Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/10153/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2020. Зареєстровано: 13.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2020
Номер судового провадження: A/855/5836/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10153/19                                                            Головуючий у 1-й інстанції:  Головань О.В. 
		                                                                                                                   Суддя-доповідач:  Василенко Я.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  11 листопада 2020 року                                                                                       м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                      Василенка Я.М.,
		суддів                                                 Кузьменка В.В., Шурка О.І. 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України в особі Центральної комісії Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		                                                     В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду першої інстанції з позовом, в якому просили: 
		- скасувати рішення Центральної комісії Адміністрації з питань виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України № 2.7/1-2019 про переведення засудженого ОСОБА_2 , відповідно до вимог статті 10 та ч. 2 ст. 93 Кримінально-виконавчого кодексу України, із Білоцерківської виправної колонії (№ 35) у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 позов задоволено. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 25.05.2015 Дніпровським районним судом м. Києва до 8 років позбавлення волі за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч. 2, 185 ч. 2, 70 КК України.
		Початок строку відбування покарання: 06.08.2014, кінець строку - 06.06.2021.
		Відбував покарання у Білоцерківській виправній колонії № 35, починаючи з 2015 року.
		09.01.2019 відбулося засідання Центральної комісії Адміністрації державної кримінально-виконавчої служби України з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення (протокол №1).
		Питанням 2.7 порядку денного був розгляд матеріалів Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (№ 344 ДСК від 18.12.2018) щодо переведення засудженого ОСОБА_2 з однієї виправної колонії до іншої відповідно до вимог ст. 10 та ч. 2 ст. 93 Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме - пропозиції щодо переведення засудженого із Білоцерківської виправної колонії №35 у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		За результатами розгляду вказано питання пропозиція була задоволена.
		Згідно з нарядом на переведення від 09.01.2019 №2.7/1-2019 Адміністрації державної кримінально-виконавчої служби України засудженого ОСОБА_2 направлено для подальшого відбування покарання у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		11.02.2019 ОСОБА_1 , дружина засудженого (актовий запис від 17.08.2016 № 965 Білоцерківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області), звернулася до Державної кримінально-виконавчої служби України з заявою про переведення засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання у Бучанську виправну колонію № 85, оскільки у зв`язку зі станом здоров`я він їздить до міської лікарні при Бучанській виправній колонії № 85 для отримання медичної допомоги, заявниця зареєстрована та проживає у м. Києві, має на утриманні малолітню дитину, не має можливості його відвідувати у разі переведення його у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		Листом від 20.02.2019 за № 585-19/П-404 заявницю повідомлено про те, що рішення про переведення засудженого прийнято відповідно до вимог ст. 10 КВК України (право засуджених на особисту безпеку).
		22.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до Центральної комісії Державної кримінально-виконавчої служби України з заявою про переведення засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання у Бучанську виправну колонію № 85.
		Зокрема, ОСОБА_1 посилалась на відсутність небезпеки життю і здоров`ю засудженого як підстави для його переведення і відсутність фактів його звернення з цього приводу.
		Листом Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 06.05.2019 за № 23-520-19/Т-332 ОСОБА_1 повідомлено про те, що оскарження рішень Центральної комісії АДКВС України не входить до компетенції Центрального міжрегіонального управління та може бути оскаржене лише в судовому порядку.
		Вважаючи рішення Центральної комісії Адміністрації з питань виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України № 2.7/1-2019 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачі звернулись до суду першої інстанції з даним позовом.
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідач не навів обґрунтованих обставин щодо наявності загрози безпеці засудженого, що могло би бути підставою для його переведення в порядку ст. 10 КВК України, позовні вимоги слід задовольнити.
		Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Згідно зі ст. 93 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 №1129-IV засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого.
		Переведення засудженого для по дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
		В даному випадку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 25.05.2015 Дніпровським районним судом м. Києва до 8 років позбавлення волі за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч. 2, 185 ч. 2, 70 КК України, відбував покарання у Білоцерківській виправній колонії № 35, починаючи з 2015 року, і для переведення його до іншого закладу для відбування покарання потребувало наявності виняткових обставин.
		Згідно з матеріалами справи, зокрема, протоколом № 1 від 09.01.2019 засідання Центральної комісії Адміністрації державної кримінально-виконавчої служби України з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, підставою для задоволення пропозиції щодо переведення засудженого ОСОБА_2 з однієї виправної колонії до іншої відповідно є дотримання вимог ст. 10 КВК України. 
		Згідно зі ст. 10 КВК України засуджені мають право на особисту безпеку.
		У разі виникнення небезпеки життю і здоров`ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов`язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.
		Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання.
		Згідно з ч. 3 р. І Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.04.2018 №1408/5, забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, у тому числі тих, які беруть участь у кримінальному судочинстві, здійснюється оперативними підрозділами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.
		Згідно з ч. 1-3, 5 р. ІІІ Порядку № 1408/5 у разі виникнення загрози безпеці засуджений має право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов`язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.
		При отриманні заяви (повідомлення) про загрозу безпеці засудженого посадова особа слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно доповідає про це начальнику слідчого ізолятора або установи виконання покарань та черговому помічнику начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особі, яка виконує його обов`язки.
		У разі наявності у заяві (повідомленні) про загрозу безпеці засудженого відомостей про кримінальне правопорушення черговий помічник начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки, надсилає заяву (повідомлення) до відповідного правоохоронного органу.
		Отримавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань вживає заходів щодо переведення засудженого в безпечне місце та здійснює перевірку заяви чи повідомлення.
		Перевірка заяви чи повідомлення про загрозу безпеці засудженого здійснюється не більше трьох діб, при цьому з`ясовуються джерела загрози та встановлюються особи, від яких вона може надходити.
		За результатами перевірки начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань зобов`язаний протягом трьох діб прийняти рішення про застосування або про відмову від застосування заходів безпеки, про що повідомити заявника.
		За результатами перевірки заяви або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, вжитих заходів безпеки щодо такого засудженого складається висновок на основі службового розслідування, який у триденний строк затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.
		При вирішенні питання про переведення засудженого до іншої установи виконання покарань складається мотивований висновок, який затверджується начальником міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції або особою, яка виконує його обов`язки. До висновку додаються матеріали, зібрані під час перевірки обставин, що загрожують безпеці засудженого.
		Визначення установи виконання покарань для подальшого відбування покарання засудженого, щодо якого застосовується захід безпеки, переведення до іншої установи виконання покарань здійснюються відповідно до Положення про визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за № 265/30133, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за №266/30134.
		Згідно зі змістом ст. 10 КВК України та р. ІІІ Порядку №1408/5 в якості підстави для вирішення питання про забезпечення особистої безпеки засудженого є його особиста заява.
		При чому, згідно зі змістом р. ІІІ Порядку №1408/5 термін "повідомлення" вживається як синонім слова "заява", і підстави для висновку про те, що повідомлення має виходити не від засудженого, відсутні.
		Як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідної заяви від засудженого не надходило, про що наголошують позивачі та що не заперечує і відповідач.
		Відповідно, службове розслідування за результатами розгляду заяви не проводилось, як це передбачено р. ІІІ Порядку № 1408/5.
		При цьому, відповідна ситуація, за якої заходи забезпечення особистої безпеки засудженого можуть бути вжиті з ініціативи установи виконання покарання, зокрема, якщо засуджений з тих чи інших підстав позбавлений можливості подати відповідну заяву, але в такому випадку такі дії відбуваються в його інтересах, і він не може цього не розуміти.
		В даному випадку, позивачі категорично заперечують наявність такої ситуації, що створює загрозу безпеці засудженого.
		В свою чергу, на підтвердження наявності підстав для переведення засудженого до іншої установи, відповідач посилається на матеріали Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 18.12.2018 № 344 ДСК, з грифом обмеженого доступу, а також отримання матеріалів, зібраних в процесі оперативно-розшукової діяльності, щодо загрози безпеці засудженого, також під грифом "ДСК".
		Колегія суддів зауважує, що матеріали під грифом "ДСК" (належним чином завірені копії) залучаються до матеріалів адміністративної справи в загальному порядку, з забезпеченням особливостей зберігання справи та обмежень щодо отримання копій відповідних документів.
		Таким чином, на підтвердження власної правової позиції відповідач мав можливість надати матеріали під грифом "ДСК" (належним чином завірені копії), однак, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, вказаних документів подано не було.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки відповідача про наявність загрози безпеці засудженого, що могло би бути підставою для його переведення в порядку ст. 10 КВК України, є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку із чим рішення Центральної комісії Адміністрації з питань виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України № 2.7/1-2019 про переведення засудженого ОСОБА_2 , відповідно до вимог статті 10 та ч. 2 ст. 93 Кримінально-виконавчого кодексу України, із Білоцерківської виправної колонії (№ 35) у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України, є протиправним та підлягає скасуванню.
		При цьому, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України не містить.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                    Василенко Я.М.
		                           
		Судді:                                                                                          Кузьменко В.В.
		 
		                                                                                                              Шурко О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...