52, статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700  V11 зі змінами. Вказав при цьому, що у відповідності до вказаного рішення, серед іншого, визнано неконституційними повноваження посадових осіб НАЗК здійснювати моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб відповідно до розподілу обов`язків (п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону), складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах, що належать до компетенції Національного агентства (ч. 2 ст. 13 Закону). Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. 
		Суд, вислухавши особу, щодо якої складено протоколи про адміністративні правопорушення № 30/82 та № 30/83 від 07 серпня 2020 року ОСОБА_1 , дослідивши матеріали об`єднаної адміністративної справи, матеріали клопотань та доданих до них доказів, враховуючи позицію прокурора Бугіра Є.М., який просить визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та з урахуванням ст.ст. 36, 38 КУпАП притягнути його до адміністративної відповідальності, шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 4200 гривень, суд приходить до наступних висновків:
		Частиною 1 статті 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення неповідомлення особою, у встановлених законом випадках та порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Частиною 2 статті 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, які полягають у вчиненні особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 28 Закону «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: у неповідомленні особою у встановлених Законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП); у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП). 
		Відповідно до статті 1 Закону «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. 
		Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Таким чином,для встановленнянаявності фактуприйняття рішення,вчинення чиневчинення діїв умовахреального конфліктуінтересів тарозмежування реальногоі потенційногоконфлікту інтересівдля кваліфікаціїрішення яктакого,що прийнятев умовахреального конфліктуінтересів,необхідно встановитинаявність обов`язковоїсукупності такихюридичних фактів,як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.
		Судом встановлено, що ініціатором внесення відомостей в ЄРДР відносно посадових осіб Чортківської міської ради та Чортківського міського голови ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не був, вказані відомості вносились на підставі рішення суду. Даним рішенням було зобов`язано саме керівника Чортківської місцевої прокуратури Турецького П.С. внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України до ЄРДР.
		Що стосується погодженого Маржаном Р.В. клопотання від 30.10.2019 року слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні № 42019211190000024, то таке клопотання судом було задоволено 31.10.2020 року у справі № 608/2121/19, як законне та обгрунтоване, а тому жодних необ`єктивних, незаконних рішень ОСОБА_1 , як прокурор, у даному кримінальному провадженні, не приймав. 
		Крім того, не доведено, що саме ОСОБА_1 був ініціатором подання такого клопотання до суду, слідчому ніяких письмових вказівок він не давав з цього питання, та іншим способом витребувати документи в рамках розслідування вказаного кримінального провадження в слідчого не було законної можливості.
		В подальшому, за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42019211190000024 від 25.09.2019 року слідчим прийнято рішення про його закриття у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Вказану постанову слідчого Маржан Р.В., як процесуальний керівник, не скасовував, а також не скасовувалась постанова прокуратурою Тернопільської області за результатами вивчення кримінального провадження. Таким чином, не доведено умислу в діях ОСОБА_1 щодо бажання створення негативних наслідків для голови Чортківської міської ради ОСОБА_3 чи незаконного його переслідування.
		В протоколах про адміністративні правопорушення № 30/82 та № 30/83 від 07 серпня 2020 року вказано, що приватним інтересом є позаслужбові (неприязні відносини) із головою Чортківської міської ради ОСОБА_3 , але не доведено, які це саме були відносини (корисливі прохання чи отримані блага) і як саме ці відносини впливали на об`єктивність прийняття ОСОБА_1 , як прокурором, рішень і з якою метою такі необ`єктивні рішення могли приймались.
		В протоколах про адміністративні правопорушення не визначено та не сформульовано наявності в діях ОСОБА_1 приватного майнового інтересу, з посиланням, яку мету ОСОБА_1 при цьому переслідував, що є обов`язковим для вирішення питання про достовірність складу вказаного адміністративного правопорушення.
		Так, судом встановлено, що 29.01.2020 року виконавчим комітетом Чортківської міської ради прийнято рішення №14 «Про усунення перешкод у користуванні землями житлової та громадської забудови комунальної власності по АДРЕСА_2 , площею 0,0142 га., шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі, за змістом якого зобов`язано ОСОБА_4 самовільно демонтувати огорожу на земельній ділянці, за адресою : АДРЕСА_2 у визначений термін. Вказане рішення виконавчого комітету Чортківської міської ради №14 від 29.01.2020 року прийнято на основі акту проведення перевірки комісії Чортківської міської ради від 18.07.2019 року, яка проводилась без участі ОСОБА_4 (дружини ОСОБА_1 ), в акті відсутні її підписи, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували про те, що їй чи її чоловіку ОСОБА_1 , було відомо про проведення вказаної перевірки.
		Також, при прийнятті рішення №14 від 29.01.2020 року виконавчим комітетом Чортківської міської ради взято до уваги те, що 22.08.2019 року інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Семенюком Ю.Ф. проведено перевірку, за результатами якої складено, акт перевірки, акт обстеження земельної ділянки, здійснено розрахунок шкоди, внесено припис про усунення порушень земельного законодавства.
		Вказана перевірка також проводилась без участі ОСОБА_4 (дружини ОСОБА_1 ), в актах відсутні її підписи, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували про те, що їй чи її чоловіку ОСОБА_1 , було відомо про проведення вказаної перевірки, а також про отримання документів, які складались за результатами її проведення. 
		Крім цього, за результатами проведення перевірки відносно ОСОБА_4 (дружини ОСОБА_1 ) протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності не виносилась, стягнення не накладалось, жодних доказів з цього приводу до матеріалів протоколів чи пізніше, суду не надано.
		Твердження в протоколах про вчинені адміністративні правопорушення, на думку суду є необгрунтованими припущеннями і не свідчать, поза усяким сумнівом, присутність усіх необхідних складових для висновку про наявність реального конфлікту інтересів в діях ОСОБА_1 .
		При цьому, вчинення будь-яких дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, які встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах виключно реального конфлікту інтересів.
		Таким чином, не підтвердження належними та допустимими доказами саме наявності реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , як складової діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є підставою для суду прийти до висновку про недоведеність складу адміністративних правопорушень за вказаними вище статтями в діях ОСОБА_1 .
		При складанніпротоколів проадміністративні правопорушення№ 30/82та №30/83від 07.08.2020року було допущенопорушення вимогчинного КУпАПта розділу11ч.5Порядку оформленняпротоколів проадміністративні правопорушенняНаціональним агентствомз питаньзапобігання корупції,затверджених наказомНАЗК №159/19від 06.12.2019 року, з якого вбачається, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтями 256, 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов`язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це.
		Однак,всупереч цьому, протоколи складено без участі ОСОБА_1 , не роз`яснено ОСОБА_1 прав, визначених ст. 268 КУпАП, не запропоновано йому надати пояснення, а натомість в протоколах, які складено в м. Києві 07.08.2020 року вказано, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень і отримання других примірників протоколів, однак як встановлено в судовому засіданні, в той день, коли складались протоколи про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 перебував в м. Чорткові Тернопільської області на робочому місці в Чортківській місцевій прокуратурі. А додані, як докази, листи Національного агентства свідчать лише про те, що повідомлення про виклик ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції направлялись в Чортківську місцеву прокуратуру для виклику особи , однак не доводять факту складення протоколів в присутності особи, яка в подальшому з відміток у протоколах, відмовилась від підписання протоколів та від отримання копії протоколів про адміністративні правопорушення. Зокрема, в протоколах також не зазначено свідків, які б підтвердили або спростували факт відмови від отримання ОСОБА_1 протоколів та складення їх у його присутності. 
		Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		Відповідно ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. 
		Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Крім того,у відповідності до вимог п.4 ч.2 ст.13 Закону України «Про запобігання корупції» уповноважені особи Національного агентства мають право, відповідно до розподілу обов`язків, складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах, що належать до компетенції Національного агентства.
		Таким чином, складати протоколи про адміністративні правопорушення відносно осіб можуть не усі уповноважені особи НАЗК, а лише ті, на яких покладено такий обов`язок у відповідності до розподілу обов`язків.
		У матеріалах адміністративних справ наявні Положення про роботу Департаменту з питань дотримання законодавсвта про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції та Положення про другий відділ перевірок Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції.
		 Так,відповідно доПоложення Департаменту(розділIVчастина 6)та Положення про другий відділ (розділ V частина 6) правом складання протоколів про адміністративні правопорушення наділений керівник Департаменту та керівник другого відділу (в положеннях вказано перелік статтей за якими керівник уповноважений складати протоколи). У вищевказанихположеннях невказано,що заступниккерівника Другоговідділу,як особа, уповноважений на складення відносно осіб протоколів про адміністративні правопорушення.
		До матеріалів справи додано додатки до наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.05.2020 року № 169/20 та зміни до додатку до наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 04 травня 2020 року № 169/20, затверджені 24 червня 2020 року № 273/20, із яких вбачається, що ОСОБА_5 є уповноваженою особою НАЗК, поряд із іншими особами згідно списку, однак на думку суду з врахуванням вимог чинного законодавства у цій сфері, не усі уповноважені особи НАЗК мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а лише ті особи, на яких Законом покладено такий обов`язок, як про це зазначено в ст.13 Закону «Про запобігання корупції».
		З урахуваннямвикладеного,суд вважає,що заступниккерівника другоговідділу перевірокДепартаменту зпитань дотриманнязаконодавства проконфлікт інтересівта обмеженьщодо запобіганнякорупції НАЗК ОСОБА_5 не мавправа наскладання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення.
		Протоколи про вчинення адміністративного правопорушення є одним із доказів і оцінюються судом в сукупності з іншими матеріалами.
		При цьому, з урахуванням практики ЄСПЛ, судом має бути врахована якість таких доказів, і зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності, точності.
		У даному випадку протоколи про вчинені адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 складені з порушенням вимог чинного законодавства та не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у даній справі.
		В рішенні ЄСПЛ від 30.06.2008 року у справі № 22978/05 «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформулював доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
		Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).
		Відповідно до п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 14-1 Кодексу України Кодексу України про адміністративні правопорушення відзначається принцип правової визначеності, який означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватись на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки» .
		Як наголошує Конституційний суд України в п.4.2 вказаного рішення, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до Закону, тощо (ст.ст. 245, 280 КУпАП). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення; оцінка доказів грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252), тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла адміністративного правопорушення.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що докази мають встановлюватися відповідно до національного законодавства (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок їх збирання має відповідати основним правам, визначеним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Перевірка всіх обставин справи для передачі їх до суду є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Крім того, рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1,2, 6 -10-1, 12, 12-1 частини першої, частину другу  п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13-1, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частину другу , третю статті 52, статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700  V11 зі змінами. У відповідності до вказаного рішення, серед іншого, визнано неконституційними повноваження посадових осіб НАЗК здійснювати моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб відповідно до розподілу обов`язків (п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону), складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах, що належать до компетенції Національного агентства (ч. 2 ст. 13 Закону).
		Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. 
		Відповідно до п.1ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуюче вищевикладене, суд вважає за необхідне справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), ст. ст. 62, 152 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 року у справі № 1-24/2020 (393/20), ст. 7, ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		   Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
		   Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
		   Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		   Суддя : ( підпис)
		Копія вірна
		Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/1651/20
		Постанова набрала законної сили " " ______________ року 
		 
		   Суддя                             Л. М. Запорожець 
		 
		Копію постанови видано " " ______________ року.
		 
		Секретар:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...