Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 189/1135/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Незаконна порубка лісу.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2020. Зареєстровано: 12.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2020.
Дата набрання законної сили: 11.12.2020
Номер судового провадження: 1-кп/189/156/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040540000333

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 189/1135/20
		1-кп/189/156/20
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10.11.2020 року смт. Покровське Дніпропетровської області
		 
		Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		учасники судового провадження:
		прокурор ОСОБА_3 ,
		представник потерпілого ОСОБА_4 ,
		обвинувачений ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040540000333 від 04.09.2020 року відносно 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Братське Покровського району Дніпропетровської області, громадянин України, має неповну середню освіту (9 класів), офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, групи інвалідності не має, є учасником бойових дій, державних нагород не має, депутатом не являється, раніше не судимий, 
		-    який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 246 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		    ОСОБА_5 , 04.09.2020 року, близько о 11:00 годині, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконної порубки захисних лісових насаджень, на автомобілі марки «Москвич» моделі «2140», згідно технічного паспорту серії НОМЕР_1 , зареєстрованого на ім`я ОСОБА_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , неонового (зеленого) кольору, який перебував у тимчасовому користуванні ОСОБА_5 , до якого був приєднаний саморобний автомобільний причеп без маркування та реєстраційних документів, що належить ОСОБА_5 , прибув у лісосмугу яка знаходиться на околиці с. Братське Покровського району Дніпропетровської області, на перегоні ст. Мечетна-Гайчур 33 км пк 3+00 до пк 3+20 (права сторона колії) Придніпровської залізниці, яка перебуває у власності держави та, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №004882, виданого Покровською районною державною адміністрацією 22.03.2004 року, перебуває у постійному користуванні структурного підрозділу «Запорізька дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», після чого діючи всупереч:
		-    ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара;
		-    пп. 3 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою №733 від 16.05.2007 Кабінету Міністрів України , який до лісів відносить також захисні ліси;
		-    пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);
		-    п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів;
		-    ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно;
		-    п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;
		-    п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 року, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;
		-    п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем, 
		   не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати заготівлю деревини, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, без проведення обліку уповноваженими органами дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, без встановлення йому строків здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строків і способів очищення лісосік від порубкових решток, без здійснення плати, яка нараховується за використання лісових ресурсів, а також не маючи спеціального дозволу на заготівлю деревини під час проведення рубок, діючи незаконно, умисно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, заздалегідь заготовленим знаряддям, яке було необхідне для здійснення зпилу та розпилу стовбурів дерев, а саме за допомогою бензопили марки «GRUNHELM» GS-5200 М professional», яку заздалегідь приготував для вчинення кримінального правопорушення, здійснив незаконне спилювання сироростучих (живих) дерев акації та сироростучих (живих) дерев ясену, а саме: - незаконно зрубав 2 (два) дерева акації зі стовбуром діаметром в місці зрізу 36 см та 40 см відповідно та незаконно зрубав 4 (чотири) дерева ясену зі стовбурами діаметром в місці зрізу: 26 см, 26 см, 30 см та 30 см відповідно, після чого за допомогою вказаної бензинової пили розпиляв вищевказані стовбури на колоди. Після чого він був виявлений працівниками Покровського ВП Синельниківського ВГІ ГУНП в Дніпропетровській області.
		   Своїми умисними, протиправними діями, а саме, внаслідок незаконного спилювання сироростучих (живих) дерев акації в кількості 2 (двох) штук та сироростучих (живих) дерев клену в кількості 4 (чотирьох) штук, ОСОБА_5 спричинив державі в особі структурного підрозділу «Запорізька дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» шкоду, яка згідно висновку експерта за результатами проведення судово- економічної експертизи №3968/3969-20 від 29.09.2020 року, підтверджується на суму 31467,93 грн. (тридцять одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень дев`яносто три копійки). Дана шкода є істотною.
		   Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
		   14.09.2020 року, близько о 11:00 годині, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою незаконної порубки захисних лісових насаджень, на автомобілі марки «Москвич» моделі «2140», згідно технічного паспорту серії НОМЕР_1 , зареєстрованого на ім`я ОСОБА_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , неонового (зеленого) кольору, який перебував у тимчасовому користуванні ОСОБА_5 , до якого був приєднаний саморобний автомобільний причеп без маркування та реєстраційних документів, що належить ОСОБА_5 прибув у лісосмугу, яка знаходиться на західній околиці с. Братське Покровського району Дніпропетровської області, яка відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ДП ПК №14 від 12.09.1994 року, виданого Андріївською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області, належить колективному сільськогосподарському підприємству ім. Леніна Покровського району Дніпропетровської області. Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в України», яким доповнено положення Земельного кодексу України пунктом 21 розділу X «Перехідних положень», відповідно до якого землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад та належать до комунальної власності. Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства, власником лісосмуги, яка розташована на західній околиці с. Братське Покровського району Дніпропетровської області є Покровська селищна рада, після чого діючи всупереч:
		-    ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара;
		-    пп. 3 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007 року, який до лісів відносить також захисні ліси;
		-    пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007 року, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);
		-    п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів;
		-    ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно;
		-    п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;
		-    п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;
		-    п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем,
		   не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати заготівлю деревини, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, без проведення обліку уповноваженими органами дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, без встановлення йому строків здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строків і способів очищення лісосік від порубкових решток, без здійснення плати, яка нараховується за використання лісових ресурсів, а також не маючи спеціального дозволу на заготівлю деревини під час проведення рубок, діючи незаконно, умисно, повторно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, заздалегідь заготовленим знаряддям, яке було необхідне для здійснення спилу дерев та розпилу стовбурів сироростучих (живих) дерев, а саме, за допомогою бензинової пили марки «Forte FGS 45-18» помаранчевого кольору, у період часу з 11:00 години по 17:00 годину, 14.09.2020 року, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого використання лісових ресурсів у власних цілях, у вказаній лісосмузі здійснив зпил 6 (шести) сироростучих (живих) дерев клену зі стовбуром діаметрами в місці зрізу: 24 см, 31 см, 34 см, 34 см, 42 см та 47 см відповідно, після чого за допомогою вказаної бензинової пили розпиляв стовбури на колоди.
		   Після цього, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що самостійно він не має фізичної можливості реалізувати свій злочинний умисел, але бажаючи його реалізації, запросив своїх знайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допомогти йому виконати роботи з навантаження дерев до вищевказаного автомобіля та причепа, в захисному лісовому насадженні на околиці с. Братське Покровського району Дніпропетровської області, не повідомляючи останніх про неправомірність проведення цих робіт.
		   Того ж дня, близько о 18:00 годині, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторну незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким не повідомив про свій злочинний умисел, на автомобілі з причепом, який перебував у тимчасовому користуванні ОСОБА_5 , приїхали до вказаної лісосмуги, де разом навантажили частину розпилених стовбурів дерев клену до вищевказаного автомобіля та причепа, після чого вони були виявлені працівниками Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
		   Своїми протиправними діями, а саме, внаслідок незаконного спилювання дерев клену в кількості 6 (шести) штук, та їх розпилу ОСОБА_5 спричинив потерпілому - Покровській селищній раді Покровського району Дніпропетровської області шкоду, яка згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №3966/3967-20 від 29.09.2020 року, підтверджується на суму 42859,16 грн. (сорок дві тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень шістнадцять копійок). Дана шкода є істотною.
		   Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, вчинена повторно.
		   В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України. 
		   Прокурор ОСОБА_3 також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.
		   Представник потерпілого ОСОБА_9 ,представник потерпілого ОСОБА_4 , не заперечували щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.
		   Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		   Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.
		   Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. 
		   Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого, потерпілих та дослідити характеризуючі матеріали стосовно особистості обвинуваченого, висновки експертиз.
		   Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України в суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого. 
		   В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що 04 вересня 2020 року, вдень, приїхав на автомобілі марки «Москвич» моделі «2140», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з саморобним причепом, на околицю с. Братське, біля залізничного переїзду, де спиляв 2 акації та 4 ясени, які розпилив на колоди. Пояснив, що дрова були потрібні для опалення будинку. У той же день на місці події був затриманий працівниками поліції. 
		   Обвинувачений ОСОБА_5 також показав, що 14 вересня 2020 знову приїхав на автомобілі марки «Москвич» моделі «2140», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з саморобним причепом, на околицю с. Братське, де спиляв 6 кленів та розпилив їх на колоди. Після чого, зрозумівши, що сам їх не завантажить, запросив своїх знайомих, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , щоб ті допомогли погрузити йому деревину у причеп. Про те, що він їх спиляв незаконно, не маючи на це дозволу, знайомим не казав. 
		   Представник потерпілого ОСОБА_4  показала, що дізналася про незаконну вирубку дерев, які згідно закону належать Покровській селищній раді, з повідомлення слідчого. 
		   Представник потерпілого ОСОБА_9 показав, що 04.09.2020 року від працівників поліції дізнався, що поблизу с. Братське на 33 км перегону Мечетна-Гайчур здійснена незаконна вирубка деревини. Дана ділянка лісу є полосою відведення залізниці, є полосою захисних лісонасаджень.
		   Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів та висновків екпертиз, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами.
		   Дії ОСОБА_5 , направлені на незаконне спилювання сироростучих (живих) дерев акації в кількості 2 (двох) штук та сироростучих (живих) дерев ясенів в кількості 4 (чотирьох) штук, що спричинило шкоду потерпілому -державі вособі структурногопідрозділу «Запорізькадистанція захиснихлісонасаджень» регіональноїфілії «Придніпровськазалізниця» акціонерноготовариства «Українськазалізниця» урозмірі 31467,93грн. кваліфікується за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
		   Дії ОСОБА_5 , направлені на незаконне спилювання дерев клену в кількості 6 (шести) штук, що спричинило шкоду потерпілому - Покровській селищній раді Покровського району Дніпропетровської області у розмірі 42859,16 грн., кваліфікуються за ч. 2 ст. 246 КК України за ознакою повторності як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, вчинена повторно.
		   Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Обвинуваченим ОСОБА_5 вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 246 КК України, який згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином. 
		   Обвинуваченим ОСОБА_5 вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 246 КК України, який згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином. 
		   Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття.
		   Згідно ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.
		   Судом встановлено, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, групи інвалідності не має, є учасником бойових дій, державних нагород не має, депутатом не являється, раніше не судимий.
		   Відповідно до ст.50КК України покараннямає наметі нетільки кару,а йвиправлення засуджених,а такожзапобігання вчиненнюнових злочинівяк засудженими,так ііншими особами.Особі,яка вчинилазлочин,має бутипризначене покарання,необхідне йдостатнє дляїї виправленнята попередженнянових злочинів.
		   При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які є нетяжкими злочинами, щире каяття обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставин, те, що обвинувачений раніше не судимий, і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1, ч. 2 ст. 246 КК України.
		   За ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		   При цьому суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, зазначену в Рішенні по справі «Бемер проти Німеччини» (37568/97, 03.10.2002 року), що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
		   Суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбування покарання, оскільки особа обвинуваченого характеризуються позитивно, раніше не судима, враховуючи відношення обвинуваченого до скоєного, його щире каяття, суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на них обов`язки згідно ст. 76 КК України, і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		   Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, судом не встановлено. Цивільний позов по справі не заявлений. Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
		   Відповідно до частини 1 статті 96-1КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		   Згідно п.1ч.2ст.96-1КК Україниспеціальна конфіскаціязастосовується напідставі обвинувального вироку суду.
		   За положеннями п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави ; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		   Таким чином, з огляду на вказані законодавчі норми спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбаченихКК України у випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання.
		   Конвенцією, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві.
		   Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		   Як убачається з матеріалів провадження, автомобіль марки «Москвич» моделі «2140», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на праві власності зареєстрований за ОСОБА_6 , що підтверджується технічним паспортом серії НОМЕР_1 .
		   Вирішуючи питання про долю речового доказу - автомобіля марки «Москвич» моделі «2140», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , суд, керується вимогами ч. 5ст. 96-2 КК України, якими передбачено, що спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю).
		   Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пунктів 1, 2 вказаної норми конфіскуються гроші, цінності та інше майно, які були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або призначалися чи використовувалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, крім випадків коли власник чи законний володілець не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		   Під час судового розгляду встановлено, що вказаний автомобіль перебував у тимчасовому користуванні ОСОБА_5 та прокурором не було доведено, що ОСОБА_6 знав чи міг б знати про незаконне використання автомобіля, що було б підставою для його конфіскації. Також, такі дані не містяться в обвинувальному акті.
		   Отже,встановивши,що автомобільмарки «Москвич»моделі «2140»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,на правівласності зареєстрованийза ОСОБА_6 ,який незнав пронезаконне йоговикористання,суд вважає,що його необхідно повернути законному власнику ОСОБА_6 .
		   Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення. 
		   Згідно з ч. 2 ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		   ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 246 КК України та призначити йому покарання:
		-    за ч. 1 ст. 246 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
		-    за ч. 2 ст. 246 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		   На підставі ч. 1 ст.70КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5  остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		   На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5  звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.
		   Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5  такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		   Стягнути з ОСОБА_5 , в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи №3966/3967-20 від 29.09.2020 року у розмірі 2615,04 грн.
		   Стягнути з ОСОБА_5 , в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи №3968/3969-20 від 29.09.2020 року у розмірі 2615,04 грн.
		На підставі ст. ст. 96-1, 96-2КК України застосувати до ОСОБА_5  спеціальну конфіскацію майна, яке було використане як знаряддя вчинення злочину, в зв`язку з чим речові докази по справі: бензинову пилку марки «GRUNHELM» GS-5200 М professional» потужністю 2000 Вт, зеленого кольору, яку передано на відповідальне зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_5 , бензинову пилку марки «Forte FGS 45-18» потужністю 2000 Вт, помаранчевого кольору, яку передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та саморобний автомобільний причеп без маркування та реєстраційних документів, що був вилучений у ОСОБА_5 та фактично належний останньому, який переданий на зберігання на подвір`я Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - конфіскувати у власність держави.
		   Речові докази по справі:
		- спиляні частини дерев акації та ясену довжиною від 60 см до 1,5 м, діаметром від 20 до 35 см (від найменшого до найбільшого) відповідно, в загальній кількості 34 одиниці які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області  повернути за належністю потерпілому, структурному підрозділу «Запорізька дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»;
		- спиляні частини дерев клену довжиною від 70 до 120 см, діаметром від 6 до 37 см (від найменшого до найбільшого) відповідно, в загальній кількості 91 одиниця, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області  передати за належністю потерпілому. Покровській селищній раді Покровського району Дніпропетровської області;
		   автомобіль марки «Москвич» моделі «2140», згідно технічного паспорту серії НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , неонового (зеленого) кольору, що перебував у тимчасовому користуванні ОСОБА_5 , який переданий на зберігання до Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути власнику, ОСОБА_6 .
		   Запобіжний захід не обирався.
		   Цивільний позов не заявлявся.
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		   Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394частини 2Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...