Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/3806/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2020. Зареєстровано: 12.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2020.
Дата набрання законної сили: 12.12.2020
Номер судового провадження: 1-кп/644/621/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220530002925

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		Справа № 644/3806/20 
		Провадження № 1-кп/644/621/20 
		11.11.2020
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		11 листопада 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого                          судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора                      ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника                      ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2019 року №12019220530002925, відносно
		    ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Харків, громадянина України, з середньотехнічною освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого:
		1) 30.08.1996 року Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч.3 ст.81, ч.1 ст.89, 42 КК України до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
		2) 10.02.1997 року Фрунзенським районним судом м.Харкова за ст.17, 81 ч.3, 43 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
		3) 05.12.2000 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі;
		4) 29.10.2002 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
		5)27.10.2005 року Зміївським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, 69, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
		6) 08.12.2009 року Орджонкізевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
		7) 27.04.2010 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;
		8) 28.10.2016 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.81 КК України 04.10.2019 року звільненого умовно-достроково на не відбутий строк 8 місяців, 
		що реєстрації немає, фактично мешкав до затримання АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.122 КК України, 
		  
		ВСТАНОВИВ:
		   У період часу з 25.11.2019 року по 27.11.2019 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучі в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання, в квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з умислом спрямованим на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті неприязнених відносин до потерпілої, з метою залякування її примусити повідомити інформацію стосовно місця знаходження її документів, в нічний час доби, протягом трьох діб, заподіював ОСОБА_9 множинні тілесні ушкодження.
		   Так,у періодчасу з25.11.2019року по27.11.2019року, унічний часдоби,точний часне встановлено, ОСОБА_7 ,будучі встані алкогольногосп`яніння,знаходячись замісцем свогомешкання,в квартирі АДРЕСА_2 ,в якійвін спільномешкає зісвоєю дружиною ОСОБА_10 тавласницею вищезазначеноїквартири ОСОБА_9 ,діючи зумислом спрямованимна умиснезаподіяння тілеснихушкоджень,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій,передбачаючи суспільно-небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,на ґрунті неприязнених відносин до потерпілої, з метою залякування її примусити повідомити інформацію стосовно місця знаходження документів на право власності на квартиру, в нічний час доби, зайшов до кімнати ОСОБА_11 , яка лежала на ліжку, та узявши її за ноги скинув її з ліжка на підлогу, після чого, утримуючи її за ноги, потягнув до залу вищезазначеної квартири, де почав душити її та заподіювати їй множинні удари руками та ногами по обличчю, голові, тулубу, примушуючи при цьому потерпілу ОСОБА_12 , видати зазначені документи.
		   В результаті протиправних дій, ОСОБА_7 , заподіяв ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/860-А/19 від 03.12.2019 року, садно на тлі синця правої половини обличчя, синець на шиї, синці на верхніх та нижніх кінцівках, що викликали незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ті днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Закритий перелом лобкової кістки не є небезпечним для життя у момент його заподіяння, а спричинив тривалий розлад здоров`я, тривалістю понад 3-х тижнів (21) дня і за цією ознакою належать до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
		   В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину визнав, суду пояснив, що обставин викладених в обвинувальному акті він не оспорює, злочин вчиняв перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, мав намір заволодіти офіційними документами на квартиру, дружина його застерігала від подібних дій, кається, йому дуже соромно, дійсно завдав тілесних ушкоджень своїй тещі, дуже жаліє, що теща померла в лікарні. 
		   Винуватість обвинуваченого, окрім повного визнання ним провини, підтверджується письмовими доказами у справі, а саме:
		   Витягом з ЄРДР №12019220530002925 від 28.11.2019 року за ст.122 ч.2 КК України відомості до реєстру внесені з коротким викладом обставин 27.11.2019 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження. 
		   Рапортом пом.чергового Індустріального ВП ГУНП в Харківській області від 28.11.2019 року, відповідно до якого лікарем бригади швидкою невідкладної допомоги повідомлено про госпіталізацію ОСОБА_9 , з діагнозом ЗЧМТ, ГСМ, множинні забої м`яких тканин голови, тупа травма грудної клітини, перелом ребер зліва, тупа травма животу, за поясненнями тиждень б`є співмешканець доньки, проживає АДРЕСА_1 , доставлена до реанімації.
		   Протоколом огляду місця події від 28.11.2019 року, що проведений за згодою ОСОБА_10 ..
		   Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.12.2019 року від ОСОБА_9 , відповідно до якої у період часу з 25.11.2019 року по 27.11.2019 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Очевидцем завдання ушкоджень була ОСОБА_10 .. До заяви додано копію паспорту ОСОБА_9 ..
		   Постановою про призначення у справі судово-медичної експертизи від 03.12.2019 року та висновком експерта №12-14/860-А/19 від 06.12.2019 року, відповідно до висновків якої у ОСОБА_9 виявлено садно на тлі синця правої половини обличчя, синець на шиї, синці верхніх та нижніх кінцівках, а також закритий перелом правої лобкової кістки. За механізмом вказані ушкодження, найімовірніше утворились від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразились, за механізмом: удар, удар-струс, удар-тертя, тертя-ковзання. Не виключається можливість утворення ушкоджень не пізніше дня звернення у лікувальний заклад, найімовірніше, при обставинах, що вказані в постанові слідчого. За ступенем тяжкості: садно на тлі синця правої половини обличчя, синець на шиї, синці верхніх та нижніх кінцівках належать до категорії легких тілесних ушкоджень, закритий перелом правої лобкової кістки належить до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, можна припустити, що вони не могли утворитись в результаті мимовільного одноразового падіння з висоти зросту. 
		   Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.05.2020 року за участю свідка ОСОБА_13 , з фото таблицею до нього, в ході якого свідок підтвердила обставини завдання тілесних ушкоджень її матері ОСОБА_9 з боку ОСОБА_7 , та висловлювання вимог про передачу документів. 
		   Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №10-12/95-2/20 від 16.01.2020 року виданого судово-медичним експертом, потерпіла ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , смерть настала у стаціонарі, причина смерті церебральний атеросклероз. Смерть настала внаслідок захворювання. Видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .
		   Також провина обвинуваченого підтверджується показами свідків, що були допитані в ході судового розгляду. 
		   Свідок ОСОБА_14 , суду пояснила, що вона є донькою померлої потерпілої ОСОБА_9 , обвинуваченого знає, як чоловіка своєї сестри ОСОБА_15 . З матір`ю за життя спілкувалась рідко, але вона їй повідомляла що побоюється обвинуваченого, казала, що він коли вийде з тюрми вб`є її. Зі слів матері знає, що сестра та її чоловік відбирали у матері пенсію, били. Безпосередньо 29.11.2019 року бачила мати в лікарні, вона була вся побита, синя, казала їй, що її побили ОСОБА_16 та обвинувачений, нібито тягали її по квартирі, вимагали документи, все тривало з 25 по 27.11.2019 року, а 27.11.2019 року її вже доставили до лікарні. З сестрою наразі не спілкуються, де вона перебуває їй не відомо. Не заперечувала проти того, що після інсульту в 2016 році за матір`ю доглядала сестра ОСОБА_16 , оскільки вона не мала можливості доглядати мати, бо працювала. Мати проживала в квартирі на Московському проспекті з сестрою ОСОБА_17 , вона провідувала мати не часто, раз на два-три місяці, коли приїжджала до своєї доньки, яка мешкає поряд, телефону у матері не було. Яна працювала періодично, а її чоловік ОСОБА_7 , був в місцях позбавлення волі. Після побиття мати перебувала в лікарні, вона оплатила лікування, 05.12.2019 року їй повідомляв зав відділенням, що можна забирати мати додому, але оскільки не було можливості її забрати, вона оплачувала перебування матері в лікарні. 5 днів мати перебувала в реанімації, а 2 тижні в палаті, після цього, знову потрапила в реанімацію. 
		   Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що ОСОБА_9 це її бабуся, вона проживала в квартирі по АДРЕСА_3 , разом з тіткою ОСОБА_17 та її чоловіком. 29.11.2019 року вона, випадково, від продавців на ринку дізналась, що її бабусю забрали в лікарню. Коли вони прийшли до квартири тітки, то вона казала, що бабуся в лікарні, що нібито вона її побила, а ОСОБА_19 нічого не казав. В лікарні дізнались, що бабусю госпіталізували 27.11.2019 року, було багато пошкоджень, вона перебувала в реанімації. До 2019 року тітка, ОСОБА_19 та бабуся проживали спільно років 3-4, вона приходила до них у гості, приводила дітей, але коли дізналась, що ОСОБА_19 посадили у тюрму перестала до них приходить, їй не подобалась дана ситуація, спілкувалась із бабусею на вулиці, коли гуляли, синців у бабусі не бачила. Доглядала бабусю, коли та була вже після лікарні, вона була тиждень після лікарні вдома, а потім померла. Інколи казала, що її побили і ОСОБА_16 , і її чоловік, нібито шукали документи на квартиру. 
		   На початку розгляду справи обвинувачений суду пояснював, що провина визнається ним частково, в ході розгляду справи позиція була змінена, провину визнавав повністю, каявся, зазначав, що не бажав завдати тілесних ушкоджень тещі, так сталося, був нетверезий, провину визнавав частково, оскільки йому було соромно зізнаватись у вчиненому.    
		   Враховуючи досліджені в ході розгляду провадження докази, суд вважає, що вина обвинуваченого доказана, його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене з метою залякування потерпілої та примусу до певних дій.
		   При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_20 , суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є нетяжким, а також відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений раніше судимий, злочин вчинений ним в період умовно-дострокового звільнення, на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває, одружений, має неповнолітню дитину, яка проживає із матір`ю, місця реєстрації не має, але проживав з дружиною та тещею, в квартирі, що належить їм на праві власності. 
		   Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, рецидив злочинів.
		   Враховуючи встановлені судом обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого, те що в ході розгляду справи він провину в повному обсязі визнав, каявся, вибачався, відчував сором, зазначав, що він має намір виправитись, змінити своє оточення, ставлення до життя, не повертатись до місць позбавлення волі, але при цьому злочин вчинений в стані алкогольного сп`яніння, в період умовно-дострокового звільнення, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.
		   Запобіжний захід обраний обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, із строком дії до 04.12.2020 року, підлягає продовженню до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів з моменту постановлення вироку, строк покарання обвинуваченому слід відраховувати з моменту його фактичного затримання.    
		   Судових витрат, речових доказів в провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.    
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		   Відповідно до вимог ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 28.10.2016 року у вигляді 1 місяця позбавлення волі та остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у вигляді 3(трьох) років 1 (одного) місяці позбавлення волі. 
		   Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на строк, що не може перевищувати 60 днів з моменту постановлення вироку, тобто до 09.01.2021 року.
		   Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12.05.2020 року.
		   Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
		 
		Головуючий: суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...