Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 724/1088/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2020. Зареєстровано: 12.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/21293/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 листопада 2020 року 
		м. Київ
		справа № 724/1088/17
		адміністративне провадження № К/9901/21293/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Рибачука А.І.,
		суддів: Мороз Л.Л.,  Єзерова А.А., 
		розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 724/1088/17
		за позовом   ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУ ПФУ) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ГУ ПФУ
		на постанову Кельменецького районного суду Чернівецької області від 28.09.2017, ухвалену у складі головуючого судді Туржанського В.В.
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Білоуса О.В., суддів      Совгири Д.І., Курка О.П., - 
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. 12.07.2017  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: 
		визнати протиправною відмову Хотинського управління обслуговування громадян    ГУ ПФУ від 19.06.2017 у здійсненні перерахунку його довічного грошового утримання судді з урахуванням доплати за перебування на адміністративній посаді;
		зобов`язати ГУ ПФУ зробити відповідний перерахунок згідно з довідкою від 01.06.2017 №16, виданою Територіальним управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області (далі - Теруправління ДСА) із урахуванням доплати за перебування на адміністративній посаді в суді, що складає 10% посадового окладу (1600, 00 грн) станом на 01.12.2016, з врахування раніше виплачених сум.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що відмова відповідача здійснити перерахунок його грошового утримання судді у відставці з урахуванням надбавки за перебування на адміністративній посаді в суді, яка передбачена статтею 129 Закону України від 07.07.2010 №  2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №  2453-VI) є протиправною, оскільки на момент коли йому виповнилось           65 років та він мав бути звільнення з посади судді Хотинського районного суду Чернівецької області він був головою цього суду.
		2. Кельменецький районний суд Чернівецької області постановою від 28.09.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, задовольнив позовні вимоги.
		3. 01.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Кельменецького районного суду Чернівецької області від 28.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
		4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.12.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
		6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
		8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05.06.2020 №936/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями на підставі ухвали Верховного Суду від 04.06.2020 про самовідвід судді-доповідача Білак М.В., суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.
		9. Протоколом розподілу справи від 05.06.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Єзеров А.А.
		10. Ухвалою судді Верховного Суду від 09.06.2020 прийнято зазначену справу до провадження.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		11. Суди встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.01.1993 по 25.12.2014 працював на посаді судді Хотинського районного суду Чернівецької області. 
		В період з 18.04.2008 по 03.01.2014 включно ОСОБА_1 здійснював повноваження голови Хотинського районного суду Чернівецької області і йому виплачувалася щомісячна доплата за перебування на адміністративній посаді голови суду в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді Хотинського районного суду Чернівецької області.
		26.11.2013 ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що 02.01.2014 йому виповниться 65 років  подав заяву до Верховної Ради України про звільнення його з посади судді Хотинського районного суду Чернівецької області у відставку відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України.
		Також 26.11.2013 позивач звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про внесення подання про звільнення його з посади судді Хотинського районного суду Чернівецької області у зв`язку з поданням заяви про відставку. 
		31.12.2013 ОСОБА_1 як голова Хотинського районного суду видав наказ яким поклав виконання обов`язків голови Хотинського районного суду Чернівецької області на суддю цього ж суду Руснака А.І. з 08.01.2014.
		Постановою Верховної Ради України від 25.12.2014 № 59-VIII «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнено з посади судді Хотинського районного суду Чернівецької області відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з поданням заяви про відставку.
		Наказом Хотинського районного суду Чернівецької області від 31.12.2014 № 114-К позивача виключено зі штату Хотинському районному суді Чернівецької області.
		З 01.01.2015 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно із Законом № 2453-VI, у яке не увійшла  доплата за  перебування на адміністративній посаді в суді.
		06.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Хотинського управління обслуговування громадян ГУ ПФУ із заявою про перерахунок розміру його довічного грошового утримання, у якій просив перерахувати призначене йому довічне грошове утримання із врахуванням довідки від 01.06.2017 №16, виданої  Теруправлінням ДСА про отримання доплати за перебування на адміністративній посаді.
		ГУ ПФУ листом від 19.06.2017 №157/М-11 відмовило ОСОБА_1 у здійсненні такого перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням доплати за перебування на адміністративній посаді з тих підстав, що ОСОБА_1 отримував доплату за перебування на адміністративній посаді станом на 02.01.2014, а не в місяці звернення за призначенням довічного грошового утримання. 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ  
		12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач був позбавлений можливості звернутися до відповідача із заявою про призначення грошового утримання з поважних причин, а саме: через тривале неприйняття Верховною Радою України рішення про його відставку, тому довічне грошове утримання позивачу мало бути призначено виходячи із всіх складових його грошового утримання як судді на момент досягнення ним шістдесяти п`яти років.
		IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		13. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що пунктом 1. 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008          № 3-1 визначено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці призначається  з  дня, наступного  після  відрахування  судді  зі  штату  суду  згідно  з наказом. Оскільки позивач отримував доплату за перебування на адміністративній посаді станом на 02.01.2014, а не у місяці звернення за призначенням такого щомісячного довічного грошового утримання, тому ГУ ПФУ правомірно відмовило у здійсненні позивачу перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді із включенням у його розрахунок вказаної доплати.
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
		15. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		17. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
		18. За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		19. Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		20. Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
		21. Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої). А підставою припинення повноважень вказана норма визначає, зокрема  досягнення суддею шістдесяти п`яти років.
		22. При цьому, на час виникнення спірних відносин редакція статті 126 Конституції України визначала, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі, зокрема досягнення суддею шістдесяти п`яти років (пункт 2 частини п`ятої) та  подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 9 частини п`ятої).
		23. На час виникнення спірних відносин, зокрема суддівська винагорода, право на відставку, право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, розмір, порядок його призначення та перерахунок регламентувався Законом               № 2453-VI.
		24. Так, процедура звільнення судді з посади за віком на час виникнення спірних відносин визначалась статтю 102 Закону №  2453-VI, згідно із частиною першою якої суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років.
		25. Якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати свої повноваження зі здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення шістдесяти п`яти років (частина четверта статті 102 Закону №  2453-VI).
		26. Відповідно до статей 1 та 2 Закону №2453-VI завданням та змістом судової влади є здійснення правосуддя з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, а реалізовують судову владу професійні судді.
		27. Таким чином, безумовною підставою припинення повноважень судді зі здійснення ним правосуддя та звільнення з посади судді є досягнення ним шістдесяти п`яти років.
		28. При цьому, механізм звільнення судді з посади за його заявою про відставку врегулюваний положеннями статті 109 Закону №  2453-VI, згідно із частиною першою якої суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
		29. При цьому, частиною четвертою статті 109 Закону №  2453-VI визначено, що суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
		30. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що у разі досягнення граничного віку перебування судді на посаді (65 років) такий суддя не вправі здійснювати повноваження, навіть якщо ним заявлена вимога про звільнення його з посади у відставку.
		31. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач 26.11.2013 звернувся до Верховної Ради України із заявою про звільнення його у відставку відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України і з цієї підстави його було звільнено із займаної посади судді постановою Верховної Ради України від 25.12.2014 № 59-VIII.
		32. На думку колегії суддів реалізація права на відставку можлива виключно до настання події, що припиняє подальше перебування на посаді судді, і у справі, що розглядається, цією подією є досягнення позивачем 65-річного віку.
		33. Змістом частини шостої статті 20 Закону № 2453-VI передбачено, що звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді.
		34. З огляду на це, досягнення суддею 65-річного віку унеможливлює не тільки здійснення  суддею правосуддя, а й перебування на посаді судді, тому ця подія призводить до припинення повноважень судді, в тому числі перебування на адміністративній посаді.
		35. Згідно із частинами першою та другою статті 129 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України».
		Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 
		1) вислугу років; 
		2) перебування на адміністративній посаді в суді; 
		3) науковий ступінь; 
		4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
		36. Судами попередніх інстанцій беззаперечно встановлено, що у позивача з 02.01.2014 - з моменту досягнення ним 65-річного віку припинились повноваження голови Хотинського районного суду Чернігівської області. 
		37. Таким чином, оскільки на момент досягнення 65-річного віку, та у зв`язку із цим припиненням повноважень судді, що в силу закону також призвело до припинення  перебування на адміністративній посаді, а також у зв`язку із тим, що позивач був позбавлений можливості звернутися до відповідача із заявою про призначення грошового утримання з поважних причин, а саме: через тривале неприйняття Верховною Радою України рішення про його відставку, то позивачу має бути призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці із усіх складових суддівської винагороди та доплат, зокрема за перебування на адміністративній посаді в суді, яку позивач отримував на момент припинення ним повноважень судді у зв`язку із досягненням ним 65-річного віку. 
		38. З урахуванням наведеного висновки судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог  ґрунтуються на правильному правозастосуванні, відтак їх рішення не підлягають скасуванню.
		39. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.
		Постанову Кельменецького районного суду Чернівецької області від 28.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №724/1088/17 - залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз   А.А. Єзеров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...