Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/7293/20 : Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2020. Зареєстровано: 13.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2020.
Дата набрання законної сили: 20.11.2020
Номер судового провадження: 1-і/367/2/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 367/7293/20
		                           Провадження №1-і/367/2/20
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		12листопада 2020року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
		Головуючого судді:                         ОСОБА_1 ,
		при секретарі:                             ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора                         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого:                         ОСОБА_4 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань судуклопотання пропродовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_4 укримінальному провадженнівнесеному доЄРДР за№ 12016110040002356 від 08.07.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
		До суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , яке було передано на розгляд судді ОСОБА_1 в порядку передбаченому п. 20-5 Розділу ХІ КПК України.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
		Захисник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
		Обвинувачений в судовому засіданні заперечував щодо продовження строків тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, просив змінити запобіжний захід на більш м`який.
		Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
		Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
		Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд незалежно від наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 судом було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який спливає 15.11.2020 року.
		Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
		Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
		Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Суд заслухавши доводи прокурора, обвинуваченого та вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням наявності ризиків передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують матеріали кримінального провадження. Оскільки, обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, офіційно не працює, тобто фактично не має джерел для існування, не має міцних соціальних зв`язків, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, з метою уникнути покарання, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового слідства, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому, вважає за доцільне залишити ОСОБА_4 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Одночасно використовуючи ст. 28 КПК України, суд констатує, що під час розгляду даного кримінального провадження кожна процесуальна дія та процесуальне рішення виконуються та приймаються в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. 
		Так, на думку суду дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, яка визначається з урахуванням кількості учасників розгляду, свідків, особливості обставин вчинення кримінального правопорушення, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для вчинення у суді. 
		Крім того, загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у п. 79 правової позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, який і вбачає суд із розгляду даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
		Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
		Таким чином суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 184, 197, 331, 376 КПК України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
		Клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який  залишити без задоволення.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
		Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 12.11.2020 року до 10.01.2021 року, включно.
		Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 12 листопада 2020 року.
		Ухвала суду підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...