Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/393/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2020. Зареєстровано: 13.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/40861/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 листопада 2020 року 
		м. Київ
		справа № 802/393/17-а
		адміністративне провадження № К/9901/40861/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Юрченко В.П.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Пасічник С.С., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімексім» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2017 (суддя - Вільчинський О.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 (колегія суддів:                   Біла Л.М., Граб Л.С., Гонтарук В.М.) у справі № 802/393/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімексім» до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,           
		           
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМЕКСІМ» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.12.2016 за № 0004381403.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним було задекларовано контрольовані операції з «ІМТЕХ COMMERCE LIMITED», «Louis Dreyfus COMPANY Suisse SA» та «Bunge SA» відповідно до чинного законодавства України, тому висновок податкового органу щодо порушення ТОВ «ВІМЕКСІМ» податкового законодавства є протиправним та не відповідає дійсним обставинам справи.
		Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 у задоволені позову відмовлено. 
		Рішення судів обґрунтовано тим, що позивачем подано останній звіт про контрольовані операції за 2015 рік із зазначенням нерезидента - сторони контрольованої операції - «ІМТЕХ COMMERCE LIMITED» (Великобританія) - 28.04.2016 за №9276741151, з визначенням типу документу - «Звітний новий», який мав включати всі операції позивача за 2015 рік.  Проте в даному звіті не задекларовані контрольовані операції, які здійснені позивачем за період з 01.01.2015 по 15.09.2015 з контрагентами-нерезидентами - «Bunge SА» (Швейцарія) у сумі 10 370 997,83 грн. та «Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A.» (Швейцарія) y сумі 18 719 555,31 грн., які, в свою чергу, були задекларовані у Звіті про контрольовані операції за 2015 рік, тип документа - «Звітний», тобто є нечинними. Уточнюючого звіту позивачем в 2016 році за 2015 подано не було. 
		Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, позов задовольнити. Вказується на аналогічні доводи, які ним зазначались позові та в апеляційній скарзі. 
		Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
		Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Вінницькій області посадовими особами відповідача згідно із ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на виконання наказів ГУ ДФС у Вінницькій області від 12.10.2016 № 614 та від 26.10.2016 № 650 відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Вімексім», код за ЄДРПОУ 37338260, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2014 по 30.06.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2016 відповідно до затвердженого плану перевірки.
		За результатами проведення вказаної перевірки складено акт від 14.12.2016                  № 188/1401/37338260, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ «ВІМЕКСІМ», зокрема, п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині недекларування у поданому Звіті про контрольовані операції за звітний період 2015 року контрольованих операцій, здійснених за період з 01.01.2015 по 15.09.2015 з контрагентами-нерезидентами - «Bunge SA» (Швейцарія) у сумі 10 370 997,83 грн. та «Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A.» (Швейцарія) у сумі 18 719 555, 31 грн.
		27.12.2016 ГУ ДФС у Вінницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0004381403, яким до позивача на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.3 ст. 120 ПК України застосовано штрафні санкції у сумі 290 906 (двісті дев`яносто тисяч дев`ятсот шість) грн. 00 коп.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із пунктом 39.4 статті 39 ПК України (в редакції, яка діяла до 31.12.2016) платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
		Згідно із підпунктом 39.1.17 пункту 39.1 статті 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
		Пунктом 120.3 статті 120 ПК України (в редакції, яка діяла до 31.12.2016) встановлена відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
		- 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
		- 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
		- 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
		Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов`язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
		Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, пункт 120.3 статті 120 ПК України передбачав відповідальність у вигляді штрафу за три види порушень, пов`язаних із недотриманням платниками податків вимог ПК України в частині здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням (контрольованими операціями), а саме: за неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції; за недекларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції; за неподання документації, визначеної підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.
		Згідно із пунктами 1-5 Порядку  складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.01.2016  № 8 звіт про контрольовані операції (далі - Звіт) складається платниками податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість). 
		Звіт подається до 01 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
		У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
		Звіт з позначкою «звітний новий» у разі подання нового Звіту про контрольовані операції до 01 травня року, що настає за звітним;
		Звіт з позначкою «уточнюючий» (далі - уточнюючий Звіт) у разі його подання після 01 травня року, що настає за звітним.
		Звіт з позначкою «звітний новий» та уточнюючий Звіт повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).
		Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід`ємною частиною Звіту.
		У заголовній частині наводяться дані про платника податків, який подає Звіт. В основній частині наводяться загальні відомості про операції з різними контрагентами, здійснені протягом звітного року. У додатку (додатках) наводяться дані про особу (осіб), яка (які) є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). У інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов`язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
		Кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів - сторін контрольованих операцій. 
		При цьому згідно із пунктом 1 розділу ІІІ названого нормативного акту, - порядок заповнення основної частини Звіту, «Загальні відомості про контрольовані операції», графа 1 заповнюється наростаючим порядковим номером рядка при їх додаванні у таблицю залежно від кількості контрагентів - сторін контрольованих операцій.
		Аналіз вказаних положень в сукупності дають право на висновок, що платник звітуючи про наявні контрольовані операції з декількома різними контрагентами зобов`язаний про них вказувати в додатках до Звіту та в основній частині звіту, - «Загальні відомості про контрольовані операції». 
		При цьому звіт з позначкою «Звіт новий» повинен повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік.
		Судами попередніх інстанції встановлено, що підтверджується матеріалами справи, позивач подавав три різних звіти «Звітний» 27 та 28 квітня 2016 року про контрольовані операції з трьома різними контрагентами, а саме: «Bunge SA» (Швейцарія) на загальну суму контрольованих операцій - 15029129 грн.; «Louis Dreyfus COMPANY Suisse SA» (Швейцарія) на загальну суму контрольованих операцій -  23140785 грн.; «ІМТЕХ COMMERCE LIMITED» (Великобританія) на загальну суму контрольованих операцій - 245210438 грн. Також позивачем в розрізі  контрагентів «Louis Dreyfus COMPANY Suisse SA» (Швейцарія) та «ІМТЕХ COMMERCE LIMITED» (Великобританія) подавались додатково два окремих звіти - «Звітний новий». 
		Водночас, останній із перелічених звітів подавався позивачем 28.04.2016 о 12:56, з позначкою «Звітний новий», лише стосовно «ІМТЕХ COMMERCE LIMITED» (Великобританія), відомостей про його діяльність в 2015 році з «Bunge SA» (Швейцарія) і «Louis Dreyfus COMPANY Suisse SA» (Швейцарія) такий звіт не містить. 
		З урахуванням чого, висновки судів попередніх інстанцій про порушення позивачем приписів ПК України в частині не подання відомостей в такому звіті щодо контрольованих операцій з названими двома контрагентами є вірними. Відтак, рішення відповідача про застосування до відповідача штрафної санкції за таке податкове правопорушення прийнято на підставі та в межах ПК України.
		При цьому, Суд визнає, що позивач в касаційній скарзі просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.  
		Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією  суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.
		          Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин. 
		          Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		          Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімексім» залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017  - без змін.
		          2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва   С.С. Пасічник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...