Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/2257/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2020. Зареєстровано: 12.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/10321/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 листопада 2020 року 
		м. Київ
		справа № 727/2257/16-а
		адміністративне провадження № К/9901/10321/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Данилевич Н.А.,
		суддів: Смоковича М.І.,  Шевцової Н.В.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом за позовом малого колективного підприємства "Тарас", приватного підприємства "Багіра" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, треті особи - Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою приватного підприємства "Багіра" на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 липня 2016 року (головуючий суддя - Кирилюк Л.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року (головуючий суддя - Залімський І. Г., судді - Смілянець Е.С., Сушко О.О.  )  у справі №727/2257/16-а, -
		у с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		В березні 2016 року позивачі мале колективне підприємство (скорочено МКП) «Тарас», приватне підприємство (скорочено ПП) «Багіра» звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №66/3 від 09 лютого 2016 року «Про затвердження типового договору на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях», визнання недійсними п.2 та пп.4.1 п.4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 699/25 від 08 грудня 2015 року «Про організацію пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету міської ради з цього питання». 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі вже багато років здійснюють перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях. Вважають, що оскаржувані рішення були прийняті відповідачем без будь-яких на те підстав, всупереч вимогам закону, з метою позбавлення перевізників гарантованого законом права на отримання компенсації за перевезення пільговиків та штучного звуження кола учасників конкурсу, а тому повинні бути скасовані судом як протиправні.
		Ухвалами суду від 20 та 28 квітня 2016 року до участі в справі залучено третіх осіб без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю (скорочено ТОВ) «Денисівка-1» на стороні позивачів та департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради на стороні відповідача.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Ухвалюючи судові рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Департаментом житлово-комунального господарства міської ради до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій розроблено аналіз регуляторного впливу. В друкованому засобі масової інформації Чернівецької міської ради газеті «Чернівці» №38 від 17 вересня 2015 року опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту, а в наступному 39 номері цієї газети від 17 вересня 2015 року оприлюднено проект регуляторного акту та аналіз його регуляторного впливу. Таким чином, суди дійшли висновку, що виконавчим комітетом Чернівецької міської ради дотримано засади регуляторної політики, які визначені статтею 5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, підготовка аналізу регуляторного впливу, планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Також суди звернули увагу, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень, право регуляторного органу на скасування чи зміну регуляторного акту за власною ініціативою передбачено ст.11 Закону України «Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Суди вказали, що затвердження спірними рішеннями нових умов, які ставляться до перевізників є правомірним та не може свідчить про дискримінації окремих перевізників. Окрім того, суди зазначили, що встановлення плати за проведення конкурсу - це право відповідача, а невстановлення такої плати не може вважатись порушенням. Також суди врахували, що пунктом 2 рішення №66/3 від 09 лютого 2016 року погоджено Меморандум про партнерство між виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та перевізниками, які працюють на ринку пасажирських перевезень у м. Чернівцях, яким підтверджено реалізацію положень ч.1 ст.37 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якої пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Положення даного пункту не суперечать положенням законодавства, зокрема ст. 174 ГК України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		18 листопада 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга приватного підприємства "Багіра" на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. 
		На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що вимоги, наведені в Умовах організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях, суперечать положенням Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081. Вважає, що затверджений спірним у цій справі рішенням Типовий договір на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях також суперечить вимогам законодавства. Крім того, вказує, що ним обрано належний спосіб захисту порушених прав, а суд, керуючись ст. 11 КАС України, може вийти за межі позовних вимог задля повного та всебічного захисту порушених прав позивача. 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що  виконавчим комітетом Чернівецької міської ради було прийнято рішення №699/25 від 08 грудня 2015 року «Про організацію пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету міської ради з цього питання», пунктом 2 якого затверджено Умови організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях, пунктом 4 визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №305/10 від 08 травня 2012 року «Про організацію пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування, та визнання такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету міської ради з цього питання», зокрема щодо затвердження умов організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях, та рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №312/10 від 24 червня 2014 року «Про затвердження складу конкурсного комітету з визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях та визнання додатків до рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради №588/19 від 12 листопада 2013 року та № 242/9 від 21 травня 2013 року такими, що втратили чинність».
		Також виконавчим комітетом Чернівецької міської ради було прийнято рішення №66/3 від 09 лютого 2016 року «Про затвердження Типового договору на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях», пунктами 1 та 3 якого затверджено Типовий договір на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях та зобов`язано департамент житлово-комунального господарства міської ради при оформленні з переможцями конкурсів договірних взаємовідносин використовувати цей Типовий договір, а пунктом 2 погоджено текст Меморандуму про партнерство між виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та перевізниками, які працюють на ринку пасажирських перевезень в м. Чернівцях.
		Також суди встановили, що виконавчим комітетом Чернівецької міської ради рішенням №250/9 від 13 травня 2015 року «Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 09.12.2014 №649/21 щодо затвердження Планів діяльності Чернівецької міської ради та її виконавчого комітету з підготовки проектів регуляторних актів на 2015 рік» внесено доповнення до плану діяльності з підготовки регуляторних актів на 2015 рік, затвердженого рішенням виконкому №649/21 від 09 грудня 2014 року, щодо прийняття у II-IV кварталі 2015 року регуляторного акту «Про організацію пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету міської ради з цього питання».
		На виконання цього плану департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради як органом, визначеним відповідальним за прийняття регуляторного акту, розроблено проект регуляторного акту - рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про організацію пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність, рішення виконавчого комітету міської ради з цього питання». 
		На даний проект регуляторного акту постійною комісією з питань законності, прав людини, регламенту, депутатської діяльності та етики Чернівецької міської ради 20 жовтня 2015 року дано експертний висновок, в якому зазначено, що регуляторний акт підготовлений з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», затвердження його дасть можливість органам місцевого самоврядування забезпечити належний рівень транспортного обслуговування населення перевізниками на міських автобусних маршрутах, проект відповідає принципам державної регуляторної політики щодо вдосконалення правового регулювання відносин між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарської діяльності .
		Департаментом житлово-комунального господарства міської ради до оприлюднення проекту цього регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій розроблено аналіз регуляторного впливу .
		В друкованому засобі масової інформації Чернівецької міської ради газеті «Чернівці» №38 від 17 вересня 2015 року опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту - рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про організацію пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність, рішення виконавчого комітету міської ради з цього питання», а в наступному 39 номері цієї газети від 17 вересня 2015 року оприлюднено проект регуляторного акту та аналіз його регуляторного впливу.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Відповідно до ст.7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
		Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з  метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.
		Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень покладається, зокрема на міських автобусних маршрутах загального користування на виконавчий орган міської ради населеного пункту.
		Відповідно до вимог ч.2 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
		Згідно ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
		Частинами 1 статей 43 та 44 цього Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах; організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
		Згідно ч. 2 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» до обов`язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.
		Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» фінансування проведення конкурсу можливе як за рахунок коштів, внесених претендентами як плату за участь в конкурсі, так за рахунок власних коштів організатора.
		Пунктом 10 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 грудня 2008 року, визначено, що організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов`язкові, відповідно до ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт". Крім обов`язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об`єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
		Статтею 19 Закону України «Про автомобільні дороги» на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок, зокрема: забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
		Частиною 3 статті 142 Конституції України визначено, що витрати органів місцевого самоврядування, які виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
		Відповідно до ч. 2 ст. 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов`язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів.
		Частиною 5 ст. 102 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів на пільговий проїзд окремих категорій громадян покриваються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до  Кодексу адміністративного судочинства  (далі -КАС України), внесені  Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим  Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
		Як правомірно вказали суди попередніх інстанцій, згідно наведених положень Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган місцевого самоврядування, є регуляторним органом, який має право приймати регуляторні акти. Такими регуляторними актами є затверджені зазначеними рішеннями Умови організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях та Типовий договір на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях.
		Суд зазначає, що касаційна скарга обґрунтована посиланням на невідповідність спірних у цій справі рішень вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, Господарського кодексу України. При цьому, скаржником не оскаржується дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень.
		Щодо суті спірних у цій справі рішень колегія суддів зауважує, що вони прийняті відповідачем на виконання реалізації завдань державного регулювання у сфері автомобільного транспорту та досягнення мети проведення конкурсу, а саме: створення безпечних умов для перевезення пасажирів автомобільним транспортом, покращення якості пасажирських перевезень, створення конкурентного середовища, забезпечення оновлення рухомого складу, підвищення рівня безпеки перевезень пасажирів, забезпечення виконання соціально значущих перевезень виконавчим комітетом Чернівецької міської ради затверджено як основні, так і додаткові умови конкурсу, в тому числі щодо наявності автобусів віком до 8 років, згода претендента на перевезення пільгових категорій громадян без відшкодування втрат, наявність обладнання - приладів GPS моніторингу руху громадського транспорту та засобу для автоматичного обліку пасажиропотоку на кожному маршруті, а також електронних компостерів та системи сплати за проїзд за допомогою електронних карток. 
		Суд погоджує висновки судів попередніх інстанцій, що ці умови конкурсу не є дискримінаційними і не порушують права позивачів, а спрямовані на реалізацію завдань державного регулювання у сфері автомобільного транспорту і досягнення мети проведення конкурсу і забезпечення інтересів територіальної громади.
		Також відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» дозволяється брати участь в конкурсі перевізникам, які не мають автобусів, що відповідають умовам конкурсу шляхом подання інвестиційного проект-зобов`язання щодо оновлення парку автобусів на цьому маршруті на визначений період до п`яти років (у разі відсутності в перевізників-претендентів автобусів, що відповідають умовам конкурсу, вони мають право подавати до конкурсного комітету заяву на участь у конкурсі та документи, що містять характеристику наявних автобусів, які перевізник-претендент пропонує використовувати на даному маршруті, а також інвестиційний проект-зобов`язання щодо оновлення парку автобусів на цьому маршруті на визначений період до п`яти років).
		Суди обґрунтовано зауважили, що встановлення плати за проведення конкурсу - це право відповідача, воно відповідає вимогам ч. 5 ст. 46 Закону України «Про автомобільний транспорт», в якій передбачено фінансування проведення конкурсу як за рахунок коштів, внесених претендентами як плату за участь в конкурсі, так за рахунок власних коштів організатора, а отже відсутність такого положення не може слугувати підставою для скасування рішення відповідача.
		Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій, пунктами 2.1.2, 2.1.3, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8 затвердженого рішенням №66/3 від 09 лютого 2016 року Типового договору на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях передбачено обов`язки замовника, яким є відповідач, затверджувати паспорт та схему маршруту, розклади руху та автобусних зупинок; встановлювати тарифи на перевезення пасажирів у визначеному законодавством порядку; сприяти перевізнику у забезпеченні безпеки руху та техніки безпеки під час перевезення пасажирів; спільно  з  перевізником  проводити обстеження  пасажиропотоків, стану доріг, де проходять маршрути, їх освітлення, наявність на маршруті покажчиків зупинок, павільйонів очікування; сприяти перевізнику в забезпеченні регулярної роботи автобусів на маршруті та вимагати від відповідних служб міста приведення в належний стан доріг, дорожньої розмітки, дорожніх знаків і світлофорів, освітлення вулиць.
		При цьому, ані ст. 630 ЦК України, ані ст. 179 ГК України, які регулюють порядок визначення змісту господарських договорів, не встановлено заборон щодо включення додаткових умов договору до тих, що визначені у типових умовах договорів певного виду, зокрема і типового договору, тому, враховуючи ці вимоги закону, незалежно від умов затвердженого відповідачем Типового договору, сторони договору не позбавлені права доповнити його відповідними пунктами на їх розсуд, а тому суд вважає, що права позивачів не порушуються.
		Колегія суддів вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що п. 1.4 Типового договору відповідає приписам Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки відповідно до положень ст.ст. 11, 29, 37 вказаного Закону та ст. 102 Бюджетного кодексу України компенсація витрат перевізнику за проїзд пільгових категорій громадян можлива за реалізації органами державної влади двох умов: надання відповідних фінансових ресурсів органам місцевого самоврядування у вигляді  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; встановлення замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень. 
		Отже, колегія суддів вважає, що суди попередній інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування спірних у цій справі рішень.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено. 
		Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Приватного підприємства "Багіра" залишити без задоволення.
		Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 727/2257/16-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович   Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...